www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акмолинська область У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Російська імперія Акмоли нська область до 1960

Акмолинська область

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акмолинська область (Російська імперія).

Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961–1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961—1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.

Акмолинська область

(каз. Ақмола облысы)

Герб
Адм. центр Кокшетау
Країна  Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Номерний знак O, C і 03
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 735 640 (2014)  (4,3%. 11-е)
 - густота 5,03 осіб/км² (8-е місце)
Етнікон казахи — 49,2 %
росіяни — 34,5 %
українці — 6,0 %
Площа
 - повна 146 219 км² (5,4%. 9-е місце)
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 1939
Аким Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-AKM

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Акмолинська область

Площа області становить 146,2 тис. км² (включаючи місто Астана). Населення — 748,2 мешканців (2004).

Область межує на півночі з Північноказахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.

Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.

Губернатор (аким) області — Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв.

Історія Редагувати

  • 14 жовтня 1939 — створено Акмолінську область Казахської РСР з центром у місті Акмолінськ, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення
  • 29 травня 1940 року — створено Шортандинський район
  • 5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район
  • 16 березня 1944 року — Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський і Щучинський райони ввійшли до Кокчетавської області
  • 14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.
  • 22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони
  • 26 грудня 1960 — скасовано Акмолінську область, її територія ввійшла до Цілинного краю
  • 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
  • 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
  • 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
  • 2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області
  • 17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
  • 6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську
  • 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
  • 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північноказахстанської області
  • 22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау

Природа Редагувати

Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.

Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.

Водами, особливо прісними, область бідна. Річки мілководні, влітку часто пересихають. Головні річки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).

Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).

Господарство Редагувати

Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макинську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.

Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.

Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.

Адміністративний устрій Редагувати

№ Райони, міські адміністрації Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Центр К-ть
АО 		К-ть
НП
1 Аккольський район 9400 40869 32815 27120 Акколь 9 29
2 Аршалинський район 5847 33476 29620 27940 Аршали 13 32
3 Астраханський район 7400 43268 32980 27419 Астраханка 12 34
4 Атбасарський район 10635 75833 61009 50981 Атбасар 14 30
5 Біржан-сала район 11000 38076 25599 17930 Степняк 15 36
6 Буландинський район 6400 53138 41387 34815 Макінськ 12 37
7 Бурабайський район 5900 99880 81739 73169 Щучинськ 11 52
8 Єгіндикольський район 5400 15259 10050 6802 Єгіндиколь 9 13
9 Єрейментауський район 17500 52589 40818 31303 Єрейментау 14 33
10 Єсільський район 8000 43136 37309 27697 Єсіль 15 31
11 Жаксинський район 9700 41862 30808 21107 Жакси 14 25
12 Жаркаїнський район 12100 43014 24326 15423 Державінськ 17 23
13 Зерендинський район 7800 64732 50206 40591 Зеренда 22 79
14 Коргалжинський район 9300 25258 16705 10289 Коргалжин 8 18
15 Сандиктауський район 6400 36626 28729 21521 Балкашино 14 41
16 Цілиноградський район 7888 42545 41347 58350 Акмол 18 49
17 Шортандинський район 4700 39110 33074 29580 Шортанди 11 29
1 Кокшетауська м.а. - 148114 134004 147295 Кокшетау 2 4
2 Косшинська м.а. - 2918 2463 5731 Косши - 2
3 Степногорська м.а. - 100249 74008 68163 Степногорськ 8 11

Найбільші населені пункти Редагувати

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Кокшетау 136 757 123 389 135 106
2 Степногорськ 58 200 47 372 46 712
3 Щучинськ 55 539 45 254 44 106
4 Атбасар 39 163 32 288 30 436
5 Макінськ 23 312 18 540 16 745
6 Акколь 19 664 15 682 14 217
7 Єрейментау 15 973 15 087 12 518
8 Єсіль 17 014 13 096 11 551

Населення Редагувати

Населення Акмолинської області — поліетнічне. Станом на 2016 рік воно складає 744420 осіб.

Національний склад населення станом на 2016 рік:

Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області.

Зміна чисельності населення
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 748 167 ▲748 930 ▼ 747 185 ▼746 652 ▲748 559 ▼747 447
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▼738 824 ▼735 135 ▼733 212 ▼731 328 ▲732 947 ▲735 640

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. https://old.stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT256353
  4. . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2013. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акмолинська область


Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Akmolinska oblast Rosijska imperiya Akmoli nska oblast do 1960 Akmolinska u 1961 1992 rokah Cilinogradska kaz Akmola oblysy ros Akmolinskaya oblast administrativna odinicya na pivnochi Kazahstanu Utvorena 14 zhovtnya 1939 roku u 1961 1965 rokah vhodila do Cilinnogo krayu Centr oblasti misto Kokshetau Akmolinska oblast kaz Akmola oblysy GerbAdm centr KokshetauKrayina KazahstanRegion Pivnichnij KazahstanMezhuye z susidni adminodiniciPivnichnokazahstanska oblast Kostanajska oblast Pavlodarska oblast Karagandinska oblast Astana Aktyubinska oblast Nomernij znak O C i 03Oficijna mova kazahskaNaselennya povne 735 640 2014 1 4 3 11 e gustota 5 03 osib km 8 e misce Etnikon kazahi 49 2 rosiyani 34 5 ukrayinci 6 0 2 Plosha povna 146 219 km 5 4 9 e misce Chasovij poyas UTC 6Data zasnuvannya 1939Akim Yermek Boranbayevich MarzhikpayevVebsajt oficijnij sajtKod ISO 3166 2 KZ AKMVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Akmolinska oblastPlosha oblasti stanovit 146 2 tis km vklyuchayuchi misto Astana Naselennya 748 2 meshkanciv 2004 Oblast mezhuye na pivnochi z Pivnichnokazahstanskoyu na shodi z Pavlodarskoyu na pivdni z Karagandinskoyu na pivdennomu zahodi i zahodi z Kostanajskoyu oblastyami u centri z Astaninskoyu miskradoyu Teritoriyeyu oblasti techut richki Ishim z pritokami Zhabaj i Tersakkan Sileti Nura Olenti Tut znahoditsya ozero Tengiz Gubernator akim oblasti Yermek Boranbayevich Marzhikpayev Zmist 1 Istoriya 2 Priroda 3 Gospodarstvo 4 Administrativnij ustrij 5 Najbilshi naseleni punkti 6 Naselennya 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya Redaguvati14 zhovtnya 1939 stvoreno Akmolinsku oblast Kazahskoyi RSR z centrom u misti Akmolinsk do yakoyi vvijshli 15 rajoniv i 2 mista oblasnogo znachennya 29 travnya 1940 roku stvoreno Shortandinskij rajon 5 listopada 1941 roku zi skladu Karagandinskoyi oblasti peredanij Kurgalzhinskij rajon 16 bereznya 1944 roku Arik Balickij Enbekshilderskij Zerendinskij Ruzayevskij i Shuchinskij rajoni vvijshli do Kokchetavskoyi oblasti 14 veresnya 1954 roku do skladu Kokchetavskoyi oblasti vidijshlo misto Stepnyak 22 zhovtnya 1955 roku stvoreni Barankulskij ta Kijminskij rajoni 26 grudnya 1960 skasovano Akmolinsku oblast yiyi teritoriya vvijshla do Cilinnogo krayu 24 kvitnya 1961 stvoreno Cilinogradsku oblast 24 kvitnya 1961 16 zhovtnya 1965 oblast u skladi Cilinnogo krayu 23 listopada 1970 iz chastin Kustanajskoyi i Cilinogradskoyi oblastej utvorena Turgajska oblast 2 chervnya 1988 do skladu Cilinogradskoyi oblasti vvijshli Derzhavinskij Yesilskij Zhaksinskij Zhanadalinskij i Kijminskij rajoni kolishnoyi Turgajskoyi oblasti 17 serpnya 1990 iz chastin Kustanajskoyi i Cilinogradskoyi oblastej utvorena Turgajska oblast 6 lipnya 1992 Cilinogradsku oblast perejmenovano na Akmolinsku 22 kvitnya 1997 do skladu oblasti vhodyat Derzhavinskij Yesilskij Zhaksinskij Zhanadalinskij i Kijminskij rajoni skasovanoyi Turgajskoyi oblasti 8 kvitnya 1999 do skladu oblasti vklyucheni Yenbekshilderskij Zerendinskij ta Shuchinskij rajoni i Kokshetauska miskrada Pivnichnokazahstanskoyi oblasti 22 kvitnya 1999 centr Akmolinskoyi oblasti pereneseno z Astani do KokshetauPriroda RedaguvatiOblast zajmaye zahidnu okrayinu Kazahskoyi skladchastoyi krayini i prilegli do neyi rivnini Na pivdennomu zahodi i shodi oblasti vistupayut okremi nevisoki pologi uzgir ya j gorbi zalishki drevnih gir Ulogovini chasto zapovneni milkovodnimi solonimi j prisnimi ozerami Krajnya pivnichno shidna chastina oblasti lezhit u mezhah Zahidno Sibirskoyi nizovini Korisni kopalini boksiti kam yane vugillya surma zalizna ruda budmateriali ta in Klimat rizko kontinentalnij posushlivij zi spekoyu vlitku j holodnoyu malosnizhnoyu zimoyu Richna suma opadiv na pivnochi bl 300 mm na pivdni zmenshuyetsya do 200 mm i nizhche Vodami osoblivo prisnimi oblast bidna Richki milkovodni vlitku chasto peresihayut Golovni richki Ishim pritoka Irtisha i jogo pritoki Tersakkan Zhabaj ta in Nura na yakij sporudzheno vodoshovishe Najbilshi ozera Tengiz solone i Korgalzhin prisne Grunti v pivnichnij chastini oblasti chornozemi v seredni chastini temnokashtanovi she pivdennishe zminyuyutsya svitlokashtanovimi i burimi sered yakih z yavlyayutsya solonci i solonchaki Roslinnist stepova i chastkovo napivpustelna na pivdni Gospodarstvo RedaguvatiOblast vhodit do Karagandinskogo ekonomichnogo rajonu Suchasne gospodarstvo oblasti stvorene za roki radyanskoyi vladi Osoblivo velikogo rozvitku nabulo gospodarstvo oblasti v zv yazku z osvoyennyam cilinnih i perelogovih zemel v krayini Valova produkciya promislovosti v 1958 roci zrosla porivnyano z 1940 u 7 raziv Promislovist girnichovidobuvna vidobuvannya kam yanogo vugillya boksitiv surmi mashinobudivna harchova derevoobrobna i budmaterialiv V oblasti ye mashinoremontni zavodi velikij derevoobrobnij kombinat porcelyanovij i cegelnij zavodi kombinat budmaterialiv kam yani kar yeri ta in U Makinsku specializovanij zavod sho vigotovlyaye porshnevi kilcya dlya traktoriv Usya posivna plosha 4727 4 tis ga 1959 U zemlerobstvi perevazhayut zernovi 4045 3 tis ga 1959 Providna kultura yara pshenicya 3657 4 tis ga yachmin 128 7 tis ga oves 113 4 tis ga proso 130 8 tis ga Iz tehnichnih sonyashnik 26 tis ga lon 19 6 tis ga kukurudza na zerno silos i zelenij korm 126 9 tis ga Tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamu Velika rogata hudoba v tis goliv 463 3 na 1 sichnya 1959 v tomu chisli koriv 169 4 svinej 176 1 ovec i kiz 1021 6 konej 70 Rozvinuti avtotransport i povitryane spoluchennya Administrativnij ustrij Redaguvati Rajoni miski administraciyi Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr K tAO K tNP1 Akkolskij rajon 9400 40869 32815 27120 Akkol 9 292 Arshalinskij rajon 5847 33476 29620 27940 Arshali 13 323 Astrahanskij rajon 7400 43268 32980 27419 Astrahanka 12 344 Atbasarskij rajon 10635 75833 61009 50981 Atbasar 14 305 Birzhan sala rajon 11000 38076 25599 17930 Stepnyak 15 366 Bulandinskij rajon 6400 53138 41387 34815 Makinsk 12 377 Burabajskij rajon 5900 99880 81739 73169 Shuchinsk 11 528 Yegindikolskij rajon 5400 15259 10050 6802 Yegindikol 9 139 Yerejmentauskij rajon 17500 52589 40818 31303 Yerejmentau 14 3310 Yesilskij rajon 8000 43136 37309 27697 Yesil 15 3111 Zhaksinskij rajon 9700 41862 30808 21107 Zhaksi 14 2512 Zharkayinskij rajon 12100 43014 24326 15423 Derzhavinsk 17 2313 Zerendinskij rajon 7800 64732 50206 40591 Zerenda 22 7914 Korgalzhinskij rajon 9300 25258 16705 10289 Korgalzhin 8 1815 Sandiktauskij rajon 6400 36626 28729 21521 Balkashino 14 4116 Cilinogradskij rajon 7888 42545 41347 58350 Akmol 18 4917 Shortandinskij rajon 4700 39110 33074 29580 Shortandi 11 291 Kokshetauska m a 148114 134004 147295 Kokshetau 2 42 Kosshinska m a 2918 2463 5731 Kosshi 23 Stepnogorska m a 100249 74008 68163 Stepnogorsk 8 11Najbilshi naseleni punkti RedaguvatiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Kokshetau 136 757 123 389 135 1062 Stepnogorsk 58 200 47 372 46 7123 Shuchinsk 55 539 45 254 44 1064 Atbasar 39 163 32 288 30 4365 Makinsk 23 312 18 540 16 7456 Akkol 19 664 15 682 14 2177 Yerejmentau 15 973 15 087 12 5188 Yesil 17 014 13 096 11 551Naselennya RedaguvatiNaselennya Akmolinskoyi oblasti polietnichne Stanom na 2016 rik vono skladaye 744420 osib 3 Nacionalnij sklad naselennya stanom na 2016 rik kazahi 375162 osobi 50 40 rosiyani 250069 osib 33 59 ukrayinci 33791 osoba nimci 26369 osib tatari 13440 osib bilorusi 10434 osobi polyaki 8016 osib ingushi 4818 osib chechenci 3254 osobi azerbajdzhanci 2065 osib bashkiri 1921 osoba moldovani 1629 osib korejci 1432 osobi virmeni 1268 osib udmurti 1046 osib mordva 948 osib marijci 779 osib inshi 7979 osibUkrayinci pochali poselyatis na teritoriyi suchasnoyi Akmolinskoyi oblasti z kincya XIX stolittya Najgustishe zaseleni pivnichna i centralna chastini oblasti Zmina chiselnosti naselennya 4 Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008Naselennya 748 167 748 930 747 185 746 652 748 559 747 447Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014Naselennya 738 824 735 135 733 212 731 328 732 947 735 640Div takozh RedaguvatiNur Sultan Astana Kokshetau KazahstanPrimitki Redaguvati Chiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros Chiselnist naselennya za oblastyami mistami i rajonami stattyu i okremimi vikovimi grupami okremimi etnosami na 1 sichnya 2010 nedostupne posilannya kazah ros https old stat gov kz api getFile docId ESTAT256353 Chiselnist naselennya na pochatok roku regioni Respubliki Kazahstan 2003 2012 Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 4 lyutogo 2013 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akmolinska oblasthttp www akmo gov kz Arhivovano 5 travnya 2017 u Wayback Machine Oficijnij sajt akimatu Akmolinskoyi oblasti kazah angl ros Pogoda u Akmolinskij oblasti Kazahstan Arhivovano 28 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Kazahstan Akmolinska oblast Arhivovano 5 bereznya 2013 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akmolinska oblast amp oldid 40261552