www.wikidata.uk-ua.nina.az

Здолбунівський район Здолбу нівський райо н колишній 2 район у південній частині Рівненської області України Районний це

Здолбунівський район

Здолбу́нівський райо́н — колишній район у південній частині Рівненської області України. Районний центр — місто Здолбунів.

Здолбунівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Рівненська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5622600000
Утворений: 20 січня 1940
Ліквідований: 17 липня 2020 року
Населення: ▼ 56 499 (на 1.01.2019)
Площа: 659 км²
Густота: 86.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3652
Поштові індекси: 35700—35766
Населені пункти та ради
Районний центр: Здолбунів
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 20
Міста: 1
Смт: 1
Села: 53
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Дацюк Олег Євгенійович
Голова РДА: Власюк Леонід Петрович
Вебсторінка: Здолбунівська РДА
Здолбунівська райрада
Адреса: 35700, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. Грушевського, 14
Мапа

Здолбунівський район у Вікісховищі

До складу району входить 53 села, 20 сільських, селищна та міська ради.

Відстань від районного центру міста Здолбунів до обласного м. Рівне — 12 км.

Загальна географічна характеристика Редагувати

Як адміністративно-територіальна одиниця район створений у 1939 році.

Межує з чотирма районами Рівненської та одним районом Тернопільської області:

Площа Здолбунівського району — 66 тис. км². Чисельність населення за переписом 1989 року — 65 347 осіб. Станом на липень 2009 року — 57,5 тис. осіб, у тому числі: сільського — 28,3 тис. осіб, міського — 29,3 тис. осіб.

Здолбунівський район включає 1 місто (Здолбунів), 1 селище міського типу (Мізоч) та 53 села.

Найбільшими населеними пунктами у районі окрім Здолбунова є селище Мізоч та села Здовбиця і Дермань.

Усі Населені пункти Здолбунівського району

Фізико-географічні умови Редагувати

Більша частина Здолбунівського району лежить у межах Волинської височини (Рівненське плато — підвищена лісова рівнина, розчленована ярами та балками), крайня північна — в межах Поліської низовини.

Є запаси будівельного піску, глини, торфу. Загальнодержавне значення мають поклади крейди, розвідані родовища фосфоритів.

По території району протікають річки системи Горині (басейну Дніпра): середня течія Збитеньки, витоки Стубли та Усті, Стубазка, Піщанка.

Різноманітність рельєфу, ґрунтоутворювального поділу та ґрунтів, багатство рослинного і тваринного світу роблять цей край унікальним. Найбільшу наукову та лісівничу цінність мають старі грабово-дубові ліси, особливо в урочищах Мостівському, Гурби, Турова Могила. Тут серед порівняно молодих дерев віком від 80 до 130 років є і старожили — 400-річний каштан та 300-літні липи в с. Дермань, 200-літня липа в урочищі Чернява (поблизу с. Ступне).

Розташований у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції (більша частина) та Волинському Поліссі.

Унікальна територія Здолбунівщини, що знаходиться у південній частині на межі Волинського лісового плато, Малого Полісся та Кременецьких гір, належить до Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку. Із флори парку 31 вид рослин занесено до Червоної книги: це, зокрема, меч-трава болотна, осока Девелла, сашник іржавий, а глід український, що росте в околицях с. Мізоч, занесено до Світового та Європейського червоних списків.

Природоохоронні території Редагувати

Історична довідка Редагувати

Заселення території Редагувати

Заселення цієї території людьми почалося в період пізнього неоліту та ранньої бронзи (ІІІ-ІІ ст. до н. е.). Залишки давньоруських городищ існують на території сіл Дермань, Будераж, Мала Мощаниця. Загалом на території району 73 пам'ятки археології.

Друга світова війна Редагувати

Під час Другої світової війни тут був осередок діяльності УПА. В Здолбунівських лісах формувалися її бойові підрозділи, базувалися старшинські школи, підпільні типографії, штаби УПА (Південь та Північ). 21-22 листопада 1943 р. у с. Будераж у приміщенні нині діючої школи відбулася перша конференція поневолених народів Східної Європи й Азії. Після закінчення війни у США було створено Антибільшовицький блок поневолених народів (нині — Асамблея блоку народів Європи та Азії за свободу і незалежність із центром у Мюнхені).

Історично пам'ятними для українського народу є гурбенські події. У Пасхальні дні 1944 року, в Гурбенському лісі відбулася найбільша битва між формуваннями УПА Південної групи УПА-Північ «Богун» під командуванням командира Петра Олійника-«Енея» та з'єднання «Холодний яр» УПА-Південь, очолюване командиром Миколою Свистуном-«Ясенем» (яке налічувало близько 5 тисяч повстанців) з внутрішніми військами НКВД та частинами Червоної Армії чисельністю близько 35 тисяч осіб, яких підтримувала авіація, танкові частини, бронепоїзд. Наприкінці 80-х на початку 90-х років жителі району вшанували пам'ять про найбільшу битву формувань Української Повстанської армії за незалежність України: на місці загибелі повстанців насипали могили, на них поставили хрести і збудували капличку. Уже стало традицією щорічно у період Великодніх свят проводити урочисте вшанування полеглих у гурбенських лісах, на яке з'їжджаються представники не лише району й області, а й інших місцевостей. У 2005 році тут було побудовано монастир, який носить назву Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських могилах. А 14 жовтня 2006 року відбулося урочисте закладання каменю та розпочато будівництво пантеону Героїв Гурбенського бою поблизу урочища Гурби Здолбунівського району. Відбулось перезахоронення з інших місць Гурбинського лісу до національного пантеону тлінних останків героїв-повстанців, ідентифіковано імена загиблих. Перед могилами повстанців поставлено на високому постаменті-колоні скульптуру Покрови Пресвятої Богородиці, а над могилами покладено мармурові плити з іменами загиблих.

Перебуваючи під фашистською окупацією (з липня 1941 до лютого 1944 років) район зазнав значних людських втрат. У квітні 1943 року нацисти спалили живцем 74 жителі с. Святе, 14 жовтня 1943 року в урочищі Сосонки поблизу Мізоча розстріляли понад 3,5 тис. євреїв.

За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 224 родини «бандпособників» і націоналістів. У 1950 році почалася нова кампанія з виключення з колгоспів «бандпособницьких» родин, станом на 20 червня 1950 року в Здолбунівському районі було виключено 19 родин (такі виключені родини надалі підлягали виселенню за межі УРСР).

Економіка Редагувати

Промисловість Редагувати

Здолбунівський район має власну промислову базу, від окремих галузей якої в значній мірі залежить економіка України. Одним із провідних і найпотужніших в області є Публічне акціонерне товариство «Волинь-Цемент» [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.] та ТОВ «Волинь-шифер» [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.] по виробництву цементу і шиферу. Нарощують темпи виробництва такі підприємства району як ЗАТ «Іскра», ВАТ «Укрцемремонт». Найбільші підприємства розташовані в Здолбунові та селищі Мізоч.

Агропромисловий комплекс Редагувати

У районі вирощують цукровий буряк, зернові, відроджується традиційна галузь хмелярства. Розвинуті скотарство та свинарство. Сільськогосподарську діяльність в районі здійснюють 13 сільськогосподарських підприємств, 63 фермерських господарства та 21,8 тисяч особистих селянських господарств, які використовують 34,6 тис. га ріллі.

Транспортно-комунікаційна інфраструктура Редагувати

Здолбунів є важливим залізничним вузлом Львівської залізниці, що має 4 напрями руху: Львів, Київ, Лунінець та Ковель. Залізничну сферу обслуговують вагонне та локомотивне депо, дистанція сигналізації і зв'язку, дистанція енергопостачання, де зайнято понад 3 тисячі чоловік. Залізничні станції — Здолбунів, Глинськ, Івачкове, Мізоч.

Соціальна сфера і сфера послуг Редагувати

У районі розташовані відділення 6-ти банків: «Ощадбанку», «Приватбанку», банку «Фінанси і кредит», банків «Аваль», «Форум», «Надра». На Здолбунівщині діють 76 релігійних громад, серед яких: 30 — УПЦ (Московського Патріархату), 21 — УПЦ (Київського Патріархату), 1 — Українська Автокефальна Православна Церква, 1 греко-католицька громада, 1 римо-католицька, 22 протестантських.

На Здолбунівщині регулярно випускається одна громадсько-політична газета «Нове життя» (редактор М.Степанюк) тиражем до 3000 тисяч, діє електронна версія ЗМІ Здолбунів CITY [ 6 серпня 2013 у Wayback Machine.].

Населення Редагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 27 208 5636 3889 8263 6090 3208 122
Жінки 31 789 5332 3812 8270 7604 6262 509


Культура Редагувати

В районі функціонує 36 клубних установ системи Міністерства культури України (15 будинків культури, з них Мізоцький селищний будинок культури та Здолбунівський районний будинок культури, а також 21 клубний заклад, з них 1 Здолбунівський міський клуб). Нині до послуг жителів району 30 бібліотек, в тому числі центральна районна бібліотека, районна бібліотека для дітей та юнацтва, 2 міських, 26 сільських бібліотек. Працює Здолбунівський районний історико-краєзнавчий музей по вулиці Фабричній, 9. Багато мешканців міста й району асоціюють цю будівлю з колишньою стоматполіклінікою, а старожили пам'ятають її як катівню НКВС. Директор музею Олег Тищенко. На території району працює 2 школи естетичного виховання (Здолбунівська музична школа та Мізоцька музична школа). В районі є 22 аматорських творчих колективів, що носять звання «народний» та «зразковий». Відомими в районі, області та за її межами є: народне аматорське вокальне тріо «Мірина»; народний аматорський хоровий колектив; народний аматорський вокально-інструментальний ансамбль «Візерунки»; театр читця «Пошук» Здолбунівського районного будинку культури; народний фольклорний ансамбль «Родовід» клубу с. Нова Мощаниця; народні аматорські хорові колективи будинку культури с. Івачків, та селища Мізоч; зразковий аматорський ансамбль народної музики «Козачок»; зразковий аматорський оркестр народних інструментів «Самоцвіт»; народний фольклорний ансамбль «Здовбицькі молодички» будинку кульри с. Здовбиця та багато інших, зразковий вокальний ансамбль «Іскринка» Здолбунівської музичної школи, зразковий хор старших класів Здолбунівської музичної школи. Аматорські колективи району — постійні учасники не тільки міських, районних та обласних свят, а також Всеукраїнських й Міжнародних рівнів. Почесне звання Заслужений працівник культури України присвоєно Стельмашуку Олександру Івановичу, Тебенько Раїсі Василівні та Бугринцю Андрію Васильовичу.

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Здолбунівського району було створено 56 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 71,84 % (проголосували 32 170 із 44 783 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,58 % (19 488 виборців); Юлія Тимошенко — 13,85 % (4 454 виборців), Олег Ляшко — 12,52 % (4 027 виборців), Анатолій Гриценко — 4,32 % (1 390 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.

Туризм Редагувати

Здолбунівщина може запропонувати багато варіантів для чудового відпочинку на природі.

Кожен обирає в туризмі те, що ближче його вподобанням та можливостям. Здолбунівщина пропонує здійснити захоплюючу подорож туристичним маршрутом . Мандруючи лісовими стежками і польовими дорогами, ви відчуєте близькість з природою, оздоровитесь фізично і духовно, відчуєте неповторність та красу унікальної природи і культури рідної землі.

Інвестиції Редагувати

Здолбунівщина — це промислово-аграрний регіон зі значним ресурсним та інвестиційним потенціалом. Основними пріоритетами інвестиційного розвитку району визначено: — реконструкцію виробничих потужностей підприємств із виробництв сучасних будівельних матеріалів (цементу, шиферу, керамічної та лицювальної цегли); — впровадження енергозаощаджувальних заходів; — будівництво підприємств переробної промисловості; — капітальний ремонт та будівництво нових систем водопостачання та водовідведення; — модернізація систем теплопостачання; — розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури.

Пам'ятки Редагувати

У Здолбунівському районі Рівненської області нараховується 48 пам'яток історії.

Відомі люди Редагувати

Народилися

  • Борис Тен (Микола Хомичевський; 1897—1983) — український поет і перекладач; колишній священик Української автокефальної православної церкви.
  • Юрій Бржечко — поет, філософ.
  • Сергій Гридін (нар. 1971) — український дитячий письменник.
  • Грогорук Анатолій Ананійович.
  • Володимир Дрозюк — український журналіст, головний редактор здолбунівської райгазети «Нове життя».
  • Олійник Галина Петрівна
  • Улас Самчук (1905—1987) — український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово».
  • Філонюк Галина Вікторівна — українська поетка.
  • Олександр Харват (нар. 1959) — український фотограф.
  • Шимчук Микола Олегович — український художник.
  • Ярмолюк Василь Олександрович
  • Юзеф Дунін-Карвицький (1833—1910) — власник маєтку в Мізочі на Рівненщині, польський письменник, краєзнавець, енциклопедист, мемуарист.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 547/2019-рп «Про призначення Л.Власюка головою Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області»
  2. . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020. 
  3. ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10, 15. — (Реабілітовані історією)
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. 
  5. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 березня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 24 березня 2022. 
  7. Грирорук Анатолій [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.] — не діє
  8. . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015. 
  9. Шимчук Микола[недоступне посилання]
  10. Василь Ярмолюк [ 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] — не діє

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zdolbu nivskij rajo n kolishnij 2 rajon u pivdennij chastini Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr misto Zdolbuniv Zdolbunivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Rivnenska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastKod KOATUU 5622600000Utvorenij 20 sichnya 1940Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 56 499 na 1 01 2019 Plosha 659 km Gustota 86 2 osib km Tel kod 380 3652Poshtovi indeksi 35700 35766Naseleni punkti ta radiRajonnij centr ZdolbunivMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 20Mista 1Smt 1Sela 53Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Dacyuk Oleg YevgenijovichGolova RDA Vlasyuk Leonid Petrovich 1 Vebstorinka Zdolbunivska RDAZdolbunivska rajradaAdresa 35700 Rivnenska obl Zdolbunivskij r n m Zdolbuniv vul Grushevskogo 14MapaZdolbunivskij rajon u VikishovishiDo skladu rajonu vhodit 53 sela 20 silskih selishna ta miska radi Vidstan vid rajonnogo centru mista Zdolbuniv do oblasnogo m Rivne 12 km Zmist 1 Zagalna geografichna harakteristika 1 1 Fiziko geografichni umovi 1 2 Prirodoohoronni teritoriyi 2 Istorichna dovidka 2 1 Zaselennya teritoriyi 2 2 Druga svitova vijna 3 Ekonomika 3 1 Promislovist 3 2 Agropromislovij kompleks 3 3 Transportno komunikacijna infrastruktura 4 Socialna sfera i sfera poslug 5 Naselennya 6 Kultura 7 Politika 8 Turizm 9 Investiciyi 10 Pam yatki 11 Vidomi lyudi 12 Div takozh 13 Primitki 14 PosilannyaZagalna geografichna harakteristika RedaguvatiYak administrativno teritorialna odinicya rajon stvorenij u 1939 roci Mezhuye z chotirma rajonami Rivnenskoyi ta odnim rajonom Ternopilskoyi oblasti Dubenskij rajon na zahodi Rivnenskij rajon na pivnochi Goshanskij rajon na pivnichnomu shodi Ostrozkij rajon na shodi Shumskij rajon Ternopilska oblast na pivdni Plosha Zdolbunivskogo rajonu 66 tis km Chiselnist naselennya za perepisom 1989 roku 65 347 osib Stanom na lipen 2009 roku 57 5 tis osib u tomu chisli silskogo 28 3 tis osib miskogo 29 3 tis osib Zdolbunivskij rajon vklyuchaye 1 misto Zdolbuniv 1 selishe miskogo tipu Mizoch ta 53 sela Najbilshimi naselenimi punktami u rajoni okrim Zdolbunova ye selishe Mizoch ta sela Zdovbicya i Derman Usi Naseleni punkti Zdolbunivskogo rajonu Fiziko geografichni umovi Redaguvati Bilsha chastina Zdolbunivskogo rajonu lezhit u mezhah Volinskoyi visochini Rivnenske plato pidvishena lisova rivnina rozchlenovana yarami ta balkami krajnya pivnichna v mezhah Poliskoyi nizovini Ye zapasi budivelnogo pisku glini torfu Zagalnoderzhavne znachennya mayut pokladi krejdi rozvidani rodovisha fosforitiv Po teritoriyi rajonu protikayut richki sistemi Gorini basejnu Dnipra serednya techiya Zbitenki vitoki Stubli ta Usti Stubazka Pishanka Riznomanitnist relyefu gruntoutvoryuvalnogo podilu ta gruntiv bagatstvo roslinnogo i tvarinnogo svitu roblyat cej kraj unikalnim Najbilshu naukovu ta lisivnichu cinnist mayut stari grabovo dubovi lisi osoblivo v urochishah Mostivskomu Gurbi Turova Mogila Tut sered porivnyano molodih derev vikom vid 80 do 130 rokiv ye i starozhili 400 richnij kashtan ta 300 litni lipi v s Derman 200 litnya lipa v urochishi Chernyava poblizu s Stupne Roztashovanij u Zahidnoukrayinskij lisostepovij fiziko geografichnij provinciyi bilsha chastina ta Volinskomu Polissi Unikalna teritoriya Zdolbunivshini sho znahoditsya u pivdennij chastini na mezhi Volinskogo lisovogo plato Malogo Polissya ta Kremeneckih gir nalezhit do Dermansko Mostivskogo regionalnogo landshaftnogo parku Iz flori parku 31 vid roslin zaneseno do Chervonoyi knigi ce zokrema mech trava bolotna osoka Devella sashnik irzhavij a glid ukrayinskij sho roste v okolicyah s Mizoch zaneseno do Svitovogo ta Yevropejskogo chervonih spiskiv Prirodoohoronni teritoriyi Redaguvati 300 richni lipi pam yatka prirodi Boloto Kruglyak zakaznik Kuninska Dacha zakaznik Buderazkij entomologichnij zakaznik Buderazkij lisovij zakaznik Gurbi zapovidne urochishe Dermansko Mostivskij regionalnij landshaftnij park Dermansko Ostrozkij nacionalnij prirodnij park Dzherelo Batiyivka Dzherelo Rinva Divocha Gora zapovidne urochishe Kolobanki zakaznik Moshanickij zakaznik Olhava zakaznik Urochishe Budki Urochishe Zinkiv kamin Urochishe Turova mogila Urochishe PekloIstorichna dovidka RedaguvatiZaselennya teritoriyi Redaguvati Zaselennya ciyeyi teritoriyi lyudmi pochalosya v period piznogo neolitu ta rannoyi bronzi III II st do n e Zalishki davnoruskih gorodish isnuyut na teritoriyi sil Derman Buderazh Mala Moshanicya Zagalom na teritoriyi rajonu 73 pam yatki arheologiyi Druga svitova vijna Redaguvati Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tut buv oseredok diyalnosti UPA V Zdolbunivskih lisah formuvalisya yiyi bojovi pidrozdili bazuvalisya starshinski shkoli pidpilni tipografiyi shtabi UPA Pivden ta Pivnich 21 22 listopada 1943 r u s Buderazh u primishenni nini diyuchoyi shkoli vidbulasya persha konferenciya ponevolenih narodiv Shidnoyi Yevropi j Aziyi Pislya zakinchennya vijni u SShA bulo stvoreno Antibilshovickij blok ponevolenih narodiv nini Asambleya bloku narodiv Yevropi ta Aziyi za svobodu i nezalezhnist iz centrom u Myunheni Istorichno pam yatnimi dlya ukrayinskogo narodu ye gurbenski podiyi U Pashalni dni 1944 roku v Gurbenskomu lisi vidbulasya najbilsha bitva mizh formuvannyami UPA Pivdennoyi grupi UPA Pivnich Bogun pid komanduvannyam komandira Petra Olijnika Eneya ta z yednannya Holodnij yar UPA Pivden ocholyuvane komandirom Mikoloyu Svistunom Yasenem yake nalichuvalo blizko 5 tisyach povstanciv z vnutrishnimi vijskami NKVD ta chastinami Chervonoyi Armiyi chiselnistyu blizko 35 tisyach osib yakih pidtrimuvala aviaciya tankovi chastini bronepoyizd Naprikinci 80 h na pochatku 90 h rokiv zhiteli rajonu vshanuvali pam yat pro najbilshu bitvu formuvan Ukrayinskoyi Povstanskoyi armiyi za nezalezhnist Ukrayini na misci zagibeli povstanciv nasipali mogili na nih postavili hresti i zbuduvali kaplichku Uzhe stalo tradiciyeyu shorichno u period Velikodnih svyat provoditi urochiste vshanuvannya poleglih u gurbenskih lisah na yake z yizhdzhayutsya predstavniki ne lishe rajonu j oblasti a j inshih miscevostej U 2005 roci tut bulo pobudovano monastir yakij nosit nazvu Svyato Voskresenskij cholovichij monastir na Povstanskih mogilah A 14 zhovtnya 2006 roku vidbulosya urochiste zakladannya kamenyu ta rozpochato budivnictvo panteonu Geroyiv Gurbenskogo boyu poblizu urochisha Gurbi Zdolbunivskogo rajonu Vidbulos perezahoronennya z inshih misc Gurbinskogo lisu do nacionalnogo panteonu tlinnih ostankiv geroyiv povstanciv identifikovano imena zagiblih Pered mogilami povstanciv postavleno na visokomu postamenti koloni skulpturu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici a nad mogilami pokladeno marmurovi pliti z imenami zagiblih Perebuvayuchi pid fashistskoyu okupaciyeyu z lipnya 1941 do lyutogo 1944 rokiv rajon zaznav znachnih lyudskih vtrat U kvitni 1943 roku nacisti spalili zhivcem 74 zhiteli s Svyate 14 zhovtnya 1943 roku v urochishi Sosonki poblizu Mizocha rozstrilyali ponad 3 5 tis yevreyiv Za danimi rajonnogo viddilu MDB stanom na kviten 1948 roku z rajonu bulo viseleno 224 rodini bandposobnikiv i nacionalistiv 3 U 1950 roci pochalasya nova kampaniya z viklyuchennya z kolgospiv bandposobnickih rodin stanom na 20 chervnya 1950 roku v Zdolbunivskomu rajoni bulo viklyucheno 19 rodin taki viklyucheni rodini nadali pidlyagali viselennyu za mezhi URSR 3 Ekonomika RedaguvatiPromislovist Redaguvati Zdolbunivskij rajon maye vlasnu promislovu bazu vid okremih galuzej yakoyi v znachnij miri zalezhit ekonomika Ukrayini Odnim iz providnih i najpotuzhnishih v oblasti ye Publichne akcionerne tovaristvo Volin Cement Arhivovano 23 lipnya 2019 u Wayback Machine ta TOV Volin shifer Arhivovano 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine po virobnictvu cementu i shiferu Naroshuyut tempi virobnictva taki pidpriyemstva rajonu yak ZAT Iskra VAT Ukrcemremont Najbilshi pidpriyemstva roztashovani v Zdolbunovi ta selishi Mizoch Agropromislovij kompleks Redaguvati U rajoni viroshuyut cukrovij buryak zernovi vidrodzhuyetsya tradicijna galuz hmelyarstva Rozvinuti skotarstvo ta svinarstvo Silskogospodarsku diyalnist v rajoni zdijsnyuyut 13 silskogospodarskih pidpriyemstv 63 fermerskih gospodarstva ta 21 8 tisyach osobistih selyanskih gospodarstv yaki vikoristovuyut 34 6 tis ga rilli Transportno komunikacijna infrastruktura Redaguvati Zdolbuniv ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom Lvivskoyi zaliznici sho maye 4 napryami ruhu Lviv Kiyiv Luninec ta Kovel Zaliznichnu sferu obslugovuyut vagonne ta lokomotivne depo distanciya signalizaciyi i zv yazku distanciya energopostachannya de zajnyato ponad 3 tisyachi cholovik Zaliznichni stanciyi Zdolbuniv Glinsk Ivachkove Mizoch Socialna sfera i sfera poslug RedaguvatiU rajoni roztashovani viddilennya 6 ti bankiv Oshadbanku Privatbanku banku Finansi i kredit bankiv Aval Forum Nadra Na Zdolbunivshini diyut 76 religijnih gromad sered yakih 30 UPC Moskovskogo Patriarhatu 21 UPC Kiyivskogo Patriarhatu 1 Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva 1 greko katolicka gromada 1 rimo katolicka 22 protestantskih Na Zdolbunivshini regulyarno vipuskayetsya odna gromadsko politichna gazeta Nove zhittya redaktor M Stepanyuk tirazhem do 3000 tisyach diye elektronna versiya ZMI Zdolbuniv CITY Arhivovano 6 serpnya 2013 u Wayback Machine Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 4 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 27 208 5636 3889 8263 6090 3208 122Zhinki 31 789 5332 3812 8270 7604 6262 509Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki122 85 509 243 80 84 768 550 75 79 1437 1148 70 74 1990 1267 65 69 2067 1402 60 64 2115 1212 55 59 1572 1640 50 54 1959 1836 45 49 1958 2251 40 44 2275 2001 35 39 2006 2008 30 34 2034 2003 25 29 1955 1908 20 24 1904 1981 15 20 1908 2249 10 14 2072 1889 5 9 1848 1498 0 4 1412 Kultura RedaguvatiV rajoni funkcionuye 36 klubnih ustanov sistemi Ministerstva kulturi Ukrayini 15 budinkiv kulturi z nih Mizockij selishnij budinok kulturi ta Zdolbunivskij rajonnij budinok kulturi a takozh 21 klubnij zaklad z nih 1 Zdolbunivskij miskij klub Nini do poslug zhiteliv rajonu 30 bibliotek v tomu chisli centralna rajonna biblioteka rajonna biblioteka dlya ditej ta yunactva 2 miskih 26 silskih bibliotek Pracyuye Zdolbunivskij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej po vulici Fabrichnij 9 Bagato meshkanciv mista j rajonu asociyuyut cyu budivlyu z kolishnoyu stomatpoliklinikoyu a starozhili pam yatayut yiyi yak kativnyu NKVS Direktor muzeyu Oleg Tishenko Na teritoriyi rajonu pracyuye 2 shkoli estetichnogo vihovannya Zdolbunivska muzichna shkola ta Mizocka muzichna shkola V rajoni ye 22 amatorskih tvorchih kolektiviv sho nosyat zvannya narodnij ta zrazkovij Vidomimi v rajoni oblasti ta za yiyi mezhami ye narodne amatorske vokalne trio Mirina narodnij amatorskij horovij kolektiv narodnij amatorskij vokalno instrumentalnij ansambl Vizerunki teatr chitcya Poshuk Zdolbunivskogo rajonnogo budinku kulturi narodnij folklornij ansambl Rodovid klubu s Nova Moshanicya narodni amatorski horovi kolektivi budinku kulturi s Ivachkiv ta selisha Mizoch zrazkovij amatorskij ansambl narodnoyi muziki Kozachok zrazkovij amatorskij orkestr narodnih instrumentiv Samocvit narodnij folklornij ansambl Zdovbicki molodichki budinku kulri s Zdovbicya ta bagato inshih zrazkovij vokalnij ansambl Iskrinka Zdolbunivskoyi muzichnoyi shkoli zrazkovij hor starshih klasiv Zdolbunivskoyi muzichnoyi shkoli Amatorski kolektivi rajonu postijni uchasniki ne tilki miskih rajonnih ta oblasnih svyat a takozh Vseukrayinskih j Mizhnarodnih rivniv Pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini prisvoyeno Stelmashuku Oleksandru Ivanovichu Tebenko Rayisi Vasilivni ta Bugrincyu Andriyu Vasilovichu Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Zdolbunivskogo rajonu bulo stvoreno 56 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 71 84 progolosuvali 32 170 iz 44 783 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 60 58 19 488 viborciv Yuliya Timoshenko 13 85 4 454 viborciv Oleg Lyashko 12 52 4 027 viborciv Anatolij Gricenko 4 32 1 390 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 77 5 Turizm RedaguvatiZdolbunivshina mozhe zaproponuvati bagato variantiv dlya chudovogo vidpochinku na prirodi Zdolbunivshina turistichna TOP 10 misc vidpochinku na prirodiKozhen obiraye v turizmi te sho blizhche jogo vpodobannyam ta mozhlivostyam Zdolbunivshina proponuye zdijsniti zahoplyuyuchu podorozh turistichnim marshrutom Malovnicha Zdolbunivshina Mandruyuchi lisovimi stezhkami i polovimi dorogami vi vidchuyete blizkist z prirodoyu ozdorovites fizichno i duhovno vidchuyete nepovtornist ta krasu unikalnoyi prirodi i kulturi ridnoyi zemli Investiciyi RedaguvatiZdolbunivshina ce promislovo agrarnij region zi znachnim resursnim ta investicijnim potencialom Osnovnimi prioritetami investicijnogo rozvitku rajonu viznacheno rekonstrukciyu virobnichih potuzhnostej pidpriyemstv iz virobnictv suchasnih budivelnih materialiv cementu shiferu keramichnoyi ta licyuvalnoyi cegli vprovadzhennya energozaoshadzhuvalnih zahodiv budivnictvo pidpriyemstv pererobnoyi promislovosti kapitalnij remont ta budivnictvo novih sistem vodopostachannya ta vodovidvedennya modernizaciya sistem teplopostachannya rozvitok turistichno rekreacijnoyi infrastrukturi Investicijnij pasport Zdolbunivskogo rajonu Investicijni anketi Pam yatki RedaguvatiDokladnishe Pam yatki istoriyi Zdolbunivskogo rajonu Dokladnishe Monumentalne mistectvo Zdolbunivskogo rajonuU Zdolbunivskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti narahovuyetsya 48 pam yatok istoriyi Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Boris Ten Mikola Homichevskij 1897 1983 ukrayinskij poet i perekladach kolishnij svyashenik Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Yurij Brzhechko 6 poet filosof Sergij Gridin nar 1971 ukrayinskij dityachij pismennik Grogoruk Anatolij Ananijovich 7 Volodimir Drozyuk ukrayinskij zhurnalist golovnij redaktor zdolbunivskoyi rajgazeti Nove zhittya 8 Olijnik Galina Petrivna Ulas Samchuk 1905 1987 ukrayinskij pismennik zhurnalist i publicist redaktor laureat UMMAN chlen uryadu UNR u vignanni chlen OUP Slovo Filonyuk Galina Viktorivna ukrayinska poetka Oleksandr Harvat nar 1959 ukrayinskij fotograf Shimchuk Mikola Olegovich ukrayinskij hudozhnik 9 Yarmolyuk Vasil Oleksandrovich 10 Yuzef Dunin Karvickij 1833 1910 vlasnik mayetku v Mizochi na Rivnenshini polskij pismennik krayeznavec enciklopedist memuarist Div takozh RedaguvatiAdministrativnij ustrij Zdolbunivskogo rajonuPrimitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 547 2019 rp Pro priznachennya L Vlasyuka golovoyu Zdolbunivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Rivnenskoyi oblasti Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 a b Iz krinici pechali Rivne Azaliya 1996 T 3 S 9 10 15 Reabilitovani istoriyeyu Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Rivnenska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 12 bereznya 2016 Yurij Brzhechko Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 24 bereznya 2022 Griroruk Anatolij Arhivovano 22 lipnya 2015 u Wayback Machine ne diye Volodimir Drozyuk Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 22 lipnya 2015 Shimchuk Mikola nedostupne posilannya Vasil Yarmolyuk Arhivovano 1 serpnya 2015 u Wayback Machine ne diyePosilannya RedaguvatiOficijnij sajt Zdolbunivskoyi RDA Arhivovano 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Sajt Zdolbuniv CITY Arhivovano 6 serpnya 2013 u Wayback Machine Zdolbunivskij rajon na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 1 listopada 2013 u Wayback Machine Storinka na sajti ODA Arhivovano 20 listopada 2008 u Wayback Machine Sajt rajonnoyi radi Arhivovano 31 bereznya 2013 u Wayback Machine Rivnenskij rajon Goshanskij rajonDubenskij rajon nbsp Ostrozkij rajonTernopilska oblast Shumskij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zdolbunivskij rajon amp oldid 40197582