www.wikidata.uk-ua.nina.az

Токсичність Токси чність властивість деяких хімічних елементів сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі органі

Токсичність

Токси́чність — властивість деяких хімічних елементів, сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі організми (рослини, тварини, гриби, мікроорганізми) і здоров'я людей (бензопірен, важкі метали, кислотні сполуки, оксиди азоту, сірки).

Череп із кістками — основний символ токсичності

Гостра токсичність — токсичність, коли значний шкідливий ефект (або смерть) настає за короткий час після початку дії речовини, при одноразовій дозі, або при одній експозиції чи кількакратній дозі менш, ніж за добу.

Загальний опис Редагувати

З термодинамічної точки зору людина — відкрита система (обмінюється речовиною й енергією із середовищем). Токсичність хімічних сполук обумовлена взаємодією речовин організму та речовин зовнішнього середовища. Токсичність, зокрема, залежить від:

  • дози або концентрації (для газових речовин), що визначає токсичність речовин; токсичною називається доза речовини, яка не є летальною (летальна доза позначається LD);
  • фізичних та хімічних властивостей
  • шляхів і швидкості проникнення отрут до організму
  • віку та статі
  • індивідуальної сприйнятливості до відповідної отрути
  • періоду резорбції (час до максимізації концентрації речовини у крові від моменту потрапляння); резорбцією називається процес проникнення речовини з оточуючого середовища або осередка внутрішнього середовища організму до лімфи й кровотоку
  • періоду елімінації (час з моменту досягнення максимальної концентрації у крові до повного зникнення речовини з крові)

Важливим показником токсичності газових речовин є гранично допустима концентрація. Для санітарного оцінювання середовища і води відкритих водойм, визначають гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин у повітрі й воді. У випадку газової речовини гранично припустима концентрація має розмірність мг/м3, для речовини у воді мг/л.

Найрозповсюдженішим прикладом є отруєння продуктами горіння газу (зокрема, карбон (II та IV) оксидами), внаслідок чого у крові гемоглобін перетворюється карбоксигемоглобін. Спорідненість гемоглобіну до у 240 разів перевищує спорідненість до . , зв'язуючись з гемоглобіном (карбоксигемоглобін), погіршує оксигенацію периферичних тканин посередництвом двох механізмів:

  • безпосередньо зменшує кисневу ємність крові, знижуючи кількість гемоглобіну, доступного для зв'язування із киснем (утворення оксигемоглобіну);
  • й зсуває криву дисоціації оксигемоглобіну ліворуч (див. Ефект Веріго-Бора).

Взимку вміст продуктів згоряння природного газу у газифікованих квартирах після тривалого горіння пальників вищий, ніж влітку (див. Тяга (різниця тисків)). Серед у складі продуктів згоряння знаходяться бензпірен та радон. Радон часто накопичується у житлових (підвальних) приміщеннях. Концентрація радону у приміщеннях прямо залежить від концентрації у ґрунтах під будинками, яка визнчається вмістом у них радію, а також фізичними параметрами ґрунту: щільністю, пористістю, коефіцієнтом еманування. Величина дози опромінення за рахунок більшості природних джерел (космічне випромінювання, випромінювання земних порід, калію-40 й інших радіоактивних ізотопів, які містяться безпосередньо у організмі людини), практично не може бути змінена. Велике значення займає випромінювання будівельних матеріалів, які використовуються для спорудження житлових будинків, суспільних й промислових споруд. За достатньої товщини стін та перекритів відбувається майже повне екранування впромінювання земних порід. Співвідношення між потужністю дози у приміщенні й концентрацією радіоізотопів у будівельних матеріалах у випадку достатньо великої товщини стін та перекриттів може бути отримане по формулі для дози випромінювання у порожнині у нескінченному середовищі: де - ваговий вміст урана, торію та калію відповідно. Разом із радіоактивністю від радіоактивних домішок у будівельних матеріалах джерелом радіації може бути також наведена радіоактивністю. Наведена радіоактивність конструкційних матеріалів визначається кількістю елементів, на ізотопах яких утворюються довгоживучі радіонукліди, найважливішими для бетонів є слідові: літій, європій, кобальт, залізо, цезій, нікель, іобій, кальцій, торій, уран; домішкові й основні: залізо, кальцій.

У воді з римських акведуків у надлишковій кількості містився свинець, оскільки частина труб, по яким йшла вода, були свинцевими. Постійне вживання такої води призводило до того, що канцерогенний свинець накопичувався у організмі й провокував розвиток ракових захворювань. Як наслідок - тривалість життя римлян не перевищувала 25 років.

Джерела отруєння можуть мати складний характер і бути, на перший погляд, неочевидними. Шкідливі речовини, наприклад, діоксини, які містяться у ґрунті, можуть асимілюватися із рослинами й через трофічні ланцюжки надходити до організму людини. Молоко тварин, інфікованих кліщами, є джерелом зараження (вірус може бути небезпечним для дітей, яких годують грудьми заражені жінки). Вірус енцефаліту кліщового офіційно визнаний чинником біологічної зброї. Протикліщові заходи полягають у застосуванні акарицидів, зокрема оловоорганічних сполук (наприклад, фенбутатиноксиду), які є кумулятивними речовинами (накопичуваними у організмі). Застосування ртутьорганічних пестицидів та хлорорганічних пестицидів в України заборонено. Авермектини мають виключно високу активність і широкий спектр антипаразитарної дії. Вони активні щодо екзо- та ендопаразитів тварин (кліщів, нематод, бліх, вошей тощо), а також фітонематод та комах - шкідників рослин (крапчастий і павутинні кліщі, міль, попелиця тощо).

Поверхневий шар шкіри складається із зроговілих епідермоцитів товщиною 20...40 мсм, поверхня вкрита жировою змазкою, що може обумовлювати резорбцію ліпофільних речовин, наприклад, ратиндану, азотистий та сірчаний іприти. У зроговілому шарі міститься 5-15% води. При тривалому контакті із водними середовищами кількість води у зроговілому шарі збільшується до 50%, однак до кровотоку вода не проникає. Відстань, яка відділяє зроговілий шар від капілярів дермального шару складає близько 0,3 мм. Шкіра є електрично зарядженою мембраною, її зовнішня поверхня має негативний заряд. Проникнення речовин відбувається трьома шляхами: через епідерміс, через сальні і потові залози, волосяні фолікули. Для проникних через шкіру низькомолекулярних й ліпофільних сполук основним є трансепідермальний шлях, оскільки відносн площина поверхні двох інших шляхів мала й складає менше 1% від загальної площі поверхні шкіри. Для повільно проникаючих через шкіру речовин трансфолікулярний й трансгладуряний шляхи можуть мати суттєве значення. При проходженні речовин скрізь шкіру варто відрізняти резорбцію (проникнення до кровотоку) й просочування (фіксацію токсичних речовин у шкірі).

Нітрогліцерин приймають у таблетках або спиртового розчину. Він добре всмоктується через слозову роту (під'язиковою ділянкою) і здійснює дію швидше, ніж принята перорально така сама кількість нітрогліцерину.

Газові речовини і пара летких рідин, які надійшли через дихальні шляхи, проявляють токсичну дію швидше, ніж рідини або тверді ечовини, які потрапили на шкіру або через стравохід. Токсичність твердих речовин залежить залежить від розміру частинок: більш дрібні речовини є токсичнішими, ніж ті самі, але з більшими частинками. Це пояснюється різницею у швидкості розчинності великих і малих частинок та відповідно неоднаковою швидкістю їх надходження до крові.

Токсичність визначається агрегатним станом, розчинністю у воді та жирах, дисоціацією на іони тощо. Токсичність водорозчинних речовин залежить від дисоціації. Наприклад, хлорид та нітрат барію, на відміну від сульфату барію, добре розчиняються у воді і це обумовлює їхню токсичність на відміну від останнього; оксид арсену(III) є менш розчинним у порівнні із арсенітами й арсенатами лужних металів. Розчинні у воді солі тяжких металів є токсичнішими, ніж їх оксиди.

Токсичність речовин обумовлена функціональними групами або подвійними зв'язками у їх молекулах. Ненасичені речовини є більш токсичними, ніж близькі до них за складом насичені. Наприклад, аліловий спирт (ненасичена сполука) більш токсичний, ніж пропіловий спирт (насичена сполука). Їхні хемічні формули відрізняються на два атоми гідрогену: - аліловий спирт, .

Токсичними є речовини, які містять наступні угрупування: тощо. Токсичність може бути обумовлена уведенням до складу їх молекул атомів хлору, флуору, арсену, меркурію тощо. Групи атомів (наприклад, ) можуть посилювати токсичний ефект. Токсичність залежить від їх положення у гомологічних рядах. Із збільшенням молекулярої маси токсичність гомологів зростає. Наприклад, пропіонова кислота є токсичнісшою за оцтову, а масляна токсичніша за пропіонову.

Аліфатичні спирти є токсичнішими за їх ізомери. Наприклад, більша токсичність пропілового і бутилового спиртів у порівнянні із їх ізомерами (ізопропіловим та ізобутиловим спиртами).

Пара циклічних вуглеводнів (циклопропану, циклобутану, циклопентану, циклогексану тощо) є токсичнішою, ніж пара відповідних їм (за кількістю атомів карбону) аліфатичних вуглеводнів (пропану, бутану, пентану, гексану тощо). Із збільшенням кількості атомів карбону в молекулах спиртів їхня токсичність зростає.

Методи дослідження Редагувати

Реакції, які використовуються в якісному аналізі, мають супроводжуватися візуальним ефектом:

  • появою чи зникненням осаду;
  • появою, зникненням чи зміною кольору розчину;
  • виділенням газів;
  • утворенням кристалів характерного кольору і форми;
  • появою забарвлених перлів;
  • забарвленням полум'я;
  • появою світіння;
  • виникнення характерного забарвлення при розтиранні речовин.

Зокрема, наявність свинцю в ґрунті виявляють за допомогою йодиду, хромату або сульфату калію за появою характерного осаду.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Бородин С.Н., Матвиенко Д.В. - Методы снижения концентрации радона в воздухе жилых помещений. 
  2. Е.А.Тимошенко - Проблема надходження радону в жилові приміщення та шляхи придушення радонового ризику в екологічно безпечному будинку. 
  3. Влацкий Ф.Д. - Исследования содержания радона в жилых помещениях первомайского района Оренбургской области. 
  4. З.М.Крисюк, С.И.Тарасов, В.П.Шамов, Н.И.Шалак, Э.П.Лисаченко, Л.Г.Гомельский - Исследование и нормирование радиоактивности строительных материалов. 
  5. О.Р.Бадрутдинов, Р.С.Тюменев, Э.А.Шуралев, М.Н.Мукминов - Радиоактивность экосистем, с.173. 
  6. Б.К. Былкин, И.А. Енговатов , А.Н. Кожевников, Д.К. Синюшин - Банк данных по активационных характеристикам бетонов радиационной защиты ядерных установок. 
  7. P.Charlier F.Bou Abdallah R.Bruneau - Did the Romans die of antimony poisoning? The case of a Pompeii water pipe (79 CE), Toxicology Letters Volume 281, 5 November 2017, Pages 184-186. 
  8. Физико-математическое и технологическое образование: проблемы и перспективы развития: материалы IV Международной начно-методической конференции / Отв.ред. С.В.Лозовенко. 
  9. Волков В.С., Боев В.М. Гигиеническое значение накопления диоксина в окружающей среде (обзор) // Гигиена и санитария. – 1998. – № 3. – С. 52-57. 
  10. Л.А.Федоров - Диоксины как экологическая опасность: Ретроспектива и перспективы. 
  11. Норберт Вильдбахер - Утилизация золы котельных, работающих на древесном топливе. 
  12. Приложение 3 Биологические и химические агенты//Руководство ВОЗ «Ответные меры системы общественного здравоохранения на угрозу применения биологического и химического оружия» (рос.)
  13. Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2012)
  14. А.К. Посвященная - Определение ртутьорганических пестицидов в воде. 
  15. Могош Г. - Острые отравления, 1984. 
  16. Рыльников В.А., Заева Г.Н.и др. Методические указания по применению родентицидного средства "Ратиндан" фирмы "Олайнфарм" (Латвия). 
  17. С. А. Куценко - Основы токсикологии. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Токсичність // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 193. — ISBN 978-966-7407-83-4.
  • Токсичність //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 176.
Це незавершена стаття з токсикології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Toksi chnist vlastivist deyakih himichnih elementiv spoluk i biogennih rechovin zgubno vplivati na zhivi organizmi roslini tvarini gribi mikroorganizmi i zdorov ya lyudej benzopiren vazhki metali kislotni spoluki oksidi azotu sirki Cherep iz kistkami osnovnij simvol toksichnostiGostra toksichnist toksichnist koli znachnij shkidlivij efekt abo smert nastaye za korotkij chas pislya pochatku diyi rechovini pri odnorazovij dozi abo pri odnij ekspoziciyi chi kilkakratnij dozi mensh nizh za dobu Zmist 1 Zagalnij opis 2 Metodi doslidzhennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiZ termodinamichnoyi tochki zoru lyudina vidkrita sistema obminyuyetsya rechovinoyu j energiyeyu iz seredovishem Toksichnist himichnih spoluk obumovlena vzayemodiyeyu rechovin organizmu ta rechovin zovnishnogo seredovisha Toksichnist zokrema zalezhit vid dozi abo koncentraciyi dlya gazovih rechovin sho viznachaye toksichnist rechovin toksichnoyu nazivayetsya doza rechovini yaka ne ye letalnoyu letalna doza poznachayetsya LD fizichnih ta himichnih vlastivostej shlyahiv i shvidkosti proniknennya otrut do organizmu viku ta stati individualnoyi sprijnyatlivosti do vidpovidnoyi otruti periodu rezorbciyi chas do maksimizaciyi koncentraciyi rechovini u krovi vid momentu potraplyannya rezorbciyeyu nazivayetsya proces proniknennya rechovini z otochuyuchogo seredovisha abo oseredka vnutrishnogo seredovisha organizmu do limfi j krovotoku periodu eliminaciyi chas z momentu dosyagnennya maksimalnoyi koncentraciyi u krovi do povnogo zniknennya rechovini z krovi Vazhlivim pokaznikom toksichnosti gazovih rechovin ye granichno dopustima koncentraciya Dlya sanitarnogo ocinyuvannya seredovisha i vodi vidkritih vodojm viznachayut granichno dopustimu koncentraciyu shkidlivih rechovin u povitri j vodi U vipadku gazovoyi rechovini granichno pripustima koncentraciya maye rozmirnist mg m3 dlya rechovini u vodi mg l Najrozpovsyudzhenishim prikladom ye otruyennya produktami gorinnya gazu zokrema karbon II ta IV oksidami vnaslidok chogo u krovi gemoglobin peretvoryuyetsya karboksigemoglobin Sporidnenist gemoglobinu do C O displaystyle mathrm CO nbsp u 240 raziv perevishuye sporidnenist do O 2 displaystyle mathrm O 2 nbsp C O displaystyle mathrm CO nbsp zv yazuyuchis z gemoglobinom karboksigemoglobin pogirshuye oksigenaciyu periferichnih tkanin poserednictvom dvoh mehanizmiv C O displaystyle mathrm CO nbsp bezposeredno zmenshuye kisnevu yemnist krovi znizhuyuchi kilkist gemoglobinu dostupnogo dlya zv yazuvannya iz kisnem utvorennya oksigemoglobinu P 50 displaystyle mathrm P 50 nbsp j zsuvaye krivu disociaciyi oksigemoglobinu livoruch div Efekt Verigo Bora Vzimku vmist produktiv zgoryannya prirodnogo gazu u gazifikovanih kvartirah pislya trivalogo gorinnya palnikiv vishij nizh vlitku div Tyaga riznicya tiskiv Sered u skladi produktiv zgoryannya znahodyatsya benzpiren ta radon Radon chasto nakopichuyetsya u zhitlovih pidvalnih primishennyah 1 2 Koncentraciya radonu u primishennyah pryamo zalezhit vid koncentraciyi u gruntah pid budinkami yaka viznchayetsya vmistom u nih radiyu a takozh fizichnimi parametrami gruntu shilnistyu porististyu koeficiyentom emanuvannya 3 Velichina dozi oprominennya za rahunok bilshosti prirodnih dzherel kosmichne viprominyuvannya viprominyuvannya zemnih porid kaliyu 40 j inshih radioaktivnih izotopiv yaki mistyatsya bezposeredno u organizmi lyudini praktichno ne mozhe buti zminena Velike znachennya zajmaye viprominyuvannya budivelnih materialiv yaki vikoristovuyutsya dlya sporudzhennya zhitlovih budinkiv suspilnih j promislovih sporud Za dostatnoyi tovshini stin ta perekritiv vidbuvayetsya majzhe povne ekranuvannya vprominyuvannya zemnih porid Spivvidnoshennya mizh potuzhnistyu dozi u primishenni j koncentraciyeyu radioizotopiv u budivelnih materialah u vipadku dostatno velikoyi tovshini stin ta perekrittiv mozhe buti otrimane po formuli dlya dozi viprominyuvannya u porozhnini u neskinchennomu seredovishi P mikrorentgen god A S U B S T h C S K displaystyle P text mikrorentgen god AS U BS Th CS K nbsp de S U S T h S K displaystyle S U S Th S K nbsp vagovij vmist urana toriyu ta kaliyu vidpovidno 4 Razom iz radioaktivnistyu vid radioaktivnih domishok u budivelnih materialah dzherelom radiaciyi mozhe buti takozh navedena radioaktivnistyu 5 Navedena radioaktivnist konstrukcijnih materialiv viznachayetsya kilkistyu elementiv na izotopah yakih utvoryuyutsya dovgozhivuchi radionuklidi najvazhlivishimi dlya betoniv ye slidovi litij yevropij kobalt zalizo cezij nikel iobij kalcij torij uran domishkovi j osnovni zalizo kalcij 6 U vodi z rimskih akvedukiv u nadlishkovij kilkosti mistivsya svinec oskilki chastina trub po yakim jshla voda buli svincevimi Postijne vzhivannya takoyi vodi prizvodilo do togo sho kancerogennij svinec nakopichuvavsya u organizmi j provokuvav rozvitok rakovih zahvoryuvan Yak naslidok trivalist zhittya rimlyan ne perevishuvala 25 rokiv 7 8 Dzherela otruyennya mozhut mati skladnij harakter i buti na pershij poglyad neochevidnimi Shkidlivi rechovini napriklad dioksini 9 10 11 yaki mistyatsya u grunti mozhut asimilyuvatisya iz roslinami j cherez trofichni lancyuzhki nadhoditi do organizmu lyudini Moloko tvarin infikovanih klishami ye dzherelom zarazhennya virus mozhe buti nebezpechnim dlya ditej yakih goduyut grudmi zarazheni zhinki Virus encefalitu klishovogo oficijno viznanij chinnikom biologichnoyi zbroyi 12 13 Protiklishovi zahodi polyagayut u zastosuvanni akaricidiv zokrema olovoorganichnih spoluk napriklad fenbutatinoksidu yaki ye kumulyativnimi rechovinami nakopichuvanimi u organizmi Zastosuvannya rtutorganichnih pesticidiv ta hlororganichnih pesticidiv v Ukrayini zaboroneno 14 15 Avermektini mayut viklyuchno visoku aktivnist i shirokij spektr antiparazitarnoyi diyi Voni aktivni shodo ekzo ta endoparazitiv tvarin klishiv nematod blih voshej tosho a takozh fitonematod ta komah shkidnikiv roslin krapchastij i pavutinni klishi mil popelicya tosho Poverhnevij shar shkiri skladayetsya iz zrogovilih epidermocitiv tovshinoyu 20 40 msm poverhnya vkrita zhirovoyu zmazkoyu sho mozhe obumovlyuvati rezorbciyu lipofilnih rechovin napriklad ratindanu 16 azotistij ta sirchanij ipriti U zrogovilomu shari mistitsya 5 15 vodi Pri trivalomu kontakti iz vodnimi seredovishami kilkist vodi u zrogovilomu shari zbilshuyetsya do 50 odnak do krovotoku voda ne pronikaye Vidstan yaka viddilyaye zrogovilij shar vid kapilyariv dermalnogo sharu skladaye blizko 0 3 mm Shkira ye elektrichno zaryadzhenoyu membranoyu yiyi zovnishnya poverhnya maye negativnij zaryad Proniknennya rechovin vidbuvayetsya troma shlyahami cherez epidermis cherez salni i potovi zalozi volosyani folikuli Dlya proniknih cherez shkiru nizkomolekulyarnih j lipofilnih spoluk osnovnim ye transepidermalnij shlyah oskilki vidnosn ploshina poverhni dvoh inshih shlyahiv mala j skladaye menshe 1 vid zagalnoyi ploshi poverhni shkiri Dlya povilno pronikayuchih cherez shkiru rechovin transfolikulyarnij j transgladuryanij shlyahi mozhut mati suttyeve znachennya Pri prohodzhenni rechovin skriz shkiru varto vidriznyati rezorbciyu proniknennya do krovotoku j prosochuvannya fiksaciyu toksichnih rechovin u shkiri 17 Nitroglicerin prijmayut u tabletkah abo spirtovogo rozchinu Vin dobre vsmoktuyetsya cherez slozovu rotu pid yazikovoyu dilyankoyu i zdijsnyuye diyu shvidshe nizh prinyata peroralno taka sama kilkist nitroglicerinu Gazovi rechovini i para letkih ridin yaki nadijshli cherez dihalni shlyahi proyavlyayut toksichnu diyu shvidshe nizh ridini abo tverdi echovini yaki potrapili na shkiru abo cherez stravohid Toksichnist tverdih rechovin zalezhit zalezhit vid rozmiru chastinok bilsh dribni rechovini ye toksichnishimi nizh ti sami ale z bilshimi chastinkami Ce poyasnyuyetsya rizniceyu u shvidkosti rozchinnosti velikih i malih chastinok ta vidpovidno neodnakovoyu shvidkistyu yih nadhodzhennya do krovi Toksichnist viznachayetsya agregatnim stanom rozchinnistyu u vodi ta zhirah disociaciyeyu na ioni tosho Toksichnist vodorozchinnih rechovin zalezhit vid disociaciyi Napriklad hlorid ta nitrat bariyu na vidminu vid sulfatu bariyu dobre rozchinyayutsya u vodi i ce obumovlyuye yihnyu toksichnist na vidminu vid ostannogo oksid arsenu III ye mensh rozchinnim u porivnni iz arsenitami j arsenatami luzhnih metaliv Rozchinni u vodi soli tyazhkih metaliv ye toksichnishimi nizh yih oksidi Toksichnist rechovin obumovlena funkcionalnimi grupami abo podvijnimi zv yazkami u yih molekulah Nenasicheni rechovini ye bilsh toksichnimi nizh blizki do nih za skladom nasicheni Napriklad alilovij spirt nenasichena spoluka bilsh toksichnij nizh propilovij spirt nasichena spoluka Yihni hemichni formuli vidriznyayutsya na dva atomi gidrogenu C H 2 C H C H 2 O H displaystyle mathrm CH 2 CH CH 2 OH nbsp alilovij spirt C H 3 C H 2 C H 2 O H displaystyle mathrm CH 3 CH 2 CH 2 OH nbsp Toksichnimi ye rechovini yaki mistyat nastupni ugrupuvannya C O C C S N O N O 2 displaystyle mathrm C O quad C C quad S quad N O quad NO 2 nbsp tosho Toksichnist mozhe buti obumovlena uvedennyam do skladu yih molekul atomiv hloru fluoru arsenu merkuriyu tosho Grupi atomiv napriklad C C C 6 H 5 C H 2 N H 2 displaystyle mathrm C C quad C 6 H 5 quad CH 2 quad NH 2 nbsp mozhut posilyuvati toksichnij efekt Toksichnist zalezhit vid yih polozhennya u gomologichnih ryadah Iz zbilshennyam molekulyaroyi masi toksichnist gomologiv zrostaye Napriklad propionova kislota ye toksichnisshoyu za octovu a maslyana toksichnisha za propionovu Alifatichni spirti ye toksichnishimi za yih izomeri Napriklad bilsha toksichnist propilovogo i butilovogo spirtiv u porivnyanni iz yih izomerami izopropilovim ta izobutilovim spirtami Para ciklichnih vuglevodniv ciklopropanu ciklobutanu ciklopentanu ciklogeksanu tosho ye toksichnishoyu nizh para vidpovidnih yim za kilkistyu atomiv karbonu alifatichnih vuglevodniv propanu butanu pentanu geksanu tosho Iz zbilshennyam kilkosti atomiv karbonu v molekulah spirtiv yihnya toksichnist zrostaye Metodi doslidzhennya RedaguvatiReakciyi yaki vikoristovuyutsya v yakisnomu analizi mayut suprovodzhuvatisya vizualnim efektom poyavoyu chi zniknennyam osadu poyavoyu zniknennyam chi zminoyu koloru rozchinu vidilennyam gaziv utvorennyam kristaliv harakternogo koloru i formi poyavoyu zabarvlenih perliv zabarvlennyam polum ya poyavoyu svitinnya viniknennya harakternogo zabarvlennya pri roztiranni rechovin Zokrema nayavnist svincyu v grunti viyavlyayut za dopomogoyu jodidu hromatu abo sulfatu kaliyu za poyavoyu harakternogo osadu Div takozh RedaguvatiKancerogeni Mutageni ToksiniPrimitki Redaguvati Borodin S N Matvienko D V Metody snizheniya koncentracii radona v vozduhe zhilyh pomeshenij E A Timoshenko Problema nadhodzhennya radonu v zhilovi primishennya ta shlyahi pridushennya radonovogo riziku v ekologichno bezpechnomu budinku Vlackij F D Issledovaniya soderzhaniya radona v zhilyh pomesheniyah pervomajskogo rajona Orenburgskoj oblasti Z M Krisyuk S I Tarasov V P Shamov N I Shalak E P Lisachenko L G Gomelskij Issledovanie i normirovanie radioaktivnosti stroitelnyh materialov O R Badrutdinov R S Tyumenev E A Shuralev M N Mukminov Radioaktivnost ekosistem s 173 B K Bylkin I A Engovatov A N Kozhevnikov D K Sinyushin Bank dannyh po aktivacionnyh harakteristikam betonov radiacionnoj zashity yadernyh ustanovok P Charlier F Bou Abdallah R Bruneau Did the Romans die of antimony poisoning The case of a Pompeii water pipe 79 CE Toxicology Letters Volume 281 5 November 2017 Pages 184 186 Fiziko matematicheskoe i tehnologicheskoe obrazovanie problemy i perspektivy razvitiya materialy IV Mezhdunarodnoj nachno metodicheskoj konferencii Otv red S V Lozovenko Volkov V S Boev V M Gigienicheskoe znachenie nakopleniya dioksina v okruzhayushej srede obzor Gigiena i sanitariya 1998 3 S 52 57 L A Fedorov Dioksiny kak ekologicheskaya opasnost Retrospektiva i perspektivy Norbert Vildbaher Utilizaciya zoly kotelnyh rabotayushih na drevesnom toplive Prilozhenie 3 Biologicheskie i himicheskie agenty Rukovodstvo VOZ Otvetnye mery sistemy obshestvennogo zdravoohraneniya na ugrozu primeneniya biologicheskogo i himicheskogo oruzhiya ros Spisok tovariv podvijnogo vikoristannya sho mozhut buti vikoristani u stvorenni bakteriologichnoyi biologichnoyi ta toksinnoyi zbroyi zatverdzhenij postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 28 01 2004 r 86 u redakciyi postanovi Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 05 04 2012 A K Posvyashennaya Opredelenie rtutorganicheskih pesticidov v vode Mogosh G Ostrye otravleniya 1984 Rylnikov V A Zaeva G N i dr Metodicheskie ukazaniya po primeneniyu rodenticidnogo sredstva Ratindan firmy Olajnfarm Latviya S A Kucenko Osnovy toksikologii Dzherela RedaguvatiOsnovi ekologichnoyi toksikologiyi Laboratornij praktikum Uklad V M Isayenko T I Bilik L S Kipnis K NAU 2007 68s Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Posilannya RedaguvatiToksichnist Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 193 ISBN 978 966 7407 83 4 Toksichnist Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 176 nbsp Ce nezavershena stattya z toksikologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Toksichnist amp oldid 40505539