Нижній Тагіл Нижній Тагі л рос Нижний Тагил місто центр Нижньотагільського міського округу Свердловської області Росії м

57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д. / 57.9166666666947733688175504° пн. ш. 59.9666666666947776320739649° сх. д.Координати: 57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д. / 57.9166666666947733688175504° пн. ш. 59.9666666666947776320739649° сх. д.

Схема міста

Схема міста

Влада

Вебсторінка

ntagil.org

Міський голова

Пінаєв Владислав Юрійович

Мапа

Нижній Тагіл

Нижній Тагіл у Вікісховищі

Географія Редагувати

Місто розташоване на східному схилі Уральських гір, за 20-25 км від умовної межі Європи та Азії на висоті 200 м над рівнем моря. Площа Нижнього Тагілу становить 4106 км² (з 1 квітня 2008 року, після приєднання до міського округу 22 населених пункти, що проголосували на референдумі за приєднання, колишня площа міста 298 км²).

Клімат території Нижнього Тагілу — різко-континентальний із суворою зимою і коротким літом. Середньорічна температура повітря в Нижньому Тагілі −0,3 ° С, абсолютний максимум +37 ° С, абсолютний мінімум −49 ° С.

За природними умовами Приміський район можна розділити на дві зони: західну — гірсько-лісову та лісо-лукову — східну. На заході від міста проходить головний Вододільний Уральський хребет з окремими височинами і гірськими кряжами, прямуючими з півночі на південь. Середня висота гір 400—500 метрів, і лише деякі вершини піднімаються вище 700 м — гора Біла (711 м), Старик-Камінь (753 м), Широка (761 м). Круті, уривисті кам'яні вершини — «шихани», увінчані скелями — «останцями», створюють неповторний краєвид Середнього Уралу. Прямо в межах міста розташовані гори Довга, Голий камінь. На схід від міста рельєф поступово вирівнюється і переходить в Західно-Сибірську низовину.

Головна річка — Тагіл з численними притоками впадає в річку Туру Об-Іртишського басейну. Тагільський став простягнувся на 16 км, найбільша ширина 1,5 км, глибина до 12 метрів. Крім Тагіла, у межах міста протікає 13 річок: Вия, Баранча, Велика Кушва, Мала Кушва, Леба, Іса, Ольховка, Ватіха, Лебяжка, Єжовка, Гальянка, Чорна Катабка, Рудянка.

Клімат Редагувати

Клімат Нижній Тагіл (1949–2011)
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	11,1	11,1	30,2	30,0	33,9	33,9	34,6	37,2	29,4	22,6	12,3	4,9	37,2
Середній максимум, °C	−11,5	−9,6	−0,8	8,1	15,5	20,8	22,7	19,4	13,2	4,6	−4,6	−9,7	5,7
Середня температура, °C	−14,7	−13,7	−5,2	3,0	9,7	15,1	17,2	14,2	8,6	1,4	−7,2	−12,4	1,3
Середній мінімум, °C	−19	−18,7	−10,8	−2,8	2,8	8,1	10,8	8,6	3,7	−2	−10,7	−16,3	−3,9
Абсолютний мінімум, °C	−45	−42	−36,1	−27,2	−12,8	−5	0,0	−2,6	−7,8	−27	−38,9	−46	−46
Норма опадів, мм	32.5	27.6	24.0	32.9	54.7	55.6	95.9	78.5	57.4	37.3	27.7	25.4	549.5
Кількість сонячних годин	49,6	89,6	124,0	201,0	235,6	243,0	282,1	201,5	132,0	71,3	33,0	34,1	1696,8
Кількість днів з опадами	18,2	14,5	16,7	11,9	13,3	13,6	9,1	12,6	13,2	17,4	20,6	17,8	178,9
Вологість повітря, %	77.0	72.9	70.2	63.9	63.3	71.3	72.6	78.2	79.4	78.5	79.3	78.5	73.8

Історія Редагувати

Пам'ятник паровозу Черепанових — першому паровозу Росії

8 (19 жовтня) 1722 року вважається датою заснування Нижнього Тагіла, коли на військовому заводі була отримана перша продукція — чавун. Завод заснований династією Демидових, яким до революції належали Тагільські заводи. У цей час світову популярність набуває тагільський метал, позначений штемпелем «Старий соболь». Вперше у світі на заводах міста стали використовувати електрику. Наразі в місті знаходиться єдиний у світі завод-музей.

Статус міста Нижній Тагіл отримав 20 серпня 1919 року постановою Єкатеринбурзького військово-революційного комітету.

1926 року у місті працювали 5 клубів і 8 бібліотек, з'явився перший радіовузол. У 1930 році тут мешкало 42 000 осіб, його житловий фонд ледве перевищував 220 тис. м², 94 % будинків були дерев'яними, 85 % — одноповерховими. У місті нараховувалося 19 початкових шкіл, 2 технікуми, робфак, 2 кінотеатри, 2 лікарні із загальною кількістю ліжок 126. 1932 року розпочато будівництво перших цехів Уральського вагонобудівного заводу. За 4 роки, у жовтні 1936 року, з його конвеєра зійшов перший вантажний вагон. 1937 року пішов перший трамвай. 1939 року відкритий учительський інститут — перший вищий навчальний заклад міста.

У роки Другої світової війни у місто було евакуйовано багато підприємств з України, серед них флагман Української металургії — Криворіжсталь. Це стало вирішальною крапкою в розвитку міста. У роки війни місто випустило 30 тисяч танків «Т-34». Зараз місто дає 7 % чавуну і 6 % сталі та прокату Росії. У місті випускається танк «Т-90» («Уралвагонзавод»).

Населення Редагувати

Місто займає друге місце за чисельністю населення в Свердловській області.

Населення — 361811 осіб (2010, 390498 2002).

Культура Редагувати

Музеї Редагувати

Нижньотагільський музей-заповідник «Гірничозаводський Урал»
- Завод-музей історії гірничозаводської техніки
- Ліс'єгорська вежа
- Історико-краєзнавчий музей
- Музей побуту та ремесел гірничозаводського населення «Панський будинок»
- Етнографічний музейний комплекс:
  - Музей підносного промислу
  - Історико-технічний музей «Будинок Черепанових»
  - Музей побуту та ремесел («Будинок Демидових»)
  - Музей-садиба «Демидівська дача»
- Провіантські склади (музейний комплекс):
  - Музей природи і охорони навколишнього середовища (Верхній провіантський склад)
  - Музей «Фондосховище» (Нижній провіантський склад)
- Меморіально-літературний музей Бондіна
- Музей «Будинок рідкісної книги» («Краєзнавча бібліотека»)
Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв

Економіка Редагувати

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, в обробних виробництвах за 2007 становив 131,8 млрд руб. За цим показником Нижній Тагіл займає перше місце в Свердловській області, випереджаючи навіть Єкатеринбург.

Підприємства Нижнього Тагілу Редагувати

Вид на промзону міста

ВГЗК — Високогорський гірничо-збагачувальний комбінат.
ВМЗ — Високогорський механічний завод.
МІЗ — Медико-інструментальний завод.
НТМК — Нижньотагільський металургійний комбінат.
- ОГП — Вогнетривке виробництво НТМК.
- КХВ — коксохімічне виробництво НТМК.
НТЗМК — Нижньотагільський завод металевих конструкцій.
НТКРЗ — Нижньотагільський котельно-радіаторний завод.
УВЗ — Уральський вагонобудівний завод.
УХП — Уралхімпласт.
НТИИМ — Нижньотагільський інститут випробування металів.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва великих і середніх організацій у 2007, млрд руб.:

видобувні виробництва 7,003;
обробні виробництва 131,80;
виробництво і розподіл електроенергії, газу й води 11,092;

Транспорт Редагувати

Найбільша пасажирська станція — станція Нижній Тагіл;
Вантажо-пасажирська станція Змичка;
Пасажирські залізничні станції: Сан-Донато, Старатель, Завязовська і Вагонозавод;
Пасажирські залізничні пункти та зупинки: Депо, 2 км, 7 км, 365 км, ПМС-43, 353 км;
Автовокзал Нижнього Тагілу;
Міжміські автостанції Н.Тагілу: Кінотеатр «Урал» (ВМЗ/Вия), Уральський проспект (Н. Гальянка), Вагонка (УВЗ).

Нижньотагільський трамвай (11 маршрутів);
Нижньотагільський автобус (25 маршрутів);
Маршрутне таксі Нижнього Тагілу (бл. 65 маршрутів);
Таксі (декілька міських служб таксі).

На схід від Нижнього Тагілу в селі Покровському знаходиться колишній військовий аеропорт «Салком». Через нестачу фінансування будівництво цивільного аеропорту в цьому місці тимчасово відкладено.

Адміністративний поділ Редагувати

Ленінський район (Центр, Вия, старателі, Стара Гальянка, Голий Камінь)
Тагілстроєвський район (Тагілстрой, Гальянка, Красний Камінь)
Дзержинський район (Вагонка)
Приміський район (наразі Горноуральський міський округ, введений до складу МУ «місто Нижній Тагіл»)

Міста-побратими Редагувати

Уродженці Редагувати

Борисов Юрій Сергійович (1932—2022) — український та російський науковець у галузях металургії та матеріалознавства, доктор технічних наук.
Васильєв Анатолій Олександрович (* 1946) — радянський і російський актор театру і кіно
Денисов Володимир Данилович (* 1951) — український різьбяр по дереву, художник, геральдист. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006). Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва (1972) і художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського (1981). З 1985 р. викладає рисунок, живопис та композицію у Чернівецькій художній школі імені Миколи Івасюка
Ісмаїлов Магомед Гасанович (* 1986) — російський боєць змішаного стилю.
Коркошко Світлана Іванівна (* 1943) — актриса
Кузнєцов Михайло Миколайович (* 1985) — російський веслувальник, олімпійський медаліст.
Устінов Володимир Васильович (* 1949) — російський фізик, академік Російської академії наук

Примітки Редагувати

Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
. Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 20 липня 2009.
. ura.news. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.

Джерела Редагувати

Аркуш карти O-40-84 Нижний Тагил. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижній Тагіл

На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Центральний портал Нижнього Тагілу(рос.)
Розважально інформаційний портал Нижнього Тагілу(рос.)
Сайт історії Нижнього Тагілу [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Історія герба Нижнього Тагілу [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Карта Нижнього Тагілу [ 27 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
(рос.)
Н. Тагіл на «Переезде» [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

[rus-sve-census-1] Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[rus-census2002-2] Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]

[bgd-3] . Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 20 липня 2009.

[4] . ura.news. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.