Навоїйська область (узб. Navoiy viloyati) — область (вілоят) Узбекистану.
| Навоїйський вілоят (Навоїйська область) | |
|---|---|
| Navoiy viloyati | |
| | |
| Адміністративний центр | Навої |
| Країна | Узбекистан |
| |
| Офіційна мова | узбецька |
| Населення | |
| - повне | 767 500 осіб (2010) |
| - густота | 7 чол./км² |
| Площа | |
| - повна | 110 800 км² км² |
| Висота | |
| - максимальна | 126 м |
| - мінімальна | 126 м |
| Часовий пояс | UTC+5 |
| Дата заснування | 20 квітня 1982 |
| Вебсайт | navoi.uz/en |
| Код ISO 3166-2 | UZ-NW |
| |
|
Межує з Казахстаном, Джизацькою, Самаркандською та Бухарською областями, а також з Республікою Каракалпакстан. Площа області - 110 800 км². Центр - місто Навої.
Історія Редагувати
Область розташована в центральній частині республіки. Раніше була частиною Голодностепської області, що входила до складу РРФСР, тоді Казахської РСР, а з 1956 у складі Узбецької РСР з метою розвитку бавовняної монокультури в одній республіці. Утворена 20 квітня 1982. 6 липня 1988 року Навоїйська область була ліквідована, і знову була відновлена 27 січня 1992.
Населення Редагувати
Населення — 768 тисяч осіб[коли?], причому близько 60 % проживає в сільських районах.
Адміністративний поділ Редагувати
Область поділена на 8 районів і 2 міста обласного підпорядкування:
| № на карті | Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Канімеський | міське селище Канімех |
| 2 | Карманинський | міське селище Кармана |
| 3 | Кизилтепинський | місто Кизилтепа |
| 4 | Навбахорський | населений пункт Бешработ |
| 5 | Нуратинський | місто Нурата |
| 6 | Тамдинський | міське селище Тамдибулак |
| 7 | Учкудуцький | місто Учкудук |
| 8 | Хатирчинський | місто Янгірабад |
Населені пункти Редагувати
У складі області 6 міст, 44 селища міського типу, 54 сільських сходи громадян.
Міста:
Географія Редагувати
Північно-західна частина області зайнята Кизилкумським плато, на сході протягнулися Нуратинські гірські хребти, на півдні області протікає річка Зеравшан. Клімат різко континентальний, пустельний, посушливий. Головна річка - Зеравшан.
Економіка Редагувати
У надрах області є родовища золота, урану, вольфраму, фосфоритів, кварцового піску, цементної сировини, вапняків. Велике значення має наявність золотоносних районів, на основі яких виникла золотовидобувна промисловість. Також область має більшість розроблювальних родовищ урану в Узбекистані. Провідні галузі промисловості - енергетика, гірничорудна металургія, хімічна, бавовноочисна, харчова, виробництво будівельних матеріалів. Найбільшими промисловими підприємства області є Навоїйський гірничо-металургійний комбінат, Навої ГРЕС, «Навої-азот», цементний завод, акціонерне товариство «Електрохімія», «Нуратамармар».
Для видобутку золота з відвальної породи гірничо-металургійного комбінату було створено спільне узбецько-американське підприємство «Зарафшан-Ньюмонт» (з 2006 року розформовано в цех вилуговування заводу ГМЗ -2). В області функціонують 60 державних промислових підприємств, 10 спільних, 728 малих, 30 ширкатних. Серед них малі підприємства «Іттіфок», «Навої», ЕДЕМ, спільні підприємства - «Агама», «Зеріспарк».
Провідні галузі сільського господарства області: бавовництво, зерноводство, овочівництво, баштанництво, виноградарство, каракулеводство, шовківництво.
Тваринництво вважається багатогалузевим. В області розводять овець каракульської породи, щорічно виробляється понад 500 тис. штук каракульських смушків; область займає друге місце в республіці (після Бухарської) з виробництва каракульських смушків. Також в області налічується близько 500 фермерських господарств.
Протяжність залізниць 390,7 км, автомобільних - 4,1 тис. км, з них 3,3 тис. км з твердим покриттям. Через територію області проходять залізничні лінії Ташкент - Туркменістан, Ташкент - Учкудук.
В області діє 362 загальноосвітніх шкіл, в яких навчаються 168,2 тис. дітей. Функціонують музеї, ліцеї, спеціалізовані спортивні та музичні школи, філія Ташкентського державного педагогічного університету, філія Ташкентського технічного університету. Понад 120 клубів, 73 кіноустановки, 291 масова бібліотека, 2 музеї.
У 61 лікарняному закладі працюють 2,4 тис. лікарів, 8,3 тис. середнього медперсоналу. У центральному Кизилкумі на базі родовищ руд кольорових металів виникли сучасні міста Зарафшан та Учкудук. До них підведені лінії електропередач, водопровід з Амудар'ї. В Зарафшані, Зафарабаді та Навої створені штучні озера для відпочинку жителів.
Керівництво Навоїйської області Редагувати
Голови облвиконкому Редагувати
- Асатов Убайд (квітень 1982 — 1985)
- Бурієв Ібрагім Камалович (1985 — 198.6)
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (198.8 — вересень 1988)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану Редагувати
- Єсін Василь Павлович (квітень 1982 — 13 січня 1986)
- Єфімов Анатолій Степанович (13 січня 1986 — вересень 1988)
Хокіми (губернатори) Редагувати
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (28 січня 1992 — 5 січня 1995)
- Гаффаров Хаят Рахімович (5 січня 1995 — 11 листопада 1998)
- Ділов Гайбулло Ділович (11 листопада 1998 — 31 травня 2002)
- Рузієв Бахриддін Муртазайович (31 травня 2002 — 12 грудня 2008)
- Турдімов Еркінжон Окбутайович (12 грудня 2008 — 16 грудня 2016)
- Турсунов Кобул Бекназарович (25 грудня 2016 — 8 листопада 2021)
- Турсунов Нормат Тулкунович (8 листопада 2021 — )
Відомі люди Редагувати
- Дегтяренко Олена Миколаївна - український тележурналіст, народилася у м. Зерафшан.
- Согдіана — узбецька і російська співачка та акторка українського походження.