Узбекистан поділений на 12 областей (узб. вилоят, viloyat), одне місто (узб. шаҳар, shahar) і одну автономну республіку (узб. республика, respublika). Області і республіка, в свою чергу, поділяються на тумани та міста обласного (в Каракалпакстані — республіканського) підпорядкування (МОП). У таблиці нижче подані адміністративні одиниці, а також їх площа, населення, кількість районів і міськрад (на 1.01.2005), а також дати утворення та обласні центри. Номери в таблиці відповідають номерам на карті.
№ | Адм. одиниця | Площа, км² | Населення (2007), тис. осіб. | К-сть районів | К-сть МОП | Дата утворення | Центр |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Республіка Каракалпакстан | 166591 | 1582,7 | 14 | 2 | 16.02.1925 | Нукус |
2 | Андижанська область | 4303 | 2409,8 | 14 | 3 | 6.03.1941 | Андижан |
3 | Бухарська область | 40323 | 1545,1 | 11 | 2 | 15.01.1938 | Бухара |
4 | Джиззацька область | 21210 | 1064,7 | 12 | 1 | 16.02.1990 | Джиззак |
5 | Кашкадар'їнська область | 28568 | 2462,2 | 13 | 1 | 7.02.1964 | Карші |
6 | Навоїйська область | 110988 | 819,5 | 8 | 2 | 27.01.1992 | Навої |
7 | Наманганська область | 7439 | 2134,5 | 11 | 1 | 18.12.1967 | Наманган |
8 | Самаркандська область | 16774 | 2955,5 | 14 | 2 | 15.01.1938 | Самарканд |
9 | Сирдар'їнська область | 4276 | 684,3 | 8 | 3 | 16.02.1963 | Ґулістан |
10 | Сурхандар'їнська область | 20099 | 1957,8 | 14 | 1 | 6.03.1941 | Термез |
11 | Ташкентська область | 15259 | 2492,5 | 15 | 6 | 15.01.1938 | Ташкент |
12 | Ферганська область | 6760 | 2920,3 | 15 | 4 | 15.01.1938 | Фергана |
13 | Хорезмська область | 6052 | 1477,8 | 10 | 1 | 15.01.1938 | Ургенч |
14 | Місто Ташкент | 327 | 2157,1 | 11 | — | … | … |
Примітки
- [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](узб.)
- Дані з Великої радянської енциклопедії [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.], якщо не зазначено інше джерело.
- До 20.03.1932 — Кара-Калпацька автономна область. З 20.03.1932 по 14.02.1992 — Каракалпацька АРСР. У складі Узбецької РСР з 5.12.1936. [2] [Архівовано 23 грудня 2010 у Archive.is]
- До 1929 року і з 20.03.1932 по 15.12.1933 столицею був Турткуль, з 1929 по 20.03.1932 — Чимбай
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 під назвою Зеравшанська
- . Архів оригіналу за 28.12.2010. Процитовано 29.01.2009.
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 і з 20.01.1943 по 25.01.1960 під назвою Кашка-Дар'їнська.
- Раніше існувала з 20.04.1982 по 6.09.1988. Архів оригіналу за 24.12.2010. Процитовано 29.01.2009.
- Раніше існувала з 6.03.1941 по 25.01.1960.
- Раніше існувала з 1(13).01.1887 по 27.10.1924 і з 29.01.1925 по 29.09.1926
- Сирдар'їнська область також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних Жамбилської, Кизилординської, Південно-Казахстанської областей Казахстану, Ташкентської області і Республіки Каракалпакстан Узбекистану, центр — Ташкент. У 1924 році частина області відійшла до Узбецької РСР, решта території перетворена на губернію.
- З 16.02.1963 по 7.02.1964 центром був Янгієр, з 6.09.1988 по 16.02.1990 — Джиззак
- До 1963 року — Сурхан-Дар'їнська. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 (центр — )
- Без Ташкента
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926
- Раніше існувала з 19.02(2.03).1876 по 27.10.1924 (з центром у Скобелеві) і з 29.01.1925 по 8.02.1927 (з центром у Коканді)
- Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 (з центром у місті Хіва)
Джерела
- СОАТО [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzbekistan podilenij na 12 oblastej uzb viloyat viloyat odne misto uzb shaҳar shahar i odnu avtonomnu respubliku uzb respublika respublika Oblasti i respublika v svoyu chergu podilyayutsya na tumani ta mista oblasnogo v Karakalpakstani respublikanskogo pidporyadkuvannya MOP U tablici nizhche podani administrativni odinici a takozh yih plosha naselennya kilkist rajoniv i miskrad na 1 01 2005 a takozh dati utvorennya ta oblasni centri Nomeri v tablici vidpovidayut nomeram na karti Adm odinicya Plosha km Naselennya 2007 tis osib K st rajoniv K st MOP Data utvorennya Centr1 Respublika Karakalpakstan 166591 1582 7 14 2 16 02 1925 Nukus2 Andizhanska oblast 4303 2409 8 14 3 6 03 1941 Andizhan3 Buharska oblast 40323 1545 1 11 2 15 01 1938 Buhara4 Dzhizzacka oblast 21210 1064 7 12 1 16 02 1990 Dzhizzak5 Kashkadar yinska oblast 28568 2462 2 13 1 7 02 1964 Karshi6 Navoyijska oblast 110988 819 5 8 2 27 01 1992 Navoyi7 Namanganska oblast 7439 2134 5 11 1 18 12 1967 Namangan8 Samarkandska oblast 16774 2955 5 14 2 15 01 1938 Samarkand9 Sirdar yinska oblast 4276 684 3 8 3 16 02 1963 Gulistan10 Surhandar yinska oblast 20099 1957 8 14 1 6 03 1941 Termez11 Tashkentska oblast 15259 2492 5 15 6 15 01 1938 Tashkent12 Ferganska oblast 6760 2920 3 15 4 15 01 1938 Fergana13 Horezmska oblast 6052 1477 8 10 1 15 01 1938 Urgench14 Misto Tashkent 327 2157 1 11 Primitki 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine uzb Dani z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi 27 bereznya 2009 u Wayback Machine yaksho ne zaznacheno inshe dzherelo Do 20 03 1932 Kara Kalpacka avtonomna oblast Z 20 03 1932 po 14 02 1992 Karakalpacka ARSR U skladi Uzbeckoyi RSR z 5 12 1936 2 Arhivovano 23 grudnya 2010 u Archive is Do 1929 roku i z 20 03 1932 po 15 12 1933 stoliceyu buv Turtkul z 1929 po 20 03 1932 Chimbaj Ranishe isnuvala z 29 01 1925 po 29 09 1926 pid nazvoyu Zeravshanska Arhiv originalu za 28 12 2010 Procitovano 29 01 2009 Ranishe isnuvala z 29 01 1925 po 29 09 1926 i z 20 01 1943 po 25 01 1960 pid nazvoyu Kashka Dar yinska Ranishe isnuvala z 20 04 1982 po 6 09 1988 Arhiv originalu za 24 12 2010 Procitovano 29 01 2009 Ranishe isnuvala z 6 03 1941 po 25 01 1960 Ranishe isnuvala z 1 13 01 1887 po 27 10 1924 i z 29 01 1925 po 29 09 1926 Sirdar yinska oblast takozh isnuvala v Rosijskij imperiyi i RRFSR u 1867 1924 rokah na teritoriyi suchasnih Zhambilskoyi Kizilordinskoyi Pivdenno Kazahstanskoyi oblastej Kazahstanu Tashkentskoyi oblasti i Respubliki Karakalpakstan Uzbekistanu centr Tashkent U 1924 roci chastina oblasti vidijshla do Uzbeckoyi RSR reshta teritoriyi peretvorena na guberniyu Z 16 02 1963 po 7 02 1964 centrom buv Yangiyer z 6 09 1988 po 16 02 1990 Dzhizzak Do 1963 roku Surhan Dar yinska Ranishe isnuvala z 29 01 1925 po 29 09 1926 centr Bez Tashkenta Ranishe isnuvala z 29 01 1925 po 29 09 1926 Ranishe isnuvala z 19 02 2 03 1876 po 27 10 1924 z centrom u Skobelevi i z 29 01 1925 po 8 02 1927 z centrom u Kokandi Ranishe isnuvala z 29 01 1925 po 29 09 1926 z centrom u misti Hiva DzherelaSOATO 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros