Блекота́ чо́рна (синоніми: зубовик, люльник, німиця, собачий мак) лат. Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.
| Блекота чорна | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
| Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
| Рід: | Блекота (Hyoscyamus) |
| Вид: | Блекота чорна (H. niger) |
| Біноміальна назва | |
| Hyoscyamus niger L., 1753 |
Морфологічна характеристика Редагувати
Стебло прямовисне, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцеподібні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцеподібні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зрослопелюстковий, широколійкоподібний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облиствлені завійки. Плід — глечикоподібна коробочка. Цвіте у травні — вересні.
Поширення Редагувати
Росте по всій території України як бур'ян на засмічених місцях, пустирищах, вигонах, поблизу жител. Вирощується.
Заготівля і зберігання Редагувати
Для виготовлення ліків використовують листя (лат. Foliorum Hyoscyami). З рослин першого року життя листки збирають у серпні — вересні, з рослин другого року життя — під час цвітіння. Сушать листя на горищі або під наметом. У сушарці краще сушити попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18 %. Строк придатності — 2 роки.
Хімічний склад Редагувати
Листя Б. ч. містить 0,10 % алкалоїдів (гіосциамін, атропін, скополамін), глікозиди (гіосципікрин, гіосцерин, гіосцирезин), дубильні речовини.
Фармакологічні властивості і використання Редагувати
Фізіологічну дію блекоти чорної зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишківника, жовчо- і сечовивідних шляхів, бронхів, виявляють седативну дію (особливо скополамін).
Внутрішньо її використовують як протиспазматичний, протибольовий і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зовнішньо — як анестезувальний засіб при невралгіях, міозитах, артралгіях.
У гінекологічній практиці препарати блекоти чорної призначають при дисменореї, вагініті, для зменшення болісних спазмів гладеньких мускулів шийки матки, прямої кишки, сечовивідного каналу і піхви.
У народній медицині використовують при діареї, віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнювальному спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишківника, істерії, безсонні, утрудненому сечовиділенні, болісних місячних та при клімактеричних скаргах. Листя блекоти чорної входить до складу астматолу — порошку для куріння від астми.
Протипоказання Редагувати
ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати блекоти чорної при вагітності.
Блекота чорна — смертельно отруйна рослина.
Заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують виконання застережних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовиділення, прискорення пульсу) треба негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.
Джерела Редагувати
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
Посилання Редагувати
- Блекота чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 63. — ISBN 5-88500-055-7.
- Блекота чорна (Hyoscyamus niger L) [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Німиця // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1144-1145. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |