Гніздичів Гнізди чів Кохавине селище міського типу Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий з

49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528Координати: 49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528

Водойма

Річка Стрий

Відстань

Найближча залізнична станція:

Гніздичів

До райцентру:

- фізична:

4 км

До обл. центру:

- залізницею:

65 км

- автошляхами:

80 км

Селищна влада

Адреса

81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7

Вебсторінка

[1]

Карта

Гніздичів

Гніздичів у Вікісховищі

Історія Редагувати

Наполеон Орда. Проща в Кохавині

Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.

За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.

Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).

У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Політика Редагувати

Парламентські вибори, 2019 Редагувати

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.

зареєстровано 3186 виборців, явка 53,39%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 25,28%, за «Слугу народу» — 24,87%, за «Європейську Солідарність» — 13,40%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,40%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,12%, за Володимира Гаврона («Голос») — 16,16%.

Пам'ятки Редагувати

Монастир кармелітів Святого Герарда (XVIII століття) з Вознесенським костелом (1868–1894, розпису в стилі модерн) і каплицею (1903) над цілющим джерелом. Тут зберігалася коронована Папою Пієм X чудотворна ікона Кохавинської Богоматері.

Промисловість Редагувати

У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.

Видатні особистості Редагувати

В поселенні народились:

Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.
Шкумат Роман Ярославович (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Фотографії Редагувати

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2019.

Джерела та література Редагувати

Головко В. В. Гніздичів [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 129. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Н. Д. Семчишин. Гніздичів [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання Редагувати

Кохавина [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] Замки та храми України.
Монастир у Кохавино [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
Кохавина та Руда [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Поступ
Фотографії Гніздичів [2] [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], [3]

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-2] . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-3] . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.

[4] . Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2019.