Вивірко́ві (Sciuridae) — родина ссавців з підряду вивірковидих (Sciuromorpha) гризунів (Glires). Об'єднує вивірок, ховрахів, бабаків, бурундуків і ксерусів. Вивіркові належать до групи немишовидих гризунів. Родина вивіркових є різнорідною групою, що складається з приблизно 279 видів і 51 роду, які розбиті на п'ять підродин.
| Вивіркові | |
|---|---|
| Вивірка звичайна (темна форма) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Клада: | Вищі звірі (Eutheria) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Placentalia) |
| Клада: | Exafroplacentalia |
| Магноряд: | Бореоевтерії (Boreoeutheria) |
| Надряд: | Евархонтогліри (Euarchontoglires) |
| Клада: | Gliriformes |
| Клада: | Гліреси (Glires) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Підряд: | Вивірковиді (Sciuromorpha) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) Fischer de Waldheim, 1817 |
| Вікісховище: Sciuridae |
Опис Редагувати
Їхні розміри перебувають у діапазоні від розмірів миші й середньої ваги 16,5 г у Myosciurus pumilio до 43 см довжини і 3 кг ваги у Petaurista philippensis. Зубна формула: 1/1, 0/0, 1–2/1, 3/3 = 20–22.
Поширення й поведінка Редагувати
Вивіркові дуже поширені; нема їх лише в Австралії, на Мадагаскарі, в Новій Гвінеї та на островах Тихого океану. Місця їхнього проживання дуже різноманітні — від тундри до тропічних лісів. Деякі з вивіркових солітарні (напр. Marmota monax), водночас інші живуть у спільнотах із сотень особин (Cynomys). Вивіркові здебільшого травоїдні, їдять насіння, горіхи, фрукти, гриби та інший рослинний матеріал, проте комахи, яйця, а іноді й дрібні хребетні можуть слугувати урізноманітненням харчування цих тварин. Викопні представники родини вивіркових відомі з періоду верхнього еоцену.
В Україні вивіркові представлені вивіркою звичайною, сірим, плямистим і європейським ховрахами та бабаком степовим.
Господарське значення Редагувати
Вивірка, бурундук і бабак — хутрові звірі. На хутро використовують і шкурки ховрахів.
Деякі представники вивіркових є носіями збудників небезпечних хвороб (чуми та ін. зоонозів).
Класифікація Редагувати
Типовий рід родини — вивірка (Sciurus).
В Україні родина представлена 9 видами:
Проте різноманіття вивіркових набагато більше, а систематика значно складніша. За книжкою «Види ссавців світу»[1] [ 3 червня 2010 у Wayback Machine.] перелік підродин, триб і родів такі:
Підродина Ratufinae Редагувати
- рід Ратуфа — Ratufa (4 види)
Підродина Sciurillinae Редагувати
- рід Sciurillus (1 вид)
Підродина Sciurinae Редагувати
- триба Sciurini
- рід Microsciurus (3 види)
- рід Rheithrosciurus (1 вид)
- рід вивірка — Sciurus (28 видів)
- рід Syntheosciurus (1 вид)
- рід Tamiasciurus (3 види)
- триба Pteromyini — політухові
- рід Aeretes (1 вид)
- рід Aeromys (2 види)
- рід Belomys (1 вид)
- рід Biswamoyopterus (1 вид)
- рід Eoglaucomys (1 вид)
- рід Eupetaurus (1 вид)
- рід Літяга — Glaucomys (2 види)
- рід Hylopetes (9 видів)
- рід Iomys (2 види)
- рід Petaurillus (3 види)
- рід Petaurista (8 видів)
- рід Petinomys (9 видів)
- рід Політуха — Pteromys (2 види)
- рід Pteromyscus (1 вид)
- рід Trogopterus (1 вид)
Підродина Callosciurinae Редагувати
- рід Callosciurus (15 видів)
- рід Dremomys (6 видів)
- рід Exilisciurus (3 види)
- рід Funambulus (5 видів)
- рід Glyphotes (1 вид)
- рід Hyosciurus (2 види)
- рід Lariscus (4 види)
- рід Menetes (1 вид)
- рід Nannosciurus (1 вид)
- рід Prosciurillus (5 видів)
- рід Rhinosciurus (1 вид)
- рід Rubrisciurus (1 вид)
- рід Sundasciurus (15 видів)
- рід Tamiops (4 види)
Підродина Xerinae Редагувати
- триба Xerini
- рід Atlantoxerus (1 вид)
- рід Spermophilopsis (1 вид)
- рід Ксерус — Xerus (4 види)
- триба Protoxerini
- рід Epixerus (1 вид)
- рід Funisciurus (9 видів)
- рід Heliosciurus (6 видів)
- рід Myosciurus (1 вид)
- рід Paraxerus (11 видів)
- рід Protoxerus (2 види)
Назва Редагувати
У різних джерелах назва родини наведена як: вивіркові, вивіркуваті, білячі, білкові.
Примітки Редагувати
- Загороднюк І. В. & Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5–30.
- Харчук С. & Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:.
- Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927.
- Бажан М. П. (голов. ред.). Українська радянська енциклопедія. — Київ : Голов. ред. УРЕ, 1977. — Т. 1. — 542 с.
- Щербак М. М. (ред.). Червона книга України. Тваринний світ. — Київ : Українська енциклопедія, 1994. — 464 с.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Родина Вивіркові у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [2] [ 3 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Список ссавців України та суміжних країн [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Brown, E.; A. Peri and N. Santarosa 2014. "Sciuridae" (On-line), Animal Diversity Web [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 203. — ISBN 0763762997.
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |