Тобо́льська губе́рнія — губернія у Російській імперії на Уралі й у Сибіру. Існувала в 1796-1919. Адміністративний центр — м. Тобольськ.
| Тобольська губернія | |
| Герб | |
| Дата створення / заснування | 12 (23) грудня 1796 |
|---|---|
| Країна | Російська імперія, Російська республіка, Російська СФРР і Російська держава (1918—1920) |
| Столиця | Тобольськ |
| Адміністративна одиниця | Сибірське генерал-губернаторствоd Західно-Сибірське генерал-губернаторство Російська імперія Російська імперія РСФРР Російська держава (1918—1920) РСФРР Сибірська республіка |
| Кількість населення | 2 012 536 осіб |
| Спільний кордон із | Пермська губернія |
| Замінений на | Тюменська губерніяd і Акмолінська область |
| На заміну | Тобольське намісництво |
| Час/дата припинення існування | 21 квітня 1920 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Тобольська губернія у Вікісховищі |
Координати: 58°11′43″ пн. ш. 68°15′29″ сх. д. / 58.1952777778057779° пн. ш. 68.25805555558378046° сх. д.
Історія Редагувати
З 19 жовтня 1764 до 19 січня 1782 існувало Сибірське царство у складі Російської імперії (столиця — місто Тобольськ). Царство складалось із Тобольського та Іркутського генерал-губернаторств.
Потім реформою імператриці Катерини ІІ Сибірське царство було скасовано, а Тобольська провінція упродовж 1780–1782 років перетворена на Тобольське намісництво у складі двох областей (Тобольської й Томської), що увійшло до складу Пермського і Тобольського генерал-губернаторства.
Створення губернії Редагувати
Імператор Павло I переглянув багато реформ своєї матері, в тому числі відмовився від інституції генерал-губернаторств. У зв'язку з цим 12 грудня 1796 як самостійна адміністративна одиниця Росії була утворена Тобольська губернія.
За сенатською доповіддю від 2 листопада 1797 губернія складалась із таких повітів: Кузнецький, Семипалатинський, Красноярський, Ішимський, Ялуторовський, Курганський, Березовський, Тарський, Туринський, Тюменський, Тобольський, Сургутський, Томський, Наримський, Єнісейський, Туруханський.
Наступні перетворення Редагувати
У свою чергу, новий імператор Олександр I переглянув багато реформ свого батька, у зв'язку з чим 1802 року Тобольська губернія поряд з Іркутською увійшла до складу Сибірського генерал-губернаторства. У 1822 році Сибірське генерал-губернаторство було розділено на Західно-Сибірське та Східно-Сибірське. Тобольська губернія увійшла до складу Західно-Сибірського генерал-губернаторства, що проіснувало до 1882 року.
26 лютого 1804 частина території губернії виділена до Томської губернії. У складі Тобольської губернії залишились: Березовський, Ішимський, Курганський, Омський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюменський та Ялуторовський повіти.
26 січня 1822 губернія розділена на такі округи (з 1898 — повіти): Берёзовський, Ішимський, Курганський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський, Ялуторовський.
У 1838 до складу губернії увійшло окружне місто Омськ, що в 1868 передано до знову створеної Акмолинської області.
Того ж року утворено Сургутський повіт, який було виділено зі складу Березовської округи.
Ліквідація губернії Редагувати
Оскільки радянська влада установилась у Тюмені значно раніше, ніж у Тобольську, у квітні 1918 року більшовики вирішили зробити губернським центром Тюмень. Окрім того, на відміну від Тобольська через Тюмень вже проходила залізниця.
Однак, повстання Чехословацького корпусу тимчасово відновило статус-кво. Й лише після звільнення 1919 року Тюмені й Тобольська від військ Колчака губернські заклади остаточно переїжджають до Тюмені. Тобольська губернія офіційно перейменована на Тюменську спеціальною постановою РНК РРФСР від 2 березня 1920 року. Щоправда, новоспечена Тюменська губернія проіснувала лишень 3 роки.
Адміністративний поділ Редагувати
На початку XX століття до складу губернії входило 10 повітів:
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² | Населення (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Березовський | Березов (1 070 чол.) | 604 442,2 | 21 411 |
| 2 | Ішимський | Ішим (7 153 чол.) | 37 604,6 | 269 031 |
| 3 | Курганський | Курган (10 301 чол.) | 20 281,6 | 260 095 |
| 4 | Сургутський | Сургут (1 120 чол.) | 220 452,4 | 7 747 |
| 5 | Тарський | Тара (7 223 чол.) | 71 542,1 | 159 655 |
| 6 | Тобольський | Тобольськ (20 425 чол.) | 108 296,0 | 127 860 |
| 7 | Туринський | Туринськ (3 167 чол.) | 67 008,6 | 68 719 |
| 8 | Тюкалинський | Тюкалинськ (4 018 чол.) | 55 049,3 | 208 718 |
| 9 | Тюменський | Тюмень (29 544 чол.) | 15 608,0 | 121 357 |
| 10 | Ялуторовський | Ялуторовськ (3 330 чол.) | 18 944,9 | 188 450 |
Символіка Редагувати
Географія Редагувати
За даними на кінець XIX століття, площа губернії становила близько 1385 тисяч км².
Губернія поділялась на 10 повітів: Березовський (688 тисяч км²), Ішимський, Курганський, Сургутський (251 тисяч км²), Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський (18 тисяч км²), Ялуторовський (22 тисячі км²).
Населення Редагувати
За даними перепису 1897 року населення губернії становило 1 433 043 чоловік, з них у містах проживало 87 351 чол.
Національний склад у 1897 році:
| Округ | росіяни | татари | українці | ханти | комі | ненці | мансі | латиші | казахи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 88,6% | 4,0% | 2,6% | 1,3% | … | … | … | … | … |
| Березовський | 17,5% | … | … | 51,8% | 9,4% | 20,7% | … | … | … |
| Ішимський | 93,8% | … | 3,3% | … | … | … | … | … | … |
| Курганський | 98,8% | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Сургутський | 27,8% | … | … | 71,7% | … | … | … | … | … |
| Тарський | 85,7% | 9,0% | 2,9% | … | … | … | … | … | … |
| Тобольський | 77,0% | 17,6% | … | 1,8% | … | … | … | … | … |
| Туринський | 93,2% | … | … | … | … | … | 5,1% | … | … |
| Тюкалинський | 81,9% | … | 9,5% | … | … | … | … | 1,4% | 2,5% |
| Тюменський | 87,3% | 10,1% | … | … | … | … | … | … | … |
| Ялуторовський | 94,8% | 2,9% | … | … | 1,3% | … | … | … | … |
У релігійному складі переважали православні — 89,0%. 5,1% були старообрядцями й «тими, хто ухиляється від православ'я», 4,5% — мусульманами. Письменних було 11,3% (чоловіків — 17,7%, жінок — 5,0%).
Губернатори Редагувати
|
|
Революційні керівники Редагувати
- Василь Пігнатті (1917–1918, 1918–1919), голова Комітету Громадського спокою, губернський комісар
- Павло Хохряков (1918), голова губернської Ради
Примітки Редагувати
- ↑ Тобольская губерния // Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюДемоскоп Weeklyне вказано текст - Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
Посилання Редагувати
- Адрес-календар Тобольської губернії на 1900 рік. — Тобольськ, 1899
- Губернії Російської імперії. Історія та керівники. 1708–1917
Шаблон:Тобольська губернія