Полі́вка, або сіра нориця (Microtus Schrank, 1798) — рід гризунів (Rodentia) триби «сірих нориць» (Arvicolini) родини Щурові, Arvicolidae (інколи як підродина родини Cricetidae). Один з найбагатших за видовим складом родів ссавців України.
| Полівка | |
|---|---|
| Microtus arvalis — полівка європейська, типовий вид роду Microtus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Триба: | Arvicolini |
| Рід: | Полівка (Microtus) Schrank, 1798 |
| Вікісховище: Microtus |
Систематика і таксономія Редагувати
Родинні групи Редагувати
Рід Microtus входить до складу триби (групи родів) «сірих нориць» (Arvicolini) разом з родами Arvicola (є у фауні України), Chionomys (є у фауні України), Lasiopodomys, Blanfordimys тощо.
Обсяг роду Редагувати
Рід є одним з найбільших за обсягом як у світовій фауні, так і теріофауні України. У світовій фауні рід Microtus (s. l.) представлений 62 видами, в Україні — 8 видів (якщо вкл. Terricola у склад Microtus).
види, що відійшли до роду Alexandromys Редагувати
Низка видів далекосхідних та північноамериканських полівок, яких до 1990-х років розглядали у складі Microtus s. lato, відійшла у окремий рід Alexantromys s. lato:
- палеоарктичні групи: група Alexandromys (s. str.): abbreviatus, fortis, evoronensis, maximowiczii, middendorffi, mongolicus, mujanensis, miurus, sachalinensis; група Stenocranius: gregalis; група Pallasiinus: limnophilus, montebelli, oeconomus; група «clarkei»: clarkei, група «kikuchii»: kikuchii;
- неоарктичні групи: група Mynomes: breweri, californicus, canicaudus, mexicanus, montanus, oaxacensis, oregoni, pennsylvanicus, guatemalensis, townsendii; група Pitymys: ochrogaster, pinetorum, quasiater; група Aulacomys: chrotorrhinus, longicaudus, richardsoni, xanthognathus; група Orthriomys: umbrosus.
види, що відійшли до роду Volemys Редагувати
До роду Volemys Zagorodniuk, 1990 (волеміс) відносяться два види: Volemys millicens (волеміс сичуанський), Volemys musseri (волеміс массеровий).
Microtus у фауні України Редагувати
У фауні Україні під представлений такими 6-ма видами Microtus s. str. (в дужках — синоніми):
- підрід Sumeriomys
- Microtus socialis (Pallas, 1773) — полівка гуртова
- підрід Microtus s. str.
- надвид (група видів-двійників) полівка звичайна
- Microtus levis Miller, 1908 — полівка лучна (східноєвропейська, лугова)
- Microtus obscurus (Eversmann, 1845) — полівка алтайська (полівка Еверсманова)
- Microtus arvalis (Pallas, 1779) — полівка європейська (полівка польова, сіра)
- підрід Agricola
- Microtus agrestis (Linnaeus, 1761) — полівка північна (полівка темна)
- підрід (нині переважно як рід) Alexandromys
- Microtus oeconomus (Pallas, 1776) — шапарка сибірська (syn.: полівка економка)
Види Microtus levis, Microtus obscurus та Microtus arvalis формують групу видів-двійників, яку донедавна вважали єдиним політипним видом «звичайна полівка», Microtus arvalis sensu lato.
Окрім того, група чагарникових нориць (чагарникових полівок, дернівок, нориків) — Terricola Fatio, 1867 — розглядається то у складі Microtus, то як окремий рід. У фауні України Terricola представлені двома видами:
- Terricola subterraneus (Selys-Longchamps, 1836) — норик підземний, нориця підземна, нориця земляна
- Terricola tatricus (Kratochvil, 1952) — норик татринський, полівка татринська, нориця татранська.
Поширення, біологія, екологія Редагувати
Полівки проживають у Європі, Північній Азії, Північній і Центральній Америці. Загалом всі види є звичайними у більшості типів місць знаходжень і часто мають високу чисельність. Основний клас біотопів цієї групи тварин — лучно-степові місця знаходження, нерідко заплавні комплекси, степові ділянки, узлісся і галявини лісу, сади з розвиненим трав'янистим ярусом, сільськогосподарські угіддя. Такий набір біотопів визначається тим, що полівки — спеціалізовані фітофаги, зеленоїди, які живляться переважно наземними вегетативними частинами трав'янистих рослин, рідше — насінням, бульбами, горіхами, кореневищами. Вони риють ями в землі де живуть і зберігають продовольство. У сплячку не впадають. Полівки живуть поодинці, сімейними групами чи колоніями. Зазвичай ведуть сутінковий і нічний спосіб життя. Самиці кілька разів на рік народжують дитинчат, які досягають статевої зрілості через кілька тижнів.
Види Редагувати
- Microtus abbreviatus
- Microtus californicus
- Microtus chrotorrhinus
- Microtus longicaudus
- Microtus mexicanus
- Microtus miurus
- Microtus mogollonensis
- Microtus richardsoni
- Microtus umbrosus
- Microtus xanthognathus
- Microtus agrestis
- Microtus anatolicus
- Microtus arvalis
- Microtus cabrerae
- Microtus dogramacii
- Microtus guentheri
- Microtus hartingi
- Microtus ilaeus
- Microtus irani
- Microtus kermanensis
- Microtus lavernedii
- Microtus lydius
- Microtus levis (syn. Microtus mystacinus)
- Microtus mustersi
- Microtus obscurus
- Microtus paradoxus
- Microtus qazvinensis
- Microtus rozianus
- Microtus rossiaemeridionalis
- Microtus schidlovskii
- Microtus socialis
- Microtus transcaspicus
- Microtus afghanus
- Microtus bucharensis (syn. M. bucharicus)
- Microtus yuldaschi
- Microtus brachycercus
- Microtus daghestanicus
- Microtus duodecimcostatus
- Microtus felteni
- Microtus fingeri
- Microtus liechtensteini
- Microtus lusitanicus
- Microtus majori
- Microtus multiplex
- Microtus nebrodensis
- Microtus pyrenaicus
- Microtus savii
- Microtus subterraneus
- Microtus tatricus
- Microtus thomasi
- Microtus canicaudus
- Microtus drummondi
- Microtus dukecampbelli
- Microtus montanus
- Microtus oregoni
- Microtus pennsylvanicus
- Microtus townsendii
- Microtus guatemalensis
- Microtus oaxacensis
- Microtus pinetorum
- Microtus quasiater
- Microtus gregalis → Lasiopodomys gregalis
- †Microtus aratai
- †Microtus australis
- †Microtus henseli
- †Microtus meadensis
- †Microtus melitensis
- †Microtus pauli
- †Microtus paroperarius
- †Microtus pliocaenius
- †Microtus ratticepoides
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Baillie, J. 1996. Microtus/Volemys clarkei.
- Громов И. М., Ербаева М. А. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. — Санкт-Петербург, 1995. — 525 с.
- Громов И. М., Поляков И. Я. Полевки (Microtinae) // Фауна СССР. Млекопитающие, 3, 8. — Л.: Наука, 1977. — 504 с.
- Загороднюк И. В. Кариотипическая изменчивость и систематика серых полевок (Rodentia, Arvicolini). Сообщение I. Видовой состав и хромосомные числа // Вестник зоологии. — 1990. — Том 24, № 2. — С. 26-37.
- Загороднюк И. В. Таксономия и распространение серых полевок (Rodentiformes: Arvicolini) фауны Украины // Млекопитающие Украины. — Киев: Наукова думка, 1993. — С. 63-76. [1]
- Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 5). [2][недоступне посилання з квітня 2019]
- Крижов П. А. Географічне поширення шкідливих гризунів УСРР // Збірник Праць Зоологічного музею Укр. АН. — 1936. — № 16 (1935). — С. 33-91.
- Огнев С. И. Подсемейство Microtinae. Полевки / Звери СССР и прилежащих стран. Том 7. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — 706 с.
- Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference / Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (eds.). [3]