Кіровська область

Кіровська область (рос. Ки́ровская о́бласть) — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу.

• Площа — 120,8 тис. км²
• Населення області становить 1442,9 тис. осіб (2006). Густота населення — 12,0 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 71,6 % (2006)
• Етнічний склад: основне населення — росіяни — 91,8 %, також мешкають марійці — 2,6 %, татари — 2,2 %, удмурти — 1,4 % й інші
• Адміністративний центр області — місто Кіров

Кіровська область
рос. Кировская область
Прапор Кіровської області Герб Кіровської області
Країна	Росія
Фед. округ	Приволзький
Адмін. центр	Кіров
Глава	Васильєв Ігор Володимирович
Дата утворення	7 грудня 1936
Оф. вебсайт	kirovreg.ru​(рос.)
Географія
Координати	58°46′ пн. ш. 49°50′ сх. д. / 58.767° пн. ш. 49.833° сх. д. / 58.767; 49.833
Площа	120 800 км² ^(33-я)
• внутр. вод	0,5 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	1338711 (01.01.2011) ^(32-а) (2011)
Густота	11,1/км²
Економіка
Економ. район	Волго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2	RU-KIR
ЗКАТО	33
Суб'єкта РФ	43
Телефонний	(+7)
Карти
Кіровська область у Вікісховищі

Історія

Кіровська область виділено зі складу Горьківського краю 7 грудня 1934 року. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.

Органи державної влади

Систему органів державної влади Кіровської області становлять:

• Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області
• Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області
• Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області
• Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області
• Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів

Адміністративний поділ

№ п/п	Район, округ	Площа, км²	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2017)	Адміністративний центр
2	Афанасьєвський район	5230,00	13848	12547	смт Афанасьєво
3	Білохолуницький район	4235,96	19890	17556	місто Біла Холуниця
5	Верхньокамський район	10370,00	32669	27783	місто Кірс
6	Верхошижемський район	2415,00	9483	8800	смт Верхошижемьє
7	Вятсько-Полянський район	907,71	30659	28003	місто Вятські Поляни
8	Даровський район	3757,00	11829	10201	смт Даровський
9	Зуєвський район	2820,00	22586	19897	місто Зуєвка
11	Кільмезький район	3106,40	13086	11409	смт Кільмезь
12	Кірово-Чепецький район	2210,27	21317	22140	місто Кірово-Чепецьк
13	Котельницький район	3978,78	15799	13485	місто Котельнич
14	Кумьонський район	1911,45	17350	16479	смт Кумьони
15	Леб'язький район	1336,00	8700	7371	смт Леб'яже
16	Лузький район	5360,00	18688	15997	місто Луза
17	Малмизький район	2190,00	26757	23533	місто Малмиж
18	Мурашинський район	3430,00	12905	11204	місто Мураші
19	Нагорський район	7236,00	10336	8578	смт Нагорськ
20	Немський район	2158,00	7983	6928	смт Нема
22	Омутнінський район	5168,00	44793	40915	місто Омутнінськ
23	Опаринський район	6042,86	11795	9760	смт Опаріно
24	Оричивський район	2490,00	30781	29680	смт Оричі
25	Орловський район	1988,78	12934	12225	місто Орлов
26	Піжанський район	1160,20	11242	9773	смт Піжанка
27	Підосиновський район	4265,00	17009	14247	смт Підосиновець
28	Санчурський район	1490,00	10080	8406	смт Санчурськ
29	Свічинський район	1773,00	8517	7297	смт Свєча
30	Слободський район	3711,56	30174	30730	місто Слободський
31	Совєтський район	2330,00	27302	25146	місто Совєтськ
32	Сунський район	1260,00	6784	5910	смт Суна
33	Тужинський район	1530,00	7688	6592	смт Тужа
34	Унинський район	2130,00	9178	7934	смт Уні
35	Уржумський район	3025,32	27075	24096	місто Уржум
37	Шабалінський район	3915,58	10854	9365	смт Ленінське
38	Юр'янський район	3031,00	20128	19025	смт Юр'я
39	Яранський район	2431,27	26899	23753	місто Яранськ
1	Вятсько-Полянський міський округ	28,34	35162	32817	місто Вятські Поляни
2	Кірово-Чепецький міський округ	53,36	80921	73279	місто Кірово-Чепецьк
3	Кіровський міський округ	757,00	498381	527733	місто Кіров
4	Котельніцький міський округ	29,20	24979	23966	місто Котельніч
5	Первомайський міський округ	840,22	6147	6534	смт Первомайський
6	Слободський міський округ	49,60	34460	33115	місто Слободський

Найбільші населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 8 тисяч 2007

Кіров 466,3 Біла Холуниця 11,5 Кірово-Чепецьк 86,0 Луза 11,4 Вятські Поляни 39,0 Уржум 11,4 Слободський 35,1 Кірс 11,3 Котельнич 27,0 Нолінськ 10,5 Омутнінськ 25,0 Вахруші 10,5 Яранськ 19,7 Малмиж 9,0 Совєтськ 16,5 Первомайський 8,9 Сосновка 12,3 Муригіно 8,3 Зуєвка 12,3 Оричі 8,0

Географічна зона

Область, одна з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — Вятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували. Головні річки — річки басейну Волги (Вятка, Кама).

Клімат

Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм на рік. Область відноситься до зони достатнього зволоження.

Природні ресурси

Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними брудами.

Промисловість

Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целлюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.

Сільське господарство

Провідної товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городина. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони країни.

Народні промисли

Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.

Транспорт

У Кірові є цивільний аеропорт Победілово.

Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (Кіров—Котлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.

Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.

Основною водною магістраллю є річка Вятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по Вятці та її притоках — 1800 км.

Уродженці

• Васнєцов Віктор Михайлович — видатний художник.
• Кожевников Олексій Венедиктович — російський радянський письменник.
• Кіров Сергій Миронович — партійний і державний діяч.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011. 
2. Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область — сводная таблица районов и городских округов [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
3. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Джерела

• (рос.)
• zsko.ru — Офіційний сайт Законодавчих Зборів Кировської області [ 28 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Інтерактивна карта Кировської області [ 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Довідник підприємств області [ 19 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Архангельська область  Вологодська область	Республіка Комі	Пермський край
Костромська область  Нижньогородська область		Пермський край
Марій Ел  Татарстан	Удмуртія