Жида́чівський район — колишній район України на півдні Львівської області. У 2020 році увійшов до Стрийського району Львівської області.
| Жида́чівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Львівська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Львівська область |
| Код КОАТУУ: | 4621500000 |
| Утворений: | 1940 |
| Населення: | ▼ 66 183 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 996 км² |
| Густота: | 66.4 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3239 |
| Поштові індекси: | 81700—81798 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Жидачів |
| Міські ради: | 2 |
| Селищні ради: | 3 |
| Сільські ради: | 28 |
| Міста: | 2 |
| Смт: | 3 |
| Села: | 113 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Кос Ігор Степанович |
| Голова РДА: | Гучко Марія Михайлівна |
| Вебсторінка: | Жидачівська РДА Жидачівська райрада |
| Адреса: | 81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Жидачів, Шашкевича, 2 |
| Мапа | |
| | |
| Жида́чівський район у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Жидачівський район Львівської області у сучасних межах сформувався в грудні 1966 року. Утворено його 4 грудня 1939 року з частини території колишнього Жидачівського повіту Станіславівського воєводства і включено до складу Дрогобицької області. Після ліквідації цієї області 1959 року і приєднання земель Журавнівського району увійшов до складу Львівської області. А 1962 року до нього приєднано й територію колишнього Ходорівського району.
Перша згадка про м. Жидачів подана в Іпатіївському списку літопису «Повісті минулих літ», «Воскресенському літописі», Московському літописному зводі XV ст. Під 1164 роком датуються дві назви: Удеч, Удечев. Найдавніше поселення жителів стародавнього міста, за даними досліджень Львівської обласної археологічної експедиції, зафіксовано на горі Базиївці, яка є однією з відомих історичних пам'яток краю. Городище лежить за 800 м на північний захід від сучасного центра міста, на межі правого берега р. Стрий.
З історичних джерел дізнаємося, що в XIV ст. Жидачів був уже досить великим містом і мав замок, обнесений валом. А у 1448 році на місці давньоруської фортеці був збудований новий замок.
Жидачівський район утворений 17 січня 1940 р. з сільських гмін і міста Жидачів скасованого Жидачівського повіту Дрогобицької області.
У 1948 в Жидачеві організовано колгосп «Нове життя», в склад якого увійшли 900 господарств із тяглом понад 500 коней. У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат. У 1947 році відкрито семирічну школу для робітничої молоді, яка через 3 роки стала середньою. В 1952 році побудована друга середня школа. У 1952 р. в місті почала працювати поліклініка. 1954 року почали будувати лікарню, побудували новий пологовий будинок, а в 1955 р. побудували головний корпус лікарні і допоміжні приміщення.
У січні 1959 року до Жидачівського району приєднана територія ліквідованого Журавнівського району.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жидачівського району була створена 121 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 81,15 % (проголосували 46 492 із 57 289 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 69,48 % (32 302 виборців); Юлія Тимошенко — 12,82 % (5 958 виборців), Олег Ляшко — 6,90 % (3 206 виборців), Анатолій Гриценко — 5,47 % (2 544 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,54 %.
Адміністративний устрій Редагувати
Адміністративно-територіально район поділявся на 2 міські ради, 3 селищні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 118 населених пунктів і підпорядковані Жидачівській районній раді. Адміністративний центр — місто Жидачів.
Транспорт Редагувати
Районом проходить автошлях E40.
Природно-заповідний фонд Редагувати
Загальнозоологічні заказники Редагувати
Діброва (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники Редагувати
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Алея вікових лип, Алея вікових лип і дубів, Група вікових лип, Дуб Вепрь, Дуб Виговського, Кипарис, Тополя-патріарх.
Геологічні пам'ятки природи Редагувати
Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер біля смт Журавно і Старе Село.
Гідрологічні пам'ятки природи Редагувати
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Редагувати
Парк XIX ст. (Піддністряни), Парк XIX ст. (Лівчиці), Парк XIX ст. (Ходорів).
Населення Редагувати
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 37 588 | 7719 | 5077 | 11 123 | 8202 | 5237 | 230 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 43 221 | 7326 | 4995 | 10 547 | 9513 | 10 017 | 823 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 79910 | 98,88 % |
| росіяни | 534 | 0,66 % |
| поляки | 209 | 0,26 % |
| білоруси | 53 | 0,07 % |
| молдовани | 19 | 0,02 % |
| інші | 87 | 0,11 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 80226 | 99,27 % |
| російська | 450 | 0,56 % |
| польська | 63 | 0,08 % |
| білоруська | 27 | 0,03 % |
| молдовська | 12 | 0,01 % |
| інші | 34 | 0,04 % |
Пам'ятки Редагувати
Відомі люди Редагувати
Уродженці Редагувати
- Валеріан Любенецький гербу Сас (1561, Дем'янка-1617?) — бернардин, біскуп РКЦ в Бакеу.
- Венгринович Іван Остапович (1927—1989) с. Тейсарів — український художник.
- Ігор Фе́дорович Ку́шплер (1 січня 1949 р., с. Покрівці, Ходорівський район (тепер у складі Жидачівського району), Львівська область — 23 квітня 2012, Польща) — український оперний співак (баритон). Соліст Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Народний артист України.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 505/2019-рп «Про призначення М.Гучко головою Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Жидачівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 25 березня 2017.
- Jan Reychman. Lubieniecki Walerian h. Sas (1561—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom XVII/4, zeszyt 75. — S. 609—610. (пол.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жидачівський район |
- смт Гніздичів [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]