Мугоджари

Мугоджа́ри — південне продовження гірської системи Уралу в Казахстані. Являє собою низькогірні хребти, кряжі та дрібносопочники, що простяглися з півночі на південь на 200 км; ширина до 30 км. Вища точка – 657 м (гора Великий Боктибай). Починаються на півночі вузьким кряжем, що розгалужується на два майже паралельні хребти, розділені слабохвилястою Алабаською улоговиною шириною до 20 км.

Мугоджари
48°38′38″ пн. ш. 58°32′47″ сх. д. / 48.64389000002777408° пн. ш. 58.54639000002777749° сх. д. / 48.64389000002777408; 58.54639000002777749Координати: 48°38′38″ пн. ш. 58°32′47″ сх. д. / 48.64389000002777408° пн. ш. 58.54639000002777749° сх. д. / 48.64389000002777408; 58.54639000002777749
Країна	Казахстан
Регіон	Актюбінська область
Система	Урал
Тип	гірський хребет і пагорб
Висота	657 м
Мугоджари Мугоджари (Казахстан)
Мугоджари у Вікісховищі

Західний (Головний Мугоджарський) хребет (особливо південна частина) – вищий, сильно розчленований, з вирівняними вододілами та скелястими останцами; східний (Жанганінський) хребет – ланцюг згладжених сопок, розчленованих притоками річки Іргіз.

Складено кварцитами, кристалічними сланцями, гнейсами, гранітами, пісковиками та конгломератами. Відомі родовища комплексних (міді, свинцю, цинку та ін), а також нікелевих руд.

Клімат різко континентальний, з холодною малосніжною зимою (середня температура січня -14 ° С) і спекотним сухим літом (середня температура липня +24 ° С). Річна кількість опадів 200-250 мм.

На західному схилі Мугоджар беруть початок річки Емба, Ор (басейн Каспійського моря), на східному – праві притоки річки Іргіз (безсхідна область); багато сезонних річок, що пересихають. На півночі переважають степові щебнисті і кам'янисті дерновинно-злакові ландшафти, що змінюються на південь злаково-полинними степовими та напівпустельними ландшафтами, що використовуються як весняно-літні пасовища.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038

Джерела