www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волинська височина Воли нська височина слабкохвиляста височина на заході України 1 Волинську височину разом із Подільськ

Волинська височина

Воли́нська височина́ — слабкохвиляста височина на заході України. Волинську височину разом із Подільською часто розглядають як єдину Волино-Подільську височину.

Волинська височина
Країна  Україна

Розташування

Волинська височина лежить у межах Волинської, Рівненської і, частково, північних частин Львівської та Хмельницької областей, а також, частково, Люблінського воєводства (Польща). Простягається від річки Західний Буг до річки Корчик на Хмельниччині (притока річки Случ) майже на 200 км. Ширина Волинської височини — 40—50 км.

На півночі уступом заввишки 30—50 м обривається до Поліської низовини. На півдні Волинська височина відокремлена невеликим уступом від рівнини Малого Полісся.

Рельєф

Середня висота Волинської височини — 220—250 м, найбільша — 361 м (Повчанська височина). Переважає увалисто-балковий рельєф. Розвинутий карст.

Річковими долинами Бугу, Стиру, Горині та їхніх приток Волинська височина розчленована на окремі ділянки, серед яких:

Геоструктура

Основою Волинської височини є відкладення крейдового періоду, на заході під крейдовими відкладеннями залягають кам'яновугільні поклади Львівсько-Волинського вугільного басейну.

На межиріччях розвинені лесоподібні суглинки, у західній частині під ними трапляються відкладення Дніпровського (максимального) зледеніння. На Волинській височині переважають лісостепові ландшафти.

Промислове значення мають такі корисні копалини: крейда, кам'яне вугілля, торф, вапняки, глини.

Рослинність

Рослинність Волинської височини переважно лісостепова. Ліси (здебільшого грабові, дубові та дубово-соснові) збереглися фрагментарно. Вони становлять приблизно 9 % площі височини.

Охорона природи

У межах Волинської височини розташовані природоохоронні території: Дермансько-Острозький національний природний парк, заказник Вишнева Гора та інші.

Див. також

Джерела

  1. Волинська височина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 367.
  2. Коротун І. М. Фремд Г. М. Волинська височина // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — С. 209. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.

Література

  • Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
  • Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
  • Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
  • Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
  • Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
  • Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
  • Волинська височина: головні риси геологічної будови та рельєфу / А. Богуцький, Б. Голуб, М. Ланчонт // Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу: матеріали ХІV українсько-польського семінару (Луцьк, 12–16 вересня 2007 р.) / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Волинський держ. ун-т ім. Л. Українки, НАН України, Ін-т геологічних наук, Рівненська геологічна експедиція, Комітет досліджень антропогену, редкол.: А. Богуцький, П. Гожик, М. Ланчонт [та ін.]. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. — С. 6–10.

Посилання

Волинська височина
у сестринських Вікіпроєктах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Voli nska visochina slabkohvilyasta visochina na zahodi Ukrayini 1 Volinsku visochinu razom iz Podilskoyu chasto rozglyadayut yak yedinu Volino Podilsku visochinu 2 Volinska visochinaKrayina Ukrayina Zmist 1 Roztashuvannya 2 Relyef 3 Geostruktura 4 Roslinnist 5 Ohorona prirodi 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaRoztashuvannya RedaguvatiVolinska visochina lezhit u mezhah Volinskoyi Rivnenskoyi i chastkovo pivnichnih chastin Lvivskoyi ta Hmelnickoyi oblastej a takozh chastkovo Lyublinskogo voyevodstva Polsha Prostyagayetsya vid richki Zahidnij Bug do richki Korchik na Hmelnichchini pritoka richki Sluch majzhe na 200 km Shirina Volinskoyi visochini 40 50 km Na pivnochi ustupom zavvishki 30 50 m obrivayetsya do Poliskoyi nizovini Na pivdni Volinska visochina vidokremlena nevelikim ustupom vid rivnini Malogo Polissya Relyef RedaguvatiSerednya visota Volinskoyi visochini 220 250 m najbilsha 361 m Povchanska visochina Perevazhaye uvalisto balkovij relyef Rozvinutij karst Richkovimi dolinami Bugu Stiru Gorini ta yihnih pritok Volinska visochina rozchlenovana na okremi dilyanki sered yakih Sokalske pasmo Nadbuzka visochina Gorohivska visochina Povchanska visochina Rivnenske plato Goshanske plato Mizockij kryazh Shepetivska rivninaGeostruktura RedaguvatiOsnovoyu Volinskoyi visochini ye vidkladennya krejdovogo periodu na zahodi pid krejdovimi vidkladennyami zalyagayut kam yanovugilni pokladi Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu Na mezhirichchyah rozvineni lesopodibni suglinki u zahidnij chastini pid nimi traplyayutsya vidkladennya Dniprovskogo maksimalnogo zledeninnya Na Volinskij visochini perevazhayut lisostepovi landshafti Promislove znachennya mayut taki korisni kopalini krejda kam yane vugillya torf vapnyaki glini Roslinnist RedaguvatiRoslinnist Volinskoyi visochini perevazhno lisostepova Lisi zdebilshogo grabovi dubovi ta dubovo sosnovi zbereglisya fragmentarno Voni stanovlyat priblizno 9 ploshi visochini Ohorona prirodi RedaguvatiU mezhah Volinskoyi visochini roztashovani prirodoohoronni teritoriyi Dermansko Ostrozkij nacionalnij prirodnij park zakaznik Vishneva Gora ta inshi Div takozh RedaguvatiGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayini Volinske pasmoDzherela Redaguvati Volinska visochina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli S 367 Korotun I M Fremd G M Volinska visochina Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh S 209 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Literatura RedaguvatiBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Relyef Ukrayini Navchalnij posibnik Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 Volinska visochina golovni risi geologichnoyi budovi ta relyefu A Boguckij B Golub M Lanchont Problemi serednoplejstocenovogo interglyacialu materiali HIV ukrayinsko polskogo seminaru Luck 12 16 veresnya 2007 r Lvivskij nac un t im I Franka Volinskij derzh un t im L Ukrayinki NAN Ukrayini In t geologichnih nauk Rivnenska geologichna ekspediciya Komitet doslidzhen antropogenu redkol A Boguckij P Gozhik M Lanchont ta in Lviv Vid centr LNU im I Franka 2007 S 6 10 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s Posilannya RedaguvatiVolinska visochinau sestrinskih VikiproyektahOrografichna karta Ukrayini Arhivovano 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Moya Ukrayina Volinska visochina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volinska visochina amp oldid 38438682