www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іссик Кульська область Ысык Көл облусуОсновні даніПрізвисько Країна КиргизстанУтворена 21 листопада 1939Населення 450 70

Іссик-Кульська область

Іссик-Кульська область
Ысык-Көл облусу
Основні дані
Прізвисько:
Країна:  Киргизстан
Утворена: 21 листопада 1939
Населення: 450,700 (на 2005 рік)
Площа: 43100 км²
Густота населення: 10,5 осіб/км²
Телефонні коди: +-
Обласний центр: Каракол
Райони:
Міста:

обласного значення
районного значення


2
1
Смт:
Села:
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів:
Інтернет-домени:
Обласна влада
Вебсторінка:
Голова ОДА: Емільбек Анапіяєв
Рада:
Голова ради:
Мапа

Іссик-Кульська о́бласть (кирг. Ысык-Көл облусу) — одна з адміністративно-територіальних одиниць Киргизстану, що розташована на сході країни. Центр області — місто Каракол. Населення — близько 0,5 млн осіб. У етнокультурному і економічному плані регіон, разом із сусідніми прикордонними Чуйською і Наринською, а також з Талаською областями є частиною так званого Північного Киргизстану — більше індустріально розвиненої частини країни з значнішою часткою російськомовного населення (15 %).

Географія Редагувати

Область займає східну частину країни, в її межах повністю знаходиться знамените безстічне озеро Іссик-Куль. На півночі область межує з Алматинською областю республіки Казахстан, на сході і півдні — з округом СУАР в КНР. Головними формами рельєфу області є Іссик-Кульска улоговина, велика частина якої заповнена водами озера Іссик-Куль і оточуючими його хребтами центрального Тянь-Шаню. Північну частину улоговини обрамляють схили хребтів: Кунгей Ала-Тоо, над південним берегом підноситься Терскей Ала-Тоо. Внутрішні високогірні райони області зайняті горами Центрального Тянь-Шаню, де особливо виділяються хребти Джетим-Бель, Борколдой, Кокшаалтау (тут розташований знаменитий Пік Перемоги з висотою 7439 метрів над рівнем моря) та інші.

У 1998 році в межах адміністративних кордонів Іссик-Кульській області утворена Біосферна територія «Исик-Кель».

Основні соціально-економічні показники Редагувати

  • Населення: 437,200 (оцінка на 1 січня 2009) включаючи 28.7 % — міське і 71.3 % — сільське населення
  • Зайняте населення: 180,300 (2008)
  • Чисельність зареєстрованих безробітних: 4,902 (2008)
  • Експорт: 18.8 млн. $ (2008)
  • Імпорт: 221.7 млн. $ (2008)
  • Прямі іноземні інвестиції: 1,1 млн. $ (2008)

Населення Редагувати

Продаж риби пасажирам проїзних автобусів в Баликчи

Иссик-Кульська область, як і сусідня Чуйська область, історично входить до складу Північного Киргизстану, що зумовлене її демолінгвістичну ситуацію. Історично гірські і високогірні регіони області були заселені киргизами, які займалися скотарством. Разом з тим степовий масив і більшість сільськогосподарських угідь області, розташованих у степовій зоні біля озера Іссик-Куль були практично повністю незаселені до появи тут перших російських і українських поселенців в останній чверті 19 століття після входження області до складу Російської імперії. Загальне населення області за переписом 1999 року — 415 тис. чоловік (це 8,6 % населення Киргизії на той момент).

Національний склад Редагувати

Взимку в горах у Джети-Огуза

Після масової еміграції російськомовного населення на початку 90-х, національний склад області став набагато більш однорідним, ніж у сусідній Чуйській області, проте він як і раніше досить різноманітний, особливо якщо взяти до уваги географічну концентрацію різних етномовних меншин. При тому, що в наявності загальна тенденція зростання частки азійських народів і скорочення європейських, раніше переважаючих, велика частина сільського російського і російськомовного населення і зараз зосереджена на північному березі озера Іссик-Куль, а також в сільськогосподарських районах на схід від озера та міста Каракол, де проживає більша частина міського населення області, в тому числі російського міського населення області.

Райони Іссик-Кульської області Редагувати

Мечеть у селі Тамчи, Іссик-Кульська область

Іссик-Кульська область поділена на 5 районів.:

Район Адм. центр
Ак-Суйський район Теплоключенка
Жеті-Огузький район Кизил-Суу
Тонський район Боконбаєв
Тюпський район Тюп
Іссик-Кульський район Чолпон-Ата

Керівництво Іссик-Кульської області Редагувати

Голови облвиконкому Редагувати

  1. Туратбеков Досали (1939 — 1942)
  2. Мамбеталієв Молдакун (1946 — 1949)
  3. Айтбаєв Сидикали (1950 — вересень 1952)
  4. Жумагулов Сексенали (1954 — 1959)
  5. Абдраєв Каріке Абдрайович (1971 — 1980)
  6. Алієв Есенкул Алійович (1980 — 1984)
  7. Пєнкін Микола Іванович (1984 — 1986)
  8. Бейшембаєв Райимбек Моношевич (1986 — 1988)
  9. Ісанов Насирдін Ісанович (жовтень 1988 — січень 1991)

1-і секретарі обкому КП Киргизії Редагувати

  1. Родіонов Олексій Васильович (194.0 — 194.1)
  2. Нікулін Віктор Михайлович (липень 1943 — травень 1944)
  3. Жиргалбаєв Узак (1944 — 1945)
  4. Джаркимбаєв Абдиш (1945 — грудень 1947)
  5. Іманалієв Шадикан (грудень 1947 — вересень 1952)
  6. Айтбаєв Сидикали (вересень 1952 — 1955)
  7. Аламанов Баян (1955 — 1959)
  8. Дуйшеєв Арстанбек Дуйшейович (1971 — 12 січня 1979)
  9. Масалієв Абсамат Масалійович (12 січня 1979 — 27 червня 1985)
  10. Джумагулов Апас Джумагулович (27 червня 1985 — 1986)
  11. Хрестенков Анатолій Павлович (1986 — 22 жовтня 1988)
  12. Аманбаєв Джумгалбек Бексултанович (22 жовтня 1988 — квітень 1991)
  13. Турдубаєв Жолочу Турдубайович (квітень 1991 — серпень 1991)

Уродженці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010. 
  2. . Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010. 
  3. . Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010. 
  5. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010. 
  6. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 липня 2010. 
  7. . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 5 липня 2010. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Issik Kulska oblastYsyk Kol oblusuOsnovni daniPrizvisko Krayina KirgizstanUtvorena 21 listopada 1939Naselennya 450 700 na 2005 rik Plosha 43100 km Gustota naselennya 10 5 osib km Telefonni kodi Oblasnij centr KarakolRajoni Mista oblasnogo znachennyarajonnogo znachennya 21Smt Sela Selishni radi Silski radi Nomeri avtomobiliv Internet domeni Oblasna vladaVebstorinka Golova ODA Emilbek AnapiyayevRada Golova radi MapaIssik Kulska o blast kirg Ysyk Kol oblusu odna z administrativno teritorialnih odinic Kirgizstanu sho roztashovana na shodi krayini Centr oblasti misto Karakol Naselennya blizko 0 5 mln osib U etnokulturnomu i ekonomichnomu plani region razom iz susidnimi prikordonnimi Chujskoyu i Narinskoyu a takozh z Talaskoyu oblastyami ye chastinoyu tak zvanogo Pivnichnogo Kirgizstanu bilshe industrialno rozvinenoyi chastini krayini z znachnishoyu chastkoyu rosijskomovnogo naselennya 15 Zmist 1 Geografiya 2 Osnovni socialno ekonomichni pokazniki 3 Naselennya 3 1 Nacionalnij sklad 4 Rajoni Issik Kulskoyi oblasti 5 Kerivnictvo Issik Kulskoyi oblasti 5 1 Golovi oblvikonkomu 5 2 1 i sekretari obkomu KP Kirgiziyi 6 Urodzhenci 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiOblast zajmaye shidnu chastinu krayini v yiyi mezhah povnistyu znahoditsya znamenite bezstichne ozero Issik Kul Na pivnochi oblast mezhuye z Almatinskoyu oblastyu respubliki Kazahstan na shodi i pivdni z okrugom SUAR v KNR Golovnimi formami relyefu oblasti ye Issik Kulska ulogovina velika chastina yakoyi zapovnena vodami ozera Issik Kul i otochuyuchimi jogo hrebtami centralnogo Tyan Shanyu Pivnichnu chastinu ulogovini obramlyayut shili hrebtiv Kungej Ala Too nad pivdennim beregom pidnositsya Terskej Ala Too Vnutrishni visokogirni rajoni oblasti zajnyati gorami Centralnogo Tyan Shanyu de osoblivo vidilyayutsya hrebti Dzhetim Bel Borkoldoj Kokshaaltau tut roztashovanij znamenitij Pik Peremogi z visotoyu 7439 metriv nad rivnem morya ta inshi U 1998 roci v mezhah administrativnih kordoniv Issik Kulskij oblasti utvorena Biosferna teritoriya Isik Kel Osnovni socialno ekonomichni pokazniki RedaguvatiNaselennya 437 200 ocinka na 1 sichnya 2009 vklyuchayuchi 28 7 miske i 71 3 silske naselennya 1 Zajnyate naselennya 180 300 2008 2 Chiselnist zareyestrovanih bezrobitnih 4 902 2008 3 Eksport 18 8 mln 2008 4 Import 221 7 mln 2008 4 Pryami inozemni investiciyi 1 1 mln 2008 5 Naselennya Redaguvati nbsp Prodazh ribi pasazhiram proyiznih avtobusiv v BalikchiIssik Kulska oblast yak i susidnya Chujska oblast istorichno vhodit do skladu Pivnichnogo Kirgizstanu sho zumovlene yiyi demolingvistichnu situaciyu Istorichno girski i visokogirni regioni oblasti buli zaseleni kirgizami yaki zajmalisya skotarstvom Razom z tim stepovij masiv i bilshist silskogospodarskih ugid oblasti roztashovanih u stepovij zoni bilya ozera Issik Kul buli praktichno povnistyu nezaseleni do poyavi tut pershih rosijskih i ukrayinskih poselenciv v ostannij chverti 19 stolittya pislya vhodzhennya oblasti do skladu Rosijskoyi imperiyi Zagalne naselennya oblasti za perepisom 1999 roku 415 tis cholovik ce 8 6 naselennya Kirgiziyi na toj moment Nacionalnij sklad Redaguvati nbsp Vzimku v gorah u Dzheti OguzaPislya masovoyi emigraciyi rosijskomovnogo naselennya na pochatku 90 h nacionalnij sklad oblasti stav nabagato bilsh odnoridnim nizh u susidnij Chujskij oblasti prote vin yak i ranishe dosit riznomanitnij osoblivo yaksho vzyati do uvagi geografichnu koncentraciyu riznih etnomovnih menshin Pri tomu sho v nayavnosti zagalna tendenciya zrostannya chastki azijskih narodiv i skorochennya yevropejskih ranishe perevazhayuchih velika chastina silskogo rosijskogo i rosijskomovnogo naselennya i zaraz zoseredzhena na pivnichnomu berezi ozera Issik Kul a takozh v silskogospodarskih rajonah na shid vid ozera ta mista Karakol de prozhivaye bilsha chastina miskogo naselennya oblasti v tomu chisli rosijskogo miskogo naselennya oblasti Kirgizi 328 tis 79 0 1999 Rosiyani 54 tis 13 0 Kazahi 7 tis 1 7 Tatari 7 tis 1 7 Kalmiki 5 tis 1 2 Ujguri 4 tis 1 0 Ukrayinci 3 tis 0 7 Dungani 3 tis 0 7 Uzbeki 3 tis 0 7 Inshi 1 tis 0 3 6 Rajoni Issik Kulskoyi oblasti Redaguvati nbsp Mechet u seli Tamchi Issik Kulska oblastIssik Kulska oblast podilena na 5 rajoniv 7 Rajon Adm centrAk Sujskij rajon TeploklyuchenkaZheti Oguzkij rajon Kizil SuuTonskij rajon BokonbayevTyupskij rajon TyupIssik Kulskij rajon Cholpon AtaKerivnictvo Issik Kulskoyi oblasti RedaguvatiGolovi oblvikonkomu Redaguvati Turatbekov Dosali 1939 1942 Mambetaliyev Moldakun 1946 1949 Ajtbayev Sidikali 1950 veresen 1952 Zhumagulov Seksenali 1954 1959 Abdrayev Karike Abdrajovich 1971 1980 Aliyev Esenkul Alijovich 1980 1984 Pyenkin Mikola Ivanovich 1984 1986 Bejshembayev Rajimbek Monoshevich 1986 1988 Isanov Nasirdin Isanovich zhovten 1988 sichen 1991 1 i sekretari obkomu KP Kirgiziyi Redaguvati Rodionov Oleksij Vasilovich 194 0 194 1 Nikulin Viktor Mihajlovich lipen 1943 traven 1944 Zhirgalbayev Uzak 1944 1945 Dzharkimbayev Abdish 1945 gruden 1947 Imanaliyev Shadikan gruden 1947 veresen 1952 Ajtbayev Sidikali veresen 1952 1955 Alamanov Bayan 1955 1959 Dujsheyev Arstanbek Dujshejovich 1971 12 sichnya 1979 Masaliyev Absamat Masalijovich 12 sichnya 1979 27 chervnya 1985 Dzhumagulov Apas Dzhumagulovich 27 chervnya 1985 1986 Hrestenkov Anatolij Pavlovich 1986 22 zhovtnya 1988 Amanbayev Dzhumgalbek Beksultanovich 22 zhovtnya 1988 kviten 1991 Turdubayev Zholochu Turdubajovich kviten 1991 serpen 1991 Urodzhenci RedaguvatiBayalinov Kasimali 1902 1979 kirgizkij radyanskij pismennik avtor pershogo realistichnogo tvoru kirgizkoyi prozi ta pershih perekladiv kirgizkoyu klasikiv rosijskoyi literaturi Primitki Redaguvati Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2010 Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 14 listopada 2010 Procitovano 5 lipnya 2010 Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 14 listopada 2010 Procitovano 5 lipnya 2010 a b Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2010 Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2010 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 5 lipnya 2010 Kyrgyzstan Dzhalal Abadskaya oblast Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 5 lipnya 2010 Posilannya RedaguvatiGid po regionu Arhivovano 17 grudnya 2012 u Wayback Machine angl Karakol Djeti Oguz region in Central Tien Shan Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Issik Kulska oblast amp oldid 40151376