Скополамін Зауважте Вікіпедія не дає медичних порад Якщо у вас виникли проблеми зі здоров ям зверніться до лікаря тропан

Скополамін — тропановий алкалоїд, є антагоністом мускаринових рецепторів.

**Скополамін**
Систематична назва (IUPAC)
(–)-(S)-3-гідрокси-2-фенілпропіонова кислота (1R,2R,4S,7S,9S)-9-метил-3-окса-9-азатрицикло[3.3.1.0^2,4]нон-7-їл естер
Ідентифікатори
Номер CAS	51-34-3
Код ATC	A04AD01
PubChem	5184
DrugBank	DB00747
Хімічні дані
Формула	C₁₇H₂₁N O₄
Мол. маса	303.353 g/mol
SMILES	eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	0.13-8% (Oral), 3% (Rectal)
Метаболізм	печінка
Період напіврозпаду	4.5 годин
Виділення	нирки
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	B2(AU) C(США)
Лег. статус
Шляхи введення	трансдермально, орально, підшкірно, внутрішньовенно, під язика, ректально, букально трансмукозально, внутрішньом'язово, офтальмологічно^[en]

У медицині використовується у препараті Аерон, як протиблювотний засіб. Застосовується для запобігання морській хворобі, при нудоті і блюванні вагітних^{[джерело?]} тощо.

Цікаві факти Редагувати

Скополамін використовувався для отримання інформації, коли звичайні тортури не допомагали.^{[джерело?]}

1922 року місцевий акушер Далласа, доктор Хаус (Dr. Robert House) виявив, що скополамін може допомогти при допиті підозрюваних. Його експеримент привернув увагу громадськості і відтоді наркотик стали називати «Сироватка правди».

У поєднанні з деякими іншими препаратами, скополамін є антидепресантом для людей з депресією.

Скополамін у поєднанні з деякими іншими препаратами застосовують для лікування астронавтів, а також людей, що проходять навчання за подібними програмами, для запобігання нудоти та блювання.

Примітки Редагувати

Putcha, L.; Cintrón, N. M.; Tsui, J.; Vanderploeg, J. M.; Kramer, W. G. (1989). Pharmacokinetics and Oral Bioavailability of Scopolamine in Normal Subjects. Pharmacology Research 6 (6): 481–485. PMID 2762223. doi:10.1023/A:1015916423156.
The Use Of Scopolamine In Criminology (англ.)
Серебряков, Андрей. . Андрей Серебряков (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.

Джерела Редагувати

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література Редагувати

Фармацевтична хімія : [ 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. - С.406
Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)

Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[pmid2762223-1] Putcha, L.; Cintrón, N. M.; Tsui, J.; Vanderploeg, J. M.; Kramer, W. G. (1989). Pharmacokinetics and Oral Bioavailability of Scopolamine in Normal Subjects. Pharmacology Research 6 (6): 481–485. PMID 2762223. doi:10.1023/A:1015916423156.

[2] The Use Of Scopolamine In Criminology (англ.)

[3] Серебряков, Андрей. . Андрей Серебряков (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.