www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ховрах сусол суслик 1 Spermophilus це рід ссавців з родини вивіркових Sciuridae ряду Мишоподібні Muriformes з надряду гр

Ховрах

Ховрах, сусол, суслик (Spermophilus) — це рід ссавців з родини вивіркових (Sciuridae) ряду Мишоподібні (Muriformes) з надряду гризунів (Rodentia). Це малі рийні тварини з великими очима, маленькими вухами, міцними кігтями, короткими кінцівками й хвостом і зі щічними сумками. Живуть у Європі, Азії й Північній Америці.

Ховрах
Період існування: середній міоцен — наш час
Ховрах європейський
Spermophilus citellus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Клада: Гліреси (Glires)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Підродина: Xerinae
Триба: Marmotini
Рід: Ховрах (Spermophilus)
F. Cuvier, 1825
Типовий вид
Spermophilus citellus Linnaeus, 1766
Синоніми

Citellus Oken, 1816

Вікісховище: Spermophilus

Назви Редагувати

Цей рід в українськомовній літературі називали в минулому як «суслик», ховрашок, «оврашок», «аврашка», «єврашка» та ін. Номен «ховрах» відносять до тюркізмів (пор. чагат. jumran — «кріт»), попри значну віддаленість звукового складу східнослов'янських і тюркських слів. Перша згадка ховраха під назвою «сусол» — в Іпатіївському літописі. У літературі XX ст. поширеною науковою назвою було Citellus, яка, певно, є модифікацією німецької назви Ziesel, яка походить від середньовічних германських zisel, zisemūs, які запозичено у слов'ян.

Будова тіла Редагувати

Голова дорослого ховраха

Довжина тіла дорослих ховрахів від 18 до 22 см, маса до 300 г. Довжина хвоста становить від 4,6 до 7,4 см. Самиці з п'ятьма парами молочних залоз (грудних дві, черевних три). Череп трохи тяжіє до форми трикутника, модифікований для заривання. Зубна формула: 1.0.2.3/1.0.1.3 = 22. Верхні моляри з очевидним поздовжнім хребтом, структура зубів схожа на таку у вивірок; перший верхній премоляр великий.

Голова Редагувати

Голова становить близько 1/3 тіла ховраха. Спереду розташований заокруглений ніс світло-рожевого кольору. Під носом, на відстані 0.5–1.3 см є ротова порожнина, зі світло-рожевими губами. Вуса, що допомагають краще відчувати запах, мають довжину до 4-ох см, білого, або чорного кольорів. Очі чорного кольору. Вуха довжиною та шириною близько 1 см.

Поширення Редагувати

Населяють лісостеп і степ України, Казахстану, Приволжя та на Північному Кавказі. Також поширені від Сибіру до Північної Америки.

Ховрахи в Україні Редагувати

В Україні мешкають 4 види (ще кілька видів відомі у складі минулих фаун):

Життя Редагувати

Два європейських ховрахи під час шлюбного періоду

Харчування Редагувати

Ховрахи живляться соковитими частинами степових рослин, цибулинами та насінням, завжди неподалік від нір. Деякі види споживають і комах: сарану, коників, жуків і гусінь. Роблять значні запаси їжі з насіння трав'янистих рослин і зерен хлібних злаків. У посушливу пору здатні робити переходи у пошуках їжі на 7–10 км.

Житло Редагувати

Спосіб життя наземно-норовий; живуть колоніями, в норах, які викопують самі. Діаметр до 9 см при вході. Довжина нори і її устрій залежать від виду ховраха і конкретного ландшафту. На піщаних ґрунтах вони найбільш протяжні — до 15 м в довжину і 3 м в глибину; на щільніших глинистих ґрунтах рідко довше 5–7 м. Усередині нори зазвичай є гніздова камера, встелена сухою травою. Ховрашки відомі своєю звичкою при небезпеці вставати «стовпчиком» і видавати характерні свистячі звуки.

Розмноження Редагувати

Гін у ховрахів зазвичай починається через кілька днів після пробудження зі сплячки. Самка приносить 1 виводок на рік. Число дитинчат в ньому коливається від 2 до 12. Тривалість вагітності приблизно 23–28 днів. Годує молоком. Самець тим часом приносить їжу самиці.

Сплячка Редагувати

На осінь та зиму вхід до нори тварини забивають землею і впадають у сплячку. Під час сплячки їжі не вживають. У цьому стані температура тіла ховраха може понижуватись до +1°, +2 °C. Серце б'ється від 5-ти ударів на хвилину. Такий стан ховрахи можуть переживати до 6-ти місяців. Сплячка може тривати і до 9-ти місяців. За час сплячки, ховрахи втрачають до половини своєї маси. Прокидаються навесні, після чого температура тіла зігрівається до 40 °C.

Підроди і види ховрахів Редагувати

 
 
 
 
 

Urocitellus

 
 

Marmota

 
 

Spermophilus sensu stricto

 
 
 
 
 

Ictidomys

 
 
 

Poliocitellus

 
 
 

Cynomys

 
 

Xerospermophilus

 
 
 
 
 
 
Взаємозв'язки між Marmotini за даними cytochrome b data (Helgen et al., 2009): роди, які раніше входили до Spermophilus, виділені жирним шрифтом.

Раніше рід ховрахів поділяли на 7 підродів (за «види ссавців світу» 2005), які містили 41 вид. Нині, після виділення нових родів за результатами філогенетичного аналізу, до роду ховрах: належить 16 сучасних видів:

Сучасні види Редагувати

Вимерлі види Редагувати

  1. †Spermophilus armatus (четвертинний період Юти)
  2. †Spermophilus beecheyi (четвертинний період Каліфорнії)
  3. †Spermophilus boothi (бланкан Канзасу й Небраски)
  4. †Spermophilus citelloides (середній плейстоцен – голоцен Центральної Європи)
  5. †Spermophilus cochisei (четвертинний період Аризони)
  6. †Spermophilus columbianus (четвертинний період Альберти й Монтани)
  7. †Spermophilus cragini (бланкан Канзасу)
  8. †Spermophilus cyanocittus (міоцен Небраски)
  9. †Spermophilus dotti (міоцен Оклахоми)
  10. †Spermophilus elegans (четвертинний період Колорадо, Небраски, Техасу)
  11. †Spermophilus finlayensis (бланкан Техасу)
  12. †Spermophilus franklinii (четвертинний період Канзасу, Небраски, Оклахоми)
  13. †Spermophilus fricki (гемфіліан Канзасу)
  14. †Spermophilus howelli (бланкан Канзасу, Невади, Техасу, Вашингтону, гемфіліан Індіани)
  15. †Spermophilus jerae (середній міоцен Монтани)
  16. †Spermophilus johnstoni (бланкан Небраски)
  17. †Spermophilus lateralis (четвертинний період Альберти, Колорадо, Нью-Мексико)
  18. †Spermophilus lorisrusselli (четвертинний період Канзасу)
  19. †Spermophilus matachicensis (бланкан і гемфіліан Мексики)
  20. †Spermophilus matthewi (гемфіліан Небраски)
  21. †Spermophilus mcgheei (бланкан Техасу)
  22. †Spermophilus mckayensis (гемфіліан Орегону)
  23. †Spermophilus meadensis (четвертинний період Альберти, бланкан Канзасу)
  24. †Spermophilus meltoni (бланкан Небраски)
  25. †Spermophilus parryii (четвертинний період Юкону)
  26. †Spermophilus primitivus (міоцен Монтани, Вайомінгу)
  27. †Spermophilus rexroadensis (бланкан Канзасу, гемфіліан Оклахоми)
  28. †Spermophilus richardsonii (четвертинний період Альберти, Саскачевану, Колорадо, Канзасу, Монтани, Небраски, Оклахоми)
  29. †Spermophilus russelli (бланкан Вашингтону)
  30. †Spermophilus shotwelli (міоцен Мексики, гемфіліан Небраски, Орегону)
  31. †Spermophilus spilosoma (четвертинний період Мексики, Техасу)
  32. †Spermophilus superciliosus (плейстоцен України)
  33. †Spermophilus taylori (плейстоцен)
  34. †Spermophilus townsendii (четвертинний період Невади, Юти)
  35. †Spermophilus tridecemlineatus (четвертинний період Арканзасу, Колорадо, Канзасу, Меріленду, Небраски, Нью-Мексико, Оклахоми, Теннессі, Техасу, Вірджинії, Західної Вірджинії)
  36. †Spermophilus tuitus (бланкан/ірвінгтоніан Аризони)
  37. †Spermophilus variegatus (четвертинний період Мексики, Аризони, Нью-Мексико, Техасу, Вайомінгу)
  38. †Spermophilus wellingtonensis (бланкан і гемфіліан Невади)
  39. †Spermophilus wilsoni (гемфіліан Орегону)
  40. †Citellus ridgwayi (міоцен Орегону)

Збитки для людей Редагувати

Ховрахи — одні з найбільших тварин-шкідників на посівах сільськогосподарських культур серед гризунів. Вони поїдають колоски зернових культур. Крім того, ховрахи мають здатність за запахом знаходити під землею посаджені жолуді, насіння клена, ліщини, абрикосу тощо. Природні носії збудників ряду хвороб (чума, туляремія, бруцельоз).

Використання людьми Редагувати

Попри те, що багато видів ховрахів занесено в червоні книги України, Польщі, Молдови, Росії та Білорусі, ховрахи є об'єктом хутрового промислу. Також фермери винищують ховрахів через їхню шкодочинність.

Захист Редагувати

Більшість видів ховрахів занесено до міжнародної та регіональних червоних книг. За даними МСОП Ховрах європейський (Spermophilus citellus) перебуває під загрозою вимирання (EN), види Spermophilus musicus, ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus) і Spermophilus xanthoprymnus близькі до загрозливого стану (NT). Браконьєрство карається законом. Спостерігають зменшення кількості ховрахів, у тому числі в Україні. Відстань між територіями, де знаходиться нора ховраха більшає, і зараз сягає до 9 км.

Примітки Редагувати

  1. Суслик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ↑ Andrew T. Smith, Yan Xie, Robert S. Hoffmann, Darrin Lunde, John MacKinnon, Don E. Wilson, W. Chris Wozencraft. A Guide to the Mammals of China. — Princeton University Press, 2010. — С. 193. (англ.)
  3. Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — Наукова Думка, 1992. — С. 203.
  4. Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб. : Издательство Императорской археографической комиссии, 1908.
  5. Загороднюк, І.; Харчук, С. Історична, етимологічна та біогеографічна розвідки щодо українських назв ссавців роду Spermophilus (Mammalia) // Theriologia Ukrainica. — 2020. — Вип. 19. — С. 66–89. — DOI:10.15407/TU1908.
  6. Helgen, K. M.; Cole, F. R.; Helgen, L. E.; Wilson, D. E. Generic revision in the Holarctic ground squirrel genus Spermophilus // Journal of Mammalogy. — 2009. — Вип. 90. — № 2. — С. 270–305. — DOI:10.1644/07-MAMM-A-309.1. (англ.)

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hovrah susol suslik 1 Spermophilus ce rid ssavciv z rodini vivirkovih Sciuridae ryadu Mishopodibni Muriformes z nadryadu grizuniv Rodentia Ce mali rijni tvarini z velikimi ochima malenkimi vuhami micnimi kigtyami korotkimi kincivkami j hvostom i zi shichnimi sumkami Zhivut u Yevropi Aziyi j Pivnichnij Americi 2 HovrahPeriod isnuvannya serednij miocen nash chasHovrah yevropejskijSpermophilus citellusBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Klada Gliresi Glires Ryad Mishopodibni Rodentia Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Vivirkovi Sciuridae Pidrodina XerinaeTriba MarmotiniRid Hovrah Spermophilus F Cuvier 1825Tipovij vidSpermophilus citellus Linnaeus 1766SinonimiCitellus Oken 1816Vikishovishe Spermophilus Zmist 1 Nazvi 2 Budova tila 2 1 Golova 3 Poshirennya 4 Hovrahi v Ukrayini 5 Zhittya 5 1 Harchuvannya 5 2 Zhitlo 5 3 Rozmnozhennya 5 4 Splyachka 6 Pidrodi i vidi hovrahiv 6 1 Suchasni vidi 6 2 Vimerli vidi 7 Zbitki dlya lyudej 8 Vikoristannya lyudmi 9 Zahist 10 Primitki 11 Posilannya 12 LiteraturaNazvi RedaguvatiCej rid v ukrayinskomovnij literaturi nazivali v minulomu yak suslik hovrashok ovrashok avrashka yevrashka ta in Nomen hovrah vidnosyat do tyurkizmiv por chagat jumran krit popri znachnu viddalenist zvukovogo skladu shidnoslov yanskih i tyurkskih sliv 3 Persha zgadka hovraha pid nazvoyu susol v Ipatiyivskomu litopisi 4 U literaturi XX st poshirenoyu naukovoyu nazvoyu bulo Citellus yaka pevno ye modifikaciyeyu nimeckoyi nazvi Ziesel yaka pohodit vid serednovichnih germanskih zisel zisemus yaki zapozicheno u slov yan 5 Budova tila Redaguvati nbsp Golova doroslogo hovrahaDovzhina tila doroslih hovrahiv vid 18 do 22 sm masa do 300 g Dovzhina hvosta stanovit vid 4 6 do 7 4 sm Samici z p yatma parami molochnih zaloz grudnih dvi cherevnih tri Cherep trohi tyazhiye do formi trikutnika modifikovanij dlya zarivannya Zubna formula 1 0 2 3 1 0 1 3 22 Verhni molyari z ochevidnim pozdovzhnim hrebtom struktura zubiv shozha na taku u vivirok pershij verhnij premolyar velikij 2 Golova Redaguvati Golova stanovit blizko 1 3 tila hovraha Speredu roztashovanij zaokruglenij nis svitlo rozhevogo koloru Pid nosom na vidstani 0 5 1 3 sm ye rotova porozhnina zi svitlo rozhevimi gubami Vusa sho dopomagayut krashe vidchuvati zapah mayut dovzhinu do 4 oh sm bilogo abo chornogo koloriv Ochi chornogo koloru Vuha dovzhinoyu ta shirinoyu blizko 1 sm Poshirennya RedaguvatiNaselyayut lisostep i step Ukrayini Kazahstanu Privolzhya ta na Pivnichnomu Kavkazi Takozh poshireni vid Sibiru do Pivnichnoyi Ameriki Hovrahi v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini meshkayut 4 vidi she kilka vidiv vidomi u skladi minulih faun hovrah krapchastij Spermophilus suslicus hovrah odeskij Spermophilus odessanus hovrah yevropejskij Spermophilus citellus hovrah malij Spermophilus pygmaeus Zhittya Redaguvati nbsp Dva yevropejskih hovrahi pid chas shlyubnogo perioduHarchuvannya Redaguvati Hovrahi zhivlyatsya sokovitimi chastinami stepovih roslin cibulinami ta nasinnyam zavzhdi nepodalik vid nir Deyaki vidi spozhivayut i komah saranu konikiv zhukiv i gusin Roblyat znachni zapasi yizhi z nasinnya trav yanistih roslin i zeren hlibnih zlakiv U posushlivu poru zdatni robiti perehodi u poshukah yizhi na 7 10 km Zhitlo Redaguvati Sposib zhittya nazemno norovij zhivut koloniyami v norah yaki vikopuyut sami Diametr do 9 sm pri vhodi Dovzhina nori i yiyi ustrij zalezhat vid vidu hovraha i konkretnogo landshaftu Na pishanih gruntah voni najbilsh protyazhni do 15 m v dovzhinu i 3 m v glibinu na shilnishih glinistih gruntah ridko dovshe 5 7 m Useredini nori zazvichaj ye gnizdova kamera vstelena suhoyu travoyu Hovrashki vidomi svoyeyu zvichkoyu pri nebezpeci vstavati stovpchikom i vidavati harakterni svistyachi zvuki Rozmnozhennya Redaguvati Gin u hovrahiv zazvichaj pochinayetsya cherez kilka dniv pislya probudzhennya zi splyachki Samka prinosit 1 vivodok na rik Chislo ditinchat v nomu kolivayetsya vid 2 do 12 Trivalist vagitnosti priblizno 23 28 dniv Goduye molokom Samec tim chasom prinosit yizhu samici Splyachka Redaguvati Na osin ta zimu vhid do nori tvarini zabivayut zemleyu i vpadayut u splyachku Pid chas splyachki yizhi ne vzhivayut U comu stani temperatura tila hovraha mozhe ponizhuvatis do 1 2 C Serce b yetsya vid 5 ti udariv na hvilinu Takij stan hovrahi mozhut perezhivati do 6 ti misyaciv Splyachka mozhe trivati i do 9 ti misyaciv Za chas splyachki hovrahi vtrachayut do polovini svoyeyi masi Prokidayutsya navesni pislya chogo temperatura tila zigrivayetsya do 40 C Pidrodi i vidi hovrahiv Redaguvati Ammospermophilus Notocitellus Urocitellus Marmota Spermophilus sensu stricto Otospermophilus Callospermophilus Ictidomys Poliocitellus Cynomys Xerospermophilus Vzayemozv yazki mizh Marmotini za danimi cytochrome b data Helgen et al 2009 rodi yaki ranishe vhodili do Spermophilus vidileni zhirnim shriftom 6 Ranishe rid hovrahiv podilyali na 7 pidrodiv za vidi ssavciv svitu 2005 yaki mistili 41 vid Nini pislya vidilennya novih rodiv za rezultatami filogenetichnogo analizu do rodu hovrah nalezhit 16 suchasnih vidiv Suchasni vidi Redaguvati Spermophilus alashanicus Spermophilus brevicauda Spermophilus citellus Spermophilus dauricus Spermophilus erythrogenys Spermophilus fulvus Spermophilus major Spermophilus musicus Spermophilus odessanus Spermophilus pallidicauda Spermophilus pygmaeus Spermophilus ralli Spermophilus relictus Spermophilus suslicus Spermophilus taurensis Spermophilus xanthoprymnus Vimerli vidi Redaguvati Spermophilus armatus chetvertinnij period Yuti Spermophilus beecheyi chetvertinnij period Kaliforniyi Spermophilus boothi blankan Kanzasu j Nebraski Spermophilus citelloides serednij plejstocen golocen Centralnoyi Yevropi Spermophilus cochisei chetvertinnij period Arizoni Spermophilus columbianus chetvertinnij period Alberti j Montani Spermophilus cragini blankan Kanzasu Spermophilus cyanocittus miocen Nebraski Spermophilus dotti miocen Oklahomi Spermophilus elegans chetvertinnij period Kolorado Nebraski Tehasu Spermophilus finlayensis blankan Tehasu Spermophilus franklinii chetvertinnij period Kanzasu Nebraski Oklahomi Spermophilus fricki gemfilian Kanzasu Spermophilus howelli blankan Kanzasu Nevadi Tehasu Vashingtonu gemfilian Indiani Spermophilus jerae serednij miocen Montani Spermophilus johnstoni blankan Nebraski Spermophilus lateralis chetvertinnij period Alberti Kolorado Nyu Meksiko Spermophilus lorisrusselli chetvertinnij period Kanzasu Spermophilus matachicensis blankan i gemfilian Meksiki Spermophilus matthewi gemfilian Nebraski Spermophilus mcgheei blankan Tehasu Spermophilus mckayensis gemfilian Oregonu Spermophilus meadensis chetvertinnij period Alberti blankan Kanzasu Spermophilus meltoni blankan Nebraski Spermophilus parryii chetvertinnij period Yukonu Spermophilus primitivus miocen Montani Vajomingu Spermophilus rexroadensis blankan Kanzasu gemfilian Oklahomi Spermophilus richardsonii chetvertinnij period Alberti Saskachevanu Kolorado Kanzasu Montani Nebraski Oklahomi Spermophilus russelli blankan Vashingtonu Spermophilus shotwelli miocen Meksiki gemfilian Nebraski Oregonu Spermophilus spilosoma chetvertinnij period Meksiki Tehasu Spermophilus superciliosus plejstocen Ukrayini Spermophilus taylori plejstocen Spermophilus townsendii chetvertinnij period Nevadi Yuti Spermophilus tridecemlineatus chetvertinnij period Arkanzasu Kolorado Kanzasu Merilendu Nebraski Nyu Meksiko Oklahomi Tennessi Tehasu Virdzhiniyi Zahidnoyi Virdzhiniyi Spermophilus tuitus blankan irvingtonian Arizoni Spermophilus variegatus chetvertinnij period Meksiki Arizoni Nyu Meksiko Tehasu Vajomingu Spermophilus wellingtonensis blankan i gemfilian Nevadi Spermophilus wilsoni gemfilian Oregonu Citellus ridgwayi miocen Oregonu Zbitki dlya lyudej RedaguvatiHovrahi odni z najbilshih tvarin shkidnikiv na posivah silskogospodarskih kultur sered grizuniv Voni poyidayut koloski zernovih kultur Krim togo hovrahi mayut zdatnist za zapahom znahoditi pid zemleyu posadzheni zholudi nasinnya klena lishini abrikosu tosho Prirodni nosiyi zbudnikiv ryadu hvorob chuma tulyaremiya bruceloz Vikoristannya lyudmi RedaguvatiPopri te sho bagato vidiv hovrahiv zaneseno v chervoni knigi Ukrayini Polshi Moldovi Rosiyi ta Bilorusi hovrahi ye ob yektom hutrovogo promislu Takozh fermeri vinishuyut hovrahiv cherez yihnyu shkodochinnist Zahist RedaguvatiBilshist vidiv hovrahiv zaneseno do mizhnarodnoyi ta regionalnih chervonih knig Za danimi MSOP Hovrah yevropejskij Spermophilus citellus perebuvaye pid zagrozoyu vimirannya EN vidi Spermophilus musicus hovrah krapchastij Spermophilus suslicus i Spermophilus xanthoprymnus blizki do zagrozlivogo stanu NT Brakonyerstvo karayetsya zakonom Sposterigayut zmenshennya kilkosti hovrahiv u tomu chisli v Ukrayini Vidstan mizh teritoriyami de znahoditsya nora hovraha bilshaye i zaraz syagaye do 9 km Primitki Redaguvati Suslik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b Andrew T Smith Yan Xie Robert S Hoffmann Darrin Lunde John MacKinnon Don E Wilson W Chris Wozencraft A Guide to the Mammals of China Princeton University Press 2010 S 193 angl Nimchuk V V Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi Naukova Dumka 1992 S 203 Polnoe sobranie russkih letopisej T 2 Ipatevskaya letopis SPb Izdatelstvo Imperatorskoj arheograficheskoj komissii 1908 Zagorodnyuk I Harchuk S Istorichna etimologichna ta biogeografichna rozvidki shodo ukrayinskih nazv ssavciv rodu Spermophilus Mammalia Theriologia Ukrainica 2020 Vip 19 S 66 89 DOI 10 15407 TU1908 Helgen K M Cole F R Helgen L E Wilson D E Generic revision in the Holarctic ground squirrel genus Spermophilus Journal of Mammalogy 2009 Vip 90 2 S 270 305 DOI 10 1644 07 MAMM A 309 1 angl Posilannya RedaguvatiEkspediciya za Hovrahom yevropejskimLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Rid Hovrah Spermophilus u monografiyi Vidi ssavciv svitu MSW3 2005 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hovrah amp oldid 39626508