www.wikidata.uk-ua.nina.az

Автономна область Автоно мна о бласть АО адміністративно територіальна одиниця в СРСР та колишніх його складових Росії Т

Автономна область

  1. Автоно́мна о́бласть (АО) — адміністративно-територіальна одиниця в СРСР, та колишніх його складових: Росії, Таджикистані. У колишньому СРСР автономною областю називалася область, яка мала певні особливості національного складу населення, входила до складу краю або безпосередньо до союзної республіки.
  2. Адміністративно-територіальна одиниця низки інших країн.

Автономна область

Росія

Таджикистан

СРСР

У СРСР автономна область — область, що утворювалась у межах краю або союзної республіки за національним складом та особливостями побуту її населення. Автономні області користувались певним самоуправлінням у внутрішніх справах. Автономні області виробляли затверджуване Верховною Радою союзної республіки Положення, яке враховувало національні особливості, але були написаі за єдиним планом й стверджували соціалістичну модель розбудови суспільства. Кожна автономна область, незалежно від кількості населення, мала 5 представників у Раді Національностей Верховної Ради СРСР. Органами державної влади і управління автономних областей були Рада депутатів трудящих та виконавчий комітет, що обирався нею. Навчання в навчальних закладах та робота в державних органах велись на рівні з російською також рідною для місцевого населення мовою.

Автономні області створювалися на основі статті 11 Конституції РРФСР 1918 року. Перші автономні області при утворенні називали Трудовими Комунами. У 1918—1926 роках утворено 23 автономних областей, у 1926—1934 — 6 автономних областей. Під час державної розбудови низка автономних областей були перетворені на «автономні радянські соціалістичні республіки» (АРСР): у 1923—1936 роках з автономних областей утворено 15 АРСР і Киргизьку РСР, у 1958—1961 роках іще 2 автономних областей перетворені на АРСР.

Після розпаду СРСР більшість автономних областей були перетворені на «автономні республіки» (крім Єврейської та Горно-Бадахшанської), деякі були скасовані (Нагірно-Карабаська, Південно-Осетинська).

РРФСР

Азербайджанська РСР

Грузинська РСР

Таджицька РСР

Автономна префектура

Іспанія

Китай

  • Автономні префектури КНР

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avtono mna o blast AO administrativno teritorialna odinicya v SRSR ta kolishnih jogo skladovih Rosiyi Tadzhikistani U kolishnomu SRSR avtonomnoyu oblastyu nazivalasya oblast yaka mala pevni osoblivosti nacionalnogo skladu naselennya vhodila do skladu krayu abo bezposeredno do soyuznoyi respubliki Administrativno teritorialna odinicya nizki inshih krayin Zmist 1 Avtonomna oblast 1 1 Rosiya 1 2 Tadzhikistan 1 3 SRSR 1 3 1 RRFSR 1 3 2 Azerbajdzhanska RSR 1 3 3 Gruzinska RSR 1 3 4 Tadzhicka RSR 2 Avtonomna prefektura 2 1 Ispaniya 2 2 Kitaj 3 Div takozh 4 PosilannyaAvtonomna oblast RedaguvatiRosiya Redaguvati Yevrejska avtonomna oblast utvorena 7 travnya 1934 roku z Yevrejskogo nacionalnogo rajonu Dalekoshidnogo krayu Do 1938 roku perebuvala u skladi Dalekoshidnogo krayu u 1938 1991 rokah u skladi Habarovskogo krayu Administrativnij centr misto Birobidzhan Tadzhikistan Redaguvati Gorno Badahshanska avtonomna oblast utvorena 2 sichnya 1925 roku z centrom u misti Horog SRSR Redaguvati U SRSR avtonomna oblast oblast sho utvoryuvalas u mezhah krayu abo soyuznoyi respubliki za nacionalnim skladom ta osoblivostyami pobutu yiyi naselennya Avtonomni oblasti koristuvalis pevnim samoupravlinnyam u vnutrishnih spravah Avtonomni oblasti viroblyali zatverdzhuvane Verhovnoyu Radoyu soyuznoyi respubliki Polozhennya yake vrahovuvalo nacionalni osoblivosti ale buli napisai za yedinim planom j stverdzhuvali socialistichnu model rozbudovi suspilstva Kozhna avtonomna oblast nezalezhno vid kilkosti naselennya mala 5 predstavnikiv u Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR Organami derzhavnoyi vladi i upravlinnya avtonomnih oblastej buli Rada deputativ trudyashih ta vikonavchij komitet sho obiravsya neyu Navchannya v navchalnih zakladah ta robota v derzhavnih organah velis na rivni z rosijskoyu takozh ridnoyu dlya miscevogo naselennya movoyu Avtonomni oblasti stvoryuvalisya na osnovi statti 11 Konstituciyi RRFSR 1918 roku Pershi avtonomni oblasti pri utvorenni nazivali Trudovimi Komunami U 1918 1926 rokah utvoreno 23 avtonomnih oblastej u 1926 1934 6 avtonomnih oblastej Pid chas derzhavnoyi rozbudovi nizka avtonomnih oblastej buli peretvoreni na avtonomni radyanski socialistichni respubliki ARSR u 1923 1936 rokah z avtonomnih oblastej utvoreno 15 ARSR i Kirgizku RSR u 1958 1961 rokah ishe 2 avtonomnih oblastej peretvoreni na ARSR Pislya rozpadu SRSR bilshist avtonomnih oblastej buli peretvoreni na avtonomni respubliki krim Yevrejskoyi ta Gorno Badahshanskoyi deyaki buli skasovani Nagirno Karabaska Pivdenno Osetinska RRFSR Redaguvati Adigejska u skladi Azovo Chornomorskogo do 1937 roku i Krasnodarskogo krayiv isnuvala z 5 grudnya 1936 po 3 lipnya 1991 roku Perejmenovana z Adigejskoyi Cherkeskoyi AO peretvorena na RSR Adigeyu z centrom u Majkopi Adigejska Cherkeska u skladi Kubano Chornomorskoyi do 1924 roku i Pivdenno Shidnoyi 1924 oblastej Pivnichno Kavkazkogo do 1934 roku i Azovo Chornomorskogo krayiv isnuvala z 24 serpnya 1922 po 5 grudnya 1936 roku Ranishe Cherkeska Adigejska 27 lipnya 24 serpnya 1922 roku bula perejmenovana na Adigejsku z centrom u Krasnodari Buryat Mongolska u skladi Dalekoshidnoyi respubliki isnuvala z 27 kvitnya 1921 po 30 travnya 1923 roku Utvorena z chastini Zabajkalskoyi guberniyi uvijshla do Buryat Mongolskoyi ARSR z centrom u misti Chita Votska u skladi Nizhnogorodskoyi oblasti 1929 i Nizhnogorodskogo krayu isnuvala z 4 listopada 1920 po 1 sichnya 1932 roku Utvorena z chastini V yatskoyi guberniyi perejmenovana na Udmurtsku AO Administrativnij centr Glazov 1920 1921 Izhevsk 1921 1932 Gorno Altajska u skladi Altajskogo krayu isnuvala z 7 sichnya 1948 po 25 zhovtnya 1990 roku Perejmenovana z Ojrotskoyi peretvorena na Gorno Altajsku ARSR Administrativnij centr Gorno Altajsk Inguska u skladi Pivdenno Shidnoyi oblasti 1924 ta Pivnichno Kavkazkogo krayu isnuvala z 7 lipnya 1924 po 15 sichnya 1934 roku Utvorena z Inguskogo nacionalnogo okrugu Goryanskoyi ARSR uvijshla do skladu Checheno Inguskoyi avtonomnoyi oblasti Administrativnij centr Vladikavkaz Kabardino Balkarska u skladi Kubano Chornomorskoyi do 1924 i Pivdenno Shidnoyi 1924 oblastej Pivnichnokavkazkogo krayu isnuvala z 16 sichnya 1922 po 5 grudnya 1936 roku Utvorena z Kabardinskoyi AO i Balkarskogo nacionalnogo okrugu Goryanskoyi ARSR peretvorena na ARSR Administrativnij centr Nalchik Kabardinska u skladi Kubano Chornomorskoyi oblasti isnuval z 1 veresnya 1921 po 16 sichnya 1922 roku Utvorena z Kabardinskogo nacionalnogo okrugu Goryanskoyi ARSR uvijshla do Kabardino Balkarskoyi AO Administrativnij centr Nalchik Kalmicka u skladi Nizhnovolzkoyi oblasti 1928 Nizhnovolzkogo 1928 1934 Stalingradskogo 1934 1935 i Stavropolskogo krayiv isnuvala z 4 listopada 1920 po 20 zhovtnya 1935 roku Utvorena z chastin Astrahanskoyi i Stavropolskoyi gubernij i chastin Donskoyi ta Terskoyi oblastej Peretvorena na ARSR 9 01 1957 29 07 1958 Administrativnij centr Astrahan 4 11 1920 29 04 1926 Elista 29 04 1926 20 10 1935 Kara Kalpacka isnuvala u skladi Kazahskoyi ARSR do 1930 roku Utvorena 16 lyutogo 1925 roku z Amudar yinskoyi oblasti 20 bereznya 1932 roku peretvorena na ARSR Administrativnij centr Turtkul Kara Kirgizka u skladi RRFSR isnuvala z 14 zhovtnya 1924 po 25 travnya 1925 roku Utvorena z chastin Dzhetisujskoyi Sirdar yinskoyi ta Ferganskoyi oblastej perejmenovana na Kirgizku avtonomnu oblast 25 travnya 1925 roku 1 lyutogo 1926 roku peretvorena na ARSR Administrativnij centr Pishpek Karachayevo Cherkeska u skladi Kubano Chornomorskoyi do 1924 i Pivdenno Shidnoyi 1924 oblastej Pivnichnokavkazkogo do 1926 i Stavropolskogo krayiv isnuvala z 12 sichnya 1922 po 26 kvitnya 1926 roku Utvorena z chastini Goryanskoyi ARSR rozdilena na Karachayevsku AO i Cherkeskij nacionalnij okrug Zanovo stvorena 9 sichnya 1957 roku isnuvala do 17 listopada 1990 roku z Cherkeskoyi AO i chastini Stavropolskogo krayu peretvorena na Karachayevo Cherkesku ARSR Administrativnij centr Mikoyan Shahar 1922 1926 Cherkesk 1957 1990 Karachayevska u skladi Pivnichnokavkazkogo do 1937 Ordzhonikidzevskogo 1937 1943 i Stavropolskogo krayiv isnuvala z 26 kvitnya 1926 po 23 bereznya 1944 roku Vidilena z Karachayevo Cherkeskoyi AO uvijshla do Stavropolskogo krayu Administrativnij centr Mikoyan Shahar do 1939 roku Batalpashinsk Karelska u skladi RRFSR isnuvala z 8 chervnya 1920 po 25 lipnya 1923 roku Utvorena z chastin Arhangelskoyi ta Oloneckoyi gubernij nazivalasya Trudovoyu Komunoyu peretvorena na ARSR Administrativnij centr Petrozavodsk Komi ziryan u skladi Pivnichnogo krayu z 1929 roku isnuvala z 22 serpnya 1921 po 5 grudnya 1936 roku Utvorena z chastin Arhangelskoyi i Pivnichno Dvinskoyi gubernij peretvorena na Komi ARSR Administrativnij centr Siktivkar Ust Sisolsk Marijska u skladi Nizhnogorodskoyi oblasti 1929 Nizhnogorodskogo 1929 1932 i Gorkivskogo krayiv isnuvala z 4 listopada 1920 po 5 grudnya 1936 roku Utvorena z chastin V yatskoyi i Nizhnogorodskoyi gubernij peretvorena na ARSR Administrativnij centr Joshkar Ola Krasnokokshajsk Mongolo Buryatska u skladi RRFSR z 9 sichnya 1922 po 30 travnya 1923 roku Utvorena z chastin Zabajkalskoyi ta Irkutskoyi gubernij uvijshla do Buryat Mongolskoyi ARSR Administrativnij centr Irkutsk Mordovska u skladi Serednovolzkogo krayu isnuvala z 10 sichnya 1930 po 20 grudnya 1934 roku Utvorena z Mordovskogo nacionalnogo okrugu Serednovolzkogo krayu peretvorena na ARSR Administrativnij centr Saransk Nimciv Povolzhya u skladi RRFSR isnuvala z 19 zhovtnya 1918 po 19 grudnya 1924 roku Utvorena z chastin Samarskoyi i Saratovskoyi gubernij nazivalasya Trudovoyu Komunoyu peretvorena na ARSR Administrativnij centr Saratov 1918 1919 Marksshtadt 1919 24 07 1922 Pokrovsk 24 07 1922 19 12 1924 Ojratska u skladi Altajskoyi guberniyi do 1925 Sibirskogo 1925 1930 i Zahidno Sibirskogo krayiv isnuvala z 1 chervnya 1922 po 2 bereznya 1932 roku Utvorena z chastini Altajskoyi guberniyi perejmenovana na Ojrotsku Administrativnij centr Ulala UV skladi Altajskogo krayu z 2 bereznya 1932 po 7 sichnya 1948 roku Perejmenovana na Gorno Altajsku Administrativnij centr Ojrot Tura Pivnichno Osetinska u skladi Pivdenno Shidnoyi oblasti 1924 Pivnichnokavkazkogo krayu isnuvala z 7 lipnya 1924 po 5 grudnya 1936 roku Utvorena z Pivnichno Osetinskogo nacionalnogo okrugu Goryanskoyi ARSR peretvorena na ARSR Administrativnij centr Ordzhonikidze Vladikavkaz Tuvinska u skladi RRFSR isnuvala z 11 zhovtnya 1944 po 10 zhovtnya 1961 roku Utvorena z Tuvinskoyi Narodnoyi Respubliki peretvorena na ARSR Administrativnij centr Kizil Udmurtska v skladi Nizhnogorodskogo 1932 i Gorkivskogo krayiv isnuvala z 1 sichnya 1932 po 28 grudnya 1934 roku Perejmenovana z Votskoyi peretvorena na ARSR Administrativnij centr Izhevsk Hakaska v skladi Zahidno Sibirskogo do 1934 i Krasnoyarskogo krayiv isnuvala z 20 zhovtnya 1930 po 15 serpnya 1991 roku Utvorena z chastini Zahidno Sibirskogo krayu peretvorena na Hakasku RSR Administrativnij centr Abakan Cherkeska v skladi Pivnichnokavkazkogo do 1937 Ordzhonikidzevskogo 1937 1943 i Stavropolskogo krayiv isnuvala z 30 kvitnya 1928 po 9 sichnya 1957 roku Utvorena z Cherkeskogo nacionalnogo okrugu uvijshla do Karachayevo Cherkeskoyi AO Administrativnij centr Cherkesk Batalpashinsk Sulimov Chechenska v skladi Kubano Chornomorskoyi do 1924 i Pivdenno Shidnoyi 1924 oblastej Pivnichnokavkazkogo krayu isnuvala z 30 listopada 1922 po 15 sichnya 1934 roku Utvorena z Chechenskogo nacionalnogo okrugu Goryanskoyi ARSR U 1929 roci buv priyednanij Sunzhenskij kozackij okrug Uvijshla do Checheno Inguskoyi AO Administrativnij centr Groznij Checheno Inguska v skladi Pivnichnokavkazkogo krayu isnuvala z 15 sichnya 1934 po 5 grudnya 1936 roku Utvorena z Chechenskoyi ta Inguskoyi AO peretvorena na ARSR Administrativnij centr Groznij Chuvaska v skladi RRFSR isnuvala z 24 chervnya 1920 po 21 kvitnya 1925 roku Utvorena z chastin Kazanskoyi ta Simbirskoyi gubernij nazivalasya Trudovoyu Komunoyu peretvorena na ARSR Administrativnij centr Cheboksari Azerbajdzhanska RSR Redaguvati Nagirnogo Karabahu u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR isnuvala z 7 lipnya 1923 roku po 1936 rik Utvorena z chastini Azerbajdzhanskoyi RSR perejmenovana na Nagirno Karabasku z centrom u misti Stepanakert u 1923 Shusha Nagirno Karabaska avtonomna oblast isnuvala po 3 veresnya 1991 roku koli bula perejmenovana v AO Nagirnogo Karabahu j uvijshla do skladu samoprogoloshenoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Nahichevanska u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR isnuvala z 1923 po 9 lyutogo 1924 roku Utvorena z chastini kolishnoyi Erivanskoyi guberniyi nazivalasya Avtonomnim krayem peretvorena na ARSR Administrativnij centr Nahichevan Gruzinska RSR Redaguvati Pivdenno Osetinska u skladi Gruzinskoyi RSR isnuvala z 20 kvitnya 1922 po 11 grudnya 1990 roku Bula utvorena z chastini Goryanskoyi ARSR uvijshla do skladu Gruziyi Administrativnij centr Chinvali Staliniri Tadzhicka RSR Redaguvati Gorno Badahshanska avtonomna oblast u skladi Tadzhickoyi RSR utvorena 2 sichnya 1925 roku z centrom u misti Horog Avtonomna prefektura RedaguvatiIspaniya Redaguvati Avtonomna spilnotaKitaj Redaguvati Avtonomni prefekturi KNRDiv takozh RedaguvatiGuberniya OblastPosilannya RedaguvatiAvtonomna oblast Arhivovano 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avtonomna oblast amp oldid 36196200