Пришляк Євген Степанович (псевдо: «Чернець», «Чорнота», «Ярема»)(нар. 13 грудня 1913, м. Миколаїв, Львівська область — пом. 3 грудня 1987, там само) — український військовик, крайовий референт СБ Львівського краю (поч. 1945 — 05.1951), крайовий провідник ОУН Львівського краю (05.1951 — 22.01.1952).
Євген Пришляк | |
---|---|
Крайовий провідник ОУН Львівського краю | |
Загальна інформація | |
Народження | 13 грудня 1913 м. Миколаїв тепер Львівська область |
Смерть | 3 грудня 1987 (73 роки) м. Миколаїв, Львівська область |
Поховання | |
Псевдо | «Чернець», «Чорнота», «Ярема» |
Військова служба | |
Роки служби | 1941—1952 |
Приналежність | Українська держава (1941) |
Вид ЗС | УПА ОУНР |
Війни / битви | Друга світова війна |
Командування | |
Нагороди та відзнаки | |
|
Життєпис ред.
Євген Пришляк народився 13 грудня 1913 року в м. Миколаєві над Дністром. З родини землевласника, власника цементного заводу.
До ОУН вступив у 1929, будучи учнем школи. Закінчив Торговельну школу у Львові (1930).
У березні 1936 року засуджений до 6 років позбавлення волі.
Учасник Похідних груп ОУН (1941–1942). У грудні 1942 р. арештований німцями, викуплений з львівської в'язниці. Комендант боївки референтури СБ Дрогобицького обласного проводу, від початку 1945 р. — референт СБ Самбірського окружного, з вересня 1945 р. — Дрогобицького обласного, з початку 1947 р. — Городоцького окружного проводів.
З початку 1949 р. — референт СБ Львівського крайового проводу, а з травня 1951 р. — його керівник.
22 січня 1952 року в с. Лани Щирецького району Львівської області у непритомному стані був захоплений і 12 листопада 1952 р у криївці військами МГБ. Засуджений до смерті із заміною на 25 років ув'язнення. Відбув 11 років у Володимирській в'язниці та 14 років — у таборах. Брав участь в акціях протесту в Пермському таборі № 35. Звільнився 25 січня 1977 р.
Родина ред.
Дружина Пришляка — Наталія Гавикович, ухилилася від спроб МДБ використати її для виводу чоловіка з підпілля й загинула в бою з оперативно-військовою групою.
Брат, Ярослав Пришляк, референт СБ Львівського обласного проводу, В еміграції — один з лідерів української громади Бельгії.
Після звільнення з таборів одружився з Євгенією Рудик.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 26. — 416 с.
- У Львівському Інформаційно-довідковому залі представили нові документи[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела ред.
- Пришляк Ярослав Степанович. Два брати ідеалісти: біографії, спогади, нариси, епізоди із життя й праці. Нью-Йорк; Монтреаль: Вид. Американсько-Української Фундації «Воля», 1990. 318 c.
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3
Посилання ред.
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |