Пермський край

Пе́рмський край (рос. Пермский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Пермський край
рос. Пермский край
Прапор Пермського краю Герб Пермського краю
Країна	Росія
Фед. округ	Приволзький
Адмін. центр	Перм
Глава	Махонін Дмитро Миколайович^d
Дата утворення	1 грудня 2005
Оф. вебсайт	permkrai.ru​(рос.)
Географія
Координати	59°14′ пн. ш. 56°08′ сх. д. / 59.233° пн. ш. 56.133° сх. д. / 59.233; 56.133
Площа	160 600 км² ^(24-й)
• внутр. вод	2 %
• найвища точка	Tulymsky Kamen
Часовий пояс	MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність	2634123 (01.01.2011) ^(15-й) (2008)
Густота	16,4 осіб/км²
Оф. мови	російська
Економіка
Економ. район	Уральський
Коди
ISO 3166-2	RU-PER
ЗКАТО	57
Суб'єкта РФ	59, 159, 81, 181, 259
Телефонний	(+7)
Карти
Пермський край у Вікісховищі

Адміністративний центр — м. Перм.

Межує з Республікою Комі, Кіровською областю, Удмуртією, Башкортостаном, Свердловською областю.

Утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року [1] [ 30 травня 2005 у Wayback Machine.].

Географія

Географічне положення

Пермський край розташований на сході Східноєвропейської рівнини й західному схилі Середнього й Північного Уралу. 99,8 % площі розташоване в Європі, 0,2 % — в Азії.

Максимальна довжина краю:

• з півночі на південь — 645 км;
• із заходу на схід — 417,5 км.

Крайні точки:

• на півночі — гора Пура-Муніт (1094 м) — 61°39' п. ш.;
• на півдні — 56°06' п. ш. (біля колишнього села Єльнік Біявашської сільської ради Октябрського району);
• на заході — за 1 км від «Висоти 236», на вододілі річок Лепью, Пелєс, Кажим — 51°47' c. д.;
• на сході — найвища вершина хребта Хоза-Тумп, гора Рахт-Сорі-Сяхл — 59°29' c. д.

Клімат

Клімат Пермського краю — помірно континентальний.

Зима тривала, сніжна. Середня температура січня на північному сході краю −18,5 °C, на південному заході −15 °C. Мінімальна температура (на півночі краю) склала −53 °C.

Рельєф

Рельєф Пермського краю сформувався при утворенні Уральських гір близько 250 мільйонів років тому й у ході наступного нагромадження осадових порід на кришталевому фундаменті платформи.

У західної частині краю (близько 80 % його території), розташованої на східній окраїні Східно-Європейської рівнини, переважає низинний і рівнинний рельєф.

У східній частині краю (близько 20 % його території), де проходять Уральські гори, рельєф має гірський характер: середньогірний для Північного Уралу й низькогірний для Середнього Уралу. Межа між ними проводиться по підніжжю гори Ослянка (59º п. ш.). Найбільш високі гори розташовані на півночі краю:

• Тулимський камінь (1 496 м) — найвища вершина в Пермському краї;
• Ішерим (1 331 м);
• Молебний камінь (1 240 м);
• Ху-Соїк (1 300 м).

Серед гір Середнього Уралу найбільш високі перебувають у хребті Басегі — Середній Басег (993 м).

Річки

Кама — найбільша річка Пермського краю

Чусова

Річки Пермського краю належать до басейну річки Ками, найбільшої лівої притоки Волги. У Пермському краї понад 29 тисяч річок загальною довжиною понад 90 тисяч кілометрів.

Тільки дві річки в Пермському краї відносяться до великих річок (тобто мають довжину більше 500 км). Це власне Кама (1805 км) і її ліва притока Чусова (592 км).

У Пермському краю 40 річок завдовжки від 100 до 500 км. Найбільші з них:

• Силва — 493 км
• Вішера — 415 км
• Колва — 460 км
• Яйва — 403 км
• Косьва — 283 км
• Коса — 267 км
• Весляна — 266 км
• Іньва — 257 км
• Обва — 247 км

Малі річки (завдовжки менше 100 км) складають переважну більшість річок краю. Деякі з них мають історичне значення, наприклад, річка Єгошиха, в гирлі якої було засновано місто Перм.

Корисні копалини

Пермський край багатий на різноманітні корисні копалини, що пояснюється складним рельєфом гірської й рівнинної частин краю. Тут добуваються: нафта, газ, кам'яне вугілля, мінеральні солі, золото, алмази, хромітові руди й бурі залізняки, торф, вапняк, дорогоцінні, виробні й лицювальні камені, будівельні матеріали.

Нафта на території Пермського краю була вперше виявлена в 1929 році в районі Верхнечусовських Городків. Дотепер у краї відомо понад 160 родовищ вуглеводневої сировини, з них розробляються: 89 нафтових, 3 газових і 18 газонафтових. Більшість із них — невеликі. Видобуток в основному ведеться в центральних і південних районах. Найбільш освоєні родовища: Полазненське, Краснокамське, Куєдінське, Осинське й Чорнушинське. Північні родовища (у районі Солікамська й Березників розробляються слабко, тому що нафта там залягає на великій глибині під соляними шарами.

Вугілля добувається у краї більше 200 років. У Кизеловському кам'яновугільному басейні добувають кам'яне вугілля, яке довгий час відігравало важливу роль у паливному й енергетичному балансі регіону. Максимальний обсяг видобутку вугілля був досягнутий в 1960 році й становив 12 мільйонів тонн, після цього обсяг видобутку постійно знижувався й розвідка нових родовищ не проводилася.

У Пермському краї розташоване Верхньокамське родовище калійних солей, одне з найбільших у світі. Там добувають хлористі солі натрію, калію й магнію, а також кам'яну сіль. Його площа становить 1 800 км², товщина соленосних шарів досягає 514 м.

Головне Сарановське родовище — єдине в Росії розроблювальне родовище хромітів. Там перебувають великі поклади хромистого залізняку. Також ведеться розробка відомих з початку XVIII століття родовищ заліза й міді. Родовища золота виявлені на Середньому Уралі (Горнозаводський район, басейн річки Койва) і на Північному Уралі (Красновішерський район, басейн річок Вєлс і Улс).

На півночі краю, у Красновішерському районі, добувають алмази. Родовища алмазів були відкриті в Горнозаводському районі в басейні річки Койва, де в 1829 році був знайдений перший в Росії алмаз. Алмази високої якості використовуються в ювелірній промисловості. Також на території краю існують родовища кварцу, цитрину, селеніту, мармуру, уваровіту.

Також у регіоні добуваються вапняк, доломіт, гіпс, глина, ангідрит, кварцові піски й гравій, які знаходять застосування в промисловості й будівництві.

Край багатий різними мінералами, використовуваними у фарбниках:

• Волконскоїт — рідкісний глинястий матеріал, використовувані для виробництва захисний-декоративних фарб, емалей і паст, зазвичай зеленого кольору. У краю 25 об'єктів, з них родовища: Божьяковське, Селінське, Крутолозьке, Лапшинське, Єфімятське, Самосадкінське). Найбагатіший волконскоїтом Частінський район.
• Сурик. У краю три прояви залізного сурику — Соловінське, Шудьїнське (Єловський район) і Пальтінське.
• Охра. У краю 42 прояви, які розташовані в Березовському, Горнозаводському, Єловському, Кишерстському, Косинському, Кочевському, Кунгурському, Суксунському, Уїнському і Чусовському районах, на території Краснокамська і Александровська.

Також в регіоні здобуваються:

• вапняк використовується для виробництва будівельного вапна. Балансом запасів карбонатів для випалення нараховується сім родовищ: Гора Матюкова, Південноо-Шарашинське, Шарашинське, Губахінське, Всеволодо-Вільвенське, Велико-Сарсинське і Чикалінське.
• доломіт
• гіпс і ангідрит, використовуються у виробництві терпких речовин, сухої гіпсової штукатурки, гіпсоволокнистих плит, гіпсових панелей, гіпсокартона. Високим вмістом гіпсу характеризуються поклади Ординського і Уїнського району. Родовища на держбалансі: Чумкасське, Соколіно-Саркаєвське, Єргачинське, Полазненське, Дейковське, Селіщенське, Одіновське і Єгоршини Ями.
• У Пермському краю 37 об'єктів керамзитових глин — легкоплавких глинистих порід, що спучуються, є основною сировиною для отримання керамзиту. Вони знаходяться в Гайнському, Кишертському, Кочевському, Красновішерському, Лисьвенському, Октябрському, Солікамському, Суксунському і Чусовському районах, а також на територіях, підлеглих містам Александровську, Кізелу, Губахі. Найбільшими є Санаторське і Костаревське родовища.
• Практично у всіх адміністративних районах краю є родовища глин. Найвеличезні — Комаріхинське (Чусовський район), Каменське (Пермський район), Таушинське (Чорнушинський район), Балмашевське (Орджонікідзевський район Пермі), Батурське (Краснокамськ), Калінкинське (Усольський район). Глинисті породи і пісок-отощитель є основою у виробництві цегляно-черепичних виробів.
• Родовища пісков-отощителів є Букорське (Чайковський район), Єверзіковське (Лисьвенський район), Мокрінський район Седінського родовища (Кишертський район) і ділянка Нічковського родовища (Красновішерський район).
• піщано-гравієві суміші — рихле природне скупчення окатанних уламків гірських порід і мінералів. Вони застосовуються як заповнювач бетону і асфальтобетону. У Пермському краю розробляється 30 родовищ.

Флора

Переважний тип рослинності в Пермському краї — ліси. Вони покривають 71 % території краю. Переважні породи дерев — ялина і ялиця. Частка листяних порід дерев зростає в напрямку з півночі на південь.

Фауна

У Пермському краї налічується 62 види ссавців (більше 30 з них мають промислове значення), більше 270 видів птахів, 39 видів риб, 6 видів плазунів і 9 видів земноводних.

Охоронювані природні території

• Вішерський заповідник
• Заповідник «Басегі»

Храми й монастирі Пермського краю

• Білогірський монастир
• Слудська церква

Музеї Пермського краю

• Пермська державна художня галерея
• Пермський крайовий музей [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Музей «Мотовіліхинських заводів»
• Музей історії Пермського Державного Університету
• Музей палеонтології і історичної геології імені Б. К. Поленова

Історія

На території Пермського краю в Середньовіччі існувало Велике князівство Пермське, яке захопила і знищила Москва.

Пермський край утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року [2] [ 30 травня 2005 у Wayback Machine.].

Населення

Зміна чисельності населення по роках:

• 2004 — 2 791 036 осіб
• 2005 — 2 769 805 осіб
• 2006 — 2 748 233 осіб
• 2007 — 2 730 892 осіб
• 2008 — 2 718 227 осіб
• 2010 — 2 635 276 осіб
• 2015 — 2 637 032 осіб
• 2017 — 2 632 097 осіб

Національний склад

Народ	Чисельність, 2002, %
Росіяни	85,2 %
Комі-перм'яки	5,67 %
Татари	4,85 %
Башкири	1,45 %
Удмурти	0,93 %
Українці	0,9 %

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007

Перм 990,2 Верещагіно 22,6 Березники 167,0 Оса 22,6 Солікамськ 98,2 Кізел 21,6 Чайковский 83,5 Нитва 20,4 Лисьва 69,2 Красновішерськ 17,5 Кунгур 67,9 Александровськ 15,5 Краснокамськ 52,5 Очер 15,1 Чусовий 49,6 Полазна 13,1 Чорнушка 35,9 Горнозаводськ 12,6 Добрянка 35,7 Грем'ячинськ 11,4 Кудимкар 31,2 Яйва 10,5 Губаха 27,9 Октябрський 10,4

Адміністративний поділ

Пермський край включає 48 муніципальних утворень першого рівня — 42 муніципальних района и 6 міських округів.

Муніципальні райони

• Бардимський район
• Березовський район
• Большесосновський район
• Верещагінський район
• Гайнський район
• Горнозаводський район
• Грем'ячинський район
• Губахінський район
• Добрянський район
• Єловський район
• Іллінський район
• Карагайський район
• Кишертський район
• Косинський район
• Кочевський район
• Красновішерський район
• Краснокамський район
• Кудимкарський район
• Куєдинський район
• Кунгурський район
• Лисьвенський район
• Нитвенський район
• Октябрський район
• Ординський район
• Осинський район
• Оханський район
• Очерський район
• Пермський район
• Сивінський район
• Солікамський район
• Суксунський район
• Уїнський район
• Усольський район
• Чайковський район
• Частинський район
• Чердинський район
• Чорнушинський район
• Чусовський район
• Юрлинський район
• Юсьвинський район

Міські округи

• Березники
• ЗАТУ Звездний
• Кудимкар
• Кунгур
• Перм
• Солікамськ
• Суксун

6 муніципальних районів і 1 міський округ утворюють територію з особливим статусом — Комі-Перм'яцький округ:

• Кудимкар — адміністративний центр
• Гайнський район
• Косинський район
• Кочевський район
• Кудимкарський район
• Юрлинський район
• Юсьвинський район

Економіка

Пермський край — один з економічно розвинених регіонів Росії. У 2006 році обсяг валового регіонального продукту склав 436 203 млрд руб., середня нарахована заробітна плата — 9516,2 руб.

Основа економіки краю — високорозвинений промисловий комплекс. Ключові галузі промисловості: нафтова, хімічна й нафтохімічна, чорна й кольорова металургія, машинобудування, лісопромисловий комплекс.

У Пермському краї щорічно добувається близько 10 млн тонн нафти. Провідна добувна компанія — . Видобуток нафти сконцентрований на півдні (Куєдінський, Кунгурський, Ординський, Осинський, Частинський і Чорнушинський райони) і півночі краю (Красновішерський, Солікамський і Усольський райони).

У Пермі розташовані підприємства з переробці нафти (ТОВ «ЛУКойл — Пермнєфтєоргсінтез»^{[недоступне посилання з липня 2019]}) і газу.

Провідною галуззю хімічної промисловості є виробництво мінеральних добрив, на частку краю припадає 100 % виробництва калійних добрив в Росії. У Пермському краї розташоване найбільше у світі Верхньокамське родовище калійних солей. Видобування руди і виробництво калійних добрив здійснюється в Березниках (ВАТ «Уралкалій») і Солікамські (ВАТ «Сильвініт»). Компанії «Уралкалій» і «Сильвініт» — одні з найбільших у світі виробників і експортерів калійних добрив.

Виробництво азотних добрив розміщене в Пермі (ВАТ «Мінеральні добрива» [ 17 грудня 2008 у Wayback Machine.]) і Березниках ().

Підприємства нафтогазохімічної промисловості краю проводять, в основному, первинну переробку сировини. Найбільші підприємства галузі:

• ЗАТ «СІБУР-хімпром» [ 17 грудня 2008 у Wayback Machine.] (Перм);
• ВАТ «Метафракс» [ 3 вересня 2008 у Wayback Machine.] (Губаха);
• (Чайковський).

Крім того, у Пермі розташовані підприємство з виробництва активованого вугілля (ВАТ «Сорбент» [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.]), прального порошку («Хенкель-Пемос»), хімічних продуктів (), фталевого ангідриду ().

У Губахі розташований коксохімічний завод (().

Чорна металургія представлена Чусовським металургійним заводом, що з 2014 року має не повний металургійний цикл, і підприємствами переробної металургії (найбільше — ВАТ «Лисьвенський металургійний завод» [ 19 вересня 2008 у Wayback Machine.]).

Кольорова металургія базується на переробці руди Верхньокамського родовища калійних солей, що містить магній і рідкі метали. Заводи розташовані в Березниках (титано-магнієвий комбінат корпорації «ВСМПО-Авісма») і Солікамську (ВАТ Солікамський магнієвий завод [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.]). У Пермі діє завод з виробництва вторинного алюмінію (ВАТ «Пермські кольорові метали» [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.]).

У машинобудуванні важливу роль грає виробництво продукції військового призначення. Найбільший центр машинобудування — Перм; виробляються авіаційні й ракетні двигуни, нафтовидобувне й гірничо-шахтне встаткування, бензомоторні пилки, апаратура зв'язку, суду, кабельна й інша продукція. Найбільші підприємства — ВАТ спеціального машинобудування й металургії «Мотовіліхинські заводи[3] [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]» і Пермський моторобудівний комплекс [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.].

Окремі машинобудівні підприємства розташовані також у містах Лисьві (виробництво турбогенераторів), Кунгурі (виробництво нафтопромислового встаткування), Очері (виробництво бурового встаткування) і Александровську (виробництво гірничо-шахтного встаткування), а також селищах Павловський (Очерський район), Суксун і Сєвєро-Камський (Пермський район). Машинобудівна галузь краю в цілому перебуває в кризовому стані. Серед причин кризи можна виділити низький рівень державного оборонного замовлення, а також спеціалізацію більшості підприємств на виробництві не кінцевої продукції, а комплектуючих і окремих частин, що перешкоджає проведенню самостійної збутової політики. Найбільше успішно розвивається виробництво встаткування для добувних галузей промисловості й залізничного транспорту.

Лісопромисловий комплекс краю базується на використанні найбагатших лісових ресурсів Прикам'я. Лісозаготівельні потужності розташовані переважно на півночі краю. У Пермському краї розташовано чотири целюлозно-паперові комбінати: у Красновішерські, Краснокамські, Пермі й Солікамську (ВАТ «Солікамськбумпром» [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]). На території краю перебуває одне з найбільших підприємств країни, що роблять фанеру — ЗАТ «Пермський фанерний комбінат» (селище Уральське, Нитвенський район).

Найбільший центр харчової промисловості краю — Перм. Діють м'ясокомбінат (ВАТ «Пермський м'ясокомбінат», входить у групу «ПРОДО» [ 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]), молочний комбінат (ВАТ «Перммолоко» [ 19 грудня 2008 у Wayback Machine.], належить компанії «Юнімілк» [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.]), маргариновий, борошномельний, лікеро-горілчаний (ВАТ «Пермалко»), вино-горілочний заводи (), дві кондитерські фабрики, холодокомбінат (ВАТ "Пермський холодокомбінат «Созвездіє»), пивоварене й хлібопекарське виробництво. До інших великих центрів харчової промисловості ставляться Кунгур (переробка м'яса й молока), Краснокамськ (м'ясопереробне й макаронне виробництво), а також Чайковський, Лисьва, Кудимкар, Верещагіно.

Найкрупніша продовольча торгова мережа в краю — мережа магазинів «Сім'я». Найбільше підприємство легкої промисловості — група компаній «Чайковський текстиль [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.]».

Державна влада Пермського краю

Будинок Законодавчих зборів Пермського краю

Зараз основним документом, що регламентують організацію державної влади Пермського краю, є Статут Пермського краю, прийнятий Законодавчими зборами краю 19 квітня 2007 року [4] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].

Законодавча (представницька) влада

Законодавча (представницька) влада в Пермському краї належить Законодавчим зборам, що складаються з 60 депутатів і що обираються строком на п'ять років. У Законодавчих зборах утворено 5 комітетів:

• Комітет з бюджетної й податкової політики;
• Комітет з економічної політики й природокористування;
• Комітет із соціальної політики;
• Комітет з державної політики й місцевого самоврядування;
• Комітет з політики розвитку територій і суспільної інфраструктури;

Вибори депутатів Законодавчих зборів Пермського краю першого скликання відбулися 3 грудня 2006 року. 7%-й бар'єр перебороли п'ять політичних партій:

• Єдина Росія — 34,6 %;
• Союз правих сил — 16,4 %;
• ЛДПР — 13,8 %;
• Російська партія пенсіонерів — 11,7 %;
• КПРФ — 8,6 %;

Виконавча влада

Виконавчу владу в Пермському краї здійснюють губернатор і уряд краю. Губернатор (з 1 жовтня 2005 року — Олег Чиркунов) — вища посадова особа Пермського краю.

Відповідно до Указу губернатора Пермського краю від 6 червня 2006 року № 100 «Про тимчасову систему управління Пермським краєм і тимчасову структуру органів виконавчої влади Пермського краю» в редакції від 1 грудня 2006 року затверджена наступна структура органів виконавчої влади Пермського краю: Найвищий виконавський орган державної влади Пермського краю: Уряд Пермського краю.

Інші виконавські органи державної влади Пермського краю:
міністерства:

• Міністерство містобудування і розвитку інфраструктури Пермського краю;
• Міністерство охорони здоров'я Пермського краю;
• Міністерство освіти Пермського краю;
• Міністерство суспільної безпеки Пермського краю;
• Міністерство промисловості Пермського краю;
• Міністерство природних ресурсів Пермського краю;
• Міністерство сільського господарства Пермського краю;
• Міністерство соціального розвитку Пермського краю;
• Міністерство фінансів Пермського краю;
• Міністерство культури і молодіжної політики Пермського краю;
• Міністерство торгівлі Пермського краю;

агентства:

• Агентство у справах архівів Пермського краю;
• Агентство з забезпечення діяльності світових суддів Пермського краю;
• Агентство зі спорту і фізичній культурі Пермського краю;
• Агентство з будівництву і житлово-комунальному господарству Пермського краю;
• Агентство з управління майном Пермського краю;
• Агентство з управління установами охорони здоров'я Пермського краю;
• Агентство з управління соціальними службами Пермського краю;
• Дорожнє агентство Пермського краю;
• Агентство з зайнятості населення Пермського краю;

інспекції:

• Державна житлова інспекція Пермського краю;
• Державна інспекція контролю якості життя Пермського краю;
• Державна інспекція з довкілля охорони Пермського краю;
• Інспекція державного будівельного нагляду Пермського краю;

• Регіональна енергетична комісія [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.] Пермського краю;
• Адміністрація Комі-Перм'яцького округу Пермського краю;
• Комітет запису актів цивільного стану Пермського краю.

Крім того, на базі департаменту планування і департаменту політики була сформована Адміністрація губернатора Пермського краю.

Виноски

1. Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 21.08.2011. Процитовано 14.12.2011. 
2. . Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 14 вересня 2008. 
3. . Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
4. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
5. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 14 вересня 2008. 
6. . Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
7. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
8. . Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
9. . Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
10. . Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 14 вересня 2008. 
11. . Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 22 березня 2022. 

Література

• (рос.) Пермская область. Путеводитель. — М. : Издательство «Авангард», 2004. — 144 с.

Посилання

Загальні відомості

• Пермський край на сайті «Всесвітня географія» [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)
• (рос.)

Державна влада

• Пермський регіональний сервер — Губернатор і Уряд Пермського краю (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• 17-й арбітражний апеляційний суд [ 21 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• Управління Федеральної служби з нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини, Пермський край [ 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• Регіональна енергетична комісія Пермського краю [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

Республіка Комі
Кіровська область  Удмуртія		Свердловська область
Башкортостан