www.wikidata.uk-ua.nina.az

Владимирський централ російська в язниця для особливо небезпечних злочинців у місті Владимирі установа ОД 1 Т 2 а також

Владимирський централ

Владимирський централ — російська в'язниця для особливо небезпечних злочинців у місті Владимирі (установа ОД-1/Т-2), а також Слідчий ізолятор № 2 УФСІН Росії по Владимирській області. Заснована в кінці XVIII ст..

Владимирський централ
Географічні координати 56°08′27″ пн. ш. 40°26′03″ сх. д. / 56.14103600002777483° пн. ш. 40.434276000027772113° сх. д. / 56.14103600002777483; 40.434276000027772113Координати: 56°08′27″ пн. ш. 40°26′03″ сх. д. / 56.14103600002777483° пн. ш. 40.434276000027772113° сх. д. / 56.14103600002777483; 40.434276000027772113
Дата відкриття 1783
Керуюча організація Федеральна служба виконання покарань
Країна  Росія
Регіон Владимир
Будівля суду, за якою розташовані будівлі в'язниці

Історія Редагувати

В'язниця була побудована за указом імператриці Катерини II в 1783 . В 1906 стала називатися централом (центральною в'язницею). У ній містили політичних в'язнів. У будівлі пересильної в'язниці, побудованій в 1825, нині розташовано СІЗО № 1 Владимира.

На початку 1921 року Владимирський централ був перетворений на губернський ізолятор спеціального призначення — політізолятор.

Владимирська в'язниця входила в систему «особливих таборів і тюрем», організовану на основі постанови Ради Міністрів СРСР № 416–159 від 21 лютого 1948 «Про організацію таборів МВС із суворим режимом для утримання особливо небезпечних державних злочинців» для утримання засуджених до позбавлення волі шпигунів, диверсантів, терористів, троцькістів, меншовиків, есерів, анархістів, націоналістів, білоемігрантів і учасників інших антирадянських організацій, а також для утримання осіб, які становлять небезпеку за своїми антирадянськими зв'язками і ворожій діяльності.

Відомі ув'язнені Редагувати

До революції 1917 року Редагувати

У радянський час Редагувати

Українські в'язні Редагувати

Номерні в'язні Редагувати

Керівники прибалтійських держав:

  • № 1 — Антанас Меркіс, прем'єр-міністр Литви,
  • № 2 — Меркіс (Меркене) Марія Антонівна, дружина А. Меркіса,
  • № 4 — Меркіс Гедемін Антонович, син А. Меркіса і М. Меркене,
  • № 5 — Юозас Урбшис, міністр закордонних справ Литви,
  • № 6 — Урбшис (Урбшене) Марія Францівна, дружина Ю. Урбшиса,
  • № 7 — Мунтерс Вільгельм Миколайович, міністр закордонних справ Латвії,
  • № 8 — Мунтерс Наталія Олександрівна, дружина В. Мунтерса,
  • № 9 — Яніс Балодіс, заступник президента і військовий міністр Латвії,
  • № 10 — Балодіс Ельвіра Юліївна, дружина Я. Балодіса,
  • № 11 — Йохан Лайдонер, генерал, командувач естонською армією (30.04.1952 — помер у в'язниці 13 березня 1953),
  • № 12 — Лайдонер Марія Антонівна, дружина Й. Лайдонера,
  • № 30 — Александрас Стульгінскіс син Доменіка, президент Литви,
  • № 31 — Стасіс Шилінгас, син Адомаса, міністр юстиції, член Державної ради Литовської республіки,
  • № 32 — Юозас Тонкунас, міністр освіти Литви.

Родичі Й. В. Сталіна:

  • № 22 — Аллілуєва Євгенія Олександрівна, дружина Аллілуєва П. С. (брата дружини Сталіна Надії Аллілуєвої),
  • № 23 — Аллілуєва Ганна Сергіївна, сестра дружини Сталіна Надії Аллілуєвої.

Діячі національних республік Редагувати

  • Алі-заде Саїд Ризо — діяч таджицької культури
  • Гогоберідзе Симон — грузинський соціал-демократ
  • Дубін Мордехай — голова єврейської громади Латвії до 1940 року
  • Кукобака Михайло Гнатович — білоруський дисидент і правозахисник
  • Курбангалієв Мухаммед-Габдулхай — башкирський національний діяч і духовний лідер
  • Нжде Гарегін — вірменський військовий і державний діяч (з 24 квітня 1948 року по 1952 і в 1953–1955 роках; помер у Володимирському централі 21 грудня 1955)

Іноземні громадяни Редагувати

  • Янош Кадар — угорський партійний і державний діяч
  • Пауерс Френсіс Гері — американський військовий льотчик (1960–1963)
  • Жак Россі — радянський розвідник, французький історик
  • Янковський Ян Станіслав — видатний представник польського Опору під час Другої світової війни, помер в ув'язненні
Воєначальники Третього райху Редагувати
Японські військовополонені Квантунської армії Редагувати
  • Сюн Акікуса — генерал-майор японської армії, начальник військової місії у м. Харбіні
  • Сігеру Майно — заступник міністра юстиції Маньчжоу-Го (Маньчжурської держави)
  • І Джі Юй — генерал-лейтенант японської армії, начальник штабу «Кіо-Ва-Кай», керівник релігійної громади «Червона свастика»

Інші відомі в'язні Редагувати

Сучасна ситуація Редагувати

Назва «Владимирський централ» стала відома багатьом завдяки пісням «Еврейский арестант» і «Владимирский централ» виконавця російського шансону Михайла Круга.

У 1996 році на території в'язниці створено музей, матеріали для якого надані Владимиро-Суздальським музеєм-заповідником.

Бібліотека Владимирського централу Редагувати

Владимирський централ був не тільки камерами для ув'язнених. Керівництво зробило його ще й тюрмою для книг. Саме сюди звозили приватні бібліотеки, незаконно вилучені з майна арештованих. Враховуючи високий рівень освіти багатьох арештантів і їх колишні посади, приватні бібліотеки (серед них і на іноземних мовах) вважались такими ж небезпечними для Кремля, як і самі арештанти. Тому книги фактично були такими ж арештантами, як і живі люди.

Примітки Редагувати

  1. Централ (застаріле) — центральна в'язниця ( Олександрівський, Тобольський, Ілецький, Ризький, Миколаївський, Новоборисоглібський, Новобєлгородський, Орловський, Владимирський і т. д.)
  2. . Архів оригіналу за 17 березня 2007. Процитовано 21 квітня 2013. 
  3. Росси Жак. Справочник по ГУЛАГу. т. 1. М.: Просвет. 1991 с. 53.
  4. AAJR — Chronologie [ 6 червня 2013 у Wayback Machine.](фр.)

Література Редагувати

  • Галаншина Т. Г. Владимирский централ / Т. Г. Галаншина, И. В. Закурдаев, С. Н. Логинов. — М.: Эксмо, 2007. — 416 с.: ил. — (История тюрем России). — 6 000 экз. — ISBN 978-5-699-20587-5.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vladimirskij central rosijska v yaznicya dlya osoblivo nebezpechnih zlochinciv u misti Vladimiri ustanova OD 1 T 2 a takozh Slidchij izolyator 2 UFSIN Rosiyi po Vladimirskij oblasti Zasnovana v kinci XVIII st Vladimirskij centralGeografichni koordinati 56 08 27 pn sh 40 26 03 sh d 56 14103600002777483 pn sh 40 434276000027772113 sh d 56 14103600002777483 40 434276000027772113 Koordinati 56 08 27 pn sh 40 26 03 sh d 56 14103600002777483 pn sh 40 434276000027772113 sh d 56 14103600002777483 40 434276000027772113Data vidkrittya 1783Keruyucha organizaciya Federalna sluzhba vikonannya pokaranKrayina RosiyaRegion VladimirBudivlya sudu za yakoyu roztashovani budivli v yaznici Zmist 1 Istoriya 2 Vidomi uv yazneni 2 1 Do revolyuciyi 1917 roku 2 2 U radyanskij chas 2 2 1 Ukrayinski v yazni 2 2 2 Nomerni v yazni 2 2 3 Diyachi nacionalnih respublik 2 2 4 Inozemni gromadyani 2 2 4 1 Voyenachalniki Tretogo rajhu 2 2 4 2 Yaponski vijskovopoloneni Kvantunskoyi armiyi 2 2 5 Inshi vidomi v yazni 3 Suchasna situaciya 4 Biblioteka Vladimirskogo centralu 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiV yaznicya bula pobudovana za ukazom imperatrici Katerini II v 1783 V 1906 stala nazivatisya centralom 1 centralnoyu v yazniceyu 2 U nij mistili politichnih v yazniv U budivli peresilnoyi v yaznici pobudovanij v 1825 nini roztashovano SIZO 1 Vladimira Na pochatku 1921 roku Vladimirskij central buv peretvorenij na gubernskij izolyator specialnogo priznachennya politizolyator Vladimirska v yaznicya vhodila v sistemu osoblivih taboriv i tyurem organizovanu na osnovi postanovi Radi Ministriv SRSR 416 159 vid 21 lyutogo 1948 Pro organizaciyu taboriv MVS iz suvorim rezhimom dlya utrimannya osoblivo nebezpechnih derzhavnih zlochinciv dlya utrimannya zasudzhenih do pozbavlennya voli shpiguniv diversantiv teroristiv trockistiv menshovikiv eseriv anarhistiv nacionalistiv biloemigrantiv i uchasnikiv inshih antiradyanskih organizacij a takozh dlya utrimannya osib yaki stanovlyat nebezpeku za svoyimi antiradyanskimi zv yazkami i vorozhij diyalnosti Vidomi uv yazneni RedaguvatiDo revolyuciyi 1917 roku Redaguvati Andronnikov Volodimir Mikolajovich profesijnij revolyucioner Frunze Mihajlo Vasilovich profesijnij revolyucionerU radyanskij chas Redaguvati Ukrayinski v yazni Redaguvati Osmak Kirilo Ivanovich prezident Ukrayinskoyi golovnoyi vizvolnoyi radi Sheptickij Klimentij Kazimir arhimandrit Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 1949 1951 Prishlyak Yevgen Stepanovich krajovij referent Sluzhbi bezpeki OUN UPA Lvivskogo krayu krajovij providnik OUN Lvivskogo provodu Alfred Bizanc avstrijskij ta ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik UGA ta Armiyi UNR ochilnik Vijskovoyi Upravi Galichina yaka zdijsnila organizacijni zahodi po formuvannyu Diviziyi Galichina rozstrilyanij v 1951 Oleksa Tihij ukrayinskij disident pravozahisnik pedagog movoznavec chlen zasnovnik Ukrayinskoyi Gelsinskoyi Grupi UGG Krasivskij Zenovij Mihajlovich ukrayinskij poet literator chlen Ukrayinskogo Nacionalnogo Frontu UNF ta UGG ostannij Krajovij providnik OUNR v radyanskij Ukrayini 1968 1971 Sokulskij Ivan Grigorovich ukrayinskij poet literator odin z avtoriv Lista tvorchoyi molodi m Dnipropetrovska chlen UGG 1971 Sergij Yefremov akademik Nomerni v yazni Redaguvati Kerivniki pribaltijskih derzhav 1 Antanas Merkis prem yer ministr Litvi 2 Merkis Merkene Mariya Antonivna druzhina A Merkisa 4 Merkis Gedemin Antonovich sin A Merkisa i M Merkene 5 Yuozas Urbshis ministr zakordonnih sprav Litvi 6 Urbshis Urbshene Mariya Francivna druzhina Yu Urbshisa 7 Munters Vilgelm Mikolajovich ministr zakordonnih sprav Latviyi 8 Munters Nataliya Oleksandrivna druzhina V Muntersa 9 Yanis Balodis zastupnik prezidenta i vijskovij ministr Latviyi 10 Balodis Elvira Yuliyivna druzhina Ya Balodisa 11 Johan Lajdoner general komanduvach estonskoyu armiyeyu 30 04 1952 pomer u v yaznici 13 bereznya 1953 12 Lajdoner Mariya Antonivna druzhina J Lajdonera 30 Aleksandras Stulginskis sin Domenika prezident Litvi 31 Stasis Shilingas sin Adomasa ministr yusticiyi chlen Derzhavnoyi radi Litovskoyi respubliki 32 Yuozas Tonkunas ministr osviti Litvi Rodichi J V Stalina 22 Alliluyeva Yevgeniya Oleksandrivna druzhina Alliluyeva P S brata druzhini Stalina Nadiyi Alliluyevoyi 23 Alliluyeva Ganna Sergiyivna sestra druzhini Stalina Nadiyi Alliluyevoyi Diyachi nacionalnih respublik Redaguvati Ali zade Sayid Rizo diyach tadzhickoyi kulturi Gogoberidze Simon gruzinskij social demokrat Dubin Mordehaj golova yevrejskoyi gromadi Latviyi do 1940 roku Kukobaka Mihajlo Gnatovich biloruskij disident i pravozahisnik Kurbangaliyev Muhammed Gabdulhaj bashkirskij nacionalnij diyach i duhovnij lider Nzhde Garegin virmenskij vijskovij i derzhavnij diyach z 24 kvitnya 1948 roku po 1952 i v 1953 1955 rokah pomer u Volodimirskomu centrali 21 grudnya 1955 Inozemni gromadyani Redaguvati Yanosh Kadar ugorskij partijnij i derzhavnij diyach 3 Pauers Frensis Geri amerikanskij vijskovij lotchik 1960 1963 Zhak Rossi radyanskij rozvidnik francuzkij istorik 4 Yankovskij Yan Stanislav vidatnij predstavnik polskogo Oporu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pomer v uv yaznenniVoyenachalniki Tretogo rajhu Redaguvati Maksimilian de Angelis general artileriyi komanduvach 2 yi tankovoyi armiyi Adolf Gajnc Bekkerle posol Nimechchini v Bolgariyi Franc Bentivenyi nachalnik vijskovoyi kontrrozvidki Abver Gelmut Vajdling ostannij komendant Berlina Gyunter Guze admiral Evald fon Klyajst feldmarshal pomer u v yaznici v 1954 roci Ernst Krafft kontr admiral Jogann Rattenguber nachalnik osobistoyi ohoroni Adolfa Gitlera Gans Erih Foss vice admiral Ferdinand Sherner feldmarshalYaponski vijskovopoloneni Kvantunskoyi armiyi Redaguvati Syun Akikusa general major yaponskoyi armiyi nachalnik vijskovoyi misiyi u m Harbini Sigeru Majno zastupnik ministra yusticiyi Manchzhou Go Manchzhurskoyi derzhavi I Dzhi Yuj general lejtenant yaponskoyi armiyi nachalnik shtabu Kio Va Kaj kerivnik religijnoyi gromadi Chervona svastika Inshi vidomi v yazni Redaguvati Andryeyev Danilo Leonidovich pismennik i filosof Babushkin Vasil Stepanovich vidomij kriminalnij zlochinec Bigun Josip Zisselevich pravozahisnik Borodin Leonid Ivanovich pismennik Bukovskij Volodimir Kostyantinovich pravozahisnik Davidov Yegor Valentinovich pravozahisnik Dolgorukov Petro Dmitrovich politichnij i gromadskij diyach knyaz Kryukov Volodimir Viktorovich general lejtenant Lyubarskij Kronid Arkadijovich pravozahisnik Lyandres Semen Oleksandrovich zhurnalist 1942 Majranovskij Grigorij Mojsejovich kerivnik toksikologichnoyi laboratoriyi NKVD MGB Mamula Stepan Solomonovich zastupnik ministra vnutrishnih sprav SRSR Menshagin Boris Georgijovich burgomistr Smolenska i Bobrujska pid chas nimeckoyi okupaciyi Parin Vasil Vasilovich akademik Rakov Lev Lvovich istorik mistectvoznavec muzejnij pracivnik dramaturg Romanov Oleksandr Ivanovich radyanskij disident Ruslanova Lidiya Andriyivna spivachka 1950 1953 Stalin Vasil Josipovich general lejtenant aviaciyi 1956 1958 Sudoplatov Pavlo Anatolijovich general lejtenant KDB NKVD 1958 1968 Superfin Gabriel Gavrilovich pravozahisnik Fedorova Zoya Oleksiyivna aktrisa Hadeyev Kim Ivanovich filosof Shamayev Boris Oleksandrovich golova strajkovogo komitetu v 3 j zoni Gorlaga Shulgin Vasil Vitalijovich politichnij i gromadskij diyach Sharanskij Natan pravozahisnik Ejtingon Naum Isaakovich general major NKVSSuchasna situaciya RedaguvatiNazva Vladimirskij central stala vidoma bagatom zavdyaki pisnyam Evrejskij arestant i Vladimirskij central vikonavcya rosijskogo shansonu Mihajla Kruga U 1996 roci na teritoriyi v yaznici stvoreno muzej materiali dlya yakogo nadani Vladimiro Suzdalskim muzeyem zapovidnikom Biblioteka Vladimirskogo centralu RedaguvatiVladimirskij central buv ne tilki kamerami dlya uv yaznenih Kerivnictvo zrobilo jogo she j tyurmoyu dlya knig Same syudi zvozili privatni biblioteki nezakonno vilucheni z majna areshtovanih Vrahovuyuchi visokij riven osviti bagatoh areshtantiv i yih kolishni posadi privatni biblioteki sered nih i na inozemnih movah vvazhalis takimi zh nebezpechnimi dlya Kremlya yak i sami areshtanti Tomu knigi faktichno buli takimi zh areshtantami yak i zhivi lyudi Primitki Redaguvati Central zastarile centralna v yaznicya Oleksandrivskij Tobolskij Ileckij Rizkij Mikolayivskij Novoborisoglibskij Novobyelgorodskij Orlovskij Vladimirskij i t d Vladimirskij central veter denezhnyj Novye Izvestiya 2005 Arhiv originalu za 17 bereznya 2007 Procitovano 21 kvitnya 2013 Rossi Zhak Spravochnik po GULAGu t 1 M Prosvet 1991 s 53 AAJR Chronologie Arhivovano 6 chervnya 2013 u Wayback Machine fr Literatura RedaguvatiGalanshina T G Vladimirskij central T G Galanshina I V Zakurdaev S N Loginov M Eksmo 2007 416 s il Istoriya tyurem Rossii 6 000 ekz ISBN 978 5 699 20587 5 Posilannya Redaguvati Vladimirskij central znamenitaya i izvestnaya tyurma Rossii Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Spravochnik Vse tyurmy Rossii Material analiticheskogo ezhenedelnika Kommersant Vlast 17 620 ot 02 05 2005 Arhivovano 15 chervnya 2013 u Wayback Machine V Gurinovich Vladimirskaya tyurma i politicheskie repressii Vladimirskij central Rodnaya gazeta 47 133 09 dekabrya 2005 V Kulikov Horosho sidim Rossijskaya gazeta 2005 3905 Arhivovano 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Fotografiya administrativnogo korpusa tyurmy Arhivovano 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Vladimirskij central kak zerkalo rossijskoj zhizni Istoriya Vladimirskogo centrala Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vladimirskij central amp oldid 40594755