Кашкадар'їнський вілоят (узб. Qashqadaryo viloyati; Кашкадар'їнська область) — адміністративна одиниця-область (вілоят) Узбекистану. Адміністративний центр — місто Карші.
| Кашкадар'їнський вілоят (Кашкадар'їнська область) | |
|---|---|
| Qashqadaryo viloyati | |
| | |
| Адміністративний центр | Карші |
| Країна | Узбекистан |
| |
| Офіційна мова | узбецька |
| Населення | |
| - повне | 2,029 млн чол. |
| - густота | 71 чол./км² |
| Площа | |
| - повна | 28,4 тис. км² км² |
| Висота | |
| - максимальна | 480 м |
| - мінімальна | 480 м |
| Часовий пояс | UTC+5 |
| Дата заснування | 20 січня 1943 |
| Вебсайт | qashqadaryo.uz |
| Код ISO 3166-2 | UZ-QA |
| |
|
Географія Редагувати
Кашкадар'їнська область знаходиться в південній частині Узбекистану в басейні річки Кашкадар'ї на західному схилі Памір-Алайських гір. Площа території області 28,4 тис. км ². Клімат континентальний, сухий, місцями субтропічний.
Населення області становить 2029000 чоловік, причому понад 73% сільське населення.
Кашкадар'їнська область поділена на 14 адміністративних районів. Великі населені пункти: Карші, Шахрисабз, Кітаб, Касан, Мубарак, Яккабог, Гузар, Чіракчі та Камаші.
Історія Редагувати
Кашкадар'їнська область була заснована 20 січня 1943 року. 25 січня 1960 року область була скасована. Відновлена 7 березня 1964 року.
Влада Редагувати
Хокім області — Зайн Нуріддін Зайніевіч (з 2002 а).
Адміністративний поділ Редагувати
Область поділена 13 районів і одне місто обласного підпорядкування.
| № п/п | Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Гузарський | місто Гузар |
| 2 | Дехканабадський | міське селище Карашина |
| 3 | Камашинський | місто Камаші |
| 4 | Каршинський | місто Бешкент |
| 5 | Касанський | місто Касан |
| 6 | Касбинський | міське селище Муглан |
| 7 | Кітабський | місто Кітаб |
| 8 | Мірішкорський | міське селище Янгі-Мірішкор |
| 9 | Мубарецький | місто Мубарек |
| 10 | Нішанський | місто Янгі-Нішан |
| 11 | Чиракчинський | місто Чиракчі |
| 12 | Шахрисабзький | місто Шахрисабз |
| 13 | Яккабазький | місто Яккабаг |
Місто обласного підпорядкування: Карші
Економіка Редагувати
Найбільші промислові підприємства — УДП «Мубарекнафтогаз», УДП «Шуртаннафтогаз», Мубарекський газопереробний завод.
Транспорт Редагувати
- Загальна протяжність залізниць — 350 км.
- Загальна протяжність автомобільних доріг — близько 30 тис. км. (У тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 4 тис. км).
Посилання Редагувати
Керівництво Кашкадар'їнської області Редагувати
Голови облвиконкому Редагувати
- Бегімкулов Чулі (січень 1943 — 1945)
- Бадалбаєв Саткун (1945 — 194.6)
- Рахманов Ф. (194.8 — 194.9)
- Назаров (195.0 — 195.1)
- Рахматуллаєв Асат (1954 — 1959)
- Набієв Файзі Набійович (лютий 1964 — 1966)
- Джалілов Ісам (1966 — 1971)
- Сражиддінов Закір Сражиддінович (1971 — 1973)
- Куйбакаров Хушвакт Раджабович (1973 — 1975)
- Ельбаєв Бекмурат (1975 — 1983)
- Кадін Олександр Гаврилович (198.5 — 1989)
- Сускін Володимир Іванович (1989 — 1990)
- Хідіров Темір Пулатович (1990 — 7 травня 1991)
- Карімов Т.М. (7 травня 1991 — 1992)
Голови обласної ради народних депутатів Редагувати
- Атаджанов Аліхан Рахматович (березень 1990 — 7 травня 1991)
- Хідіров Темір Пулатович (7 травня 1991 — 27 січня 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану Редагувати
- Ходжибеков Худайкул (194.4 — 1945)
- Мангутов Нігмат Мухамеджанович (1945 — січень 1948)
- Насиров Бекіш (січень 1948 — 1950)
- Махмудов Арзі (1950 — січень 1952)
- Курбанов Рахманкул Курбанович (січень 1952 — січень 1956)
- Гулямов Манап (січень 1956 — січень 1960)
- Асамов Салахітдін (лютий 1964 — 1968)
- Гаїпов Рузмет Гаїпович (1968 — лютий 1984)
- Турапов Нармумін Турапович (17 лютого 1984 — 27 грудня 1986)
- Карімов Іслам Абдуганійович (27 грудня 1986 — 27 липня 1989)
- Атаджанов Аліхан Рахматович (27 липня 1989 — 6 травня 1991)
- Хідіров Темір Пулатович (6 травня 1991 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори) Редагувати
- Хідіров Темір Пулатович (27 січня 1992 — 1995)
- Пармонов Озод Давранович (1995 — 3 червня 1998)
- Бегматов Шухрат Рахімович (3 червня 1998 — 28 липня 2000)
- Хамідов Бахтіяр Султанович (28 липня 2000 — 26 грудня 2002)
- Зайнієв Нуриддін Зайнійович (26 грудня 2002 — 30 листопада 2011)
- Джураєв Туроб Ікрамович (листопад 2011 — вересень 2013)
- Рузієв Зафар Шаропович (вересень 2013 — 26 жовтня 2019)
- Мірзаєв Зоїр Тоїрович (26 жовтня 2019 — 17 листопада 2021)
- Азімов Муротжон Бердіалійович (18 листопада 2021 — )