Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.
Алматинська область | |
---|---|
каз. Almaty oblysy | |
| |
Країна: Казахстан | |
Основні дані | |
Утворена: | 10 березня 1932 року |
Населення (2009): | 1105703 особи |
Площа: | 105100 км² |
Густота населення: | 10,52 осіб/км² |
Телефонний код: | 7-727—728 |
Поштові індекси: | 040000 |
Населені пункти та округи | |
Адміністративний центр: | місто Конаєв |
Кількість районів: | 9 |
Кількість міських адміністрацій: | 1 |
Влада | |
Голова області: | Султангазієв Марат Єлеусізович |
Географія Редагувати
Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).
Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.
Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.
Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.
Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від —5 до —10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.
Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.
Тваринний світ представлений наступними видами — бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.
Історія Редагувати
11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.
2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області.
8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.
Господарство Редагувати
Промисловість Редагувати
Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.
Сільське господарство Редагувати
У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.
Транспорт Редагувати
Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.
Адміністративний поділ Редагувати
№ | Район | Площа, км² | Населення, осіб (2009) | Центр | Сільські округи | Міські адміністрації | Селищні адміністрації | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Балхаський район | 37390,61 | 30037 | Баканас | 15 | - | - | 28 |
2 | Єнбекшиказахський район | 8300 | 257506 | Єсік | 25 | 1 | - | 79 |
3 | Жамбильський район | 19309,80 | 117599 | Узинагаш | 23 | - | 1 | 61 |
4 | Ілійський район | 7794 | 160854 | Отеген-батира | 8 | - | 2 | 30 |
5 | Карасайський район | 2047,5 | 184356 | Каскелен | 8 | 1 | - | 44 |
6 | Кегенський район | 7102,98 | 36751 | Кеген | 12 | - | - | 34 |
7 | Райимбецький район | 7119,37 | 43626 | Наринкол | 11 | - | - | 20 |
8 | Талгарський район | 3653,27 | 161724 | Талгар | 10 | 1 | - | 46 |
9 | Уйгурський район | 8700 | 60792 | Чунджа | 14 | - | - | 25 |
10 | Конаєвська м.а. | 3700 | 52458 | Конаєв | 2 | - | - | 12 |
Найбільші населені пункти Редагувати
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|
1 | Каскелен | 37 221 | 58 418 |
2 | Талгар | 43 353 | 45 529 |
3 | Конаєв | 33 428 | 39 855 |
4 | Єсік | 31 254 | 34 355 |
5 | Узинагаш | 23 887 | 30 589 |
6 | Боралдай | 18 999 | 28 142 |
7 | Шелек | 22 703 | 26 688 |
8 | Отеген-батира | 17 301 | 20 163 |
9 | Каргали | 17 501 | 20 114 |
10 | Чунджа | 20 095 | 18 008 |
11 | Жетиген | 13 103 | 15 616 |
12 | Бесагаш | 8 857 | 15 458 |
13 | Шамалган (селище) | 8 923 | 15 163 |
14 | Байсерке | 8 673 | 15 124 |
15 | Шамалган (село) | 10 013 | 13 616 |
16 | Туздибастау | 9 182 | 12 577 |
17 | Тургень | 9 741 | 12 116 |
18 | Абай | 4 492 | 10 439 |
19 | Мухаметжана Туймебаєва | 6 541 | 10 312 |
Населення Редагувати
Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи:
- казахи — 1094934 особи (64,68 %)
- росіяни — 293445 осіб (17,33 %)
- уйгури — 155158 осіб (9,17 %)
- турки — 32221 особа (1,90 %)
- азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %)
- корейці — 16331 особа (0,97 %)
- курди — 15348 осіб (0,91 %)
- татари — 14620 осіб (0,86 %)
- німці — 12835 осіб (0,76 %)
- українці — 8942 особи
- чеченці — 6352 особи
- узбеки — 3441 особа
- киргизи — 2409 осіб
- греки — 1767 осіб
- дунгани — 1765 осіб
- поляки — 1632 особи
- білоруси — 1443 особи
- інші — 11071 особа
Міського населення — 16,2 %Population of the Republic of Kazakhstan by gender and type of locality (as of April 1, 2023). Bureau of National Statistics of Kazakhstan (англ.). 13 липня 2023.. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.
Керівники області Редагувати
1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану Редагувати
- 1932—1933 — Курамисов Ізмухан Мукашевич
- 1933—1934 — Таболов Костянтин Васильович
- 1934—1937 — Кисельов Андрій Дмитрович
- 1937—1937 — Садвакасов Джанайдар Садвакасович
- 1937—1938 — Артикбаєв Чакпак
- 1938—1938 — Мінінберг Вульф Абрамович
- 1938—1940 — Садовников Микола Петрович
- 1940—1943 — Кулітов Джек Галіакпарович
- 1943—1944 — Боголюбов Микола Семенович
- 1944—1944 — Бозжанов Нурмухамед
- 1945—1951 — Джангозін Джакіп-Бек
- 1951—1954 — Канапін Амір Канапінович
- 1954—1954 — Джакіпов Сейтгалій
- 1954—1955 — Шпаков Онуфрій Степанович
- 1955—1957 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
- 1957—1958 — Галайдін Григорій Спиридонович
- 1958—1962 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
- 1962—1963 — Байгалієв Рахім Байгалійович
- 1963—1964 (сільський) — Канцеляристов Петро Семенович
- 1963—1964 (промисловий) — Дихнов Микола Васильович
- 1964—1965 — Ніязбеков Сабір Білялович
- 1965—1978 — Аскаров Асанбай Аскарули
- 1978—1985 — Аухадієв Кенес Мустаханович
- 1985—1988 — Мендибаєв Марат Самійович
- 1988—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради Редагувати
- 1932—1932 — Ярмухамедов Абдулла
- 1932—1935 — Молдажанов Ільяс Ісмаїлович
- 1935—1937 — Джандосов Ураз Кікімович
- 1937—1937 — Кужанов Татігалі
- 1939—1940 — Захаров Микола Семенович
- 1940—1942 — Шаріпов Садик Шаріпович
- 1942—1943 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
- 1943—1944 — Діяров Курман Діярович
- 1944—1950 — Кузембаєв Нурдаулет Кузембайович
- 1950—1952 — Аристанбеков Хайдар Аристанбекович
- 1952—1956 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
- 1956—1957 — Богатир Захар Антонович
- 1957—1959 — Каржаубаєв Габдулла Шалкарович
- 1959—1962 — Морозов Андрій Костянтинович
- 1962—1963 — Канцеляристов Петро Семенович
- 1963—1964 (сільський) — Балапанов Жумахан
- 1963—1964 (промисловий) — Омарова Зауре Садвокасівна
- 1964—1970 — Канцеляристов Петро Семенович
- 1970—1977 — Єлагін Семен Дмитрович
- 1977—1981 — Дорохов Іван Іванович
- 1981—1986 — Бєляков Володимир Павлович
- 1986—1988 — Князєв Микола Трифонович
- 1988—1992 — Романов Анатолій Федорович
Голови Алма-Атинської обласної ради Редагувати
- 1990—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
- 1991—1992 — Єсімов Ахметжан Смагулович
Голови адміністрації Алматинської області Редагувати
- 1992—1994 — Єсімов Ахметжан Смагулович
- 1994—1995 — Узбеков Умірзак Узбекович
Акими Алматинської області Редагувати
- 1995—1996 — Узбеков Умірзак Узбекович
- 1996—1997 — Умбетов Серік Абікенович
- 1997—2001 — Нуркаділов Заманбек Калабаєвич
- 2001—2005 — Кулмаханов Шалбай Кулмаханович
- 2005—2011 — Умбетов Серік Абікенович
- 2011—2014 — Мусаханов Ансар Турсунканович
- 2014—2021 — Баталов Амандик Габбасович
- 2021—2022 — Бозумбаєв Канат Алдабергенович
- 2022— — Султангазієв Марат Єлеусізович
Примітки Редагувати
- Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
- https://adilet.zan.kz/rus/docs/P2200000735
- Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [ 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»
- . Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 27 травня 2015.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алматинська область |
- Офіційний сайт акимату Алматинської області [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Погода в Алматинській області. Казахстан [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Карта Алматинської області [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Rubricon.com
- Казахстан. Алматинська область [ 27 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)