www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зеравшан річка Про місто в Узбекистані див Зарафшан оригінальна назва ЗеравшанЗеравшан у Таджикистані39 28 06 пн ш 70 29

Зеравшан (річка)

Про місто в Узбекистані див. Зарафшан.

Зеравшан
Зеравшан у Таджикистані
39°28′06″ пн. ш. 70°29′30″ сх. д. / 39.468600000027777241° пн. ш. 70.4917000000277767° сх. д. / 39.468600000027777241; 70.4917000000277767
Витік Зеравшанський льодовик
• координати 39°28′06″ пн. ш. 70°29′30″ сх. д. / 39.468600000027777241° пн. ш. 70.4917000000277767° сх. д. / 39.468600000027777241; 70.4917000000277767
• висота, м 2 775 м
Гирло Каракульська оаза
• координати 39°33′21″ пн. ш. 63°52′08″ сх. д. / 39.55600000002777250° пн. ш. 63.868900000027771569° сх. д. / 39.55600000002777250; 63.868900000027771569
• висота, м ≈ 200 м
Басейн —
Країни:  Таджикистан
 Узбекистан
Прирічкові країни:  Таджикистан
 Узбекистан
Регіон Області: Согдійська, Самаркандська, Навоїйська, Бухарська
Довжина 877 км
Площа басейну: 17 700 км²
Середньорічний стік 162 м³/с
Притоки: Фандар'я, Кштут, Могієндар'я, Сіаб
 Медіафайли у Вікісховищі

Зеравша́н, також Зерафша́н, Зарафша́н (тадж. Зарафшон, узб. Zarafshon/Зарафшон/زېرەۋشان; від перс. Zar-afšān‎, زرافشان — «розкидач золота»; у верхів'ї — Матча, в пониззі — Каракульдар'я) — безстічна річка у Середній Азії, яка протікає в Таджикистані й Узбекистані — землями з багатою історичною та культурною традицією. У давнину була притокою Амудар'ї, нині не доходить до неї через розбір води на зрошення, поділяючись на рукави в Каракульській оазі.

Загальний опис Редагувати

Сучасна довжина річки — 877 кілометрів, довжина до Каракульської оази, де Зеравшан розділяється на рукави, — 803 км. Загальна площа сточища становить 41 860 км², з них на гірську частину, що утворює стік, припадає 17 710 км². Живлення — переважно снігове і льодовикове. Пересічна витрата води, виміряна нижче гирла Могієндар'ї, становить 162 м³/с, найбільша середньорічна витрата спостерігалася 1973 року (201 м³/с), найменша — 1957 року (112 м³/с). Річка найповноводніша у липні (250–690 м³/с), найменш повноводна у березні (28–60 м³/с). Абсолютний мінімум витрати води було засвідчено 31 січня 1928 року (24 м³/с), абсолютний максимум – 31 травня 1964 року (996 м³/с).

Через канал Ескіанхор має зв'язок з річкою Кашкадар'я, а через канал Іскітюятартар — з річкою Санґзор, які живить своїми водами.

З метою дієвого використання вод Зеравшана побудовано Каттакурганське та Куїмазарське водосховища, ряд гідровузлів.

Зеравшан (Матча) поблизу селища Айні
Міст через Зеравшан (Матчу) у селищі Айні

Географія протікання Редагувати

Матча (верхів'я) Редагувати

Зеравшан бере початок від Зеравшанського льодовика у вузлі Коксу, утвореному стиком Туркестанського і Зеравшанського хребтів в Памірі, на висоті 2775 м. Початкова ділянка течії довжиною близько 300 км пролягає у вузькій і глибокій долині, з котрих верхні 200 км річка зветься Матча. Протікаючи між Туркестанським (на півночі) та Зеравшанським хребтами (на півдні), Матча має водозбірну площу в 4650 км². З лівого південного боку вона приймає значні притоки Фандар'я, Кштут та Могієндар'я.

Середньорічна витрата води на цій ділянці коливається в районі 58–108 м³/с. Матча багатоводна протягом липня і серпня, коли витрата води зростає до 479 м³/с, та маловодна у квітні, коли витрата води знижується до 11 м³/с.

При впадінні Могієндар'ї набуває назву Зеравшан.

Середня течія Редагувати

До Самарканда Редагувати

Пересікши землі Таджикистану на захід до Пенджикента, Зеравшан повертає на північний захід. Нижче Пенджикента починається рівнинна ділянка течії, де у Зеравшан не впадає жодна значна притока до його самого закінчення.

За Пенджикентом Зеравшан перетинає кордон з Узбекистаном. Біля перетину кордону Таджикистану й Узбекистану на Зеравшані стоїть Верхньозарафшанський гідровузол (Рават-Ходжинська гребля). Тут бере початок великий канал Даргом. Нижче греблі Зеравшан утворює оазу, в якій розташовується Самарканд.

Акдар'я і Карадар'я Редагувати

В околицях Самарканда, на Самаркандському (Ак-Карадар'їнському) гідровузлі річка поділяється на рукави Акдар'я (північний) та Карадар'я (південний), між якими лежить острів Міанкаль. Два русла знову зливаються біля міста Янґірабад. Також гідротехнічна споруда дає початок магістральним зрошувачам Курбанабад (витратою 25 м³/с) та Центральному міанкальському каналу (витратою 70 м³/с). На 57-му кілометрі течії рукава Карадар'я розташований Дамходжинський гідровузол, звідки беруть початок канал Каттакурганського водосховища (витратою 100 м³/с), канали Нарпай (витратою 56 м³/с) і Міанкаль-Хатирчинський (витратою 54 м³/с).

Після зливання Редагувати

Зрошуючи розлогі посушливі землі, минаючи місто Каттакурган, Зеравшан тече до міста Навої та повертає на південний захід.

У Бухарському і Навоїйському вілоятах Зеравшан забезпечує водою цілу низку зрошувальних систем. Великі водозабори виготовляються на п'яти гідровузлах — Карманінському, Навоїйському, Шафірканському, Хархурському та Дуабінському.

Центральний Бухарський колектор (каналізований Зеравшан) поблизу Жондора

Каракульдар'я Редагувати

Після Дуабінського гідровузла річка носить ім'я Каракульдар'я.

1971 року ділянку русла Зеравшана в нижній течії (від Дуабінського гідровузла) було каналізовано, розширено і поглиблено. Нове русло отримало назву Центрального Бухарського колектора. Уздовж початкового відрізка колектора збереглися сліди старого, звивистого русла Каракульдар'ї, вода в якому є непостійною.

Води Центрального бухарського колектора вливаються в колектор Маханкуль і далі — в озеро Маханкуль. В околицях Махана русло Зеравшана розходиться зі штучним трактом колектора, продовжуючись у бік Каракульської оази.

Каналом Екскіанхор Зеравшан сполучається з річкою Кашкадар'я.

Дельтові рукави Редагувати

У Каракульській оазі Зеравшан розпадався на ряд невеличких рукавів: Тайкир, Сарибазар, Гурдюш, Уйгур, котрі в ході господарської діяльності було перетворено на канали. Розподіл води Зеравшана каналами первинно відбувався за 3 км від міста Каракуль, а протоки Тайкир і Сарибазар утворювалися від нижчого поділу русла надвоє. Після проведення Аму-Каракульського каналу колишні рукави Зеравшана було приєднано до нього як відведення. Наразі вони живляться, головним чином, амудар'їнською водою, хоча можливість надходження зеравшанської води зберігається.

Русло Тайкира, який був основним рукавом Зеравшана, тягнеться до озера Денґізкуль. У наші дні Тайкир є майже зневодненим, тільки в зимовий та весняний пори по ньому скидаються надлишки вод, що повертаються від поливу. За водопілля Тайкир впадає в Денґізкуль. Рукав Сарибазар тече Каракульською оазою, пересихає.

У пониззі річки споруджено Аму-Бухарський канал, що поєднує її з Куюмазарським водосховищем й озером Тудакуль.

У далекому минулому Зеравшан був притокою Амудар'ї, з якою з'єднувався через найнижчу протоку Тайкир.

Історія і значення Редагувати

Про поселення людей в басейні Зеравшану, завдяки археологічним розкопкам, відомо від доби неоліту — тут була давня стоянка людей Заманбобо на відстані 27 км на північний захід від міста Каракуль, городища Саразм (IV—ІІ тис. до н. е.), Хазарасп (II—III ст.ст.), Кумушкент (I—V ст.ст.).

Стародавній Самарканд був заснований близько 700-го року до н. е. на берегах річки. Назва річки перського походження вказує на знання про річковий пісок із вмістом золота у верхів'ї річки вже за давнини.

Римський письменник Курцій Руф, який жив I століття н. е., у своїх працях називав річку грецьким словом «Політімет» (лат. Polytimetus), що викликало багато суперечок. Цю назву, як свого часу вказував Страбон, було дано річці македонянами і перекладалася вона як «багатошановна». Найімовірніше, це переклад із місцевого наріччя, бо греки навряд чи могли займатися шануванням середньоазіатських річок. У цьому допомогли розібратися китайські історики, які називали річку «Намі», що повторює пахлевійську назву «Намік», тобто «знатне», «шановане» (д.-перс. «Немах'я») і відповідає грецькому «Політімет».

Алішер Навої називає річку, на якій побудовано Самарканд, річкою Кўҳак.

Попри те, що Зеравшан менш велика і відома річка, ніж Амудар'я та Сирдар'я, вона має не менш важливе господарське значення, зокрема іригаційне.

Примітки Редагувати

  1. У джерелі — біля селища Хатирчі. Колишнє селище Хатирчі нині є містом Янґірабадом.
  1. ↑ Зеравшан (река в Средней Азии) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  2. ↑ Мухамеджанов, 1978, с. 23.
  3. ↑ Зарафшон — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  4. Эски Ангор — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  5. Сангзор — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  6. Зарафшон водийси — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  7. ↑ Мастчоҳ — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  8. Аркуш карти J-42-III. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  9. ↑ Ирригация Узбекистана, 1979, с. 132.
  10. Аркуш карти J-42-16 Пенджикент. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1989 р. (рос.)
  11. ↑ Аркуш карти J-42-15 Ургут. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1989 р. (рос.)
  12. (рос.) Чуб В. Е. Изменение климата и его влияние на гидрометеорологические процессы, агроклиматические и водные ресурсы Республики Узбекистан. — Ташкент : «VORIS NASHRIYOT» MChJ, 2007. — С. 79. — ISBN 978-9943-304-23-9.
  13. Дарғом — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005. (Тоштемир Бекмуродов)
  14. Ирригация Узбекистана, 1979, с. 144.
  15. Ирригация Узбекистана, 1979, с. 144—145.
  16. Ирригация Узбекистана, 1979, с. 174.
  17. Ирригация Узбекистана, 1979, с. 176.
  18. ↑ Марказий Бухоро коллектори — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  19. Аркуш карти J-41-9 Бухара. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1986 р. (рос.)
  20. Аркуш карти J-41-10 Каган. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1986 р. (рос.)
  21. Аркуш карти J-41-21 Агар. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1986 р. (рос.)
  22. ↑ Ирригация Узбекистана, 1979, с. 181.
  23. Мухамеджанов, 1978, с. 49.

Джерела Редагувати

  • Зарафшон — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  • Мастчоҳ — Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  • Зеравшан (река в Средней Азии) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Ирригация Узбекистана / главный редактор Садыков А. С. — Издательство «Фан» УзССР, 1979. — Т. 3. — 8100 прим.
  • Мухамеджанов А. Р. История орошения Бухарского оазиса: (с древнейших времен до начала XX в.) / ответственный редактор Гулямов Я. Г. — Издательство «Фан» УзССР, 1978. — 296 с. — 1000 прим.
  • Бартольд В. В. К Истории Орошения в Туркестане. // Собрание соч., том 3, М., 1965
  • Якубов, Ю. Паргар в VII—VIII вв. н. э. (Верхний Зеравшан в эпоху раннего средневековья). М., Дониш, 1979.
  • Водний маршрут Зеравшаном на сайті skitalets.ru [ 22 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  • Barthold V.V. Turkestan Down to the Mongol Invasion, L., 1968
  • Robert Lewis «Early Irrigation in West Turkestan» Annals of the Association of American Geographers Vol.56 №.3 (Sept. 1966), стор. 467—491
  • Edgar Knobloch Beyond the Oxus, L., 1972

Додаткова література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pro misto v Uzbekistani div Zarafshan originalna nazva ZeravshanZeravshan u Tadzhikistani39 28 06 pn sh 70 29 30 sh d 39 468600000027777241 pn sh 70 4917000000277767 sh d 39 468600000027777241 70 4917000000277767Vitik Zeravshanskij lodovik koordinati 39 28 06 pn sh 70 29 30 sh d 39 468600000027777241 pn sh 70 4917000000277767 sh d 39 468600000027777241 70 4917000000277767 visota m 2 775 mGirlo Karakulska oaza koordinati 39 33 21 pn sh 63 52 08 sh d 39 55600000002777250 pn sh 63 868900000027771569 sh d 39 55600000002777250 63 868900000027771569 visota m 200 mBasejn Krayini Tadzhikistan UzbekistanPririchkovi krayini Tadzhikistan UzbekistanRegion Oblasti Sogdijska Samarkandska Navoyijska BuharskaDovzhina 877 kmPlosha basejnu 17 700 km Serednorichnij stik 162 m sPritoki Fandar ya Kshtut Mogiyendar ya Siab Mediafajli u VikishovishiZeravsha n takozh Zerafsha n Zarafsha n tadzh Zarafshon uzb Zarafshon Zarafshon زېرەۋشان vid pers Zar afsan زرافشان rozkidach zolota u verhiv yi Matcha v ponizzi Karakuldar ya bezstichna richka u Serednij Aziyi yaka protikaye v Tadzhikistani j Uzbekistani zemlyami z bagatoyu istorichnoyu ta kulturnoyu tradiciyeyu U davninu bula pritokoyu Amudar yi nini ne dohodit do neyi cherez rozbir vodi na zroshennya podilyayuchis na rukavi v Karakulskij oazi Zmist 1 Zagalnij opis 2 Geografiya protikannya 2 1 Matcha verhiv ya 2 2 Serednya techiya 2 2 1 Do Samarkanda 2 2 2 Akdar ya i Karadar ya 2 2 3 Pislya zlivannya 2 3 Karakuldar ya 2 4 Deltovi rukavi 3 Istoriya i znachennya 4 Primitki 5 Dzherela 6 Dodatkova literaturaZagalnij opis RedaguvatiSuchasna dovzhina richki 877 kilometriv 1 dovzhina do Karakulskoyi oazi de Zeravshan rozdilyayetsya na rukavi 803 km 2 Zagalna plosha stochisha stanovit 41 860 km z nih na girsku chastinu sho utvoryuye stik pripadaye 17 710 km Zhivlennya perevazhno snigove i lodovikove Peresichna vitrata vodi vimiryana nizhche girla Mogiyendar yi stanovit 162 m s najbilsha serednorichna vitrata sposterigalasya 1973 roku 201 m s najmensha 1957 roku 112 m s Richka najpovnovodnisha u lipni 250 690 m s najmensh povnovodna u berezni 28 60 m s Absolyutnij minimum vitrati vodi bulo zasvidcheno 31 sichnya 1928 roku 24 m s absolyutnij maksimum 31 travnya 1964 roku 996 m s 3 1 Cherez kanal Eskianhor maye zv yazok z richkoyu Kashkadar ya 4 a cherez kanal Iskityuyatartar z richkoyu Sangzor 3 5 yaki zhivit svoyimi vodami Z metoyu diyevogo vikoristannya vod Zeravshana pobudovano Kattakurganske ta Kuyimazarske vodoshovisha ryad gidrovuzliv 3 nbsp Zeravshan Matcha poblizu selisha Ajni nbsp Mist cherez Zeravshan Matchu u selishi AjniGeografiya protikannya RedaguvatiMatcha verhiv ya Redaguvati Zeravshan bere pochatok vid Zeravshanskogo lodovika u vuzli Koksu utvorenomu stikom Turkestanskogo i Zeravshanskogo hrebtiv v Pamiri na visoti 2775 m 6 Pochatkova dilyanka techiyi dovzhinoyu blizko 300 km prolyagaye u vuzkij i glibokij dolini 1 z kotrih verhni 200 km richka zvetsya Matcha Protikayuchi mizh Turkestanskim na pivnochi ta Zeravshanskim hrebtami na pivdni Matcha maye vodozbirnu ploshu v 4650 km 7 8 Z livogo pivdennogo boku vona prijmaye znachni pritoki Fandar ya Kshtut ta Mogiyendar ya 1 9 Serednorichna vitrata vodi na cij dilyanci kolivayetsya v rajoni 58 108 m s Matcha bagatovodna protyagom lipnya i serpnya koli vitrata vodi zrostaye do 479 m s ta malovodna u kvitni koli vitrata vodi znizhuyetsya do 11 m s 7 Pri vpadinni Mogiyendar yi nabuvaye nazvu Zeravshan 9 Serednya techiya Redaguvati Do Samarkanda Redaguvati Peresikshi zemli Tadzhikistanu na zahid do Pendzhikenta Zeravshan povertaye na pivnichnij zahid 10 11 Nizhche Pendzhikenta pochinayetsya rivninna dilyanka techiyi de u Zeravshan ne vpadaye zhodna znachna pritoka do jogo samogo zakinchennya 1 Za Pendzhikentom Zeravshan peretinaye kordon z Uzbekistanom 11 Bilya peretinu kordonu Tadzhikistanu j Uzbekistanu na Zeravshani stoyit Verhnozarafshanskij gidrovuzol Ravat Hodzhinska greblya 3 12 Tut bere pochatok velikij kanal Dargom 13 Nizhche grebli Zeravshan utvoryuye oazu v yakij roztashovuyetsya Samarkand Akdar ya i Karadar ya Redaguvati V okolicyah Samarkanda na Samarkandskomu Ak Karadar yinskomu gidrovuzli richka podilyayetsya na rukavi Akdar ya pivnichnij ta Karadar ya pivdennij mizh yakimi lezhit ostriv Miankal 1 14 Dva rusla znovu zlivayutsya bilya mista Yangirabad 1 kom 1 Takozh gidrotehnichna sporuda daye pochatok magistralnim zroshuvacham Kurbanabad vitratoyu 25 m s ta Centralnomu miankalskomu kanalu vitratoyu 70 m s Na 57 mu kilometri techiyi rukava Karadar ya roztashovanij Damhodzhinskij gidrovuzol zvidki berut pochatok kanal Kattakurganskogo vodoshovisha vitratoyu 100 m s kanali Narpaj vitratoyu 56 m s i Miankal Hatirchinskij vitratoyu 54 m s 15 Pislya zlivannya Redaguvati Zroshuyuchi rozlogi posushlivi zemli minayuchi misto Kattakurgan Zeravshan teche do mista Navoyi ta povertaye na pivdennij zahid U Buharskomu i Navoyijskomu viloyatah Zeravshan zabezpechuye vodoyu cilu nizku zroshuvalnih sistem Veliki vodozabori vigotovlyayutsya na p yati gidrovuzlah Karmaninskomu Navoyijskomu Shafirkanskomu Harhurskomu ta Duabinskomu 16 nbsp Centralnij Buharskij kolektor kanalizovanij Zeravshan poblizu ZhondoraKarakuldar ya Redaguvati Pislya Duabinskogo gidrovuzla richka nosit im ya Karakuldar ya 17 1971 roku dilyanku rusla Zeravshana v nizhnij techiyi vid Duabinskogo gidrovuzla bulo kanalizovano rozshireno i poglibleno Nove ruslo otrimalo nazvu Centralnogo Buharskogo kolektora 18 Uzdovzh pochatkovogo vidrizka kolektora zbereglisya slidi starogo zvivistogo rusla Karakuldar yi voda v yakomu ye nepostijnoyu 19 20 Vodi Centralnogo buharskogo kolektora vlivayutsya v kolektor Mahankul i dali v ozero Mahankul 18 V okolicyah Mahana ruslo Zeravshana rozhoditsya zi shtuchnim traktom kolektora prodovzhuyuchis u bik Karakulskoyi oazi 21 Kanalom Ekskianhor Zeravshan spoluchayetsya z richkoyu Kashkadar ya Deltovi rukavi Redaguvati U Karakulskij oazi Zeravshan rozpadavsya na ryad nevelichkih rukaviv Tajkir Saribazar Gurdyush Ujgur kotri v hodi gospodarskoyi diyalnosti bulo peretvoreno na kanali 22 Rozpodil vodi Zeravshana kanalami pervinno vidbuvavsya za 3 km vid mista Karakul a protoki Tajkir i Saribazar utvoryuvalisya vid nizhchogo podilu rusla nadvoye 3 Pislya provedennya Amu Karakulskogo kanalu kolishni rukavi Zeravshana bulo priyednano do nogo yak vidvedennya Narazi voni zhivlyatsya golovnim chinom amudar yinskoyu vodoyu hocha mozhlivist nadhodzhennya zeravshanskoyi vodi zberigayetsya 22 Ruslo Tajkira yakij buv osnovnim rukavom Zeravshana tyagnetsya do ozera Dengizkul 3 U nashi dni Tajkir ye majzhe znevodnenim tilki v zimovij ta vesnyanij pori po nomu skidayutsya nadlishki vod sho povertayutsya vid polivu 2 Za vodopillya Tajkir vpadaye v Dengizkul 2 3 Rukav Saribazar teche Karakulskoyu oazoyu peresihaye 3 U ponizzi richki sporudzheno Amu Buharskij kanal sho poyednuye yiyi z Kuyumazarskim vodoshovishem j ozerom Tudakul U dalekomu minulomu Zeravshan buv pritokoyu Amudar yi 3 z yakoyu z yednuvavsya cherez najnizhchu protoku Tajkir 23 Istoriya i znachennya RedaguvatiPro poselennya lyudej v basejni Zeravshanu zavdyaki arheologichnim rozkopkam vidomo vid dobi neolitu tut bula davnya stoyanka lyudej Zamanbobo na vidstani 27 km na pivnichnij zahid vid mista Karakul gorodisha Sarazm IV II tis do n e Hazarasp II III st st Kumushkent I V st st Starodavnij Samarkand buv zasnovanij blizko 700 go roku do n e na beregah richki Nazva richki perskogo pohodzhennya vkazuye na znannya pro richkovij pisok iz vmistom zolota u verhiv yi richki vzhe za davnini Rimskij pismennik Kurcij Ruf yakij zhiv I stolittya n e u svoyih pracyah nazivav richku greckim slovom Politimet lat Polytimetus sho viklikalo bagato superechok Cyu nazvu yak svogo chasu vkazuvav Strabon bulo dano richci makedonyanami i perekladalasya vona yak bagatoshanovna Najimovirnishe ce pereklad iz miscevogo narichchya bo greki navryad chi mogli zajmatisya shanuvannyam serednoaziatskih richok U comu dopomogli rozibratisya kitajski istoriki yaki nazivali richku Nami sho povtoryuye pahlevijsku nazvu Namik tobto znatne shanovane d pers Nemah ya i vidpovidaye greckomu Politimet Alisher Navoyi nazivaye richku na yakij pobudovano Samarkand richkoyu Kyҳak Popri te sho Zeravshan mensh velika i vidoma richka nizh Amudar ya ta Sirdar ya vona maye ne mensh vazhlive gospodarske znachennya zokrema irigacijne Primitki RedaguvatiKomentari U dzhereli bilya selisha Hatirchi Kolishnye selishe Hatirchi nini ye mistom Yangirabadom Posilannya a b v g d e zh Zeravshan reka v Srednej Azii Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 a b v Muhamedzhanov 1978 s 23 a b v g d e zh i k Zarafshon Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Eski Angor Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Sangzor Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Zarafshon vodijsi Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 a b Mastchoҳ Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Arkush karti J 42 III Masshtab 1 200 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti a b Irrigaciya Uzbekistana 1979 s 132 Arkush karti J 42 16 Pendzhikent Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1985 r Vidannya 1989 r ros a b Arkush karti J 42 15 Urgut Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1985 r Vidannya 1989 r ros ros Chub V E Izmenenie klimata i ego vliyanie na gidrometeorologicheskie processy agroklimaticheskie i vodnye resursy Respubliki Uzbekistan Tashkent VORIS NASHRIYOT MChJ 2007 S 79 ISBN 978 9943 304 23 9 Dargom Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Toshtemir Bekmurodov Irrigaciya Uzbekistana 1979 s 144 Irrigaciya Uzbekistana 1979 s 144 145 Irrigaciya Uzbekistana 1979 s 174 Irrigaciya Uzbekistana 1979 s 176 a b Markazij Buhoro kollektori Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Arkush karti J 41 9 Buhara Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1981 r Vidannya 1986 r ros Arkush karti J 41 10 Kagan Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1983 r Vidannya 1986 r ros Arkush karti J 41 21 Agar Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1981 r Vidannya 1986 r ros a b Irrigaciya Uzbekistana 1979 s 181 Muhamedzhanov 1978 s 49 Dzherela RedaguvatiUzbeckoyu movoyuZarafshon Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Mastchoҳ Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Rosijskoyu movoyuZeravshan reka v Srednej Azii Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Irrigaciya Uzbekistana glavnyj redaktor Sadykov A S Izdatelstvo Fan UzSSR 1979 T 3 8100 prim Muhamedzhanov A R Istoriya orosheniya Buharskogo oazisa s drevnejshih vremen do nachala XX v otvetstvennyj redaktor Gulyamov Ya G Izdatelstvo Fan UzSSR 1978 296 s 1000 prim Bartold V V K Istorii Orosheniya v Turkestane Sobranie soch tom 3 M 1965 Yakubov Yu Pargar v VII VIII vv n e Verhnij Zeravshan v epohu rannego srednevekovya M Donish 1979 Vodnij marshrut Zeravshanom na sajti skitalets ru Arhivovano 22 kvitnya 2009 u Wayback Machine Anglijskoyu movoyuBarthold V V Turkestan Down to the Mongol Invasion L 1968 Robert Lewis Early Irrigation in West Turkestan Annals of the Association of American Geographers Vol 56 3 Sept 1966 stor 467 491 Edgar Knobloch Beyond the Oxus L 1972Dodatkova literatura Redaguvati ros Zakirov K Z Ch 1 Rastitelnost Flora i rastitelnost bassejna reki Zeravshan Tashkent 1955 ros Zakirov K Z Ch 2 Konspekt flory Flora i rastitelnost bassejna reki Zeravshan Tashkent 1961 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zeravshan richka amp oldid 36915860