Візон річковий, або американська норка (Neogale vison) — хижий ссавець родини мустелових (Mustelidae). Для природи України є інвазивним видом, який поширився з фермерських господарств, де спеціально вирощувався для виробництва хутра.
| Візон річковий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Рід: | Neogale |
| Вид: | N. vison |
| Біноміальна назва | |
| Neogale vison | |
| Червоним — рідний ареал, рожевим — інтродукція | |
| Синоніми | |
| Mustela vison, Neovison vison, Vison vison |
Поширення Редагувати
Мешкає в Північній Америці від Аляски і Канади через усю територію США, за винятком штату Аризона і сухих частин штатів Каліфорнія, Невада, Юта, Нью-Мексико, Техас.
Ввезений в Європу, де його ареал зростає і зараз включає наступні країни: Білорусь, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація, Сербія, Іспанія, Швеція, Україна, Велика Британія.
Вид зустрічається вздовж річок, озер, і боліт. Віддає перевагу щільній рослинності.
Морфологія Редагувати
Морфометрія. У самців довжина голови тіла 330—430 мм довжина хвоста 158—230 мм, і вага 681—2310 грамів. У самиць голова і довжина тіла 300—400 мм, хвіст довжиною 128—200 мм, і вага 790—1089 грамів.
Опис. Шерсть м'яка і розкішна. ЇЇ загальне забарвлення варіює від насиченого коричневого до майже чорного кольору, але на черевній поверхні блідіше і може мати кілька білих плям. Розведення в неволі спричинило ряд колірних варіантів. Анальні залози випускають сильний, мускусний запах, який деякі люди вважають неприємнішим, ніж у скунсів. Самиці мають три пари молочних залоз.
Поведінка Редагувати
Робить лігво під каменями або корінням дерев, пристосовує нори бобра або ондатри, або сам копає нори. Такі нори можуть бути приблизно 3 метри в довжину й 1 метр вглиб від поверхні й мати один або кілька входів трохи вище від рівня води. Neovison vison є чудовим плавцем, може занурюватися на глибину до 5–6 метрів і може проплисти під водою близько тридцяти метрів. У першу чергу нічний і сутінковий, але іноді активний удень. Як правило має невеликий домашній діапазон, але може здолати до 25 км за одну ніч при нестачі їжі. Суто м'ясоїдний. Типова здобич: риба, земноводні, ракоподібні, ондатри, полівки та інші дрібні ссавці.
Життєвий цикл Редагувати
Самиці поліеструсні, але є тільки один виводок в рік. Парування відбувається з лютого по квітень, народження дітей в кінці квітня і на початку травня. Через різний період затримки імплантації заплідненої яйцеклітини, вагітність може тривати від 39 до 78 днів. Фактичний ембріональний розвиток займає 30–32 днів. Середнє число дитинчат — 5 і коливається від 2 до 10. Молодь народжується в гнізді, встеленім хутром, пір'ям і сухою рослинністю. Вони сліпі й голі при народженні, очі відкриваються через 5 тижнів, вони перестають ссати матір на 5-6 тиждень, залишають лігво й починають полювати на 7-8 тиждень і відділяються від матері восени. Самиці досягають ваги дорослої тварини за 4 місяці та досягають статевої зрілості за 12 місяців, самці досягають ваги дорослого звіра за 9–11 місяців, а статевої зрілості за 18 місяців. Потенційна тривалість життя становить 10 років.
Етимологія Редагувати
Видова назва vison має сумнівне походження, ймовірно, походить від шведського слова vison, що означає «різновид мустел».
Примітки Редагувати
- Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
- . youtube.com. BBC News Україна. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
- Larivière S. Mustela vison // Mammalian Species. — 1999. — № 608. — С. 1–9. — DOI:. (англ.)
Посилання Редагувати
- Reid, F. & Helgen, K. 2008. Neovison vison. In: IUCN 2011. [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 147. — ISBN 0801880327.
- Загороднюк І. // Фауна в антропогенному ландшафті / Під ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — С. 18-47. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 8).