| Фархорський район тадж. Ноҳияи Фархор | |
|---|---|
| | |
| Країна | Таджикистан |
| Область | Хатлонська |
| Адміністративний центр | селище Фархор |
| Площа | 1183,1 км² |
| Населення | 155700 осіб (2016) |
| Густота населення | 131,60 осіб/км² |
| Мапа | |
Фархо́рський район (тадж. Ноҳияи Фархор) — адміністративний район у складі Хатлонської області Таджикистану. Центр — селище Фархор, розташоване за 198 км від столиці Душанбе.
Географія ред.
Район розташований в долині річки Пяндж. На заході межує з Вахським та Румійським, на сході — з імені М.С.А.Хамадоні, на півночі — з Дангаринським та Восейським, на півдні — з Пандзьким районами Хатлонської області та з Афганістаном.
Район має дуже спекотний клімат. В червні та липні температура повітря досягає до +50 °C, в січні та лютому вона становить +19 °C.
Тваринний світ представлений копитними, особливо гірськими баранами. Флора ж навпаки не дуже поширена через спекотний клімат.
Адміністративний поділ ред.
Адміністративно район поділяється на селище та 9 джамоатів, до складу яких входить 53 сільських населених пунктів:
| Район | Площа, км² | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2011) | Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| селище Фархор | - | - | - | - | Фархор | 1 селище |
| 20-річчя Незалежності Таджикистану джамоат | - | 13489 | 12691 | 13410 | Мехнатобод | 11 сіл |
| Ватанський джамоат | - | 20033 | 19807 | 20002 | Сафармад | 12 сіл |
| Гайратський джамоат | - | 14326 | 13619 | 14013 | Дехконобод | 2 села |
| Галабський джамоат | - | 8739 | 8642 | 8508 | Маргзор | 5 сіл |
| Ґулшанський джамоат | - | 11447 | 11176 | 11178 | Ґулшан | 5 сіл |
| Даркадський джамоат | - | 12547 | 12943 | 12325 | Муходжиробод | 6 сіл |
| Дехконаріцький джамоат | - | 12053 | 10856 | 11756 | Арча | 6 сіл |
| Зафарський джамоат | - | 12006 | 11385 | 11223 | Сомонійон | 6 сіл |
| Фархорський джамоат | - | 11910 | 10213 | 11562 | Аловуддін | 5 сіл |
Найбільші населені пункти ред.
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Фархор | - | - |
| 2 | Дехконобод | 12838 | 12267 |
| 3 | Ґулшан | 5555 | 5433 |
| 4 | Сомонійон | 5035 | 4775 |
| 5 | Даркад | 3712 | 3829 |
| 6 | Кухандійор | 3455 | 3413 |
| 7 | імені Саїфа Рахімзод Афарді | 3698 | 3336 |
| 8 | Іттіфок | 3675 | 3150 |
| 9 | Навруз | 2883 | 2779 |
| 10 | Мехробод | 2645 | 2728 |
Історія ред.
На території району існує багато археологічних пам'ятників різних часів, найдавніші з яких відносяться до кам'яної доби. З раннього середньовіччя датується городище Шуртепа (Мазартепа), розташоване за 3 км на північ від Фархора. В середні віки територія району входила до складу Хутталану. В X столітті сучасний Фархор відомий як квітуче місто з розвиненим землеробством та великим населенням.
Район утворений 23 листопада 1930 року у складі Кулябської області Таджицької РСР як Пархарський. Із здобуттям Таджикистаном незалежності район отримав сучасну назву.
Економіка ред.
Район має невелике летовище, в селищі Фархор працює бавовноочисний завод.
Персоналії ред.
- Мукаддас Набієва — народна артистка Таджикистану
- Б.Махмадов — колишній міністр комунікацій Таджикистану
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
| Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |