Сирдар'ї́нська о́бласть (вілоя́т, узб. Sirdaryo viloyati, Сирдарьо вілояті) — адміністративна одиниця територіального поділу Узбекистану з центром в Ґулістані.
| Сирдар'їнський вілоят (Сирдар'їнська область) | |
|---|---|
| узб. Sirdaryo viloyati | |
| | |
| Адміністративний центр | Ґулістан |
| Найбільше місто | Ґулістан |
| Країна | Узбекистан |
| Регіон | Узбекистан Узбецька РСР |
| |
| Офіційна мова | узбецька |
| Населення | |
| - повне | 648 100 |
| - густота | 127 чол./км² |
| Площа | |
| - повна | 5 100 км² (11-е місце) км² |
| Висота | |
| - максимальна | 267 м |
| - мінімальна | 267 м |
| Часовий пояс | UTC+5 |
| Дата заснування | 16 лютого 1963 |
| Голова | Ашурматов Ойбек Шодмонкулович |
| Вебсайт | sirdaryo.uz |
| Код ISO 3166-2 | UZ-SI |
| |
|
Область розташована в центрі Узбекистану на лівій стороні річки Сирдар'я. Межує з Ташкентською та Джизацькою областями Узбекистану, а також з республікою Казахстан на півночі і з республікою Таджикистан на півдні.
Історія Редагувати
Сирдар'інська область була заснована 16 лютого 1963 року у складі Узбецької РСР.
Географія Редагувати
Загальна площа області складає 5100 км ², клімат типово континентальний і посушливий. Степ займає істотну частину області.
Кількість опадів коливається від 130—360 мм на рік на рівнинах до 440—620 мм у передгір'ї. На південному сході області влітку по кілька днів дмуть суховії та пилові бурі, які пошкоджують посіви. Теплий період становить 247 днів, річна сума позитивних температур — 5000-5900 ° С.
Адміністративний поділ Редагувати
Область поділяється на 8 районів:
- Акалтинський
- Баяутський
- Ґулістанський
- Мірзаабадський
- Сардобський
- Сайхунабадський
- Сирдар'їнський
- Хавастський
і 3 міста обласного підпорядкування:
Населення Редагувати
Населення області — 648 100 осіб. Найбільше місто — Ґулістан, його населення 54 000 чоловік. Інші великі міста: Бахт, Сирдар'я, Ширін та Янгієр.
Економіка Редагувати
Сільське господарство Редагувати
Економіка області заснована на сільському господарстві, особливо на бавовні та пшениці. Є тисячі гектарів цілини, які досліджувалися для сільськогосподарських цілей. Ця територія має відповідну зрошувальну інфраструктуру. За кілька останніх років були побудовані насосні станції, та інші зрошувальні засоби. Крім бавовни і пшениці, в області вирощуються тваринницькі корми, овочі, дині, гарбуза, картопля, кукурудза, різноманітні фрукти та виноград. В області дуже успішно розвинулося виведення великої рогатої худоби.
Планується покращувати бавовнопереробний сектор промисловості, подвоїти сільськогосподарське виробництво, будувати фабрики для виробництва спирту та горілки, виробляти джем, томатний сік та кетчуп. Частина виробництва буде експортуватися.
Промисловість Редагувати
Промисловість базується на таких галузях як виробництво будівельних матеріалів, зрошувального обладнання та обробки бавовни-сирцю.
Енергетика Редагувати
Одна з найбільших електростанцій Узбекистану — Сирдар'їнська ГРЕС, що виробляє третину електрики в країні розташована в цій області. Первинна мета для розвитку промисловості — експортно-орієнтоване виробництво. Є плани розробки та виробництва сталевого дроту і гібридних виробів.
Інвестиції Редагувати
Програма для розвитку промисловості області до 2000 а зажадала іноземних інвестицій у розмірі 21500000 доларів США.[джерело?]
Транспорт Редагувати
- Протяжність залізниць — 400 км
- Протяжність автомобільних доріг — 2000 км.
Керівництво Сирдар'їнської області Редагувати
Голови облвиконкому Редагувати
- Тасанбаєв Єгемкул Тасанбайович (1963 — 1969)
- Ахмедов Кудратілла Ахмедович (1969 — 27 лютого 1971)
- Хайдуров Віктор Олексійович (27 лютого 1971 — 1974)
- Кучкаров Ібрагім Уралович (1974 — 1988)
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (1988 — березень 1990)
- Хасанов Мукум Хасанович (1990 — 1991)
- Махмудов Батир Махмудович (1991 — лютий 1992)
Голови обласної ради народних депутатів Редагувати
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (1990 — січень 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану Редагувати
- Махмудов Насир (1963 — 1969)
- Тасанбаєв Єгемкул Тасанбайович (1969 — 23 січня 1971)
- Худайбердиєв Нармахонмаді Джурайович (23 січня 1971 — 27 лютого 1971)
- Ахмедов Кудратілла Ахмедович (27 лютого 1971 — 1974)
- Хайдуров Віктор Олексійович (1974 — 18 червня 1984)
- Антонов Віктор Олександрович (18 червня 1984 — 14 січня 1986)
- Клепиков Олександр Федорович (14 січня 1986 — 7 березня 1990)
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (7 березня 1990 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори) Редагувати
- Махмудов Батир Махмудович (11 лютого 1992 — 9 жовтня 1993)
- Хасанов Гуломкодир Ботиралійович (13 жовтня 1993 — 28 жовтня 1996)
- Ісмаїлов Уктам Кучкорович (1996 — лютий 2000)
- Ісраїлов Алішер Хужамович (2000 — 28 листопада 2002)
- Хайдаров Равшан Хайдарович (28 листопада 2002 — 26 листопада 2004)
- Джалалов Абдурахім Абдурахманович (26 листопада 2004 — вересень 2009)
- Ашурматов Ойбек Шодмонкулович (вересень 2009 — грудень 2016)
- Мірзаєв Гофуржон Ганійович (15 грудня 2016 — )
Виноски Редагувати
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
Посилання Редагувати
- Sirdaryo Viloyati Hokimligi Veb sayti (узб.)(рос.)