Західноказахстанська область

Західноказахстанська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Західноказахстанська область
(каз. Батыс Қазақстан облысы)
Герб
Адм. центр	Уральськ
Країна	Казахстан
Регіон	Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ^?
Номерний знак	L і 07
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	▲ 624 001 (2014)  (3,6%. 13-е)
- густота	4,12 осіб/км² (12-е місце)
Етнікон	казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %
Площа
- повна	151 339 км² (5,6%. 8-е місце)
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	10 березня 1932
Аким	Нурлан Ногаев
Вебсайт	офіційний сайт
Телефонний код	+7 711х xx-xx-xx
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західноказахстанська область

Адміністративний центр — місто Уральськ (каз. Орал)

Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середньої течії річки Урал.

Географія

Західноказахстанська область в 1960

Західноказахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.

Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.

Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільші на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.

На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)

Населення

Населення Західноказахстанської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.

Зміна чисельності населення:

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	602 133	▲603 832	▲606 534	▲609 291	▲612 479	▲615 310
Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼598 341	▲603 858	▲608 318	▲612 551	▲617 779

Адміністративний поділ

№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Центр	Сільські округи	Міські адміністрації	Селищні адміністрації	Населені пункти
1	Акжаїцький район	25716,05	50773	41777	Чапаєв	18	-	-	52
2	Байтерецький район	7421,34	56611	55420	Перемітне	22	-	-	68
3	Бокейординський район	19200	19507	16668	Сайхін	7	-	-	25
4	Бурлінський район	5600	48958	53235	Аксай	15	1	-	32
5	Жангалинський район	20800	23560	23505	Жангала	9	-	-	27
6	Жанібецький район	8213,23	19511	16896	Жанібек	9	-	-	18
7	Казталовський район	18605,81	38703	32908	Казталовка	16	-	-	54
8	Каратобинський район	10000	21115	16879	Каратобе	9	-	-	22
9	Сиримський район	11888,43	30569	21575	Жимпіти	12	-	-	38
10	Таскалинський район	8100	20645	17202	Таскала	9	-	-	28
11	Теректинський район	7967,57	43194	39463	Теректи	15	-	-	52
12	Чингірлауський район	7200	21799	16116	Шингирлау	9	-	-	25
13	Уральська міська адміністрація	-	221855	247236	Уральськ	-	-	4	10

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Уральськ	194905	202161
2	Аксай	28953	32873
3	Зачаганськ	12906	27065

Видатні особистості

• Махамбет Утемісов — казахський поет і один з керівників повстання в 1836—1838 роках;
• Салім Айткулов — Герой Радянського Союзу.

Примітки

1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
2. Агентство Республіки Казахстан по статистці. Архів [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [ 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
3. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010^{[недоступне посилання]}
4. . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 8 лютого 2013. 
5. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року^{[недоступне посилання з червня 2019]} (казах.), (рос.)

Посилання

• Офіційний сайт акимату Західноказахстанської області [ 21 січня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
• Погода у Західноказахстанській області. Казахстан [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Казахстан. Західноказахстанська область [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)