www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інститут історії мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук Інститут історії мови і літерату

Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук

Інститут історії, мови і літератури Уфи́мського наукового центру Російської академії наук (ІІЯЛ УНЦ РАН) (рос. Институт истории, языка и литературы Уфимского научного цетра Российской академии наук (ИИЯЛ УНЦ РАН)) — найстаріша наукова установа Башкортостану.

Інститут історії, мови і літератури
рос. Интитут истории, языка и литературы
Основні дані
Засновано 1932
Приналежність Уфимський науковий центр Російської академії наук
Кількість співробітників 70
Контакт
Ключові особи директор Фірдаус Хісамітдінова
Розташування місто Уфа
Країна  СРСР і  Росія
Тип інститут

Історія Редагувати

Інститут створений 1932 року як Башкирський науково-дослідницький інститут національної культури на базі соціально-культурного відділення Башкирського науково-дослідницького інституту. З 1936 року перейменований у Башкирський науково-дослідницький інститут мови і літератури, з 1940 року — Башкирський науково-дослідницький інститут мови і літератури імені М.Гафурі, з 1943 року — Башкирський науково-дослідницький інститут мови, літератури і історії імені М.Гафурі, з 1951 року — Інститут історії, мови і літератури Башкирської філії Академії наук СРСР, з 1987 року — Інститут історії, мови і літератури Башкирського наукового центру Уральського відділення Академії наук СРСР, з 1992 року має сучасну назву.

У період 1980-1994 років до складу інституту входили відділ народів Уралу з Музеєм археології і етнографії, у 1991-1993 роках — група (пізніше відділ) Башкирської енциклопедії.

Структура Редагувати

Інститут має 7 відділів:

  • археологічних досліджень
  • історії та історії культури Башкортостану
  • новітньої історії Башкортостану
  • літературознавства
  • фольклористики
  • етнології
  • мовознавства

Відділ етнології Редагувати

Для вивчення матеріальної та духовної культури народів Башкортостану 1957 року у складі сектора історії, археології та етнографії була створена етнографічна група під керівництвом Раїля Кузеєва. 1959 року вона була перетворена у сектор археології, етнографії та мистецтва, 1963 року — сектор археології та етнографії, 1976 року — сектор археології, етнографії та народного мистецтва, на базі якого 1978 року був створений сектор етнографії. З 1995 року він був перетворений у відділ етнографії та антропології, 2006 року — відділ етнології.

Основні напрямки діяльності відділу: етногенез та етнічна історія башкирів, традиційні вірування, обряди, свята, одяг, житло, харчування, господарство у порівняльному аспекті, антропологічні дослідження, реконструкція форми голови та обличчя людини по черепу, етнічна географія, історія вітчизняної етнографії.

Співробітники відділу вели дослідження за темами «Сучасний побут колгоспного селянства» (1963—1965), «Башкирська соціалістична нація» (1966—1967), «Башкири: Історики-етнографічний атлас» (1968—1975), «Башкирський народний костюм. Традиції і сучасність» (1986—1988), «Культура і побут народів Башкортостану» (1993—1997), «Етнічна історія башкирського народу» (1999—2003), «Башкири у системі народів Євразії» (2004—2006) тощо. Результатом досліджень стали наукові праці з етнографії башкирів, білорусів, марійців, мордва, росіян, татар, українців тощо. Науковці відділу ведуть роботу по темі «Історична етнографія башкирського народу», брали участь у створенні багатотомного дослідження «Історія башкирського народу» (2009—2012). Щорічно відділ бере участь у комплексних та етнографічних експедиціях інституту по Башкортостану і сусіднім регіонам; зібрані матеріали складають основну частину етнографічної колекції Музею археології і етнографії, яка включає в себе елементи костюма, інтер'єру, прикрас, знарядь праці, предмети полювання, рибальства тощо, фотографії (понад 12 тисяч одиниць) зберігаються у фототеці відділу етнології інституту. З 1989 року при відділі діють антропологічна лабораторія, де зберігається та досліджується унікальна в Росії краніологічна колекція (основна частина зібрана Рінатом Юсуповим; всього приблизно 1,5 тисяч черепів).

За роки існування відділу були засновані наукові школи під керівництвом Раїля Кузеєва, Наїля Бікбулатова, Світлани Шитової та Ріната Юсупова.

Відділ у різні роки очолювали:

Керівництво Редагувати

Директором інституту у різні часи були:

  • 1932 — Михайло Солянов
  • 1932—1933 — Амір Чанишев
  • 1933—1936 — Абдулла Амантаєв
  • 1936—1937 — Афзал Тагіров
  • 1937—1939 — Абубакір Усманов
  • 1939—1941 — Халіль Хамматов
  • 1941—1942 — Шагісултан Байков
  • 1942—1943 — Афзал Кудашев
  • 1943—1951 — Абубакір Усманов
  • 1951—1952 — Марван Янгіров
  • 1952—1954 — Шамсон Тіпеєв
  • 1954—1963 — Ахнаф Харісов
  • 1963—1980 — Хайдар Сайранов
  • 1980—1988 — Хамза Усманов
  • 1988—2002 — Зіннур Ураксін
  • 2002—2005 — Ільдус Ілішев
  • з 2005 — Фірдаус Хісамітдінова

Співробітники Редагувати

З інститутом пов'язана діяльність:

Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Institut istoriyi movi i literaturi Ufi mskogo naukovogo centru Rosijskoyi akademiyi nauk IIYaL UNC RAN ros Institut istorii yazyka i literatury Ufimskogo nauchnogo cetra Rossijskoj akademii nauk IIYaL UNC RAN najstarisha naukova ustanova Bashkortostanu Institut istoriyi movi i literaturiros Intitut istorii yazyka i literaturyOsnovni daniZasnovano 1932Prinalezhnist Ufimskij naukovij centr Rosijskoyi akademiyi naukKilkist spivrobitnikiv 70KontaktKlyuchovi osobi direktor Firdaus HisamitdinovaRoztashuvannya misto UfaKrayina SRSR i RosiyaTip institut Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 2 1 Viddil etnologiyi 3 Kerivnictvo 4 Spivrobitniki 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiInstitut stvorenij 1932 roku yak Bashkirskij naukovo doslidnickij institut nacionalnoyi kulturi na bazi socialno kulturnogo viddilennya Bashkirskogo naukovo doslidnickogo institutu Z 1936 roku perejmenovanij u Bashkirskij naukovo doslidnickij institut movi i literaturi z 1940 roku Bashkirskij naukovo doslidnickij institut movi i literaturi imeni M Gafuri z 1943 roku Bashkirskij naukovo doslidnickij institut movi literaturi i istoriyi imeni M Gafuri z 1951 roku Institut istoriyi movi i literaturi Bashkirskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR z 1987 roku Institut istoriyi movi i literaturi Bashkirskogo naukovogo centru Uralskogo viddilennya Akademiyi nauk SRSR z 1992 roku maye suchasnu nazvu U period 1980 1994 rokiv do skladu institutu vhodili viddil narodiv Uralu z Muzeyem arheologiyi i etnografiyi u 1991 1993 rokah grupa piznishe viddil Bashkirskoyi enciklopediyi Struktura RedaguvatiInstitut maye 7 viddiliv arheologichnih doslidzhen istoriyi ta istoriyi kulturi Bashkortostanu novitnoyi istoriyi Bashkortostanu literaturoznavstva folkloristiki etnologiyi movoznavstvaViddil etnologiyi Redaguvati Dlya vivchennya materialnoyi ta duhovnoyi kulturi narodiv Bashkortostanu 1957 roku u skladi sektora istoriyi arheologiyi ta etnografiyi bula stvorena etnografichna grupa pid kerivnictvom Rayilya Kuzeyeva 1959 roku vona bula peretvorena u sektor arheologiyi etnografiyi ta mistectva 1963 roku sektor arheologiyi ta etnografiyi 1976 roku sektor arheologiyi etnografiyi ta narodnogo mistectva na bazi yakogo 1978 roku buv stvorenij sektor etnografiyi Z 1995 roku vin buv peretvorenij u viddil etnografiyi ta antropologiyi 2006 roku viddil etnologiyi Osnovni napryamki diyalnosti viddilu etnogenez ta etnichna istoriya bashkiriv tradicijni viruvannya obryadi svyata odyag zhitlo harchuvannya gospodarstvo u porivnyalnomu aspekti antropologichni doslidzhennya rekonstrukciya formi golovi ta oblichchya lyudini po cherepu etnichna geografiya istoriya vitchiznyanoyi etnografiyi Spivrobitniki viddilu veli doslidzhennya za temami Suchasnij pobut kolgospnogo selyanstva 1963 1965 Bashkirska socialistichna naciya 1966 1967 Bashkiri Istoriki etnografichnij atlas 1968 1975 Bashkirskij narodnij kostyum Tradiciyi i suchasnist 1986 1988 Kultura i pobut narodiv Bashkortostanu 1993 1997 Etnichna istoriya bashkirskogo narodu 1999 2003 Bashkiri u sistemi narodiv Yevraziyi 2004 2006 tosho Rezultatom doslidzhen stali naukovi praci z etnografiyi bashkiriv bilorusiv marijciv mordva rosiyan tatar ukrayinciv tosho Naukovci viddilu vedut robotu po temi Istorichna etnografiya bashkirskogo narodu brali uchast u stvorenni bagatotomnogo doslidzhennya Istoriya bashkirskogo narodu 2009 2012 Shorichno viddil bere uchast u kompleksnih ta etnografichnih ekspediciyah institutu po Bashkortostanu i susidnim regionam zibrani materiali skladayut osnovnu chastinu etnografichnoyi kolekciyi Muzeyu arheologiyi i etnografiyi yaka vklyuchaye v sebe elementi kostyuma inter yeru prikras znaryad praci predmeti polyuvannya ribalstva tosho fotografiyi ponad 12 tisyach odinic zberigayutsya u fototeci viddilu etnologiyi institutu Z 1989 roku pri viddili diyut antropologichna laboratoriya de zberigayetsya ta doslidzhuyetsya unikalna v Rosiyi kraniologichna kolekciya osnovna chastina zibrana Rinatom Yusupovim vsogo priblizno 1 5 tisyach cherepiv Za roki isnuvannya viddilu buli zasnovani naukovi shkoli pid kerivnictvom Rayilya Kuzeyeva Nayilya Bikbulatova Svitlani Shitovoyi ta Rinata Yusupova Viddil u rizni roki ocholyuvali 1959 1961 Rinat Kuzeyev 1961 1966 Kostyantin Salnikov 1966 1967 Nayil Bikbulatov 1967 1968 Rayil Kuzeyev 1968 1976 Niyaz Mazhitov 1976 1978 Rayil Kuzeyev 1978 1993 Nayil Bikbulatov 1993 2011 Rinat Yusupov z 2011 Ajbulat PsyanchinKerivnictvo RedaguvatiDirektorom institutu u rizni chasi buli 1932 Mihajlo Solyanov 1932 1933 Amir Chanishev 1933 1936 Abdulla Amantayev 1936 1937 Afzal Tagirov 1937 1939 Abubakir Usmanov 1939 1941 Halil Hammatov 1941 1942 Shagisultan Bajkov 1942 1943 Afzal Kudashev 1943 1951 Abubakir Usmanov 1951 1952 Marvan Yangirov 1952 1954 Shamson Tipeyev 1954 1963 Ahnaf Harisov 1963 1980 Hajdar Sajranov 1980 1988 Hamza Usmanov 1988 2002 Zinnur Uraksin 2002 2005 Ildus Ilishev z 2005 Firdaus HisamitdinovaSpivrobitniki RedaguvatiZ institutom pov yazana diyalnist Absalyamova Yuliya Alikivna Babenko Vasil Yakovich Davletshina Zilya Minniyarivna Ilimbetova Azaliya Fattahivna Mannapov Marsel Muritovich Migranova Elza Venerivna Minnibayeva Zarya Ibragimivna Mullagulov Mirza Gizitdinovich Murzabulatov Muhamet Valiahmetovich Nagayeva Lidiya Islamivna Nechvaloda Oleksij Ivanovich Sulejmanova Margarita Nugmanivna Fatihova Fliza Faativna Hisamitdinova Firdaus Gilmitdinivna Yakupov Rif IsmagilovichPosilannya RedaguvatiSajt institutu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Institut istoriyi movi i literaturi Ufimskogo naukovogo centru Rosijskoyi akademiyi nauk amp oldid 38246611