Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².
| Туркестанська область | ||
|---|---|---|
| Түркістан облысы | ||
| ||
| Адм. центр | Туркестан | |
| Найбільше місто | Туркестан Кентау | |
| Країна | Казахстан | |
| Регіон | Південний Казахстан | |
| ||
| Номерний знак | X і 13 | |
| Офіційна мова | казахська | |
| Населення | ||
| - повне | ▲ 2 734 734 (2014) (з Шимкентом) (15 %, 1-е) | |
| - густота | 22,3 осіб/км² (1-е місце) | |
| Етнікон | казахи — 70,3 % узбеки — 17,5 % | |
| Площа | ||
| - повна | 117 249 км² (4,3 %, 13-е місце) | |
| Висота | ||
| - максимальна | 4 238 м (Сайрамський пік) | |
| Часовий пояс | UTC+6 | |
| Дата заснування | 10 березня 1932 | |
| Аким | Аскар Мирзахметов | |
| Вебсайт | Офіційний сайт | |
| Телефонний код | +7 725х xx-xx-xx | |
| ||
| Туркестанська область на карті Казахстану | ||
|
Історія
До 1962 року область називалась Південно-Казахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською ( в 1962—1964 роках входила до складу Південно-Казахстанського краю), у 1992—2018 роках — Південно-Казахстанською.
19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву.
Адміністративний поділ
В області 3 міста обласного значення: Кентау, Туркестан, Арись та 14 сільських районів.
| Район / місто | районний центр | населення осіб (2011) | площа км² | міст | сільських округів | аулів (сіл) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Арись | - | 64 719 | 6 200 | 1 | 6 | 28 |
| Кентау | - | 85 021 | 600 | 1 | 4 | 7 |
| Туркестан | - | 235 341 | 7 400 | 1 | 12 | 35 |
| Байдібека район | село Чаян | 53 608 | 7 200 | - | 11 | 52 |
| Жетисайський район | місто Жетисай | … | 1 046 | 1 | 12 | 116 |
| Казигуртський район | село Казигурт | 103 745 | 4 100 | - | 13 | 61 |
| Келеський район | село Абай | … | 3 451 | … | … | … |
| Мактааральський район | с-ще Мирзакент | … | 808 | … | 8 | 64 |
| Ордабасинський район | село Темірлановка | 107 928 | 2655,61 | - | 10 | 59 |
| Отирарський район | село Шаульдер | 54 521 | 18 100 | - | 14 | 43 |
| Сайрамський район | село Аксу | 295 843 | 1 700 | - | 17 | 71 |
| Сариагаський район | місто Сариагаш | … | 4 171 | … | … | … |
| Сауранський район | село Чернак | 7217,45 | - | - | 12 | 36 |
| Сузацький район | село Чулаккурган | 54 262 | 41044,90 | - | 12 | 38 |
| Толебійський район | місто Ленгер | 127 409 | 3 200 | 1 | 14 | 60 |
| Тюлькубаський район | село імені Турара Рискулова | 100 623 | 2275,04 | - | 15 | 61 |
| Шардаринський район | місто Шардара | 76 744 | 13 000 | 1 | 10 | 25 |
Географія
Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора Бессаз — 2176 м), на південному сході — західна околиця Таласького Алатау, хребти Каржантау (висота до 2824 м) і Угамський (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).
Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками Келес, Куруккелес, Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.
Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.
Населення
Населення Південно-Казахстанської області, незважаючи на значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.
| Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 2 111 893 | ▲2 150 256 | ▲2 193 556 | ▲2 233 568 | ▲2 282 474 | ▲2 331 505 |
| Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| Населення | ▲2 462 782 | ▲2 511 698 | ▲2 567 707 | ▲2 621 523 | ▲2 678 335 | ▲2 734 734 |
Примітки
- Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
- Указ Президента Республики Казахстан от 19 июня 2018 года № 702. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 25 травня 2019.
- ↑ . Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 21 лютого 2012.
- Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область