www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карамзін Микола Михайлович Ніколай Міха йловіч Карамзі н 1 12 грудня 1766 17661212 Михайловка Симбірська губернія Російс

Карамзін Микола Михайлович

Ніколай Міха́йловіч Карамзі́н (1 (12) грудня 1766(17661212), Михайловка, Симбірська губернія, Російська імперія (нині Бузулукський район, Оренбурзька область, РФ) — 22 травня (3 червня) 1826, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський історик, письменник, поет, реформатор російської мови, почесний член Петербурзької Академії наук (1818), автор багатьох слів російської мови.

Карамзін Ніколай Міхайловіч
рос. Николай Михайлович Карамзин
Псевдо А. Б. В.
Народився 1 (12) грудня 1766(1766-12-12)
с. Михайловка, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер 22 травня (3 червня) 1826(1826-06-03) (59 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Тихвінське кладовищеd
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність мовознавець, поет, історик, письменник, перекладач, критик, журналіст, прозаїк, публіцист
Відомий завдяки історик
Alma mater Імператорський Московський університетd
Знання мов російська
Членство Петербурзька академія наук
Роки активності з 1781
Напрямок Сентименталізм
Жанр поезія
Magnum opus Бідна Лізаd
Рід Карамзіни
Родичі Михаіл Єгоровіч Карамзін
У шлюбі з Yekaterina Kolyvanovad
Діти Yekaterina Meshcherskayad, Aleksandr Karamzind, Andrey Karamzind, Карамзіна Софія Миколаївна, Vladimir Karamzind і Elizaveta Nikolaevna Karamzina‎d
Нагороди

Написав велику історичну працю «Історія держави Російської» (томи 1-12, 1816—1829 рр.) — одна з перших узагальнюючих праць з історії Росії. Редактор «Московського журналу» (1791—1792) та «Вісника Європи» (1802—1803).

Життєпис Редагувати

Народився 1 (12) грудня 1766 р. в селі Михайлівка під Симбірськом (нині Бузулукський район Оренбурзької області). Його батько Михайло Єгорович Карамзін (1724—1783) середньопомістний симбірський дворянин з роду Карамзіних, нащадок кримськотатарського мурзи Кара-Мурзи. Отримав домашню освіту, з 14 років навчався в Москві в пансіонаті професора Московського університету Шатена, одночасно відвідував лекції в університеті.

В 1779—1781 роках навчався у московському пансіоні Шатена. В 1782—1783 роках служив у гвардійському Преображенському полку. В 1789—1790 роках подорожував Західною Європою, де познайомився з багатьма відомими представниками Просвітництва: Кантом, Гердером, Віландом, Лафатером тощо.

Микола Карамзін почав писати «Історію держави Російської» в 1806 році, однак не встиг її закінчити. Результатом двадцятирічної праці стало видання дванадцяти томів. Інші два історики — Сергій Соловйов та Василь Ключевський — лише розширили, поглибили й удосконалили раніше написане. Проте зміст книжок по історії зазначених трьох авторів викликає сумніви щодо їх об'єктивності.

Помер 3 червня 1826 р. у Санкт-Петербурзі.

Суспільно-політичні погляди Редагувати

Дотримувався консервативних поглядів щодо функціонування тогочасного російського суспільства. Він підтримував абсолютизм, кріпацтво, був противником будь-яких ліберальних чи демократичних реформ державного управління.

У 1811 році написав «Записку про древню й нову Росію» (рос. О древней и новой России в её политическом и гражданском отношениях), в якій відбивалися погляди консервативних верств суспільства, незадоволених ліберальними реформами імператора Олександра I. Своїм завданням він вважав необхідність довести те, що ніяких перетворень в країні проводити не потрібно. «Записка» зіграла також роль начерків до подальшої величезної праці Миколи Карамзіна з російської історії.

Серед іншого, у своїй «Записці» Карамзін стверджував що у кріпацькій Росії, як у жодній «землі Європейській», «блаженствує народ, процвітає правосуддя, сяє благоустрій, серця задоволені, уми спокійні». Ці та інші ідеологічні викладки Карамзіна були в подальшому використані графом Уваровим для створення цілісної теорії офіційної народності, яка також відома як тріада рос. «Православие, Самодержавие, Народность».. Карамзіна як виразника офіційної імперської ідеології з іронією згадує Тарас Шевченко в своїй поемі-містерії «Великий льох» (1845). Водночас захоплену оцінку діяльності Карамзіна як «культурника» (поруч із Пушкіним) дав Пантелеймон Куліш у поемі «Дума про татарина й орапа» (1890).

Денис Зубрицький у своїй праці «Хроніка міста Львова» стверджував, що Карамзін вагався визнати існування Руської (української) православної митрополії з центром у Галичі.

Карамзін про росіян XIV—XV ст. Редагувати

Не засліплюючись народним самолюбством, скажімо, що росіяни цих століть у порівнянні з іншими європейцями могли по справедливості здаватися невігласами.
Оригінальний текст (рос.)
Не ослепляясь народным самолюбием, скажем, что россияне сих веков в сравнении с другими европейцами могли по справедливости казаться невеждами.

Реформа російської мови Редагувати

Проза і поезія Карамзіна справила вирішальний вплив на розвиток російської літературної мови. Карамзін цілеспрямовано відмовлявся від використання церковнослов'янської лексики і граматики, приводячи мову своїх творів до повсякденної мови своєї епохи і використовуючи як зразок граматику і синтаксис французької мови.

Карамзін ввів в російську мову багато нових слів — неологізмів («благотворительность», «влюблённость», «вольнодумство», «достопримечательность», «ответственность», «подозрительность», «промышленность», «утончённость», «первоклассный», «человечный»), так і варваризмів («тротуар», «кучер»). Також він одним з перших почав використовувати літеру Ё.

Зміни в мові, пропоновані Карамзіним, викликали бурхливу полеміку в 1810-х роках. Письменник Олександр Шишков за сприяння Державіна заснував у 1811 році товариство «Бесіда аматорів російського слова», метою якого була пропаганда «старої» мови, а також критика Карамзіна, Жуковського та їх послідовників. У відповідь 1815 року утворилося літературне товариство «Арзамас», яке стало іронізувати над авторами «Бесіди» і пародіювати їхні твори. Членами товариства були багато поетів нового покоління, в тому числі Батюшков, Вяземський, Давидов, Жуковський, Пушкін. Літературна перемога «Арзамаса» над «Бесідою» усталила перемогу мовних змін, які ввів Карамзін.

Незважаючи на це, пізніше відбулося зближення Карамзіна з Шишковим, і, завдяки сприянню останнього, Карамзін в 1818 році був обраний членом Російської академії. У тому ж році він став членом Імператорської Академії наук.

Ставлення до природи Редагувати

Карамзіна можна назвати «російським Торо», бо він першим в російській культурній традиції став оспівувати дику природу — її дикість і священність: «Ні, ні! Я ніколи не буду прикрашати Природу. Село моє повинне бути селом, пустелею. Дикість для мене священна; вона звеличує дух мій. Гаї мої будуть цілі, нехай заростають вони високою травою!» В іншому творі він писав, що в природі, де видно працю і роботу, немає для нього задоволення. Дерево, пересаджене, обрізане подібне до невільника із золотим ланцюгом.

У 1789 р., відвідуючи Швейцарські Альпи і милуючись знаменитими рейнськими водоспадами Штаубахх, Тріммербах і Рейхенбах, Карамзін відчув божественність дикої природи: він раптом майже осліп, став на коліна і почав молитися. Пізніше письменник так описував те, що сталося:

Марно уява моя шукає порівняння, подібності, образи!.. Рейн і Рейхенбах, чудові явища, величні чудеса природи! У мовчанні дивуватися буде вам кожний, хто має почуття; але хто може зобразити вас пензлем або словами? — Я майже зовсім зомлів, будучи приголомшений гримлячим громом падіння і впав на землю.

Вшанування Редагувати

На честь Миколи Карамзіна названий астероїд 3719 Карамзін. Як другорядний персонаж він фігурує в романі «Журавлиний крик» українського письменника Романа Іваничука&.

Виноски Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Карамзин, Владимир Николаевич // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 499–500.
    d:Track:Q25865918d:Track:Q21175479d:Track:Q1960551d:Track:Q656
  3. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 28 липня 2015. 
  4. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015. 
  5. блаженствует народ, цветет правосудие, сияет благоустройство, сердца довольны, умы спокойны
  6. Идейная борьба 30—40-х годов: Охранители [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] // Николай Троицкий
  7. Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa.— Lwów, 1844. — 492 s. — S. 159. (пол.)
  8. Н. М. Карамзин. История государства Российского, т. V, рз. 4. // СПб, 1892, т. V, стор. 254. [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. «Просвещение», 1982
  10. Карамзин Н. М. Деревня // Этико-эстет. подход в охране дикой природе и заповедном деле / Изд. 2-е, доп. — К.: Киев. эколого-культур. центр, 1999. — С. 101—102.
  11. Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
  12. Борейко В. Е. Современная идея дикой природы. — К.: Киев. эколого-культур. центр, 2001. — 124 с.
  13. Карамзин Н. М. Письма русского путешественника. — М.: Правда, 1980.
  14. Роман Іваничук Журавлиний крик. — Львів: Каменяр, 1989. — 375 с. — Частина друга. — ISBN 5—7745—0160—4

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карамзін Микола Михайлович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карамзін Микола Михайлович
У Вікіджерелах є
:ru:Николай Михайлович Карамзин
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nikolaj Miha jlovich Karamzi n 1 12 grudnya 1766 17661212 Mihajlovka Simbirska guberniya Rosijska imperiya nini Buzulukskij rajon Orenburzka oblast RF 22 travnya 3 chervnya 1826 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij istorik pismennik poet reformator rosijskoyi movi pochesnij chlen Peterburzkoyi Akademiyi nauk 1818 avtor bagatoh sliv rosijskoyi movi 3 Karamzin Nikolaj Mihajlovichros Nikolaj Mihajlovich KaramzinPsevdo A B V Narodivsya 1 12 grudnya 1766 1766 12 12 s Mihajlovka Simbirska guberniya Rosijska imperiyaPomer 22 travnya 3 chervnya 1826 1826 06 03 59 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya Tihvinske kladovishedGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist movoznavec poet istorik pismennik perekladach kritik zhurnalist prozayik publicistVidomij zavdyaki istorikAlma mater Imperatorskij Moskovskij universitetdZnannya mov rosijska 1 Chlenstvo Peterburzka akademiya naukRoki aktivnosti z 1781Napryamok SentimentalizmZhanr poeziyaMagnum opus Bidna LizadRid KaramziniRodichi Mihail Yegorovich KaramzinU shlyubi z Yekaterina KolyvanovadDiti Yekaterina Meshcherskayad Aleksandr Karamzind Andrey Karamzind Karamzina Sofiya Mikolayivna Vladimir Karamzind 2 i Elizaveta Nikolaevna Karamzina dNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiNapisav veliku istorichnu pracyu Istoriya derzhavi Rosijskoyi tomi 1 12 1816 1829 rr odna z pershih uzagalnyuyuchih prac z istoriyi Rosiyi Redaktor Moskovskogo zhurnalu 1791 1792 ta Visnika Yevropi 1802 1803 Zmist 1 Zhittyepis 2 Suspilno politichni poglyadi 2 1 Karamzin pro rosiyan XIV XV st 3 Reforma rosijskoyi movi 4 Stavlennya do prirodi 5 Vshanuvannya 6 Vinoski 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 1 12 grudnya 1766 r v seli Mihajlivka pid Simbirskom nini Buzulukskij rajon Orenburzkoyi oblasti Jogo batko Mihajlo Yegorovich Karamzin 1724 1783 serednopomistnij simbirskij dvoryanin z rodu Karamzinih nashadok krimskotatarskogo murzi Kara Murzi Otrimav domashnyu osvitu z 14 rokiv navchavsya v Moskvi v pansionati profesora Moskovskogo universitetu Shatena odnochasno vidviduvav lekciyi v universiteti V 1779 1781 rokah navchavsya u moskovskomu pansioni Shatena V 1782 1783 rokah sluzhiv u gvardijskomu Preobrazhenskomu polku V 1789 1790 rokah podorozhuvav Zahidnoyu Yevropoyu de poznajomivsya z bagatma vidomimi predstavnikami Prosvitnictva Kantom Gerderom Vilandom Lafaterom tosho Mikola Karamzin pochav pisati Istoriyu derzhavi Rosijskoyi v 1806 roci odnak ne vstig yiyi zakinchiti Rezultatom dvadcyatirichnoyi praci stalo vidannya dvanadcyati tomiv Inshi dva istoriki Sergij Solovjov ta Vasil Klyuchevskij lishe rozshirili poglibili j udoskonalili ranishe napisane Prote zmist knizhok po istoriyi zaznachenih troh avtoriv viklikaye sumnivi shodo yih ob yektivnosti 4 Pomer 3 chervnya 1826 r u Sankt Peterburzi Suspilno politichni poglyadi RedaguvatiDotrimuvavsya konservativnih poglyadiv shodo funkcionuvannya togochasnogo rosijskogo suspilstva Vin pidtrimuvav absolyutizm kripactvo buv protivnikom bud yakih liberalnih chi demokratichnih reform derzhavnogo upravlinnya U 1811 roci napisav Zapisku pro drevnyu j novu Rosiyu ros O drevnej i novoj Rossii v eyo politicheskom i grazhdanskom otnosheniyah v yakij vidbivalisya poglyadi konservativnih verstv suspilstva nezadovolenih liberalnimi reformami imperatora Oleksandra I Svoyim zavdannyam vin vvazhav neobhidnist dovesti te sho niyakih peretvoren v krayini provoditi ne potribno Zapiska zigrala takozh rol nacherkiv do podalshoyi velicheznoyi praci Mikoli Karamzina z rosijskoyi istoriyi Sered inshogo u svoyij Zapisci Karamzin stverdzhuvav sho u kripackij Rosiyi yak u zhodnij zemli Yevropejskij blazhenstvuye narod procvitaye pravosuddya syaye blagoustrij sercya zadovoleni umi spokijni 5 Ci ta inshi ideologichni vikladki Karamzina buli v podalshomu vikoristani grafom Uvarovim dlya stvorennya cilisnoyi teoriyi oficijnoyi narodnosti yaka takozh vidoma yak triada ros Pravoslavie Samoderzhavie Narodnost 6 Karamzina yak viraznika oficijnoyi imperskoyi ideologiyi z ironiyeyu zgaduye Taras Shevchenko v svoyij poemi misteriyi Velikij loh 1845 Vodnochas zahoplenu ocinku diyalnosti Karamzina yak kulturnika poruch iz Pushkinim dav Pantelejmon Kulish u poemi Duma pro tatarina j orapa 1890 Denis Zubrickij u svoyij praci Hronika mista Lvova stverdzhuvav sho Karamzin vagavsya viznati isnuvannya Ruskoyi ukrayinskoyi pravoslavnoyi mitropoliyi z centrom u Galichi 7 Karamzin pro rosiyan XIV XV st Redaguvati nbsp Ne zasliplyuyuchis narodnim samolyubstvom skazhimo sho rosiyani cih stolit u porivnyanni z inshimi yevropejcyami mogli po spravedlivosti zdavatisya neviglasami nbsp Originalnij tekst ros Ne osleplyayas narodnym samolyubiem skazhem chto rossiyane sih vekov v sravnenii s drugimi evropejcami mogli po spravedlivosti kazatsya nevezhdami 8 Reforma rosijskoyi movi RedaguvatiProza i poeziya Karamzina spravila virishalnij vpliv na rozvitok rosijskoyi literaturnoyi movi Karamzin cilespryamovano vidmovlyavsya vid vikoristannya cerkovnoslov yanskoyi leksiki i gramatiki privodyachi movu svoyih tvoriv do povsyakdennoyi movi svoyeyi epohi i vikoristovuyuchi yak zrazok gramatiku i sintaksis francuzkoyi movi Karamzin vviv v rosijsku movu bagato novih sliv neologizmiv blagotvoritelnost vlyublyonnost volnodumstvo dostoprimechatelnost otvetstvennost podozritelnost promyshlennost utonchyonnost pervoklassnyj chelovechnyj 9 tak i varvarizmiv trotuar kucher Takozh vin odnim z pershih pochav vikoristovuvati literu Yo Zmini v movi proponovani Karamzinim viklikali burhlivu polemiku v 1810 h rokah Pismennik Oleksandr Shishkov za spriyannya Derzhavina zasnuvav u 1811 roci tovaristvo Besida amatoriv rosijskogo slova metoyu yakogo bula propaganda staroyi movi a takozh kritika Karamzina Zhukovskogo ta yih poslidovnikiv U vidpovid 1815 roku utvorilosya literaturne tovaristvo Arzamas yake stalo ironizuvati nad avtorami Besidi i parodiyuvati yihni tvori Chlenami tovaristva buli bagato poetiv novogo pokolinnya v tomu chisli Batyushkov Vyazemskij Davidov Zhukovskij Pushkin Literaturna peremoga Arzamasa nad Besidoyu ustalila peremogu movnih zmin yaki vviv Karamzin Nezvazhayuchi na ce piznishe vidbulosya zblizhennya Karamzina z Shishkovim i zavdyaki spriyannyu ostannogo Karamzin v 1818 roci buv obranij chlenom Rosijskoyi akademiyi U tomu zh roci vin stav chlenom Imperatorskoyi Akademiyi nauk Stavlennya do prirodi RedaguvatiKaramzina mozhna nazvati rosijskim Toro bo vin pershim v rosijskij kulturnij tradiciyi stav ospivuvati diku prirodu yiyi dikist i svyashennist Ni ni Ya nikoli ne budu prikrashati Prirodu Selo moye povinne buti selom pusteleyu Dikist dlya mene svyashenna vona zvelichuye duh mij Gayi moyi budut cili nehaj zarostayut voni visokoyu travoyu 10 V inshomu tvori vin pisav sho v prirodi de vidno pracyu i robotu nemaye dlya nogo zadovolennya Derevo peresadzhene obrizane podibne do nevilnika iz zolotim lancyugom 11 U 1789 r vidviduyuchi Shvejcarski Alpi i miluyuchis znamenitimi rejnskimi vodospadami Shtaubahh Trimmerbah i Rejhenbah Karamzin vidchuv bozhestvennist dikoyi prirodi vin raptom majzhe oslip stav na kolina i pochav molitisya Piznishe pismennik tak opisuvav te sho stalosya 12 13 nbsp Marno uyava moya shukaye porivnyannya podibnosti obrazi Rejn i Rejhenbah chudovi yavisha velichni chudesa prirodi U movchanni divuvatisya bude vam kozhnij hto maye pochuttya ale hto mozhe zobraziti vas penzlem abo slovami Ya majzhe zovsim zomliv buduchi prigolomshenij grimlyachim gromom padinnya i vpav na zemlyu nbsp Vshanuvannya RedaguvatiNa chest Mikoli Karamzina nazvanij asteroyid 3719 Karamzin Yak drugoryadnij personazh vin figuruye v romani Zhuravlinij krik ukrayinskogo pismennika Romana Ivanichuka 14 amp Vinoski Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Karamzin Vladimir Nikolaevich Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 499 500 d Track Q25865918d Track Q21175479d Track Q1960551d Track Q656 Proektivnyj leksikon russkogo yazyka 30 noyabrya 2009 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2015 Dmitro Ptashka Etnogenez russkih Chastina 1 Vstup Arhiv originalu za 30 sichnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2015 blazhenstvuet narod cvetet pravosudie siyaet blagoustrojstvo serdca dovolny umy spokojny Idejnaya borba 30 40 h godov Ohraniteli Arhivovano 5 lipnya 2015 u Wayback Machine Nikolaj Troickij Denys Zubryckyj Kronika miasta Lwowa Lwow 1844 492 s S 159 pol N M Karamzin Istoriya gosudarstva Rossijskogo t V rz 4 SPb 1892 t V stor 254 Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine ros V V Odincov Lingvisticheskie paradoksy Moskva Prosveshenie 1982 Karamzin N M Derevnya Etiko estet podhod v ohrane dikoj prirode i zapovednom dele Izd 2 e dop K Kiev ekologo kultur centr 1999 S 101 102 Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s Borejko V E Sovremennaya ideya dikoj prirody K Kiev ekologo kultur centr 2001 124 s Karamzin N M Pisma russkogo puteshestvennika M Pravda 1980 Roman Ivanichuk Zhuravlinij krik Lviv Kamenyar 1989 375 s Chastina druga ISBN 5 7745 0160 4Dzherela ta literatura RedaguvatiBilinskij V Krayina Moksel abo Moskoviya Roman doslidzhennya 2 ge vidannya vipravlene K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2010 376 s ISBN 978 966 355 045 9 Udod O A Karamzin Mikola Mihajlovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 105 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37 Arhivovano 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiKaramzin Nikolaj Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 603 1000 ekz Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Karamzin Mikola MihajlovichVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karamzin Mikola MihajlovichU Vikidzherelah ye ru Nikolaj Mihajlovich Karamzin nbsp Portal Biografiyi Karamzin Mikola Mihajlovich Biografiya Bibliografiya Karamzin M M Virshi Arhivovano 5 sichnya 2009 u Wayback Machine Tvori M Karamzina na sajti lib ru Arhivovano 21 sichnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karamzin Mikola Mihajlovich amp oldid 40414400