Хатлонська область

Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Бохтар. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км².

Хатлонська область
тадж. Вилояти Хатлон
Адм. центр	місто Бохтар
Країна	Таджикистан
Межує з: сусідні адмінодиниці Райони республіканського підпорядкування^d, Гірський Бадахшан, Афганістан, Узбекистан ^?
Номерний знак	03РТ
Населення
- повне	2831700 осіб (2013)
- густота	115,11 осіб/км²
Площа
- повна	24600 км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	1988
Голова Хукумату	Гайбулло Авзалі
Код ISO 3166-2	TJ-KT
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хатлонська область

Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний.

Хатлон (Хутталон) — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690—948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами.

Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла.

Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак. У 1990—1992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах.

Адміністративний поділ

Область поділяється на 21 район та 4 міст обласного підпорядкування:

Район	Площа, км²	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2013)	Центр	Селища	Дехоти	Нас. пункти
місто Куляб	276	177800	190600	Куляб	-	4	64
місто Бохтар	10	74500	77000	Бохтар	-	-	1
місто Нурек	398	47900	52300	Нурек	-	2	37
місто Левакант	131	38000	41100	Левакант	-	2	14
ім. Абдурахмоні Джомі	590	132300	144700	імені Абдурахмоні Джомі	1	7	77
Балджувонський район	1330	23900	25800	Балджувон	-	5	83
Вахський район	960	155800	169200	Вахш	2	5	91
Восейський район	770	173700	187300	Хульбук	1	7	70
Дангаринський район	2010	119700	129800	Дангара	1	8	76
Джайхунський район	970	107800	117000	Дусті	1	5	45
ім. Джалоліддіна Балхі	905	154200	167500	Балх	2	6	82
Дустинський район	1240	87900	95300	Джилікуль	1	5	56
Кубодійонський район	1834	144900	156900	Кубодійон	-	7	43
Кушонійонський район	580	212400	231400	імені Ісмоїлі Сомоні	3	5	127
ім. Мір Саїда Алії Хамадоні	510	121500	130100	Московський	1	7	56
Мумінободський район	920	76200	81600	Мумінобод	1	6	128
Носірі Хісрава	810	29500	32400	Бахор	-	3	12
Пяндзький район	881	91600	99200	Пяндж	1	5	51
Темурмаліцький район	1010	57500	61700	Бахманруд	1	6	66
Фархорський район	1183	134700	144900	Фархор	1	9	57
Ховалінзький район	1738	47800	51300	Ховалінг	-	5	70
Хуросонський район	890	89700	97800	Обікіїк	1	5	67
ім. Шамсіддіна Шохіна	2280	44700	47900	Шурообод	-	7	109
Шахрітуський район	1520	99500	107700	Шахрітус	1	5	35
Яванський район	930	174800	191200	Яван	2	7	70

81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2016. 
2. Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
3. . Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2016.