www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бобикевич Олекса Христофорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бобикевич Lib Олекса Христофорович Боби

Бобикевич Олекса Христофорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бобикевич.

Олекса Христофорович Бобикевич
Народився 20 серпня 1865(1865-08-20)
Малі Дідушичі
Помер 8 грудня 1902(1902-12-08) (37 років)
Стрий
·рак головного мозку[d]
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність політик, письменник, педагог, видавець

Оле́кса Христофо́рович Бобике́вич (20 серпня 1865, Малі Дідушичі — 8 грудня 1902, Стрий) — український політик, письменник, гімназійний педагог, видавець, організатор кооперативного руху, релігійний діяч. Священник УГКЦ. Активіст партії народовців. Голова товариства «Просвіта» у місті Стрий та один із визнаних лідерів стрийської громади на межі XIX—XX століть. Друкувався у виданнях «Діло», «Свобода», «Батьківщина», «Рускій амвон», «Душпастир», «Червоная Русь», «Страхопуд», «Посланник», «Зеркало», «Зоря», «Нове Зеркало».

Батько композитора Остапа Бобикевича; громадської діячки, організаторки Пласту в Радехові Неоніли Селезінки; чоловік першої голови Товариства руських (українських) жінок Осипи Бобикевич-Нижанківської; тесть Міністра ЗУНР, в'язня ГУЛАГу Ярослава Селезінки; прадід відомого українського хірурга Миколи Селезінки.

Біографія ред.

Народився в Малих Дідушичах на Стрийщині у родині греко-католицького священника-москвофіла Христофора Бобикевича (1828—1916).

Закінчив Львівську духовну академію (1888), був священиком та рівночасно викладачем української та німецької мови у Стрийській гімназії. Одружився зі стрийською дівчиною Осипою — з відомої родини Нижанківських. Мав троє дітей; друга дитина померла у ранньому віці. Дружина згадувала:

Громадська діяльність ред.

Разом із адвокатом і колишнім послом до Австро-угорського парламенту Євгеном Олесницьким проводив проукраїнську громадську роботу в місті Стрий, де були сильні позиції москвофілів. Був співзасновником товариства «Міщанська бесіда» (1894) і хорового товариства «Стрийський Боян», при чому активну допомогу в цьому йому надавала дружина Осипа.

Також співорганізатор будівництва Народного дому в Стрию — імпозантної будівлі, яка збереглася понині.

Засновник численних філій «Просвіти» по селах Стрийщини, пропагував творчість Тараса Шевченка. Організував видавництво «Бібліотеки музикальної», яка друкувала ноти українських композиторів, у тому числі творів Миколи Лисенка.

Політична діяльність ред.

Був членом галицької партії народовців. На парламентських виборах 1897 року долучився до протесту проти польських фальсифікацій та дискримінації українських виборчих прав.

Літературна творчість ред.

Бобикевич — автор переважно релігійно-ліричних віршів, які написані бойківським діалектом, окремі з них покладені на музику Остапом Нижанківським. Більшість не збереглася, бо сам автор не вважав себе добрим поетом. Писав оповідання. Автор низки публіцистичних статей, що друкувалися в газеті «Діло», «Батьківщина», журналі «Зоря». Також дописував до журналу «Зеркало» (1884–85 — «Нове Зеркало»), газет «Діло» і «Батьківщина» та багатьох інших видань (зокрема, конфесійних).

Найвідоміший твір — комедія «Настоящі», де талановито висміяно зусилля галицьких москвофілів запровадити на Галичині московську літературну мову, а самим галичанам прищепити московську самосвідомість. Щоправда, автор опонував тут і власному батьку — отцю Христофору Бобикевичу, який ніколи не відступив від москвофільства, практикуючи, зокрема церковні проповіді московською мовою.

Твори ред.

  • Оповідання: «На село!»; «По матурі»; «Іван Туз».
  • Драматургія: «Настоящі» (комедія на одну дію).
  • Переклади: «Лукерія» (Із «Записок охотника» Івана Тургенєва) — з російської мови.
  • Поезія: «У гаю», «Було а нині», «Верніться, сни мої прекрасні…», «Єдність», «І знов могила! знову землю копають!…», «Многонадійному…!», «Корабель», «Витайте нам, гості!», політична поема на честь жертви поліційного терору Петра Стасюка «В небі».
  • Публіцистика: «Народовець о новій ері», «Голоси преси о руській справі», «Власть тьми. Драма Льва Толстого», «Письма з краю. Зі Стрия», тощо.
  • Проповіді: «Проповідь, виголошена в день поминального Богослуження за упокій душі бл. п. Маркіяна Шашкевича»; «Промова в день торжественного 50-літнього ювілею священства Папи Льва ХІІІ».

Посмертна доля ред.

1900 отець Олекса захворів, скаржився на сильні болі голови. 1901 року повністю осліп, а 1902 помер у місті Стрию від раку головного мозку. Коштом батька — Христофора Бобикевича — на могилі встановлено кам'яний пам'ятник.

На його смерть відгукнувся некрологом Іван Франко, в якому зазначив:

Справді, невдовзі вийшла друком його п'єса «Настоящі» за допомогою відомих галицьких діячів Івана Вахнянина та Івана Левицького, окремою брошурою його доповідь про Маркіяна Шашкевича, тощо.

У рідному селі О. Бобикевичу встановлено пам'ятник (скульптор Микола Посікіра), а в Стрию — меморіальну таблицю (скульптор Василь Одрехівський).

Родина ред.

Старший син Остап Бобикевич став композитором, ним після смерті батька опікувався Євген Олесницький, який втратив перед тим свою єдину 14-річну доньку. Під час Другої світової війни Остап евакуювався до Німеччини, де помер 1970. Родину дочки переслідувала поперемінно польська та радянська окупаційні влади. Дружина покійного Олекси Бобикевича — Осипа — після Другої світової залишилася під радянською окупацією і померла 1953 року, залишивши цінні спогади.

Джерела ред.

Література ред.

Посилання ред.

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bobikevich Lib Oleksa Hristoforovich BobikevichNarodivsya 20 serpnya 1865 1865 08 20 Mali DidushichiPomer 8 grudnya 1902 1902 12 08 37 rokiv Strij rak golovnogo mozku d Gromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist politik pismennik pedagog vidavecOle ksa Hristofo rovich Bobike vich 20 serpnya 1865 Mali Didushichi 8 grudnya 1902 Strij ukrayinskij politik pismennik gimnazijnij pedagog vidavec organizator kooperativnogo ruhu religijnij diyach Svyashennik UGKC Aktivist partiyi narodovciv Golova tovaristva Prosvita u misti Strij ta odin iz viznanih lideriv strijskoyi gromadi na mezhi XIX XX stolit Drukuvavsya u vidannyah Dilo Svoboda Batkivshina Ruskij amvon Dushpastir Chervonaya Rus Strahopud Poslannik Zerkalo Zorya Nove Zerkalo Batko kompozitora Ostapa Bobikevicha gromadskoyi diyachki organizatorki Plastu v Radehovi Neonili Selezinki cholovik pershoyi golovi Tovaristva ruskih ukrayinskih zhinok Osipi Bobikevich Nizhankivskoyi test Ministra ZUNR v yaznya GULAGu Yaroslava Selezinki pradid vidomogo ukrayinskogo hirurga Mikoli Selezinki Zmist 1 Biografiya 1 1 Gromadska diyalnist 1 2 Politichna diyalnist 1 3 Literaturna tvorchist 1 4 Tvori 2 Posmertna dolya 3 Rodina 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya v Malih Didushichah na Strijshini u rodini greko katolickogo svyashennika moskvofila Hristofora Bobikevicha 1828 1916 Zakinchiv Lvivsku duhovnu akademiyu 1888 buv svyashenikom ta rivnochasno vikladachem ukrayinskoyi ta nimeckoyi movi u Strijskij gimnaziyi Odruzhivsya zi strijskoyu divchinoyu Osipoyu z vidomoyi rodini Nizhankivskih Mav troye ditej druga ditina pomerla u rannomu vici Druzhina zgaduvala U Striyu lyudi skoro povirili sho hoch Oleksa i molodij ta rozmah do praci v nogo neperesichnij I dijsno privertala uvagu sama jogo postava golos lagidnist Nihto j nikoli ne bachiv jogo zneohochenim zgirklim narikayuchim na lyudej Gromadska diyalnist red Razom iz advokatom i kolishnim poslom do Avstro ugorskogo parlamentu Yevgenom Olesnickim provodiv proukrayinsku gromadsku robotu v misti Strij de buli silni poziciyi moskvofiliv Buv spivzasnovnikom tovaristva Mishanska besida 1894 i horovogo tovaristva Strijskij Boyan pri chomu aktivnu dopomogu v comu jomu nadavala druzhina Osipa Takozh spivorganizator budivnictva Narodnogo domu v Striyu impozantnoyi budivli yaka zbereglasya ponini Zasnovnik chislennih filij Prosviti po selah Strijshini propaguvav tvorchist Tarasa Shevchenka Organizuvav vidavnictvo Biblioteki muzikalnoyi yaka drukuvala noti ukrayinskih kompozitoriv u tomu chisli tvoriv Mikoli Lisenka Politichna diyalnist red Buv chlenom galickoyi partiyi narodovciv Na parlamentskih viborah 1897 roku doluchivsya do protestu proti polskih falsifikacij ta diskriminaciyi ukrayinskih viborchih prav Literaturna tvorchist red Bobikevich avtor perevazhno religijno lirichnih virshiv yaki napisani bojkivskim dialektom okremi z nih pokladeni na muziku Ostapom Nizhankivskim Bilshist ne zbereglasya bo sam avtor ne vvazhav sebe dobrim poetom Pisav opovidannya Avtor nizki publicistichnih statej sho drukuvalisya v gazeti Dilo Batkivshina zhurnali Zorya Takozh dopisuvav do zhurnalu Zerkalo 1884 85 Nove Zerkalo gazet Dilo i Batkivshina ta bagatoh inshih vidan zokrema konfesijnih Najvidomishij tvir komediya Nastoyashi de talanovito vismiyano zusillya galickih moskvofiliv zaprovaditi na Galichini moskovsku literaturnu movu a samim galichanam prishepiti moskovsku samosvidomist Shopravda avtor oponuvav tut i vlasnomu batku otcyu Hristoforu Bobikevichu yakij nikoli ne vidstupiv vid moskvofilstva praktikuyuchi zokrema cerkovni propovidi moskovskoyu movoyu Tvori red Opovidannya Na selo Po maturi Ivan Tuz Dramaturgiya Nastoyashi komediya na odnu diyu Perekladi Lukeriya Iz Zapisok ohotnika Ivana Turgenyeva z rosijskoyi movi Poeziya U gayu Bulo a nini Vernitsya sni moyi prekrasni Yednist I znov mogila znovu zemlyu kopayut Mnogonadijnomu Korabel Vitajte nam gosti politichna poema na chest zhertvi policijnogo teroru Petra Stasyuka V nebi Publicistika Narodovec o novij eri Golosi presi o ruskij spravi Vlast tmi Drama Lva Tolstogo Pisma z krayu Zi Striya tosho Propovidi Propovid vigoloshena v den pominalnogo Bogosluzhennya za upokij dushi bl p Markiyana Shashkevicha Promova v den torzhestvennogo 50 litnogo yuvileyu svyashenstva Papi Lva HIII Posmertna dolya red 1900 otec Oleksa zahvoriv skarzhivsya na silni boli golovi 1901 roku povnistyu oslip a 1902 pomer u misti Striyu vid raku golovnogo mozku Koshtom batka Hristofora Bobikevicha na mogili vstanovleno kam yanij pam yatnik Na jogo smert vidguknuvsya nekrologom Ivan Franko v yakomu zaznachiv vmer u Striyu molodij ishe svyashenik Oleksa Bobikevich zvisnij u cilim poviti nevtomnij robitnik na poli osviti ta organizaciyi osoblivo sered strijskogo mishanstva pri tim talanovitij pismennik ta poet yakogo virshi j povistki mistila davnishe Zorya Bulo b duzhe pozhadano yakbi sim ya pokijnika ogolosila drukom bodaj vibir najlipshogo z tih jogo pisan Spravdi nevdovzi vijshla drukom jogo p yesa Nastoyashi za dopomogoyu vidomih galickih diyachiv Ivana Vahnyanina ta Ivana Levickogo okremoyu broshuroyu jogo dopovid pro Markiyana Shashkevicha tosho U ridnomu seli O Bobikevichu vstanovleno pam yatnik skulptor Mikola Posikira a v Striyu memorialnu tablicyu skulptor Vasil Odrehivskij Rodina red Starshij sin Ostap Bobikevich stav kompozitorom nim pislya smerti batka opikuvavsya Yevgen Olesnickij yakij vtrativ pered tim svoyu yedinu 14 richnu donku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ostap evakuyuvavsya do Nimechchini de pomer 1970 Rodinu dochki peresliduvala popereminno polska ta radyanska okupacijni vladi Druzhina pokijnogo Oleksi Bobikevicha Osipa pislya Drugoyi svitovoyi zalishilasya pid radyanskoyu okupaciyeyu i pomerla 1953 roku zalishivshi cinni spogadi Dzherela red Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Isayevich Ya D Bobikevich Oleksa Hristoforovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 304 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Posmertni opovistki O Oleksander Bobikevich Ruslan ch 266 za 27 padolista 10 grudnya 1902 S 3 M V Vashishin Bobikevich Oleksa Fedir Hristoforovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura red Franko I Oleksa Bobikevich Franko I Zibrannya tvoriv t 34 K 1981 Strijshina Istoriko memuarnij zbirnik t 2 Nyu Jork 1990 604 s Oleksa Bobikevich Tvori O H Bobikevich uporyad M V Vashishin Lviv Kamenyar 213 s ISBN 5 7745 0853 6 Posilannya red Yuliya Ovsyanik 8 grudnya 2017 Fundator Strijskoyi trijci zbruc eu Zbruch Procitovano 30 chervnya 2022 Oleksa Bobikevich livelib ru ros Procitovano 30 chervnya 2022 nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bobikevich Oleksa Hristoforovich amp oldid 38048977