www.wikidata.uk-ua.nina.az

Актюбінська область область у складі Казахстану Утворена 10 березня 1932 року каз Ақтөбе облысы ГербАдм центр АктобеКраї

Актюбінська область

Актюбінська область — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Актюбінська область

(каз. Ақтөбе облысы)

Герб
Адм. центр Актобе
Країна  Казахстан
Регіон Західний Казахстан
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 808 878 (2014)  (4,7%. 8-е)
 - густота 2,69 осіб/км² (16-е місце)
Етнікон казахи — 81,0 %,
росіяни — 12,5 %,
українці — 2,9 %,
татари — 1,2,
німці — 0,7 %
Площа
 - повна 300 629 км² (11,0%. 2-е місце)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 10 березня 1932 року.
Аким Сапарбаєв Бердибек Машбекович
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-11

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Актюбінська область

Адміністративний поділ Редагувати

№ Район, міська адміністрація Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Центр К-ть
АО 		К-ть
НП
1 Айтекебійський район 36388,68 39549 34628 25723 Темірбека Жургенова 15 27
2 Алгинський район 7506,72 39596 37004 38578 Алга 13 30
3 Байганінський район 63660,34 27331 24652 22073 Карауилкелди 9 24
4 Іргізький район 39604,43 16640 15610 14416 Іргіз 7 18
5 Каргалинський район 4998,46 24152 19172 16781 Бадамша 8 15
6 Мартуцький район 6605,32 35006 31084 29843 Мартук 13 33
7 Мугалжарський район 27222,96 71214 63812 62115 Кандиагаш 15 37
8 Темірський район 11665,02 37758 35946 34425 Шубаркудук 10 25
9 Уїльський район 10352,74 21635 20865 18619 Уїл 7 22
10 Хобдинський район 14029,80 36947 27636 19591 Кобда 16 31
11 Хромтауський район 12948,19 50844 43814 39748 Хромтау 15 28
12 Шалкарський район 59407,02 54788 46697 44187 Шалкар 13 33
13 Актобинська м.а. 2337,58 279920 281638 391669 Актобе - 1

Найбільші населені пункти Редагувати

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Актобе 253 532 253 088 345 687
2 Кандиагаш 26 691 25 553 29 169
3 Шалкар 28 899 26 329 26 574
4 Хромтау 24 438 21 740 24 089
5 Алга 17 910 15 372 19 705
6 Емба 16 035 12 345 11 212
7 Шубаркудук 12 217 10 722 11 199

Населення Редагувати

Населення Актюбінської області — поліетнічне. Станом на 2016 рік воно складає 834808 осіб.

Зміна чисельності населення
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 668 378 ▲671 812 ▲678 607 ▲686 698 ▲695 454 ▲703 660
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▲756 782 ▲763 589 ▲777 471 ▲786 349 ▲796 130 ▲808 878

Національний склад населення станом на 2016 рік:

Географія Редагувати

Актюбінська область розташована між Прикаспійською низовиною на заході, плато Устюрт — на півдні, Туранською низовиною — на південному сході і південними відрогами Уралу — на півночі. Велика частина області — рівнина (висота 100—200 м), розчленована долинами річок; у середній частині тягнуться гори Мугоджари (вища точка гора Великий Бактибай, 657 м). Західна частина Актюбінської області зайнята Підуральським плато, перехідним на південному заході в Прикаспійську низовину; на південному сході — масиви горбистих пісків — Приаральські Каракуми і Борсуки Великі та Малі. На північному сході в Актюбінській області заходить Тургайське плато, порізане ярами.

Клімат — різко континентальний, посушливий з спекотним і сухим літом і холодною зимою. Влітку часті суховії і запорошені бурі, взимку — завірюхи. Середня температура липня на північному заході 22,5 °C, на південному сході 25 °C, січня відповідно −16 °C і −15,5 °C. Кількість опадів на північному заході близько 300, в центрі і на півдні — 125—200 мм на рік. Вегетаційний період від 175 днів на північному заході до 190 днів на південному сході.

Усі річки Актюбінської області належать до басейнів Каспійського моря і невеликих озер. Найбільші річки — Емба, притоки Уралу — Ор, Ілек, а також Іргиз, Уїл, Тургай та Сагиз. Багато річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на плеса. Багато озер (більше 150), головним чином дрібних солоних; деякі з них, пересихаючи, утворюють солончаки (наприклад, Шалкартеніз, що заповнюється водою тільки навесні). Маловодні річки і солоні озера майже не придатні для господарських цілей. У зв'язку з цим широко використовуються прісні підземні води.

Північно-західна частина області зайнята ковилово-різнотравним і полиново-злаковим степом на чорноземних і червоно-коричневих ґрунтах з плямами солонців; по долинах річок — лугова рослинність, гаї з тополі, осики, берези, чагарники. Середня і північно-східна частини зайняті злаковий-полиновим сухим степом на світло-каштанових і сіроземних ґрунтах. На півдні розташовані полинно-солянкові напівпустелі і пустелі (Барсуки) на бурих солонцюватих ґрунтах з масивами пісків і солончаків.

Багато гризунів (строкатка степова, ховрахи, тушканчики), хижих (вовк, корсак); збереглися антилопи сайга і джейран.

Економіка Редагувати

Великі запаси корисних копалин, представлені крупними родовищами хромітів, мідь, нікель-кобальтових руд, титану, золота, а також фосфоритів, нафти і природного газу. На їх базі виникли багато галузей промисловості: гірничодобувна, хімічна, виробництво феросплавів тощо. Велика частина гірничодобувних підприємств зосереджена в районі Мугалжар (хромітові і нікелеві копальні поблизу міста Хромтау і селища Батамшинський) і в центральній і південній частинах області (видобування нафти і газу). Більшість підприємств оброблювальної промисловості знаходяться в м. Актобе (заводи: феросплавів, хромових з'єднань, рентгеноапаратури, машинобудування, механічний, авторемонтний і підприємства легкої і харчової промисловості) і поблизу нього (хімічний комбінат в місті Алга).

Примітки Редагувати

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. [1] [ 2020-09-29 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2013. 
  4. https://old.stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT256353

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Актюбінська область


Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aktyubinska oblast oblast u skladi Kazahstanu Utvorena 10 bereznya 1932 roku Aktyubinska oblast kaz Aktobe oblysy GerbAdm centr AktobeKrayina KazahstanRegion Zahidnij KazahstanMezhuye z susidni adminodiniciZahidnokazahstanska oblast Atirauska oblast Mangistauska oblast Kostanajska oblast Kizilordinska oblast Orenburzka oblast Karakalpakstan Oficijna mova kazahskaNaselennya povne 808 878 2014 1 4 7 8 e gustota 2 69 osib km 16 e misce Etnikon kazahi 81 0 rosiyani 12 5 ukrayinci 2 9 tatari 1 2 nimci 0 7 2 Plosha povna 300 629 km 11 0 2 e misce Chasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 10 bereznya 1932 roku Akim Saparbayev Berdibek MashbekovichVebsajt oficijnij sajtKod ISO 3166 2 KZ 11Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Aktyubinska oblast Zmist 1 Administrativnij podil 2 Najbilshi naseleni punkti 3 Naselennya 4 Geografiya 5 Ekonomika 6 Primitki 7 PosilannyaAdministrativnij podil Redaguvati Rajon miska administraciya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr K tAO K tNP1 Ajtekebijskij rajon 36388 68 39549 34628 25723 Temirbeka Zhurgenova 15 272 Alginskij rajon 7506 72 39596 37004 38578 Alga 13 303 Bajganinskij rajon 63660 34 27331 24652 22073 Karauilkeldi 9 244 Irgizkij rajon 39604 43 16640 15610 14416 Irgiz 7 185 Kargalinskij rajon 4998 46 24152 19172 16781 Badamsha 8 156 Martuckij rajon 6605 32 35006 31084 29843 Martuk 13 337 Mugalzharskij rajon 27222 96 71214 63812 62115 Kandiagash 15 378 Temirskij rajon 11665 02 37758 35946 34425 Shubarkuduk 10 259 Uyilskij rajon 10352 74 21635 20865 18619 Uyil 7 2210 Hobdinskij rajon 14029 80 36947 27636 19591 Kobda 16 3111 Hromtauskij rajon 12948 19 50844 43814 39748 Hromtau 15 2812 Shalkarskij rajon 59407 02 54788 46697 44187 Shalkar 13 3313 Aktobinska m a 2337 58 279920 281638 391669 Aktobe 1Najbilshi naseleni punkti RedaguvatiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Aktobe 253 532 253 088 345 6872 Kandiagash 26 691 25 553 29 1693 Shalkar 28 899 26 329 26 5744 Hromtau 24 438 21 740 24 0895 Alga 17 910 15 372 19 7056 Emba 16 035 12 345 11 2127 Shubarkuduk 12 217 10 722 11 199Naselennya RedaguvatiNaselennya Aktyubinskoyi oblasti polietnichne Stanom na 2016 rik vono skladaye 834808 osib Zmina chiselnosti naselennya 3 Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008Naselennya 668 378 671 812 678 607 686 698 695 454 703 660Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014Naselennya 756 782 763 589 777 471 786 349 796 130 808 878Nacionalnij sklad naselennya stanom na 2016 rik 4 kazahi 681871 osoba 81 68 rosiyani 100934 osobi 12 09 ukrayinci 22906 osib tatari 9394 osobi nimci 5703 osobi korejci 1466 osib moldovani 1427 osib chechenci 1304 osobi uzbeki 1301 osoba bilorusi 1218 osib azerbajdzhanci 1188 osib bashkiri 787 osib bolgari 704 osobi virmeni 520 osib chuvashi 253 osobi marijci 251 osoba mordva 195 osib inshi 3386 osibGeografiya RedaguvatiAktyubinska oblast roztashovana mizh Prikaspijskoyu nizovinoyu na zahodi plato Ustyurt na pivdni Turanskoyu nizovinoyu na pivdennomu shodi i pivdennimi vidrogami Uralu na pivnochi Velika chastina oblasti rivnina visota 100 200 m rozchlenovana dolinami richok u serednij chastini tyagnutsya gori Mugodzhari visha tochka gora Velikij Baktibaj 657 m Zahidna chastina Aktyubinskoyi oblasti zajnyata Piduralskim plato perehidnim na pivdennomu zahodi v Prikaspijsku nizovinu na pivdennomu shodi masivi gorbistih piskiv Priaralski Karakumi i Borsuki Veliki ta Mali Na pivnichnomu shodi v Aktyubinskij oblasti zahodit Turgajske plato porizane yarami Klimat rizko kontinentalnij posushlivij z spekotnim i suhim litom i holodnoyu zimoyu Vlitku chasti suhoviyi i zaporosheni buri vzimku zaviryuhi Serednya temperatura lipnya na pivnichnomu zahodi 22 5 C na pivdennomu shodi 25 C sichnya vidpovidno 16 C i 15 5 C Kilkist opadiv na pivnichnomu zahodi blizko 300 v centri i na pivdni 125 200 mm na rik Vegetacijnij period vid 175 dniv na pivnichnomu zahodi do 190 dniv na pivdennomu shodi Usi richki Aktyubinskoyi oblasti nalezhat do basejniv Kaspijskogo morya i nevelikih ozer Najbilshi richki Emba pritoki Uralu Or Ilek a takozh Irgiz Uyil Turgaj ta Sagiz Bagato richok malovodni vlitku peresihayut abo rozpadayutsya na plesa Bagato ozer bilshe 150 golovnim chinom dribnih solonih deyaki z nih peresihayuchi utvoryuyut solonchaki napriklad Shalkarteniz sho zapovnyuyetsya vodoyu tilki navesni Malovodni richki i soloni ozera majzhe ne pridatni dlya gospodarskih cilej U zv yazku z cim shiroko vikoristovuyutsya prisni pidzemni vodi Pivnichno zahidna chastina oblasti zajnyata kovilovo riznotravnim i polinovo zlakovim stepom na chornozemnih i chervono korichnevih gruntah z plyamami solonciv po dolinah richok lugova roslinnist gayi z topoli osiki berezi chagarniki Serednya i pivnichno shidna chastini zajnyati zlakovij polinovim suhim stepom na svitlo kashtanovih i sirozemnih gruntah Na pivdni roztashovani polinno solyankovi napivpusteli i pusteli Barsuki na burih soloncyuvatih gruntah z masivami piskiv i solonchakiv Bagato grizuniv strokatka stepova hovrahi tushkanchiki hizhih vovk korsak zbereglisya antilopi sajga i dzhejran Ekonomika RedaguvatiVeliki zapasi korisnih kopalin predstavleni krupnimi rodovishami hromitiv mid nikel kobaltovih rud titanu zolota a takozh fosforitiv nafti i prirodnogo gazu Na yih bazi vinikli bagato galuzej promislovosti girnichodobuvna himichna virobnictvo ferosplaviv tosho Velika chastina girnichodobuvnih pidpriyemstv zoseredzhena v rajoni Mugalzhar hromitovi i nikelevi kopalni poblizu mista Hromtau i selisha Batamshinskij i v centralnij i pivdennij chastinah oblasti vidobuvannya nafti i gazu Bilshist pidpriyemstv obroblyuvalnoyi promislovosti znahodyatsya v m Aktobe zavodi ferosplaviv hromovih z yednan rentgenoaparaturi mashinobuduvannya mehanichnij avtoremontnij i pidpriyemstva legkoyi i harchovoyi promislovosti i poblizu nogo himichnij kombinat v misti Alga Primitki Redaguvati Chiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros 1 Arhivovano 2020 09 29 u Wayback Machine kazah ros Chiselnist naselennya na pochatok roku regioni Respubliki Kazahstan 2003 2012 Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 4 lyutogo 2013 https old stat gov kz api getFile docId ESTAT256353Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aktyubinska oblastOficijnij sajt akimatu Aktyubinskoyi oblasti Arhivovano 24 serpnya 2013 u Wayback Machine kazah angl ros Pogoda u Aktyubinskij oblasti Kazahstan Kazahstan Aktyubinska oblast Arhivovano 4 grudnya 2012 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aktyubinska oblast amp oldid 40261562