Чебоксари Чебокса ри або Шупашка р рос Чебоксары чув Шупашкар місто в Росії столиця Чуваської Республіки Населення 497 6

56°08′ пн. ш. 47°15′ сх. д. / 56.133° пн. ш. 47.250° сх. д. / 56.133; 47.250Координати: 56°08′ пн. ш. 47°15′ сх. д. / 56.133° пн. ш. 47.250° сх. д. / 56.133; 47.250

Часовий пояс

UTC+4

День міста

17 серпня

Влада

Вебсторінка

gcheb.cap.ru

Міський голова

Н. И. Емельянов(рос.)

Мапа

Чебоксари

Чебоксари у Вікісховищі

Опис міста Редагувати

Географічне положення міста на фото зі супутника

Чебоксари розташовані на правому березі річки Волга між містами Нижній Новгород і Казань. Місто є архітектурною пам'яткою Росії.

До складу Чебоксар входять три райони — Калінінський, Ленінський, Московський і Заволзьке територіальне управління. Селища, що входять до складу Чебоксар: Нові Лапсари, Соснівка, Альгешеве.

Чебоксари мають місто-супутник — Новочебоксарськ (населення коло 125 тис. осіб). День міста Чебоксари: третя неділя серпня.

Загальна довжина сучасних кордонів міста становить 83,3 км, з них по суходолу — 67 км, вздовж набережної Волги — 16,3 км. Площа міста, разом з заволзькою частиною, становить 23 302 га.

Основні промислові підприємства та комунально-складські заклади об'єднані в промислові зони: Східну і Південну (80 % робочих місць промисловості міста). В центральному секторі міста мешкає близько 7 % населення, зосереджено близько 70—75 % робочих місць невиробничої сфери. Північний сектор — Заволжя — найменш заселений район і характеризується в основному як відпочинкова зона.

Історія Редагувати

Перше достовірне зображення міста Чебоксари (гравюра 1733)

Герб Чебоксар (1781)

Чебоксарський ботанічний сад, філія Головного ботанічного саду РАН

У письмових джерелах Чебоксари згадуються з 1469 року, коли московські воїни зупинились тут на своєму шляху на Казанське ханство. Однак як населений пункт він існував набагато раніше. За даними археологічним розкопок на його місці з рубежу XIII–XIV сторіч існувало булгаро-чувашське поселення.
У 1555 було збудовано московську військову фортецю Чебоксари, крім фортець був закладений ще торгово-промисловий посад.
У 1625 в Чебоксарах налічувалось 458 військовослужбовця; за даними 1646 року, в посаді мешкав 661 чоловік.
У 1-й чверті XVIII сторіччя деякі категорії служилих людей (стрільці, козаки) були переведені в податні стани. За результатами 1-ї ревізії 1723 року, в Чебоксарах налічувалось 1924 чол. податного населення (чоловіків); в 1879 мешкало 4498 людей (2308 жін., 2190 чол.), в тому числі 2450 міщан, 277 купців, 146 дворян.
З кінця XVII — початку XVIII сторіччя Чебоксари вважалися великим торговельним містом Поволжя, у 1781 році набули статусу провінційного міста Казанської губернії. На початку XIX сторіччя його населення становило п'ять з половиною тисяч мешканців, а промисловість обмежувалась лісопилкою та декількома невеличкими заводиками. Місто було відоме також багатьма церквами (25 церков и 4 монастирі), а чебоксарські дзвони знали в Лондоні и Парижі.
У XVI — 1-й половині XVII сторіччя в місті були побудовані Введенський собор, 4 монастирі: 2 чоловічих — Троїцький та Преображенський, 2 жіночих — Миколаївський та Благовіщенський, 1 чоловічий пустинь Сретенська (Володимирська, пізніше монастир), 8 церков.
У XVIII сторіччі в Чебоксарах були збудовані кам'яні будинки скарбниці й архіву, магістрату, 10 кам'яних церков. 1880 року тут налічувалось 783 будинки (в тому числі 33 кам'яних), 91 крамниця и магазин, 3 училища, 2 лікарні, 1 банк.
На початку XX сторіччя в місті мешкало 5,1 тис. осіб. Загальна площа території, разом з передмістями: Геронт'ївською слободою, Лакріївкою, Усадкою, Набережною, Кнутихою, Будайкою, Селиванівкою, Якимівою, Свічкиним, становила приблизно 600 га.

Адміністративний поділ Редагувати

До складу Чебоксар входять три адміністративних райони:

Калінінський,
Ленінський,
Московський.

Клімат Редагувати

Клімат Чебоксар
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	4,7	5,0	12,4	24,0	32,5	36,2	38,6	39,9	29,7	21,4	11,4	7,0	39,9
Середній максимум, °C	−9,4	−7,4	−1,5	8,5	18,4	22,2	24,2	22,0	15,5	6,6	−1,2	−6,2	7,6
Середня температура, °C	−12,9	−10,7	−5,1	4,3	12,6	16,6	18,8	16,6	10,6	3,1	−3,4	−9,1	3,5
Середній мінімум, °C	−16,4	−14,1	−8,5	0,4	7,7	11,9	14,4	12,4	7,2	0,8	−5,8	−12,2	−0,2
Абсолютний мінімум, °C	−39	−33	−27	−16,9	−2	1,0	6,2	3,6	−2,5	−11,9	−25,9	−44,3	−44,3
Норма опадів, мм	29	19	25	33	37	60	65	52	51	51	43	34	499
Джерело: Погода та клімат ВМО(рос.)

Економіка Редагувати

Чебоксарський завод промислових тракторів
Чебоксарський агрегатний завод
Чебоксарський електроапаратний завод
Текстільмаш
Чебоксарський приладобудівний завод
Чебоксарський завод електровимірювальних приладів
Чебоксарський дослідно-експериментальний завод «Энергозапчасть»
Чебоксарський завод кабельних виробів «Чувашкабель»
Чебоксарський бавовняний комбінат
Чебоксарська панчішно-трикотажна фабрика
Чебоксарська лентоткацька фабрика
Чувашенерго
Чебоксарська кондитерська фабрика
Лікеро-горілчаний завод «Чебоксарський»
Чебоксарський пивоварний завод
Чебоксарське виробниче об'єднання імені В. І. Чапаєва

Транспорт Редагувати

Економіко-географічне положення міста характеризується наявністю автомагістралей «Нижній Новгород — Чебоксари — Ульяновськ», а через дамбу Чебоксарської ГЕС — на Казань і Йошкар-Олу. Через Чебоксари проходять дві федеральні автомагістралі: М7 «Волга» і A119 А119 «В'ятка».

Місто має власний аеропорт і залізничний вокзал.

Міський громадський транспорт представлений тролейбусом, автобусом, маршрутними таксі і таксі.

14 січня 2020 року відкрито новий міжміський тролейбусний маршрут № 100 «Чебоксари (Червона площа) — Новочебоксарськ (Бібліотека)». Маршрут руху в Чебоксарах пролягає по Президентському проспекту, вулиці Калініна, Марпосадському шосе, у Новочебоксарську — вулицею Радянською. Випуск на лінію становить 4 тролейбуси, інтервал руху — 24 хвилини. На маршруті працюють тролейбуси з можливістю автономного ходу УТТЗ-6241-10-02 «Горожанин» (№ 909—912), які обслуговуються тролейбусним депо № 1 міста Чебоксари.

Телекомунікації Редагувати

Національне радіо Чувашії

Освіта Редагувати

Чуваський державний університет імені І. М. Ульянова

Чуваський державний університет імені І. М. Ульянова
Чуваський державний педагогічний університет імені І. Я. Яковлєва
Чуваська державна сільськогосподарська академія
Чебоксарський кооперативний інститут — філія Російського університету кооперації
Чуваська державний інститут культури і мистецтв
Чебоксарська фізико-математична школа-інтернат

Крім вище перерахованих діє декілька філій інститутів з інших міст.

Театри і філармонія Редагувати

Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова
Чуваський державний театр опери та балету
Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр
Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель
Чуваський державний театр ляльок
Чуваська державна філармонія

Музеї Редагувати

Чуваський національний музей
Чуваський державний художній музей
Музей Мішші Сеспеля
Літературний музей ім. К. В. Іванова.
Музей чуваської вишивки

Міжнародні зв'язки Редагувати

У Чебоксар існують побратимські відносини з трьома містами:

Православні храми и монастирі Редагувати

Введенський собор (1651)
Церква Михаїла Архангела (1702)
Ансамбль Свято-Троїцького монастиря (XVII—XVIII ст.)
Свято-Троїцький чоловічий монастир
Володимирська церква (1716)
Воскресенська церква (1758)
Успенська церква (1763)
Усипальниця Єфремова (1911)
Спасо-Преображенський жіночий монастир
Казанська церква
Храм-годинникова вежа Іоанна Воїна
Церква 2000-річчя Різдва Христового
Храм Святих Новомучеників і Сповідаючихся Російських
Храм Взискання загиблих

Мости Редагувати

Гагарінський міст
Калінінський міст
Московський міст
Октябрський міст
Сугутський міст

Відомі люди Редагувати

Тут народилися філолог і методист Сергій Абакумов, космонавт Андріян Нікалаєв, біатлоністка Лілія Вайгіна-Єфремова та інші відомі особистості.

Тривалий час у місті жив та керував геологічною партією відомий радянський письменник-фантаст Ігор Дручин, помер у Чебоксарах у листопаді 2002 року.

Примітки Редагувати

Районы города. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.

Посилання Редагувати

Чебоксари // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 728.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чебоксари

Офіційний сайт міста Чебоксари [ 7 грудня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
Міський інформаційний портал [ 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
Мапа Чебоксар [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Районы города. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 7 січня 2013.

[2] . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.