www.wikidata.uk-ua.nina.az

Приєднання Башкортостану до Росії Приє днання Башкортоста ну до Росі ї включення башкирських земель до складу Московсько

Приєднання Башкортостану до Росії

Приє́днання Башкортоста́ну до Росі́ї — включення башкирських земель до складу Московської держави на підставі угоди.

Загальна характеристика процесу Редагувати

Питання про приєднання історичного Башкортостану до Московщини історіографічно дискусійне, неоднозначість якого підтвердується наявністю трьох поглядів на його характеристику:

Існують розбіжності у найменуванні процесу, одні називають його «входженням», інші – «приєднанням». Також виникають дискусії щодо визначення точної дати та існують альтернативні версії цього історичного факту.

Історія Редагувати

У середині XVI століття територія історичного Башкортостану перебувала у складі таких держав: Ногайської Орди, Астраханського, Казанського і Сибірського ханств. Цей факт засвідчує неодночасне прийняття ними московського підданства і значну ускладненість процесу.

Після завоювання Казанського ханства цар Іван IV звернувся до башкирів із пропозицією добровільно увійти до складу Московського царства.

У той самий час у Ногайській орді в середині XVI століття політична обстановка була нестійкою. На башкирські землі колишнього Казанського ханства почали претендувати різні групи ногайських мурз і сибірські правителі. Почалися міжусобні війни, які посилювали стихійні лиха в регіоні: голод і чума. . До другої половини XVI століття належить відхід ногаїв з території Башкортостану за Волгу і далі на захід у напрямку Кубані, або на південь, в райони Каспійського і Аральського морів.

Під час народних зборів (їїнів) башкирських родів було обрано представників і споряджено посольство в Казань, а потім і у Москву для ведення переговорів. 1554 року Айзуак-бій від башкирських племен уран та гайна їздив до Казані на прийом до намісника Івана IV, привіз грамоту, яка підтверджувала прийняття гайнинцями підданства російського царя на умовах збереження вотчинного володіння землями племені.

У 1554-1557 рр. перемовини з царським намісником в Казані боярином О. Б. Горбатим-Шуйським спочатку вели колишні піддані Казанського ханства — північно-західні башкири: байлар, буляр, гайна, іректе, каратабин, уран, а потім центральні племена башкирів: мін і юрмати, південно-східні: бурзян, кипсак, там'ян, усерган, східні: табин, кудей та інші.

Прикінцевим етапом входження башкирів до складу Московської держави була поїздка в 1557 році їхніх послів до Москви, де завершилися переговори з московською владою, і башкири отримали жалувані грамоти від царя Івана IV. У грамотах було викладено основні умови приєднання, провідникам башкирських племен даровано титули тарханів і князів, а деяких призначено старостами. Грамоти царя Івана IV були договором між Московською державою і башкирами.

Частину зауральських (північно-східних) башкирів було приєднано в ході боротьби військ Кучумовичів з московськими, тобто наприкінці XVI — початку XVII століття, після припинення існування Сибірського ханства.

Умови приєднання Редагувати

У башкирських шежере неодноразово проходить думка не тільки про мирний характер приєднання башкирів, але й про договірні відносини з царською владою, про певні умови входження і про їхню незмінність в односторонньому порядку. Царський уряд гарантував мирне життя, спільне відбиття ворожих агресій, дотримання вотчинного права башкирів, свободу віросповідання, невтручання у внутрішні справи і збереження місцевого самоврядування. А башкири визнавали себе підданими Московської держави, зобов'язувалися нести військову повинність і виплачувати ясак.

Значення Редагувати

Підсумком приєднання стало значне розширення території і збільшення населення Московської держави. У Башкортостані припинилися міжусобні війни, заклалися умови розвитку промисловості. Але водночас башкири втратили можливість створення окремої національної держави.

Дещо пізніше царська влада порушила деякі умови договорів. Це такі порушення, як захоплення вотчинних земель, збільшення податків, знищення самоврядування, примусова християнізація тощо. Це нерідко приводило до повстань башкирів.

У своїх наказах і виступах в ході засідань Уложенної комісії башкирські депутати Туктамиш Іжбулатов і Базаргул Юнаєв неодноразово покликалися на жалувані грамоти, отримані при входженні до складу Московщини.. У підсумку винятковість відносин башкирів і Росії було відображено в «Соборному Уложенні» 1649 року, де у башкирів під страхом конфіскації майна і государевої опали заборонялося «…бояром, околничим, и думным людям, и стольникам, и стряпчим и дворяном московским и из городов дворяном и детям боярским и всяких чинов русским людям поместным всяких земель не покупать и не менять и в заклад, и сдачею и в наём на многие годы не имать.»

Події приєднання Башкортостану зафіксовано в Башкирському шежере і відображено у творах башкирського фольклору. У республіці в 1957 і 2007 роках проходили урочисті заходи та наукові конференції, присвячені 400-й і 450-й річниці приєднання Башкортостану до Росії. На честь цієї події в Уфі встановлено Монумент Дружби.

Примітки Редагувати

  1. Наприклад, згідно з альтернативною версією Ф. Юмагузіно, в 1554 році ногайський мурза Юсуф став васалом Московії. На початку XVII століття у зв'язку з тяжкими обставинами (навала калмиків, дедалі більший вплив московитів, невдоволення башкирів) ногаї йдуть на Кубань. Війна з калмиками змусила башкирів приєднаєтися до Московської держави: 21 серпня 1659 у Москві прийнято послів від племені юрмати, в лютому 1671 — представників мінців, а опісля і решти. Процес входження башкирів до складу Московської держави охоплював довгий історичний період, який тривав понад сто років, і остаточно завершився не в 1557 році, привезенням ясака в Казань групою башкирів, а в другій половині наступного століття закріпленням відносин башкирів з Москвою на найвищому рівні.//Юмагузин Ф. Как мы вошли в состав России? // Статья в ж. «Ватандаш». 1999. № 2. С. 141—150.
  2. За свідченням очевидців, в ці роки зими були «... зело люті і студені, вся скотина їх [ногайців] померла, яко стада кінські, так і інших скотів, а на літо і самі ізчезоша». За відомостями князя Андрія Курбського і англійського посла Дженкінсона, у першій половині 50-х рр. XVI століття в Ногайській Орді померли, за одними даними, 100 тис., за іншими ж — 1 млн людей.//{{книга  | автор =  | заголовок = Історія башкирського народу: в 7 т. / Гл. ред. М. М. Кульшаріпов; Ін-т історії, мови та літератури УНЦ РАН  | посилання =  | відповідальний =  | місце = Уфа  | видавництво = Гілем  | рік = 2011  | том = III | сторінок = 476  | сторінки = 44-58  | isbn = 978-5-7501-1301-9 }}
  3. http://ufa-gid.com/encyclopedia/aizuak.html
  4. За твердженням Р. Г. Кузеєва, який спирається на виявлені в Ленінградському відділенні Інституту сходознавства шежере племені гайна, посольство гайнінців у 1554-1555 рр. приїхало в Чердинь.//{{книга  | автор =  | заголовок = Історія башкирського народу: в 7 т. / Гл. ред. М. М. Кульшаріпов; Ін-т історії, мови та літератури УНЦ РАН  | посилання =  | відповідальний =  | місце = Уфа  | видавництво = Гілем  | рік = 2011  | том = III  | сторінок = 476  | сторінки = 44-58  | isbn = 978-5-7501-1301-9 }}
  5. За словами Н. М. Кульбахтіна, опублікована Ю. С. Бікбовим у кінці XIX століття в «Оренбурзькій газеті», а потім у 1925 році С. Г. Мірасовим копія грамоти башкирам племен Усерган, Бурзян, Кипсак і Там'ян насправді являє собою копію жалуваної грамоти московського царя Івана IV, даної башкирам цих племен у середині XVI століття під час їхнього входження до складу Московської держави. //{{книга  | автор =  | заголовок = Історія башкирського народу: в 7 т. / Гл. ред. М. М. Кульшаріпов; Ін-т історії, мови та літератури УНЦ РАН  | посилання =  | відповідальний =  | місце = Уфа  | видавництво = Гілем  | рік = 2011  | том = III  | сторінок = 476  | сторінки = 44-58  | isbn = 978-5-7501-1301-9 }}
  6. Жалувані грамоти вони наводили як підставу своїх наказів: «Якого змісту жалувані грамоти і похвальні укази як нам, іменованим, так і предкам нашим за многі їх надані служби в оборону, від усяких образ в різні часи були дані, з оних на високий розгляд комісії долучаємо при цьому точні копії» // {{книга  | автор =  | заголовок = Історія башкирського народу: в 7 т. / Гл. ред. М. М. Кульшаріпов; Ін-т історії, мови та літератури УНЦ РАН  | посилання =  | відповідальний =  | місце = Уфа  | видавництво = Гілем  | рік = 2011  | том = III  | сторінок = 476  | сторінки = 44-58  | isbn = 978-5-7501-1301-9 }}

Література Редагувати

  • Горохов А. В. Присоединение Урала и Западной Сибири к России в конце XVII — первой половине XVIII веков.
  • Алтон С. Доннелли. Завоевание Башкирии Россией. Перевод с английского Л. Р. Бикбаевой. Уфа, 1995.
  • Еникеев З. И. Правовой статус Башкортостана в составе России. Уфа: «Гилем», 2002. — 374 с.
  • История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2011. — 476 с.: ил. — ISBN 978-5-02-037008-1. Т. III. — 2011. — ISBN 978-5-7501-1301-9 (т. 3) (в пер.)
  • История Башкортостана с древнейших времён до наших дней: В 2 т. / И. Г. Акманов, Н. М. Кулбахтин, А. З. Асфандияров и др.; Под ред. И. Г. Акманова. Т.1. История Башкортостана с древнейших времен до конца XIX в. — Уфа: Китап, 2004. — 488 с.: ил. — С. 111.
  • Мажитов Н. А., Султанова А. Н. История Башкортостана с древнейших времен до XVI в. Уфа, 1994.
  • Шарипов Р., Искужин Т. Вхождение Башкортостана в состав России: теоретический и историко правовой аспекты.// Статья в ж."Ватандаш".

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Priye dnannya Bashkortosta nu do Rosi yi vklyuchennya bashkirskih zemel do skladu Moskovskoyi derzhavi na pidstavi ugodi Zmist 1 Zagalna harakteristika procesu 2 Istoriya 3 Umovi priyednannya 4 Znachennya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZagalna harakteristika procesu RedaguvatiPitannya pro priyednannya istorichnogo Bashkortostanu do Moskovshini istoriografichno diskusijne neodnoznachist yakogo pidtverduyetsya nayavnistyu troh poglyadiv na jogo harakteristiku Dobrovilne vhodzhennya V M Tatishev P I Richkov M M Karamzin D N Sokolov M I Umetbayev M V Ustyugov A N Usmanov R G Kuzeyev I G Akmanov ta in Nasilnicke S M Solovjov V M Vitevskij A A Validov P F Isherikov Sh I Tipeyev A P Chuloshnikov A S Donnelli ta in Dobrovilno primusove A Z Asfandiyarov N A Mazhit A N Sultanova V V Trepavlov ta in Isnuyut rozbizhnosti u najmenuvanni procesu odni nazivayut jogo vhodzhennyam inshi priyednannyam Takozh vinikayut diskusiyi shodo viznachennya tochnoyi dati ta isnuyut alternativni versiyi cogo istorichnogo faktu 1 Istoriya RedaguvatiU seredini XVI stolittya teritoriya istorichnogo Bashkortostanu perebuvala u skladi takih derzhav Nogajskoyi Ordi Astrahanskogo Kazanskogo i Sibirskogo hanstv Cej fakt zasvidchuye neodnochasne prijnyattya nimi moskovskogo piddanstva i znachnu uskladnenist procesu Pislya zavoyuvannya Kazanskogo hanstva car Ivan IV zvernuvsya do bashkiriv iz propoziciyeyu dobrovilno uvijti do skladu Moskovskogo carstva U toj samij chas u Nogajskij ordi v seredini XVI stolittya politichna obstanovka bula nestijkoyu Na bashkirski zemli kolishnogo Kazanskogo hanstva pochali pretenduvati rizni grupi nogajskih murz i sibirski praviteli Pochalisya mizhusobni vijni yaki posilyuvali stihijni liha v regioni golod i chuma 2 Do drugoyi polovini XVI stolittya nalezhit vidhid nogayiv z teritoriyi Bashkortostanu za Volgu i dali na zahid u napryamku Kubani abo na pivden v rajoni Kaspijskogo i Aralskogo moriv Pid chas narodnih zboriv yiyiniv bashkirskih rodiv bulo obrano predstavnikiv i sporyadzheno posolstvo v Kazan a potim i u Moskvu dlya vedennya peregovoriv 1554 roku Ajzuak bij vid bashkirskih plemen uran ta gajna yizdiv do Kazani na prijom do namisnika Ivana IV priviz gramotu yaka pidtverdzhuvala prijnyattya gajnincyami piddanstva rosijskogo carya na umovah zberezhennya votchinnogo volodinnya zemlyami plemeni 3 U 1554 1557 rr peremovini z carskim namisnikom v Kazani boyarinom O B Gorbatim Shujskim spochatku veli kolishni piddani Kazanskogo hanstva pivnichno zahidni bashkiri bajlar bulyar gajna 4 irekte karatabin uran a potim centralni plemena bashkiriv min i yurmati pivdenno shidni burzyan kipsak tam yan usergan 5 shidni tabin kudej ta inshi Prikincevim etapom vhodzhennya bashkiriv do skladu Moskovskoyi derzhavi bula poyizdka v 1557 roci yihnih posliv do Moskvi de zavershilisya peregovori z moskovskoyu vladoyu i bashkiri otrimali zhaluvani gramoti vid carya Ivana IV U gramotah bulo vikladeno osnovni umovi priyednannya providnikam bashkirskih plemen darovano tituli tarhaniv i knyaziv a deyakih priznacheno starostami Gramoti carya Ivana IV buli dogovorom mizh Moskovskoyu derzhavoyu i bashkirami Chastinu zauralskih pivnichno shidnih bashkiriv bulo priyednano v hodi borotbi vijsk Kuchumovichiv z moskovskimi tobto naprikinci XVI pochatku XVII stolittya pislya pripinennya isnuvannya Sibirskogo hanstva Umovi priyednannya RedaguvatiU bashkirskih shezhere neodnorazovo prohodit dumka ne tilki pro mirnij harakter priyednannya bashkiriv ale j pro dogovirni vidnosini z carskoyu vladoyu pro pevni umovi vhodzhennya i pro yihnyu nezminnist v odnostoronnomu poryadku Carskij uryad garantuvav mirne zhittya spilne vidbittya vorozhih agresij dotrimannya votchinnogo prava bashkiriv svobodu virospovidannya nevtruchannya u vnutrishni spravi i zberezhennya miscevogo samovryaduvannya A bashkiri viznavali sebe piddanimi Moskovskoyi derzhavi zobov yazuvalisya nesti vijskovu povinnist i viplachuvati yasak Znachennya RedaguvatiPidsumkom priyednannya stalo znachne rozshirennya teritoriyi i zbilshennya naselennya Moskovskoyi derzhavi U Bashkortostani pripinilisya mizhusobni vijni zaklalisya umovi rozvitku promislovosti Ale vodnochas bashkiri vtratili mozhlivist stvorennya okremoyi nacionalnoyi derzhavi Desho piznishe carska vlada porushila deyaki umovi dogovoriv Ce taki porushennya yak zahoplennya votchinnih zemel zbilshennya podatkiv znishennya samovryaduvannya primusova hristiyanizaciya tosho Ce neridko privodilo do povstan bashkiriv U svoyih nakazah i vistupah v hodi zasidan Ulozhennoyi komisiyi bashkirski deputati Tuktamish Izhbulatov i Bazargul Yunayev neodnorazovo poklikalisya na zhaluvani gramoti otrimani pri vhodzhenni do skladu Moskovshini 6 U pidsumku vinyatkovist vidnosin bashkiriv i Rosiyi bulo vidobrazheno v Sobornomu Ulozhenni 1649 roku de u bashkiriv pid strahom konfiskaciyi majna i gosudarevoyi opali zaboronyalosya boyarom okolnichim i dumnym lyudyam i stolnikam i stryapchim i dvoryanom moskovskim i iz gorodov dvoryanom i detyam boyarskim i vsyakih chinov russkim lyudyam pomestnym vsyakih zemel ne pokupat i ne menyat i v zaklad i sdacheyu i v nayom na mnogie gody ne imat Podiyi priyednannya Bashkortostanu zafiksovano v Bashkirskomu shezhere i vidobrazheno u tvorah bashkirskogo folkloru U respublici v 1957 i 2007 rokah prohodili urochisti zahodi ta naukovi konferenciyi prisvyacheni 400 j i 450 j richnici priyednannya Bashkortostanu do Rosiyi Na chest ciyeyi podiyi v Ufi vstanovleno Monument Druzhbi Primitki Redaguvati Napriklad zgidno z alternativnoyu versiyeyu F Yumaguzino v 1554 roci nogajskij murza Yusuf stav vasalom Moskoviyi Na pochatku XVII stolittya u zv yazku z tyazhkimi obstavinami navala kalmikiv dedali bilshij vpliv moskovitiv nevdovolennya bashkiriv nogayi jdut na Kuban Vijna z kalmikami zmusila bashkiriv priyednayetisya do Moskovskoyi derzhavi 21 serpnya 1659 u Moskvi prijnyato posliv vid plemeni yurmati v lyutomu 1671 predstavnikiv minciv a opislya i reshti Proces vhodzhennya bashkiriv do skladu Moskovskoyi derzhavi ohoplyuvav dovgij istorichnij period yakij trivav ponad sto rokiv i ostatochno zavershivsya ne v 1557 roci privezennyam yasaka v Kazan grupoyu bashkiriv a v drugij polovini nastupnogo stolittya zakriplennyam vidnosin bashkiriv z Moskvoyu na najvishomu rivni Yumaguzin F Kak my voshli v sostav Rossii Statya v zh Vatandash 1999 2 S 141 150 Za svidchennyam ochevidciv v ci roki zimi buli zelo lyuti i studeni vsya skotina yih nogajciv pomerla yako stada kinski tak i inshih skotiv a na lito i sami izchezosha Za vidomostyami knyazya Andriya Kurbskogo i anglijskogo posla Dzhenkinsona u pershij polovini 50 h rr XVI stolittya v Nogajskij Ordi pomerli za odnimi danimi 100 tis za inshimi zh 1 mln lyudej kniga avtor zagolovok Istoriya bashkirskogo narodu v 7 t Gl red M M Kulsharipov In t istoriyi movi ta literaturi UNC RAN posilannya vidpovidalnij misce Ufa vidavnictvo Gilem rik 2011 tom III storinok 476 storinki 44 58 isbn 978 5 7501 1301 9 http ufa gid com encyclopedia aizuak html Za tverdzhennyam R G Kuzeyeva yakij spirayetsya na viyavleni v Leningradskomu viddilenni Institutu shodoznavstva shezhere plemeni gajna posolstvo gajninciv u 1554 1555 rr priyihalo v Cherdin kniga avtor zagolovok Istoriya bashkirskogo narodu v 7 t Gl red M M Kulsharipov In t istoriyi movi ta literaturi UNC RAN posilannya vidpovidalnij misce Ufa vidavnictvo Gilem rik 2011 tom III storinok 476 storinki 44 58 isbn 978 5 7501 1301 9 Za slovami N M Kulbahtina opublikovana Yu S Bikbovim u kinci XIX stolittya v Orenburzkij gazeti a potim u 1925 roci S G Mirasovim kopiya gramoti bashkiram plemen Usergan Burzyan Kipsak i Tam yan naspravdi yavlyaye soboyu kopiyu zhaluvanoyi gramoti moskovskogo carya Ivana IV danoyi bashkiram cih plemen u seredini XVI stolittya pid chas yihnogo vhodzhennya do skladu Moskovskoyi derzhavi kniga avtor zagolovok Istoriya bashkirskogo narodu v 7 t Gl red M M Kulsharipov In t istoriyi movi ta literaturi UNC RAN posilannya vidpovidalnij misce Ufa vidavnictvo Gilem rik 2011 tom III storinok 476 storinki 44 58 isbn 978 5 7501 1301 9 Zhaluvani gramoti voni navodili yak pidstavu svoyih nakaziv Yakogo zmistu zhaluvani gramoti i pohvalni ukazi yak nam imenovanim tak i predkam nashim za mnogi yih nadani sluzhbi v oboronu vid usyakih obraz v rizni chasi buli dani z onih na visokij rozglyad komisiyi doluchayemo pri comu tochni kopiyi kniga avtor zagolovok Istoriya bashkirskogo narodu v 7 t Gl red M M Kulsharipov In t istoriyi movi ta literaturi UNC RAN posilannya vidpovidalnij misce Ufa vidavnictvo Gilem rik 2011 tom III storinok 476 storinki 44 58 isbn 978 5 7501 1301 9 Literatura RedaguvatiGorohov A V Prisoedinenie Urala i Zapadnoj Sibiri k Rossii v konce XVII pervoj polovine XVIII vekov Alton S Donnelli Zavoevanie Bashkirii Rossiej Perevod s anglijskogo L R Bikbaevoj Ufa 1995 Enikeev Z I Pravovoj status Bashkortostana v sostave Rossii Ufa Gilem 2002 374 s Istoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov In t istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa Gilem 2011 476 s il ISBN 978 5 02 037008 1 T III 2011 ISBN 978 5 7501 1301 9 t 3 v per Istoriya Bashkortostana s drevnejshih vremyon do nashih dnej V 2 t I G Akmanov N M Kulbahtin A Z Asfandiyarov i dr Pod red I G Akmanova T 1 Istoriya Bashkortostana s drevnejshih vremen do konca XIX v Ufa Kitap 2004 488 s il S 111 Mazhitov N A Sultanova A N Istoriya Bashkortostana s drevnejshih vremen do XVI v Ufa 1994 Sharipov R Iskuzhin T Vhozhdenie Bashkortostana v sostav Rossii teoreticheskij i istoriko pravovoj aspekty Statya v zh Vatandash Posilannya RedaguvatiAkmanov I G Prisoedinenie Bashkortostana k Rossii Stattya v Bashkirskij enciklopediyi ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Priyednannya Bashkortostanu do Rosiyi amp oldid 23395726