Миші́й, щети́нник або бри́ця (Setaria) — рід однорічних рослин родини злакових. Рід космополітичного поширення й містить понад 130 видів.
| Мишій | |
|---|---|
| Setaria verticillata | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Просові (Panicoideae) |
| Надтриба: | Panicodae |
| Триба: | Paniceae |
| Підтриба: | Cenchrinae |
| Рід: | Мишій (Setaria) P.Beauv. |
| Види | |
| понад 100 видів, докладніше див. | |
| Синоніми | |
| Acrochaete Peter | |
| Вікісховище: Setaria |
Назва Редагувати
Назва роду походить від латинського слова seta, що означає щетинка або волос, через щетинки у суцвітті., Вперше рід описав у 1812 році французький ботанік Амбруаз Марі Франсуа Жозеф Палізо де Бовуа.
Будова Редагувати
Має густе суцвіття, видовжене або циліндричне, типу колосоподібна волоть. Колоски одно- або двоквіткові, на коротких ніжках. Вони оточені неплідними гілочками суцвіття, які виглядають як довгі, зазублені, ламкі щетинки. Мають три плівчастих колоскових луски. Нижня луска найбільш укорочена, друга довша, а третя має довжину колоска і часто буває з чоловічою квіткою. Квіткові луски при плодах зморщені або гладенькі, хрящуваті. Тичинок три. Приймочки пірчасті.
Поширення та середовище існування Редагувати
Мишій росте на прирічкових ділянках, галявах, полях, біля доріг. Рід містить близько 100 видів (див. Список видів роду мишій). Поширений переважно у тропічних і субтропічних країнах.
В Україні є три рідні види:
- Setaria verticillata — мишій кільчастий,
- Setaria viridis — мишій зелений,
- Setaria pumila — мишій сизий
також інтродуковані:
- Setaria adhaerens — мишій чіпкий
- Setaria faberi — мишій Фабера
- Setaria italica — могар
Хвороби Редагувати
Вражається іржастими грибами роду Puccinia, такими як Puccinia chaetochloae, Puccinia dolosa, Puccinia graminis, Puccinia substriata, ‘Uromyces’ setariae-italicae і Puccinia esclavensis. Також вражається грибами роду Tilletia та родів Sorosporium, Sphacelotheca, Tolyposporium, Ustilago.
Практичне використання Редагувати
Застосовується у народній медицині.
Кілька видів культивують як харчові та кормові культури, наприклад могар, чумиза (S. italica) та S. pumila. Багато видів є інвазійними бур'янами. Мишій зелений (S. viridis) використовується як модельний організм для вивчення біоенергетичних трав та трав з типом фотосинтезу С4.,
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Genus: Setaria P. Beauv.. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 3 березня 2011.
- Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names: Common Names, Scientific Names, Eponyms, Synonyms, and Etymology. Vol. 4: R-Q. CRC Press. с. 2470. ISBN 0-8493-2673-7.
- ↑ Флора УРСР. том 2. Видавництво академії наук УРСР. 1940. с. 102.
- Watson L, Dallwitz MJ. . The Grass Genera of the World. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- Dekker, Jack (2004). 4. У Inderjit. Weed Biology and Management. Kluwer Academic Publishers. с. 65–67. ISBN 9781402017612.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- http://www.amjbot.org/content/101/3/539.short[недоступне посилання]
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.