www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джалал Абадська область Жалал Абад облусуОсновні даніПрізвисько Країна КиргизстанУтворена 21 листопада 1939Населення 1 0

Джалал-Абадська область

Джалал-Абадська область
Жалал-Абад облусу
Основні дані
Прізвисько:
Країна:  Киргизстан
Утворена: 21 листопада 1939
Населення: ▲ 1 036 700 (2011)
Площа: 33,700 км²
Густота населення: 30,76 осіб/км²
Телефонні коди: +-32
Обласний центр: Джалал-Абад
Райони: 8
Міста:

обласного значення
районного значення


5
Смт: 8
Села: 415
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів:
Інтернет-домени:
Обласна влада
Вебсторінка:
Голова ОДА: Жусупбек Шаріпов
Рада:
Голова ради:
Мапа

Джалал-Абадська область (кирг. Жалал-Абад облусу) — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Джалал-Абад. Населення — 962,200 осіб (на 2005 рік). Джалал-Абадська область була утворена 21 листопада 1939 року. 27 січня 1959 року вона стала частиною Ошської області, але була поновлена, як область 14 грудня 1990 року. Адміністративна одиниця складається з 8 районів, включає 5 міст, 8 селищ міського типу і 415 сіл.

Географія Редагувати

Джалал-Абадська область займає площу 33,700 км² (16.9% території всієї країни) і знаходиться у центрально-західній частині Киргизстану.

Південний край області є частиною Ферганської долини. Решта частина області має гірський рельєф. М41, основний автошлях з півночі на південь, сполучає місто Бішкек з містом Ош, має кривий маршрут, що проходить центром області. Інша дорога йде через південний край області майже до західного краю, а потім повертає на північний схід до долини Чаткал, до Кизил-Адиру, що у Талаській області. Інша дорога (закрита у зимовий час, вимагає джип із серії Фергани) простягається на схід до Казармана і міста Нарин.

Невід'ємною частиною енергетичної системи країни є Токтогульське водосховище, яке поставляє електроенергію і воду для Киргизстану і сусідніх країн.

Історія Редагувати

Гірські регіони області заселили кочові племена киргизів-скотарів, тюркомовних переселенців з Алтаю. У більш рівнинних регіонах тривалий час зберігалися автохонні індоєвропейські групи іранського походження. До кінця середніх віків, після інтенсивних тюрксько-монгольських міграцій, вони поступово тюркизувалися, але зберегли досить розвинену міську та землеробську культуру: так утворюється узбецький етнос. Цей етнокультурний поділ за рівнем рельєфу у Ферганській долині в цілому і в області зокрема зберігався з кінця середніх віків до нашого часу, поки, вже після встановлення адміністративно-територіального поділу Киргизької РСР, групи традиційно гірських киргизів перейшли на осілий спосіб життя і переселилися ближче до підніжжя гір. Територія області до кінця XIX століття перебувала під контролем Кокандського ханства, поки і ханство, і залежні від нього території не увійшли до складу Російської імперії. Власне Жалалабатська область була утворена в 1939 році. Потім, під час програми з адміністративно-територіального укрупнення, вона була скасована в 1959 році (увійшла до складу Ошської області). Згодом знову відновлена у 1990 році, через швидке зростання її населення.

У листопаді 2005 року, в колоніях Джалал-Абадської і Чуйської областей стався найгучніший тюремний бунт на пострадянському просторі. Заколот був припинений за допомогою вогнепальної зброї і бронетехніки. За офіційними даними, в ході операції загинули кілька десятків осіб.

Населення Редагувати

Ствном на 2011 рік в області проживає 1 036 700 осіб (20 % населення Киргизстану), населення за даними статистики 2003 року — 834 тис. осіб, густота населення 26 осіб на 1 км² (в долинах 200—500 осіб 1 км², в горах 0-5 осіб 1 км² . Для області традиційно характерна висока народжуваність, особливо в сільській місцевості, хоча вона значно знизилася. У населенні області переважають киргизи (близько 72%), узбеки (близько 25%), які складають основну масу прикордонного населення Ферганської долини, є невелика кількість росіян і турків. Основна релігія — іслам світського спрямування, з домішками шаманізму в середовищі киргизів. Середній розмір домогосподарства в області — 5,5 людини (найвищій показник в республіці). Сільські киргизи спочатку кинулися в Джалал-Абад, потім у Чуйську область і Фрунзе (Бішкек), а останнім часом на заробітки до Росії. Високогірні райони області є регіоном традиційного проживання киргизів — кочівників і скотарів (див. Тюрки), що складають абсолютну більшість населення області. Але в силу свого прикордонного положення поруч з Узбекистаном, в області висока частка різноманітних етнічних меншин. За даними перепису 1999 року, в області проживало 868 тис. жителів (962 тис. у 2005 році) — 18 % населення країни.

Національний склад Редагувати

Етнічний склад населення області:
Чисельність
в 1989 році		 % Чисельність
в 1999 році		 % Чисельність
в 2009 році		 %
всього 743 279 100,00 % 869 259 100,00 % 1 009 889 100,00 %
Киргизи 452 868 60,93 % 607 036 69,83 % 725 321 71,82 %
Узбеки 175 705 23,64 % 212 030 24,39 % 250 748 24,83 %
Росіяни 54 024 7,27 % 17 930 2,06 % 9 120 0,90 %
Турки 4 413 0,59 % 4 842 0,56 % 5 842 0,58 %
Таджики 4 525 0,61 % 5 236 0,60 % 5 642 0,56 %
Татари 15 936 2,14 % 6 933 0,80 % 3 694 0,37 %
Уйгури 3 360 0,45 % 3 776 0,43 % 3 271 0,32 %
Курди 8 173 1,10 % 2 158 0,25 % 1 902 0,19 %
Азербайджанці 586 0,08 % 259 0,03 % 996 0,10 %
Українці 9 503 1,28 % 2 463 0,28 % 789 0,08 %
Казахи 1 564 0,21 % 1 130 0,13 % 692 0,07 %
Хемшили … … 382 0,04 % 352 0,03 %
Корейці 672 0,09 % 377 0,04 % 237 0,02 %
Німці 4 425 0,60 % 672 0,08 % 210 0,02 %
Башкири 1 055 0,14 % 392 0,05 % 164 0,02 %
Чеченці 255 0,03 % 114 0,01 % 89 0,01 %
Араби 65 0,01 % 861 0,10 % 75 0,01 %
Грузини 200 0,03 % 116 0,01 % 51 0,01 %
Туркмени 137 0,02 % 33 0,00 % 46 0,00 %
Перси 43 0,01 % 58 0,01 % 46 0,00 %
Білоруси 624 0,08 % 115 0,01 % 45 0,00 %
Балкарці 126 0,02 % 49 0,01 % 44 0,00 %
Вірмени 730 0,10 % 109 0,01 % 38 0,00 %
Дунгани 60 0,01 % 24 0,00 % 36 0,00 %
Кримські татари 2 261 0,30 % 18 0,00 % 31 0,00 %
інші 1 969 0,26 % 2146 0,29 % 408 0,05 %

Економіка Редагувати

Основні соціально-економічні показники Редагувати

  • Населення: 1 023 200 (оцінка на 1 січня 2010)
  • Зайняте населення: 390 700 (2008)
  • Чисельність зареєстрованих безробітних: 18 707 (2008)
  • Експорт: 87,1 млн. $ (2008)
  • Імпорт: 111,5 млн. $ (2008)
  • Прямі іноземні інвестиції (2008): 16,8 млн. $

Економіка Редагувати

Індустріалізація області, що проводилася за часів СРСР, виражалася в основному в будівництві великих ГЕС, основний кваліфікований обслуговчий персонал на яких був з РРФСР і УРСР. Тоді ж інтенсивно розвивалося бавовництво, іригаційне зрошення в умовах колгоспних і радгоспних господарств, де було задіяно киргизьке і узбецьке населення. Розпад СРСР призвів до деіндустріалізації краю, як і країни в цілому, занепаду технологічно оснащеного сільського господарства. Адміністративна одиниця страждає від безробіття, що досягає 70%. В області в минулому вівся інтенсивний видобуток нафти, газу, кам'яного вугілля (Кок-Янгак, Таш-Кумир) і поліметалічних руд. Основний внесок в економіку приносить електроенергія з каскаду ГЕС і водосховищ на річці Нарин: Токтогульське водосховище, Курпсайське водосховище, Таш-Кумирське водосховище, Учкурганське водосховище). За радянських часів помітним був внесок у машинобудування, електротехніку, будівництво, бавовно-очисну, легку та харчову промисловості. У Ферганській долині розвинене поливне землеробство. Спеціалізація: зернові, бавовник, тютюн, виноград, садівництво, тваринництво (вівці, кози, корови, коні), шовківництво; на схилах - богарне землеробство. У горах найважливіша галузь — вівчарство.

Населені пункти Редагувати

Таш-Кумир

В області розташовані такі міста:

Райони Джалал-Абадської області Редагувати

Джалал-Абадська область поділена на 8 районів (південні райони пронумеровані зі сходу на захід): :

Визначні пам'ятки Редагувати

Область має в своєму розпорядженні рекреаційно-туристичний матеріал. Тут розташовано три особливо охоронювані природні території: Беш-Аральський державний заповідник, Сари-Челекський державний біосферний заповідник і Падишатинський державний заповідник. Сам обласний центр — місто Джалал-Абад здавна є курортом (мінеральні джерела). Також на території області розташовані Арсланбобські водоспади, озеро Сари-Челек; середньовічний мавзолей Шах-Фазіль (XIII століття).

Керівництво Джалал-Абадської області Редагувати

Голови облвиконкому Редагувати

  1. Сурабаєв Камбарли (1939)
  2. Токобаєв Молдогази (1940 — 1941)
  3. Айдаров Бекбо (1941 — червень 1941)
  4. Суєркулов Абди Суєркулович (червень 1941 — жовтень 1942)
  5. Шабаєв Досу (1942 — 1944)
  6. Ішимов Бекмолдо (1944 — 1946)
  7. Курманалієв Іанбет (1946 — 194.7)
  8. Шаназаров (1947)
  9. Рисбаєв Абдикарім (1950 — 1951)
  10. Кульмірзаєв У. (195.2 — 1955)
  11. Ташиєв Кулназар (1955 — 1959)

1-і секретарі обкому КП Киргизії Редагувати

  1. Ващук Микола Дем'янович (1939 — 194.2)
  2. Нікулін Віктор Михайлович (травень 1944 — травень 1945)
  3. Шабаєв Досу (1945 — 1946)
  4. Аманов Муктали (1946 — 1949)
  5. Джаналієв Кадирали (січень 1949 — лютий 1951)
  6. Аламанов Баян (лютий 1951 — 1955)
  7. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1955 — січень 1959)
  8. Кутманова Зебікан Кутманівна (лютий 1991 — серпень 1991)

Персоналії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Чиселність постоянного населения на 1 січня. Киргизстат. Процитовано 13 вересня 2014. [недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Brief Description of Jalal-Abad Province [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  3. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 30 червня 2010. 
  4. . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011. 
  5. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2013. 
  6. По переписи 1989 года хемшилы включались в состав армян
  7. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011. 
  8. . Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 30 червня 2010. 
  9. . Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 30 червня 2010. 
  10. ↑ . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011. 
  11. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011. 
  12. . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 червня 2010. 

Посилання Редагувати

  • Державний Інтернет портал — Джалал-Абадська область[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhalal Abadska oblastZhalal Abad oblusuOsnovni daniPrizvisko Krayina KirgizstanUtvorena 21 listopada 1939Naselennya 1 036 700 2011 1 Plosha 33 700 km Gustota naselennya 30 76 osib km Telefonni kodi 32Oblasnij centr Dzhalal AbadRajoni 8Mista oblasnogo znachennyarajonnogo znachennya 5Smt 8Sela 415Selishni radi Silski radi Nomeri avtomobiliv Internet domeni Oblasna vladaVebstorinka Golova ODA Zhusupbek SharipovRada Golova radi MapaDzhalal Abadska oblast kirg Zhalal Abad oblusu administrativno teritorialna odinicya Kirgizstanu Oblasnij centr misto Dzhalal Abad Naselennya 962 200 osib na 2005 rik Dzhalal Abadska oblast bula utvorena 21 listopada 1939 roku 27 sichnya 1959 roku vona stala chastinoyu Oshskoyi oblasti ale bula ponovlena yak oblast 14 grudnya 1990 roku Administrativna odinicya skladayetsya z 8 rajoniv vklyuchaye 5 mist 8 selish miskogo tipu i 415 sil 2 Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Nacionalnij sklad 4 Ekonomika 4 1 Osnovni socialno ekonomichni pokazniki 4 2 Ekonomika 5 Naseleni punkti 6 Rajoni Dzhalal Abadskoyi oblasti 7 Viznachni pam yatki 8 Kerivnictvo Dzhalal Abadskoyi oblasti 8 1 Golovi oblvikonkomu 8 2 1 i sekretari obkomu KP Kirgiziyi 9 Personaliyi 10 Primitki 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiDzhalal Abadska oblast zajmaye ploshu 33 700 km 16 9 teritoriyi vsiyeyi krayini i znahoditsya u centralno zahidnij chastini Kirgizstanu Pivdennij kraj oblasti ye chastinoyu Ferganskoyi dolini Reshta chastina oblasti maye girskij relyef M41 osnovnij avtoshlyah z pivnochi na pivden spoluchaye misto Bishkek z mistom Osh maye krivij marshrut sho prohodit centrom oblasti Insha doroga jde cherez pivdennij kraj oblasti majzhe do zahidnogo krayu a potim povertaye na pivnichnij shid do dolini Chatkal do Kizil Adiru sho u Talaskij oblasti Insha doroga zakrita u zimovij chas vimagaye dzhip iz seriyi Fergani prostyagayetsya na shid do Kazarmana i mista Narin Nevid yemnoyu chastinoyu energetichnoyi sistemi krayini ye Toktogulske vodoshovishe yake postavlyaye elektroenergiyu i vodu dlya Kirgizstanu i susidnih krayin Istoriya RedaguvatiGirski regioni oblasti zaselili kochovi plemena kirgiziv skotariv tyurkomovnih pereselenciv z Altayu U bilsh rivninnih regionah trivalij chas zberigalisya avtohonni indoyevropejski grupi iranskogo pohodzhennya Do kincya serednih vikiv pislya intensivnih tyurksko mongolskih migracij voni postupovo tyurkizuvalisya ale zberegli dosit rozvinenu misku ta zemlerobsku kulturu tak utvoryuyetsya uzbeckij etnos Cej etnokulturnij podil za rivnem relyefu u Ferganskij dolini v cilomu i v oblasti zokrema zberigavsya z kincya serednih vikiv do nashogo chasu poki vzhe pislya vstanovlennya administrativno teritorialnogo podilu Kirgizkoyi RSR grupi tradicijno girskih kirgiziv perejshli na osilij sposib zhittya i pereselilisya blizhche do pidnizhzhya gir Teritoriya oblasti do kincya XIX stolittya perebuvala pid kontrolem Kokandskogo hanstva poki i hanstvo i zalezhni vid nogo teritoriyi ne uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi Vlasne Zhalalabatska oblast bula utvorena v 1939 roci Potim pid chas programi z administrativno teritorialnogo ukrupnennya vona bula skasovana v 1959 roci uvijshla do skladu Oshskoyi oblasti Zgodom znovu vidnovlena u 1990 roci cherez shvidke zrostannya yiyi naselennya U listopadi 2005 roku v koloniyah Dzhalal Abadskoyi i Chujskoyi oblastej stavsya najguchnishij tyuremnij bunt na postradyanskomu prostori Zakolot buv pripinenij za dopomogoyu vognepalnoyi zbroyi i bronetehniki Za oficijnimi danimi v hodi operaciyi zaginuli kilka desyatkiv osib 3 Naselennya RedaguvatiStvnom na 2011 rik v oblasti prozhivaye 1 036 700 osib 20 naselennya Kirgizstanu naselennya za danimi statistiki 2003 roku 834 tis osib gustota naselennya 26 osib na 1 km v dolinah 200 500 osib 1 km v gorah 0 5 osib 1 km Dlya oblasti tradicijno harakterna visoka narodzhuvanist osoblivo v silskij miscevosti hocha vona znachno znizilasya U naselenni oblasti perevazhayut kirgizi blizko 72 uzbeki blizko 25 yaki skladayut osnovnu masu prikordonnogo naselennya Ferganskoyi dolini ye nevelika kilkist rosiyan i turkiv Osnovna religiya islam svitskogo spryamuvannya z domishkami shamanizmu v seredovishi kirgiziv Serednij rozmir domogospodarstva v oblasti 5 5 lyudini najvishij pokaznik v respublici Silski kirgizi spochatku kinulisya v Dzhalal Abad potim u Chujsku oblast i Frunze Bishkek a ostannim chasom na zarobitki do Rosiyi Visokogirni rajoni oblasti ye regionom tradicijnogo prozhivannya kirgiziv kochivnikiv i skotariv div Tyurki sho skladayut absolyutnu bilshist naselennya oblasti Ale v silu svogo prikordonnogo polozhennya poruch z Uzbekistanom v oblasti visoka chastka riznomanitnih etnichnih menshin Za danimi perepisu 1999 roku v oblasti prozhivalo 868 tis zhiteliv 962 tis u 2005 roci 18 naselennya krayini Nacionalnij sklad Redaguvati Etnichnij sklad naselennya oblasti 4 5 Chiselnist v 1989 roci Chiselnist v 1999 roci Chiselnist v 2009 roci vsogo 743 279 100 00 869 259 100 00 1 009 889 100 00 Kirgizi 452 868 60 93 607 036 69 83 725 321 71 82 Uzbeki 175 705 23 64 212 030 24 39 250 748 24 83 Rosiyani 54 024 7 27 17 930 2 06 9 120 0 90 Turki 4 413 0 59 4 842 0 56 5 842 0 58 Tadzhiki 4 525 0 61 5 236 0 60 5 642 0 56 Tatari 15 936 2 14 6 933 0 80 3 694 0 37 Ujguri 3 360 0 45 3 776 0 43 3 271 0 32 Kurdi 8 173 1 10 2 158 0 25 1 902 0 19 Azerbajdzhanci 586 0 08 259 0 03 996 0 10 Ukrayinci 9 503 1 28 2 463 0 28 789 0 08 Kazahi 1 564 0 21 1 130 0 13 692 0 07 Hemshili 6 382 0 04 352 0 03 Korejci 672 0 09 377 0 04 237 0 02 Nimci 4 425 0 60 672 0 08 210 0 02 Bashkiri 1 055 0 14 392 0 05 164 0 02 Chechenci 255 0 03 114 0 01 89 0 01 Arabi 65 0 01 861 0 10 75 0 01 Gruzini 200 0 03 116 0 01 51 0 01 Turkmeni 137 0 02 33 0 00 46 0 00 Persi 43 0 01 58 0 01 46 0 00 Bilorusi 624 0 08 115 0 01 45 0 00 Balkarci 126 0 02 49 0 01 44 0 00 Virmeni 730 0 10 109 0 01 38 0 00 Dungani 60 0 01 24 0 00 36 0 00 Krimski tatari 2 261 0 30 18 0 00 31 0 00 inshi 1 969 0 26 2146 0 29 408 0 05 Ekonomika RedaguvatiOsnovni socialno ekonomichni pokazniki Redaguvati Naselennya 1 023 200 ocinka na 1 sichnya 2010 7 Zajnyate naselennya 390 700 2008 8 Chiselnist zareyestrovanih bezrobitnih 18 707 2008 9 Eksport 87 1 mln 2008 10 Import 111 5 mln 2008 10 Pryami inozemni investiciyi 2008 16 8 mln 11 Ekonomika Redaguvati Industrializaciya oblasti sho provodilasya za chasiv SRSR virazhalasya v osnovnomu v budivnictvi velikih GES osnovnij kvalifikovanij obslugovchij personal na yakih buv z RRFSR i URSR Todi zh intensivno rozvivalosya bavovnictvo irigacijne zroshennya v umovah kolgospnih i radgospnih gospodarstv de bulo zadiyano kirgizke i uzbecke naselennya Rozpad SRSR prizviv do deindustrializaciyi krayu yak i krayini v cilomu zanepadu tehnologichno osnashenogo silskogo gospodarstva Administrativna odinicya strazhdaye vid bezrobittya sho dosyagaye 70 V oblasti v minulomu vivsya intensivnij vidobutok nafti gazu kam yanogo vugillya Kok Yangak Tash Kumir i polimetalichnih rud Osnovnij vnesok v ekonomiku prinosit elektroenergiya z kaskadu GES i vodoshovish na richci Narin Toktogulske vodoshovishe Kurpsajske vodoshovishe Tash Kumirske vodoshovishe Uchkurganske vodoshovishe Za radyanskih chasiv pomitnim buv vnesok u mashinobuduvannya elektrotehniku budivnictvo bavovno ochisnu legku ta harchovu promislovosti U Ferganskij dolini rozvinene polivne zemlerobstvo Specializaciya zernovi bavovnik tyutyun vinograd sadivnictvo tvarinnictvo vivci kozi korovi koni shovkivnictvo na shilah bogarne zemlerobstvo U gorah najvazhlivisha galuz vivcharstvo Naseleni punkti Redaguvati nbsp Tash KumirV oblasti roztashovani taki mista Dzhalal Abad Kara Kul Kerben Kok Zhangak Majluu Suu TashkomurRajoni Dzhalal Abadskoyi oblasti RedaguvatiDzhalal Abadska oblast podilena na 8 rajoniv pivdenni rajoni pronumerovani zi shodu na zahid 12 Rajon Stolicya RoztashuvannyaSuzackij rajon Suzak pivden1Bazar Korgonskij rajon Bazar Korgon pivden2Nookenskij rajon Massi pivden3Aksijskij rajon Kerben pivden4Ala Bukskij rajon Ala Buka pivden5Chatkalskij rajon Kanish Kiya zahidToktogulskij rajon Toktogul pivnichToguz Toroskij rajon Kazarman shidViznachni pam yatki RedaguvatiOblast maye v svoyemu rozporyadzhenni rekreacijno turistichnij material Tut roztashovano tri osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi Besh Aralskij derzhavnij zapovidnik Sari Chelekskij derzhavnij biosfernij zapovidnik i Padishatinskij derzhavnij zapovidnik Sam oblasnij centr misto Dzhalal Abad zdavna ye kurortom mineralni dzherela Takozh na teritoriyi oblasti roztashovani Arslanbobski vodospadi ozero Sari Chelek serednovichnij mavzolej Shah Fazil XIII stolittya Kerivnictvo Dzhalal Abadskoyi oblasti RedaguvatiGolovi oblvikonkomu Redaguvati Surabayev Kambarli 1939 Tokobayev Moldogazi 1940 1941 Ajdarov Bekbo 1941 cherven 1941 Suyerkulov Abdi Suyerkulovich cherven 1941 zhovten 1942 Shabayev Dosu 1942 1944 Ishimov Bekmoldo 1944 1946 Kurmanaliyev Ianbet 1946 194 7 Shanazarov 1947 Risbayev Abdikarim 1950 1951 Kulmirzayev U 195 2 1955 Tashiyev Kulnazar 1955 1959 1 i sekretari obkomu KP Kirgiziyi Redaguvati Vashuk Mikola Dem yanovich 1939 194 2 Nikulin Viktor Mihajlovich traven 1944 traven 1945 Shabayev Dosu 1945 1946 Amanov Muktali 1946 1949 Dzhanaliyev Kadirali sichen 1949 lyutij 1951 Alamanov Bayan lyutij 1951 1955 Baltagulov Tyuregeldi Baltagulovich 1955 sichen 1959 Kutmanova Zebikan Kutmanivna lyutij 1991 serpen 1991 Personaliyi RedaguvatiBokonbayev Dzhoomart kirgizkij pismennik Primitki Redaguvati Chiselnist postoyannogo naseleniya na 1 sichnya Kirgizstat Procitovano 13 veresnya 2014 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Brief Description of Jalal Abad Province Arhivovano 31 travnya 2010 u Wayback Machine ros Gazeta Situaciya 25 sichnya 2009 str 3 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2011 Procitovano 30 chervnya 2010 Perepis naseleniya Kirgizii 2009 Dzhalal Abadskaya oblast Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 10 serpnya 2011 Naselenie Kirgizii Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 9 sichnya 2013 Po perepisi 1989 goda hemshily vklyuchalis v sostav armyan Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2011 Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 14 listopada 2010 Procitovano 30 chervnya 2010 Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 14 listopada 2010 Procitovano 30 chervnya 2010 a b Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2011 Nacionalnij komitet Statistiki kir ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2011 Kyrgyzstan Dzhalal Abadska oblast Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 30 chervnya 2010 Posilannya RedaguvatiDerzhavnij Internet portal Dzhalal Abadska oblast nedostupne posilannya z lipnya 2019 Misceve samovryaduvannya Dzhalal Abadskoyi oblasti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhalal Abadska oblast amp oldid 40421784