www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іссик Куль Координати 42 26 пн ш 77 11 зх д 42 433 пн ш 77 183 зх д 42 433 77 183 або Ісіґ кюл 2 кирг Ысык Көл безстічне

Іссик-Куль

Координати: 42°26′ пн. ш. 77°11′ зх. д. / 42.433° пн. ш. 77.183° зх. д. / 42.433; -77.183

Іссик-Куль, або Ісіґ-кюл (кирг. Ысык-Көл) — безстічне озеро у Тянь-Шані, в Киргизстані, розташоване на висоті 1608 м; площа 6,2 тис. км², глибина до 668 м; частина акваторії під охороною, судноплавне.

Іссик-Куль
кирг. Ысык-Көл
Вигляд озера з космосу, вересень 1992
Вигляд озера з космосу, вересень 1992
42°25′ пн. ш. 77°15′ сх. д. / 42.417° пн. ш. 77.250° сх. д. / 42.417; 77.250
Розташування
Країна  Киргизстан
Регіон Іссик-Кульська область
Геологічні дані
Тип безстічне озеро[d]
Розміри
Площа поверхні 6236  км²
Висота 1609 м
Глибина середня 278 м
Глибина макс. 688  м
Довжина 182 км
Ширина 60 км
Берегова лінія 688 км
Об'єм 1738  км³
Вода
Період оновлення 305 рік
Басейн
Власний басейн
(категорія) 		Q19477762?
Вливаються Джергалан, Тюп,
Площа басейну 21 900  км²
Країни басейну Киргизстан
Інше
Статус спадщини Рамсарське угіддяd
Міста та поселення Баликчі, Каракол, Каджи-Сай, Чолпон Ата
Geonames 1527005
Карта Іссик-Куль
Карта Іссик-Куль
Іссик-Куль (Киргизстан)
 Іссик-Куль у Вікісховищі

Розташовано в міжгірській Іссик-Кульський улоговині між хребтом Кунгей-Алатау на півночі та хребтом Терскей Ала-Тоо на півдні. Довжина 178 км, найбільша ширина 60 км, глибина до 668 м (за іншими даними, до 702 м), середня глибина 278 м, об'єм води 1738 км³. У озеро впадає понад 50 річок, загальний річний стік яких перевищує 3 км³. Найбільші річки Джергалан (середня річна витрата води в гирлі 22 м³/сек) і Тюп, що впадають зі сходу; річка Чу, що протікає по західній околиці улоговини за декілька кілометрів від Іссик-Куля, нині не має зв'язку з озером. Стік з Іссик-Куля в Чу відбувався в багатоводні епохи при рівні озера на 10—12 м вище сучасного, через Буамську ущелину. Остання така епоха була в XVII—XVIII ст.

Живлення річок змішане, з переважанням снігового; повноводні в кінці весни і влітку. Площа басейну Іссик-Куля близько 21,9 тис. км². Про розмах змін рівня, викликаних кліматичними коливаннями, свідчать озерні тераси заввишки 8—10 м і підводні руїни міст на глибині до 8 м. Протягом останніх двох сторіч рівень Іссик-Куля знижується: з 1886 року він упав на 4 м (за іншими даними, на 7 м); на цьому фоні відбуваються невеликі внутрішньосторічні коливання. З неотектонічними рухами пов'язано утворення високих терас (висота 35—40 м).

Береги Іссик-Куля розчленовані слабо, глибокі затоки є тільки на сході і південному сході (Тюпська, Джергаланська, Покровська бухта). Довжина берегової лінії 597 км, понад половину складають піщані береги, поширені також мулисті та галькові береги.

Клімат Редагувати

Клімат озерної улоговини теплий, сухий, помірний. Температура повітря на узбережжі в липні 16—17 °C, в січні на заході від −2 до −3 °C, на сході від −4 до −7 °C. Середня кількість опадів над Іссик-Кулем близько 250 мм, на заході — близько 110 мм, на сході — 470 мм. Випаровування з поверхні озера близько 700 мм. Часті сильні вітри (до 30—40 м/сек), що викликають раптові шторми. Вітрові хвилі заввишки до 3—4 м. Річна амплітуда коливань рівня 10—50 см. Вищі рівні в серпні й вересні, нижчі — в лютому — березні. Температура води на поверхні в січні 2—3 °C, у липні й серпні 19—20 °C, на глибині понад 1000 м протягом всього року 3,5—4,9 °C. Крига утворюється тільки в затоках у холодні зими.

Захід сонця (2002)

Туризм Редагувати

Озеро Іссик-Куль є головним джерелом доходів від туризму в Киргизстані. Проте на узбережжі озера Іссик-Куль досі немало неосвоєних місць, на місці яких поступово з'являються нові комфортабельні місця відпочинку.

Найпопулярніші серед туристів місця на озері Іссик-Куль — це міста Чолпон-Ата та Каракол, курортні селища Бостері, Сари-Ой, Чон-Сари-Ой, Тамчи, а також ущелина Жеті-Огуз.

Бі́льшу частину туристів, що відпочивають на озері Іссик-Куль, складають жителі Киргизстану та сусідніх країн.

Біологія Редагувати

Рослини й безхребетні Редагувати

Іссик-Куль має велику різноманітність фітопланктону (299 відомих видів, переважно ціанобактерії). Річна продуктивність фітопланктону низька, всього 49 г/м³. Гідрофітні рослини включають очерет звичайний, рогіз широколистий і Schoenoplectus tabernaemontani, вони зустрічаються на глибинах до 1,5 м. Такі гідатофітні рослини, як рдесник гребенястий, водопериця колосиста і різуха морська досягають глибин 30—40 м. Річна продуктивність макрофітів становить 277 г/м³. Харові є найбільш поширеними макрофітами, на які припадає 96 % маси макрофітів.

У водах озера живе 117 видів зоопланктону. До нього відносяться коловертки (98 видів), гіллястовусі (11 видів) і веслоногі раки (8 видів). Річна продуктивність зоопланктону становить 91 г/м³. Розподіл фітопланктону і зоопланктону нерівномірний; найбільша частина зосереджена в бухтах і на мілководді. Arctodiaptomus salinus виявлений по всьому озеру і становить 95-99 % біомаси. Цей вид мігрує на поверхню вночі і може досягати концентрації 35 000 особин в кубометрі води. Таким чином, цей вид є важливим джерелом харчування для риб.

Донні живі організми налічують 224 види. Більша їх частина живе на глибинах до 40 метрів. Основна частина біомаси складається з личинок дзвінцевих, молюсків, бокоплавовидних і мізидів. У глибших водах (до 70 м) переважають личинки дзвінцевих і Radix auricularia.

Риби Редагувати

Первісна іхтіофауна в озері Іссик-Куль була відносно бідною видами: 12 видів із трьох різних родин. П'ять видів риб є ендемічними. Ендемічні види чебачок іссик-кульський (Leuciscus bergi), Leuciscus schmidti і Phoxinus isciculensis схожі на такі види, як ялець звичайний (Leuciscus leuciscus) і мересниця річкова (Phoxinus phoxinus), які широко розповсюджені в Європі та Сибіру. Іссик-Куль спочатку не мав видів риб, які полюють на інших риб, що мало велике значення при вселенні нових видів риб.

Leuciscus schmidti живе біля узбережжя до глибин 35—40 метрів. Цей вид може бути довжиною 31 см і важити 650 г. Нерест відбувається на скелястому ґрунті на глибині 0,5–10 м між кінцем березня і серединою травня, коли температура води сягає 5 °C. Їжа переважно складається з харових водоростей. Існує також окрема мілководна форма цього виду, яка є меншою і пізніше нереститься.

До початку 1970-х років найважливішою рибою в озері був чебачок іссик-кульський. Він мешкав на глибинах понад 100 метрів і мав максимальну довжину 16,5 см і вагу 60 г. Вид більше не такий поширений.

Gymnodiptychus dybowskii можна знайти як на річках, так і на самому Іссик-Кулі. У озері є дві форми, одна з яких нереститься в озері взимку і менша форма, яка нереститься в річках влітку. Цей вид мав велике значення в рибальстві до 1970-х років.

Севанська форель, риба, ендемічна для озера Севан у Вірменії, була завезена на Іссик-Куль в 1970-х роках. Хоча ця риба є вимираючим видом у своєму «домашньому» озері, у неї набагато більше шансів вижити в озері Іссик-Куль, де вона спустошила місцеві види.

Інші інтродуковані види риб: лящ, карась сріблястий, короп звичайний, лин, сиг європейський, пструг райдужний, судак звичайний.

Охорона озера Редагувати

Озеро Іссик-Куль та прилегла до нього ділянка суходолу входять до природоохоронної зони Іссик-Кульського заповідника, першого заповідника в Киргизстані, який був створений 1948 року для охорони унікальних природних ландшафтів і водоплавних птахів. З 1975 року водоплавні птахи на території заповідника знаходяться під захистом Рамсарської конвенції. Біосферний заповідник «Исик-Кель», який входить до Всесвітньої мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО, був створений 1998 року в адміністративних межах Іссик-Кульської області.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/ASI-55
  2. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 112.
  3. . Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 23 лютого 2009. 
  4. . Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019. 
  5. . Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019. 
  6. Freshwater Ecoregions of the World — 627: Lake Issyk Kul — Upper Chu [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.] Besøkt 5. mai 2016.
  7. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 23 липня 2019. 
  8. . Міністерство Юстиції Киргизької Республіки. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 30.11.2017.  (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іссик-Куль


Це незавершена стаття про озеро.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 42 26 pn sh 77 11 zh d 42 433 pn sh 77 183 zh d 42 433 77 183 Issik Kul abo Isig kyul 2 kirg Ysyk Kol bezstichne ozero u Tyan Shani v Kirgizstani roztashovane na visoti 1608 m plosha 6 2 tis km glibina do 668 m chastina akvatoriyi pid ohoronoyu sudnoplavne Issik Kulkirg Ysyk KolViglyad ozera z kosmosu veresen 1992 Viglyad ozera z kosmosu veresen 199242 25 pn sh 77 15 sh d 42 417 pn sh 77 250 sh d 42 417 77 250RoztashuvannyaKrayina KirgizstanRegion Issik Kulska oblastGeologichni daniTip bezstichne ozero d RozmiriPlosha poverhni 6236 km Visota 1609 mGlibina serednya 278 mGlibina maks 688 mDovzhina 182 kmShirina 60 kmBeregova liniya 688 kmOb yem 1738 km VodaPeriod onovlennya 305 rik 1 BasejnVlasnij basejn kategoriya Q19477762 Vlivayutsya Dzhergalan Tyup Plosha basejnu 21 900 km Krayini basejnu KirgizstanInsheStatus spadshini Ramsarske ugiddyadMista ta poselennya Balikchi Karakol Kadzhi Saj Cholpon AtaGeonames 1527005Karta Issik KulKarta Issik KulIssik Kul Kirgizstan Issik Kul u VikishovishiRoztashovano v mizhgirskij Issik Kulskij ulogovini mizh hrebtom Kungej Alatau na pivnochi ta hrebtom Terskej Ala Too na pivdni Dovzhina 178 km najbilsha shirina 60 km glibina do 668 m za inshimi danimi do 702 m serednya glibina 278 m ob yem vodi 1738 km U ozero vpadaye ponad 50 richok zagalnij richnij stik yakih perevishuye 3 km Najbilshi richki Dzhergalan serednya richna vitrata vodi v girli 22 m sek i Tyup sho vpadayut zi shodu richka Chu sho protikaye po zahidnij okolici ulogovini za dekilka kilometriv vid Issik Kulya nini ne maye zv yazku z ozerom Stik z Issik Kulya v Chu vidbuvavsya v bagatovodni epohi pri rivni ozera na 10 12 m vishe suchasnogo cherez Buamsku ushelinu 3 Ostannya taka epoha bula v XVII XVIII st Zhivlennya richok zmishane z perevazhannyam snigovogo povnovodni v kinci vesni i vlitku Plosha basejnu Issik Kulya blizko 21 9 tis km Pro rozmah zmin rivnya viklikanih klimatichnimi kolivannyami svidchat ozerni terasi zavvishki 8 10 m i pidvodni ruyini mist na glibini do 8 m Protyagom ostannih dvoh storich riven Issik Kulya znizhuyetsya z 1886 roku vin upav na 4 m za inshimi danimi na 7 m na comu foni vidbuvayutsya neveliki vnutrishnostorichni kolivannya Z neotektonichnimi ruhami pov yazano utvorennya visokih teras visota 35 40 m Beregi Issik Kulya rozchlenovani slabo gliboki zatoki ye tilki na shodi i pivdennomu shodi Tyupska Dzhergalanska Pokrovska buhta Dovzhina beregovoyi liniyi 597 km ponad polovinu skladayut pishani beregi poshireni takozh mulisti ta galkovi beregi Zmist 1 Klimat 2 Turizm 3 Biologiya 3 1 Roslini j bezhrebetni 3 2 Ribi 4 Ohorona ozera 5 Posilannya 6 PrimitkiKlimat RedaguvatiKlimat ozernoyi ulogovini teplij suhij pomirnij Temperatura povitrya na uzberezhzhi v lipni 16 17 C v sichni na zahodi vid 2 do 3 C na shodi vid 4 do 7 C Serednya kilkist opadiv nad Issik Kulem blizko 250 mm na zahodi blizko 110 mm na shodi 470 mm Viparovuvannya z poverhni ozera blizko 700 mm Chasti silni vitri do 30 40 m sek sho viklikayut raptovi shtormi Vitrovi hvili zavvishki do 3 4 m Richna amplituda kolivan rivnya 10 50 sm Vishi rivni v serpni j veresni nizhchi v lyutomu berezni Temperatura vodi na poverhni v sichni 2 3 C u lipni j serpni 19 20 C na glibini ponad 1000 m protyagom vsogo roku 3 5 4 9 C Kriga utvoryuyetsya tilki v zatokah u holodni zimi nbsp Zahid soncya 2002 Turizm Redaguvati nbsp Ozero Issik Kul ye golovnim dzherelom dohodiv vid turizmu v Kirgizstani Prote na uzberezhzhi ozera Issik Kul dosi nemalo neosvoyenih misc na misci yakih postupovo z yavlyayutsya novi komfortabelni miscya vidpochinku Najpopulyarnishi sered turistiv miscya na ozeri Issik Kul ce mista Cholpon Ata ta Karakol kurortni selisha Bosteri Sari Oj Chon Sari Oj Tamchi a takozh ushelina Zheti Oguz Bi lshu chastinu turistiv sho vidpochivayut na ozeri Issik Kul skladayut zhiteli Kirgizstanu ta susidnih krayin Biologiya RedaguvatiRoslini j bezhrebetni Redaguvati Issik Kul maye veliku riznomanitnist fitoplanktonu 299 vidomih vidiv perevazhno cianobakteriyi Richna produktivnist fitoplanktonu nizka vsogo 49 g m Gidrofitni roslini vklyuchayut ocheret zvichajnij rogiz shirokolistij i Schoenoplectus tabernaemontani voni zustrichayutsya na glibinah do 1 5 m Taki gidatofitni roslini yak rdesnik grebenyastij vodopericya kolosista i rizuha morska dosyagayut glibin 30 40 m Richna produktivnist makrofitiv stanovit 277 g m Harovi ye najbilsh poshirenimi makrofitami na yaki pripadaye 96 masi makrofitiv U vodah ozera zhive 117 vidiv zooplanktonu Do nogo vidnosyatsya kolovertki 98 vidiv gillyastovusi 11 vidiv i veslonogi raki 8 vidiv Richna produktivnist zooplanktonu stanovit 91 g m Rozpodil fitoplanktonu i zooplanktonu nerivnomirnij najbilsha chastina zoseredzhena v buhtah i na milkovoddi Arctodiaptomus salinus viyavlenij po vsomu ozeru i stanovit 95 99 biomasi Cej vid migruye na poverhnyu vnochi i mozhe dosyagati koncentraciyi 35 000 osobin v kubometri vodi Takim chinom cej vid ye vazhlivim dzherelom harchuvannya dlya rib Donni zhivi organizmi nalichuyut 224 vidi Bilsha yih chastina zhive na glibinah do 40 metriv Osnovna chastina biomasi skladayetsya z lichinok dzvincevih molyuskiv bokoplavovidnih i mizidiv U glibshih vodah do 70 m perevazhayut lichinki dzvincevih i Radix auricularia 4 5 Ribi Redaguvati Pervisna ihtiofauna v ozeri Issik Kul bula vidnosno bidnoyu vidami 12 vidiv iz troh riznih rodin P yat vidiv rib ye endemichnimi Endemichni vidi chebachok issik kulskij Leuciscus bergi Leuciscus schmidti i Phoxinus isciculensis shozhi na taki vidi yak yalec zvichajnij Leuciscus leuciscus i meresnicya richkova Phoxinus phoxinus yaki shiroko rozpovsyudzheni v Yevropi ta Sibiru Issik Kul spochatku ne mav vidiv rib yaki polyuyut na inshih rib sho malo velike znachennya pri vselenni novih vidiv rib 6 Leuciscus schmidti zhive bilya uzberezhzhya do glibin 35 40 metriv Cej vid mozhe buti dovzhinoyu 31 sm i vazhiti 650 g Nerest vidbuvayetsya na skelyastomu grunti na glibini 0 5 10 m mizh kincem bereznya i seredinoyu travnya koli temperatura vodi syagaye 5 C Yizha perevazhno skladayetsya z harovih vodorostej Isnuye takozh okrema milkovodna forma cogo vidu yaka ye menshoyu i piznishe nerestitsya Do pochatku 1970 h rokiv najvazhlivishoyu riboyu v ozeri buv chebachok issik kulskij Vin meshkav na glibinah ponad 100 metriv i mav maksimalnu dovzhinu 16 5 sm i vagu 60 g Vid bilshe ne takij poshirenij Gymnodiptychus dybowskii mozhna znajti yak na richkah tak i na samomu Issik Kuli U ozeri ye dvi formi odna z yakih nerestitsya v ozeri vzimku i mensha forma yaka nerestitsya v richkah vlitku Cej vid mav velike znachennya v ribalstvi do 1970 h rokiv Sevanska forel riba endemichna dlya ozera Sevan u Virmeniyi bula zavezena na Issik Kul v 1970 h rokah Hocha cya riba ye vimirayuchim vidom u svoyemu domashnomu ozeri u neyi nabagato bilshe shansiv vizhiti v ozeri Issik Kul de vona spustoshila miscevi vidi Inshi introdukovani vidi rib lyash karas sriblyastij korop zvichajnij lin sig yevropejskij pstrug rajduzhnij sudak zvichajnij 7 Ohorona ozera RedaguvatiOzero Issik Kul ta prilegla do nogo dilyanka suhodolu vhodyat do prirodoohoronnoyi zoni Issik Kulskogo zapovidnika pershogo zapovidnika v Kirgizstani yakij buv stvorenij 1948 roku dlya ohoroni unikalnih prirodnih landshaftiv i vodoplavnih ptahiv Z 1975 roku vodoplavni ptahi na teritoriyi zapovidnika znahodyatsya pid zahistom Ramsarskoyi konvenciyi Biosfernij zapovidnik Isik Kel yakij vhodit do Vsesvitnoyi merezhi biosfernih zapovidnikiv YuNESKO buv stvorenij 1998 roku v administrativnih mezhah Issik Kulskoyi oblasti 8 Posilannya RedaguvatiIssik Kul ves spektr vidpochinku Arhivovano 24 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Vidpochinok i turizm na Issik Kuli Arhivovano 4 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Issik Kul Putivnik Arhivovano 20 zhovtnya 2006 u Wayback Machine ros Dodatkova informaciya pro Issik Kul Arhivovano 25 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Pansionati Arhivovano 27 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Sanatoriyi Arhivovano 25 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Issik Kul kurorti kotedzhi neruhomist malovnichogo krayu ros Ekskursijni programi dlya turistiv Arhivovano 30 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Putivnik dlya turistiv Arhivovano 28 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Primitki Redaguvati http wldb ilec or jp Details Lake ASI 55 Pricak O Polovci Ukrayinskij istorik 1973 1 2 S 112 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 sichnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2009 FISH AND FISHERIES IN LAKE ISSYK KUL TIEN SHAN RIVER CHU AND PAMIR LAKES by K A Savvaitova Faculty of Biology Moscow State University Vorobevy Gory Moscow 119899 Russia and T Petr 27 McLeod Street Toowoomba Qld 4350 Australia Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 22 lipnya 2019 Implication of Alien Species Introduction to Loss of Fish Biodiversity and Livelihoods on Issyk Kul Lake in Kyrgyzstan By Heimo Mikkola Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 22 lipnya 2019 Freshwater Ecoregions of the World 627 Lake Issyk Kul Upper Chu Arhivovano 23 lipnya 2019 u Wayback Machine Besokt 5 mai 2016 Species in Issyk Kul Lake Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 23 lipnya 2019 Postanova Uryadu Kirgizkoyi Respubliki vid 25 veresnya 1998 roku N 623 Pro biosfernu teritoriyu Isik Kel Ministerstvo Yusticiyi Kirgizkoyi Respubliki Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 30 11 2017 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Issik Kul nbsp Ce nezavershena stattya pro ozero Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Issik Kul amp oldid 38979678