Галофіти (грец. hals — сіль і грец. phyton — рослина) — солестійкі рослини, що належать до різних екоморф за галофільністю. Особливо цікаві галофіти групи галоксерофітів, яким притаманна значна стійкість до високих концентрацій солей і часто бувають сукулентами (напр., Halocnemum strobilaceum — евгалофіт і Rubia cretacea — базифіт), Деякі з них розвивають величезний осмотичний тиск. Так, у Atriplex confertifolia він досягає 153 атм; галомезоксерофіти здатні виділяти надлишок солей спеціальними залозками (напр., Limonium gmelinii — кріногалофіт) або мають можливість регулювати проникність клітинних мембран при карбонатній солоності ґрунтів (кальцієві і натрієві солі вуглекислоти, напр. Artemisia lercheana — глікогалофіт); галоксеромезофіти (напр., Elymus paboanus); галомезофіти (Salicornia europaea) — розвиваючи осмотичний тиск до 100 атм; галогідрофіти (Zostera marina). До галофітів належать і деякі бактерії (виносять присутність у воді NaCl в концентрації до 25 %), а також всі водорості морів і океанів. Концентрація солей в їх організмах дуже близька до їх концентрації в морській воді. Типовими галофітами є мангри.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Галофітна рослинність. Класи Bolboschoenetea maritimi, Festuco-Puccinellietea, Molinio-Juncetea, Crypsietea aculeatae, Thero-Salicornietea strictae, Salicornietea fruticosae, Juncetea maritimi. / Дубина Д. В., Дзюба Т. П., Нойгойзлова З. Соломаха В. А., Тищенко О. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Відп. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко. Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститут ботаніки АН Чехії, Київський національний університет ім. Т. Шевченка. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — 315 с. — (Серія «Рослинність України»). — Тираж 300 прим. — ISBN 966-306-129-2.
- Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
- Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
Посилання Редагувати
- Галофіти // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 44-45.
Виноски Редагувати
- Галофільність, солестійкість — адаптованість організмів до існування на ґрунтах, у ґрунтах і водах, більш-менш багатих легкорозчинними солями. Солестійкі організми діляться на галофітів (рослини) і галофіли (тварини).
- Horris, 1921
- Келлер, 1920
| Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |