Забайкальська губернія — адміністративно-територіальна одиниця в складі Далекосхідної республіки, а потім Далекосхідної області РРФСР, що існувала з 6 листопада 1922 року по 4 січня 1926 року.
| Забайкальська губернія | |
| Дата створення / заснування | 15 листопада 1922 |
|---|---|
| Країна | Далекосхідна республіка і СРСР |
| Столиця | Чита |
| Адміністративна одиниця | Далекосхідна область |
| Кількість населення | 563 500 осіб |
| На заміну | Забайкальська область |
| Час/дата припинення існування | 4 січня 1926 |
Адміністративний центр — місто Чита.
Передісторія ред.
6 квітня 1920 східна частина колишньої Забайкальської області Російської імперії увійшла до складу Далекосхідної республіки (ДСР) як Забайкальська область ДСР, а 22 листопада того ж року з чотирьох західних повітів Забайкальської області була утворена Прибайкальська область ДСР. У 1922 році в складі області було утворено два нових повіти: Александрово-Заводський і Стрєтенський, які не були затверджені урядом ДСР, проте продовжували існувати.
Історія ред.
Законом Далекосхідної республіки від 6 листопада 1922 року Забайкальська область була перетворена на губернію і складалася з повітів:
1) Акшинського, 2) Нерчинського, 3) Нерчинсько-Заводського, 4) Читинського, 5) Александрово-Заводського і 6) Стрєтенського.
15 листопада 1922 року Далекосхідна республіка увійшла до складу РРФСР як Далекосхідна область. 12 грудня 1923 року з решти частин Верхньоудинського і Троїцькосавського повітів, що залишилися після передання їх територій до складу Бурят-Монгольської АРСР, було утворено Петровський (Петро-Заводський) повіт. 18 лютого 1924 року Акшинський повіт було долучено до Читинського, а Нерчинсько-Заводський повіт - до Стрєтенського, і також Александрово-Заводський повіт перейменовано на Борзинський.
Станом на 1 січня 1926 губернія складалася на 5 повітів: Борзинський, Нерчинський, Петровсько-Заводський, Стрєтенський, Читинський.
4 січня 1926, зі скасуванням Далекосхідної області, Забайкальська губернія була ліквідована. Її територія, з поділом на Читинський і Стрєтенський округи, увійшла в новостворений Далекосхідний край.
Примітки ред.
- Гавло Ю.Н.. Административно-территориальное устройство Дальневосточной республики // Вопросы теории права и государственного строительства. — Томск, 1978. — 9 листопада. — С. 74—80.
- ↑ Забайкальская губерния // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Прибайкальская губерния // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Хабаровск: Информационно-справочное издание / Абрамович К.Л.. — Хабаровск : Частная коллекция, 2000. — С. 54. — ISBN 5-7875-0006-7.
- Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М. : Главное управление коммунального хозяйства НКВД, 1926. — 284 с. — 4000 прим.
Посилання ред.
- Забайкальская губерния Дальневосточного края. ez.chita.ru. Проект «Энциклопедия Забайкалья». Дата обращения: 19 января 2019. Архивировано 24 сентября 2018 года.