Ґра́дачац (босн. і хорв. Gradačac, серб. Градачаць) — місто на півночі Боснії і Герцеґовини, центр однойменної громади у складі Тузланського кантону Федерації Боснії і Герцеґовини, За даними перепису 1991 року, Ґрадачаць і прилеглі села налічували 56 581 житель. Нині налічується близько 45 000 мешканців.
| Градачаць Gradačac | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д.Координати: 44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д. | |
| Країна | Боснія і Герцеговина |
| Регіон | Федерація Боснія і Герцеговина |
| Район | Градачаць |
| Столиця для | Градачац (city of Bosnia and Herzegovina) |
| Засновано | 1465 |
| Статус міста | 1701 |
| Площа | 252,32 км² |
| Населення | 47 494 (31 грудня 2003) |
| · густота | 188 осіб/км² |
| Агломерація | 56 581 (1991) |
| Висота НРМ | 129 м |
| Міста-побратими | Дюрен, Сівас, Кастенедоло, Стрий |
| Телефонний код | (387) 035 |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| GeoNames | 3199744 |
| OSM | ↑2528203 ·R (Градачац) |
| Поштові індекси | 76250 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Едіс Дервішагич (СДПБіГ) |
| Вебсайт | www.gradacac.ba |
| Мапа | |
Градачаць Градачаць (Боснія і Герцеговина) | |
| | |
| | |
| Градачаць у Вікісховищі |
Одна частина муніципалітету відійшла до Республіки Сербської.
Історія ред.
Цей обшир заселено з епохи неоліту, адже землі тут були дуже родючі та багаті на воду завдяки річкам Усора, Укріна, Босна і Сава, які в свою чергу багаті на рибні запаси. В лісах водилося достатньо дичини для полювання. З приходом римлян збудовано перші дороги і великі поселення з інфраструктурою. Для будівництва використовувались камінь та цегла. Перший боснійський король Твртко I приєднав землі по Саві до Боснії.
1302 року вперше згадується удільне князівство Градачаць, а перша письмова згадка про місто (у формі Грачаць) датується 1465 роком. У XV столітті цей край знову став частиною угорської монархії, доки в 1463 р. басейн річки Сава не захопили турки. Саме ж місто ввійшло до складу Османської імперії в 1512 році, його nahija (муніципалітет) вперше внесено в османський реєстр (дефтер) 1533 року, а його kadiluk (округ) вперше відзначено у 1634 році. 1701 року поселення отримало статус паланки (міста), а 1710 року Градачаць став штаб-квартирою капітанства Військової границі. 1719 року між Османською імперією та Австро-Угорщиною було підписано мирний договір, яким встановлено кордони між Хорватією та Боснією, що не змінювалися до 1939 року. У роки війни з 1788 по 1792 р. більшість хорватського римсько-католицького населення покинула ці території вздовж Сави. Після мирного договору між Австро-Угорщиною та Османською імперією на цих землях знов оселилися хорвати. Після Берлінського конгресу 1878 року район повністю підпав під владу Австро-Угорщини. З падінням К. к. монархії після Першої світової війни Ґрадачац увійшов до Королівства сербів, хорватів і словенців. 29 серпня 1939 р. утворено Бановину Хорватія в складі Королівства Югославії. Під час війни в Боснії 1992—1995 рр. місто жорстоко бомбили, адже Ґрадачац опинився у вузькому північному коридорі, що з'єднував дві основні частини Республіки Сербської боснійських сербів, неподалік від Брчко. Внаслідок війни більшість цього регіону зараз належить до Республіки Сербської, а Ґрадачац було включено в результаті Дейтонської угоди до складу Федерації Боснії і Герцеговини.
Сполучення ред.
До міста можна дістатися автомагістраллю Загреб—Белград або дорогою з Тузли до Жупані.
Пам'ятки ред.
У місті зберігся форт із 18-метровими стінами, збудований між 1765 і 1821 рр., та 22-метрова сторожова вежа, споруджена 1824 року керівником капітанства Ґрадачац Гусейном Ґрадащевичем. 1826 року було збудовано названу на його честь мечеть Гусейнія. Сторожова вежа — т. зв. Ґрадіна — є символом і розпізнавальним знаком міста.
Уродженці ред.
- Горан Брашнич (*1973) — боснійський футболіст;
- Даріо Дам'янович (*1981) — футболіст.
- Маріо Юрич (*1976) — боснійський і хорватський футболіст.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [ 12 червня 2014 у Wayback Machine.]