Кунгу́рський райо́н (рос. Кунгурский район) — адміністративно-територіальна одиниця (муніципальний район) в складі Пермського краю Росії. Адміністративний центр — місто Кунгур.
Кунгурський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Кунгурский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Пермський край | ||||
Утворений: | 27 лютого 1924 | ||||
Населення (2017): | ▼ 42 135 | ||||
Площа: | 4391 км² | ||||
Густота населення: | 9,54 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | Кунгур | ||||
Кількість : | 1 | ||||
Кількість міських поселень: | 1 | ||||
Кількість сільських поселень: | 19 | ||||
Сільських населених пунктів: | 240 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | Офіційний сайт(рос.) | ||||
Голова району: | Лисанов Вадим Іванович | ||||
Мапа | |||||
Топонім
Назва район походить від районного центру міста Кунгур, яке було засноване на річці Кунгурка, що впадає у річку Ірень. Назва «кунгур» походить від тюркського «ункур» або «унгур» — печера, щілину в скелях.
Географія
Район розташований у південно-східній частині Пермського краю, на півночі Кунгурського лісостепу, в басейні річки Силва та її приток, найбільші з яких — Ірень, Турка, Шаква і Бабка. Для району характерні численні озера, зустрічаються і карстові озера.
Відстань до крайового центру міста Перм — 91 км. Найбільша протяжність району — 130 км. Протяжність з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 60 км.
Площа району складає 4391 км², 2,7% всієї площі Пермського краю. Є родовища будівельного каменю, нафти, газу, торфу.
Межує на півночі з Чусовським та Лисьвенським, на півдні з Ординським, Бардимським, Уінським та Осинський районами, на заході з Пермським муніципальним районом, на сході з Суксунським, Кишертським та Березовським районами.
На території району є понад 30 унікальних природних об'єктів та пам'яток. Серед яких: гіпсові скелі Крижана, Спаська, Підкамінська, заказник «Передуралля», Кунгурська крижана печера, Велика Мечкінська та Зуятська печери; Єрмак-камінь, Стас-камінь, історико-природний комплекс Спаська гора.
На території Кунгурського району є південна ялицево-ялинова тайга, хвойно-широколистяні ліси та сосново-березовий лісостеп.
Клімат
Район знаходиться в зоні помірно-континентального клімату, з тривалими зимами, нестійкою весною, помірно-теплим літом та прохолодною осінню.
Історія
Кунгурський район утворений 27 лютого 1924 року Президією Уральського облвиконкому. До складу Пермської області район включений у 1938 році.
5 серпня 1955 року Кунгурський район був ліквідований, його територія увійшла до складу Кунгурської міськради як приміська зона міста Кунгур.
4 листопада 1959 року було знову створено Кунгурський район, в якому тоді налічувалося 32 сільських ради.
Герб та прапор
26 лютого 1999 року Земськими зборами було затверджено герб Кунгурського району, який фактично є символікою Кунгурського повіту. 25 грудень 2008 рішенням Земського зборів Кунгурского муніципального району були затверджені новий герб та прапор Кунгурского муніципального району.
Населення
2000 | 2002 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
47 536 | ↘ 46 332 | ↗ 46 567 | ↘ 46 500 | ↘ 46 300 | ↗ 46 370 | ↗ 46 469 | ↘ 42 450 | ↘ 42 447 | ↗ 42 998 | ↗ 43 096 | ↘ 43 088 | ↘ 42 619 | ↘ 42 561 | ↘ 42 135 |
- Національний склад
Корінним населенням території сучасного Кунгурського району є комі-пермяки, марійці, ханти і мансі, пізніше на цих землях почали селилися кунгурські татари. Нині ж, внаслідок асиміляції та колонізації, більшість населення району складають росіяни — 88%, та татари — 9%, інші корінні національності становлять близько 3%.
Муніципально-територіальний устрій
У Кунгурськом районі 240 населених пунктів у складі 19 сільських поселень.
Економіка
У структурі промисловості Кунгурського району провідне місце займають підприємства галузі будівельних матеріалів, що займаються видобутком вапнякових, гіпсових матеріалів та виробництвом виробів з них, а також бетонних і залізобетонних виробів.
В районі зареєстровано 21 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та 37 селянсько-фермерських господарств.
Основні напрямки в сільському господарстві це молочне та м'ясне тваринництво, рослинництво. Питома вага тваринництва у загальному обсязі реалізації сільськогосподарської продукції становить 85%. Серед сільських районів Пермського краю, за обсягами виробництва зерна, молока та яйця, район займає перше місце та друге з виробництва м'яса.
Примітки
- День Народження району [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- «Татарская энциклопедия» Казань, Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002-14(рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунгурський район |
Посилання
- Офіційний сайт(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kungu rskij rajo n ros Kungurskij rajon administrativno teritorialna odinicya municipalnij rajon v skladi Permskogo krayu Rosiyi Administrativnij centr misto Kungur Kungurskij rajon ros Kungurskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Permskij kraj Utvorenij 27 lyutogo 1924 Naselennya 2017 42 135 Plosha 4391 km Gustota naselennya 9 54 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr Kungur Kilkist 1 Kilkist miskih poselen 1 Kilkist silskih poselen 19 Silskih naselenih punktiv 240 Vlada Vebstorinka Oficijnij sajt ros Golova rajonu Lisanov Vadim Ivanovich MapaToponimNazva rajon pohodit vid rajonnogo centru mista Kungur yake bulo zasnovane na richci Kungurka sho vpadaye u richku Iren Nazva kungur pohodit vid tyurkskogo unkur abo ungur pechera shilinu v skelyah GeografiyaSelo Kashirine Rajon roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Permskogo krayu na pivnochi Kungurskogo lisostepu v basejni richki Silva ta yiyi pritok najbilshi z yakih Iren Turka Shakva i Babka Dlya rajonu harakterni chislenni ozera zustrichayutsya i karstovi ozera Vidstan do krajovogo centru mista Perm 91 km Najbilsha protyazhnist rajonu 130 km Protyazhnist z pivnochi na pivden 80 km zi shodu na zahid 60 km Plosha rajonu skladaye 4391 km 2 7 vsiyeyi ploshi Permskogo krayu Ye rodovisha budivelnogo kamenyu nafti gazu torfu Mezhuye na pivnochi z Chusovskim ta Lisvenskim na pivdni z Ordinskim Bardimskim Uinskim ta Osinskij rajonami na zahodi z Permskim municipalnim rajonom na shodi z Suksunskim Kishertskim ta Berezovskim rajonami Na teritoriyi rajonu ye ponad 30 unikalnih prirodnih ob yektiv ta pam yatok Sered yakih gipsovi skeli Krizhana Spaska Pidkaminska zakaznik Peredurallya Kungurska krizhana pechera Velika Mechkinska ta Zuyatska pecheri Yermak kamin Stas kamin istoriko prirodnij kompleks Spaska gora Na teritoriyi Kungurskogo rajonu ye pivdenna yalicevo yalinova tajga hvojno shirokolistyani lisi ta sosnovo berezovij lisostep KlimatRajon znahoditsya v zoni pomirno kontinentalnogo klimatu z trivalimi zimami nestijkoyu vesnoyu pomirno teplim litom ta proholodnoyu osinnyu IstoriyaKungurskij rajon utvorenij 27 lyutogo 1924 roku Prezidiyeyu Uralskogo oblvikonkomu Do skladu Permskoyi oblasti rajon vklyuchenij u 1938 roci Hrestovozdvizhenskij sobor Bilogirskogo Mikolayivskogo monastirya 5 serpnya 1955 roku Kungurskij rajon buv likvidovanij jogo teritoriya uvijshla do skladu Kungurskoyi miskradi yak primiska zona mista Kungur 4 listopada 1959 roku bulo znovu stvoreno Kungurskij rajon v yakomu todi nalichuvalosya 32 silskih radi Gerb ta prapor26 lyutogo 1999 roku Zemskimi zborami bulo zatverdzheno gerb Kungurskogo rajonu yakij faktichno ye simvolikoyu Kungurskogo povitu 25 gruden 2008 rishennyam Zemskogo zboriv Kungurskogo municipalnogo rajonu buli zatverdzheni novij gerb ta prapor Kungurskogo municipalnogo rajonu Naselennya2000 2002 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 47 536 46 332 46 567 46 500 46 300 46 370 46 469 42 450 42 447 42 998 43 096 43 088 42 619 42 561 42 135 Nacionalnij sklad Korinnim naselennyam teritoriyi suchasnogo Kungurskogo rajonu ye komi permyaki marijci hanti i mansi piznishe na cih zemlyah pochali selilisya kungurski tatari Nini zh vnaslidok asimilyaciyi ta kolonizaciyi bilshist naselennya rajonu skladayut rosiyani 88 ta tatari 9 inshi korinni nacionalnosti stanovlyat blizko 3 Municipalno teritorialnij ustrijU Kungurskom rajoni 240 naselenih punktiv u skladi 19 silskih poselen EkonomikaU strukturi promislovosti Kungurskogo rajonu providne misce zajmayut pidpriyemstva galuzi budivelnih materialiv sho zajmayutsya vidobutkom vapnyakovih gipsovih materialiv ta virobnictvom virobiv z nih a takozh betonnih i zalizobetonnih virobiv V rajoni zareyestrovano 21 silskogospodarskih pidpriyemstv riznih form vlasnosti ta 37 selyansko fermerskih gospodarstv Osnovni napryamki v silskomu gospodarstvi ce molochne ta m yasne tvarinnictvo roslinnictvo Pitoma vaga tvarinnictva u zagalnomu obsyazi realizaciyi silskogospodarskoyi produkciyi stanovit 85 Sered silskih rajoniv Permskogo krayu za obsyagami virobnictva zerna moloka ta yajcya rajon zajmaye pershe misce ta druge z virobnictva m yasa PrimitkiDen Narodzhennya rajonu 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Tatarskaya enciklopediya Kazan Institut Tatarskoj enciklopedii AN RT 2002 14 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kungurskij rajonPosilannyaOficijnij sajt ros