Парламентські вибори в Україні 2019

Парламентські вибори в Україні 2019 року — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 21 липня 2019 року. Вибори були призначені новообраним Президентом України Володимиром Зеленським, який під час своєї інавгурації 20 травня 2019 року оголосив про намір розпустити парламент. За результатами виборів було сформовано Верховну Раду України 9-го скликання; президентська партія «Слуга народу» отримала більшість мандатів (254 з 450) і права коаліції депутатських фракцій.

‹ 2014  2023 ›

Парламентські вибори в Україні 2019

21 липня 2019

Результати Парламентських виборів в Україні 2019 року в одномандатних мажоритарних округах

Історія

Призначення виборів

20 травня 2019 року у будівлі Верховної Ради України відбулася інавгурація новообраного Президента України Володимира Зеленського. У своїй промові президент зокрема заявив про намір розпустити парламент. У той же день Зеленський запросив керівництво Верховної Ради наступного ранку о 10:00 до себе на консультації щодо дострокового припинення повноважень парламенту. У запрошенні він послався на частину 3 статті 90 Конституції, яка вимагає проведення таких консультацій перед виданням відповідного указу президентом.

Вранці 21 травня Зеленський провів зустріч в Адміністрації Президента з керівництвом Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій і груп. Головною причиною розпуску парламенту Зеленський назвав дуже низьку довіру громадян України до Верховної Ради — 4%, а юридичною підставою — відсутність коаліції з 2016 року. Також на зустрічі обговорювалися питання дати проведення дострокових виборів і внесення змін до виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар’єра до 3%.

У той же день Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання, обраної у жовтні 2014 року, і призначення позачергових виборів до Верховної Ради на 21 липня 2019 року. Указ Президента набув чинності з дня його опублікування у виданні «Голос України» від 23 травня. Таким чином вибори мали відбутися на 3 місяці раніше ніж запланові чергові вибори, що згідно Конституції відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради (27 жовтня 2019 року).

Оскарження у Конституційному суді

24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів Верховної Ради щодо визнання указу президента про призначення позачергових виборів неконституційним.

Конституційний суд почав розгляд депутатського запиту 11 червня і 19 червня підтвердив чинність указу про розпуск парламенту. У Конституційному суді зазначили, що між президентом і парламентом виник «конституційний конфлікт» навколо розпуску парламенту. У цього конфлікту, на думку Конституційного суду, немає правового вирішення. Тому суд постановив, що вирішення конфлікту народом України «шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України».

Порядок денний встановлення справедливості

18 червня 2019 року коаліція з 18 українських громадських організацій презентувала Порядок денний встановлення справедливості для політичних партій та кандидатів у народні депутати України, у якому висунула вимоги до наступного парламенту щодо забезпечення реформи судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів, повернення відповідальності за незаконне збагачення, збереження міжнародних закупівель ліків тощо і закликала усі політичні сили, які готові працювати для розвитку української держави, публічно зафіксувати свою позицію щодо викладених у Порядку пунктів.

16 липня відбувся форум «Встановлення справедливості — порядок денний для майбутнього парламенту», на якому представники команди Володимира Зеленського, громадських організацій та кандидати в народні депутати обговорили Порядок денний встановлення справедливості в Україні та його втілення в життя.

Станом на 18 липня серед партій, які декларували проукраїнську позицію і мали шанси потрапити до парламенту, Порядок публічно підтримали політичні сили «Слуга народу», «Голос», «Об'єднання „Самопоміч“», «Громадянська позиція», «Сила людей» і «Батьківщина», а не підтримали лише партії «Сила і честь» та «Європейська солідарність».

Деякі з задекларованих реформ були успішно впроваджені новообраним парламентом. Зокрема станом на липень 2020 року було відновлено покарання за незаконне збагачення, перезавантажено НАЗК, продовжено міжнародну закупівлю ліків, і частково реформовано органи прокуратури (через зменшення штатів і збільшення зарплат). Водночас низку інших пунктів тоді ще не було втілено.

Особливості

Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-й прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на окупованих територіях). На дільницях учасникам голосування видається по два бюлетеня: один зі списком партій, другий — із кандидатами від округу, де зареєстрований виборець.

У цих виборах військові голосували на звичайних дільницях, а не на спеціальних, як раніше. Більше 280 тис. виборців змінили місце голосування, всього було зареєстровано 5966 кандидатів, зокрема, 2746 — від партій та 3220 мажоритарників.

Партійні об'єднання

• Партії «Національний корпус», «Свобода» та «Правий сектор» прийняли рішення про участь у позачергових парламентських виборах єдиним націоналістичним блоком з подальшою консолідацією патріотичних об'єднань та організацій.
• Лідер партії «Удар» Віталій Кличко заявив, що його партія має намір висувати кандидатів тільки за мажоритарними виборчими округами.
• Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко припустила створення коаліції з партією «Слуга народу» й партією Святослава Вакарчука «Голос».
• Єдиним блоком вирішили брати участь у виборах партії «Опозиційний блок», «Партія миру і розвитку», «Наші», «Відродження» та «Довіряй ділам».
• Партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Основа» Сергія Тарути та «Справедливість» Валентина Наливайченка вирішили об'єднатися під брендом партії «Батьківщина».

Список партій

Виборчий бюлетень на Парламентських виборах 2019.

Партії, що брали участь у виборах у загальнодержавному одномандатному окрузі:

1. Опозиційний блок
2. Сила і честь
3. Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
4. Патріот
5. Сила людей
6. Опозиційна платформа — За життя
7. Партія зелених України
8. Всеукраїнське об'єднання «ФАКЕЛ»
9. Об'єднання «Самопоміч»
10. Європейська Солідарність
11. Українська Стратегія Гройсмана
12. Громадянська позиція
13. Соціальна справедливість
14. Слуга народу
15. Сила права
16. Радикальна партія Олега Ляшка
17. Партія Шарія
18. Голос
19. Незалежність
20. Аграрна партія України
21. Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
22. Рух нових сил

Списки партій

Топ-10 кандидатів у списках партій

Опозиційний блок	Сила і честь	Батьківщина
Євгеній Мураєв	Євгеній Мураєв Олександр Вілкул Геннадій Кернес Геннадій Труханов Вадим Бойченко Ростислав Шурма Богдан Андріїв Володимир Буряк Анатолій Вершина Віталій Хомутиннік	Ігор Смешко	Ігор Смешко Олена Сотник Рефат Чубаров Іван Мірошніченко Володимир Замана Ольга Романюк Андрій Гайдуцький Ірина Сисоєнко Володимир Тимошенко Анатолій Макаренко	Юлія Тимошенко	Юлія Тимошенко Сергій Тарута Валентин Наливайченко Сергій Соболєв Олена Кондратюк Іван Кириленко Андрій Кожем'якін Григорій Немиря Сергій Власенко Валерій Дубіль
Патріот	Сила людей	Опозиційна платформа — За життя
Микола Голомша	Микола Голомша Микола Сірий Георгій Філіпчук Олександр Журавчак Іво Бобул Владислава Савіна Євген Шевченко Сергій Ніжинський Володимир Цирфа Микола Чурило	Олександр Солонтай	Олександр Солонтай Світлана Сова Остап Єднак Ольга Омельчук Денис Тарасов Ярослав Федоришин Валерій Новиков Ірина Славова Галина Перепадченко Юлій Морозов	Юрій Бойко	Юрій Бойко Вадим Рабінович Віктор Медведчук Наталія Королевська Сергій Льовочкін Василь Німченко Нестор Шуфрич Сергій Ларін Сергій Дунаєв Тарас Козак
Партія Зелених України	Факел	Об'єднання «Самопоміч»
Тетяна Бодун	Тетяна Бодун Віталій Кононов Сергій Луговик Олександр Зіскін Елеонора Крупко Сергій Лученко Олександр Котін Сергій Курикін Олексій Зінченко Віталій Басюк	Тетяна Однорог	Тетяна Однорог Олександр Крамар Олександр Гончаров Ольга Євчук Наталія Мілко Владислав Качинський Маргарита Різник Роман Гіптенко Юлія Лідич Євген Паруш	Андрій Садовий	Андрій Садовий Ольга Квасніцька Олександра Дрік Тетяна Бідняк Оксана Сироїд Віталій Фидрин Олег Березюк Микола Кміть Тетяна Острікова Ольга Бабій
Європейська Солідарність	Українська Стратегія Гройсмана	Громадянська позиція
Петро Порошенко	Петро Порошенко Андрій Парубій Ірина Геращенко Михайло Забродський Софія Федина Мустафа Джемілєв Яна Зінкевич Ахтем Чийгоз Олег Синютка Іванна Климпуш-Цинцадзе	Володимир Гройсман	Володимир Гройсман Лілія Гриневич Олександр Саєнко Еміне Джапарова Євген Нищук Павло Петренко Сергій Марченко Андрій Тетерук Павло Яблонський Віктор Єленський	Анатолій Гриценко	Анатолій Гриценко Дмитро Добродомов Микола Томенко Микола Катеринчук Марина Соловйова Анатолій Забарило Петро Ландяк Микола Ладовський Єгор Фірсов Віктор Трепак
Соціальна справедливість	Слуга народу	Сила права
Алла Шлапак	Алла Шлапак Олександр Дічек Сніжана Сорока Святослав Сирота Юлія Сергеєва Роман Деркач Світлана Скосирська Євгеній Огарков Наталія Харченко Михайло Войцехівський	Дмитро Разумков	Дмитро Разумков Руслан Стефанчук Ірина Венедіктова Давид Арахамія Галина Янченко Михайло Федоров Олександр Корнієнко Анастасія Красносільська Олександр Ткаченко Жан Беленюк	Андрій Сенченко	Андрій Сенченко Олександр Данилюк Володимир Василенко Юлія Чорноусько Анатолій Полях Ксенія Талалай Олексій Шовкопляс Тарас Мокляк Вадим Федосов Вадим Севериненко
Радикальна партія Олега Ляшка	Партія Шарія	Голос
Олег Ляшко	Олег Ляшко Віктор Галасюк Андрій Лозовой Інга Маковецька Іван Савка Олег Авер'янов Сергій Скуратовський Дмитро Лінько Альона Кошелєва Олексій Ленський	Ольга Шарій	Ольга Шарій Антоніна Бєлоглазова Павло Уллах Євгеній Євтухов Іван Мамчур Артур Талабіра Микола Гладенький Дмитро Бутенко Роман Катеринчик Тетяна Гузенко	Святослав Вакарчук	Святослав Вакарчук Юлія Клименко Кіра Рудик Ярослав Железняк Олександра Устінова Олег Макаров Ярослав Юрчишин Сергій Рахманін Соломія Бобровська Ольга Стефанишина
Незалежність	Аграрна партія України	Свобода
Анатолій Могильов	Анатолій Могильов Іван Ступак Тетяна Зюбанова Василь Фаринник Сергій Черних Олександр Рудяк Костянтин Сапко Олександр Дубенко Олена Нетецька Богдан Щур	Михайло Поплавський	Михайло Поплавський Лілія Бортич Денис Марчук Анна Мадей Володимир Шушкевич Сергій Гайдай Наталія Вєровчук Сергій Іващук Олег Ніколенко Олександр Луцький	Олег Тягнибок	Олег Тягнибок Андрій Білецький Дмитро Ярош Андрій Тарасенко Руслан Кошулинський Богдан Бенюк Родіон Кудряшов Олександр Сич Пилип Іллєнко Юрій Сиротюк
Рух нових сил Михайла Саакашвілі
Міхеіл Саакашвілі	Міхеіл Саакашвілі Давід Сакварелідзе Олесь Доній Ганна Соломатіна Володимир Лановий Наталія Жукова Дмитро Булах Олена Терещенко Олег Михайлик Костянтин Бушуєв

Соціологічні опитування

Найвищий рейтинг та шанси потрапити до Верховної Ради мали 5 партій, які, згідно з соціологічними опитуваннями, набирали 5 % та більше голосів виборців: «Слуга народу», «Опозиційна платформа», «Європейська Солідарність», «Батьківщина» та «Голос».

Голосування

Попри заборону агітації в день виборів, згідно даних руху «Чесно», у соцмережах продовжувалась агітація та активні рекламні кампанії за та проти кандидатів.

На 94-му окрузі на Київщині (де балотувалися Дубінський та Кононенко) окружна комісія замінила 180 членів дільничних комісій від партії Самопоміч.

На 16:00 явка за результатами 118 з 199 округів склала 36,07 %. Поліція відкрила 21 кримінальну справу через порушення під час виборів, було зафіксовано понад 8,5 тис. повідомлень про правопорушення.

Понад 178 тис. голосів було віддано за кандидатів-двійників. На виборах технологію «двійників» використовували у двох варіантах: або реєстрували кандидатів з однаковими іменами, або вказували в біографії належність до організацій, назви яких дублюють назви політичних партій основного кандидата. Технологія двійників вплинула на вибори та була успішною в округах № 37, 64, 78, 119, 146, 198, 210.

Екзит-поли

Попередні результати виборів спочатку мали бути оприлюднені 21 липня за результатами екзит-полів. Заключні екзит-поли мали з'явитися на сайті ЦВК о 22:00 21 липня, екзит-поли проводили три соціологічні центри («Демократичні ініціативи», центр Разумкова та КМІС). Остаточні результати ЦВК мав оприлюднити одразу після опрацювання бюлетенів.

Результати

Результати

Явка за округами

Явка за областями

Результат в Закордонному виборчому окрузі

Остаточні офіційні дані ЦВК має оприлюднити не пізніше 5 серпня 2019-го. Згідно з результатами, до верховної ради повернувся 81 народний депутат з ради попереднього скликання (40 за списками партій та 41 за мажоритарною системою).

Середній вік обраних депутатів — 41 рік, троє депутатів старші 60 років, 17 мають до 30 років, жінки складають 20,8 %.

Багатомандатний округ

Партія	Багатомандатний округ	Одно- мандатні округи	Всього місць
	Голоси		%	+/-	Місця	Місця	+/-
Слуга народу	6 307 793	43.16	Нова	124	130	254 / 450	Нова
Опозиційна платформа — За життя	1 908 111	13.05	Нова	37	6	43 / 450	Нова
Батьківщина	1 196 303	8.18	▲	24	2	26 / 450	▲ 5
Європейська Солідарність	1 184 620	8.10	▼	23	2	25 / 450	▼ 102
Голос	851 722	5.82	Нова	17	3	20 / 450	Нова
Радикальна партія Олега Ляшка	586 384	4.01	▼	—	—	—	▼ 21
Сила і честь	558 652	3.82	▲	—	—	—	—
Опозиційний блок	443 195	3.03	▼	—	6	6 / 450	▼ 33
Українська Стратегія Гройсмана	352 934	2.41	—	—	—	—	—
Партія Шарія	327 152	2.23	—	—	—	—	—
Свобода	315 568	2.15	▼	—	1	1 / 450	▼ 5
Громадянська позиція	153 225	1.04	▼	—	—	—	—
Партія зелених України	96 659	0.66	▲	—	—	—	—
Самопоміч	91 596	0.62	▼	—	1	1 / 450	▼ 24
Аграрна партія України	75 509	0.51	—	—	—	—	—
Рух нових сил Михайла Саакашвілі	67 740	0.46	—	—	—	—	—
Сила людей	27 984	0.19	▲	—	—	—	—
Сила права	20 340	0.13	—	—	—	—	—
Патріот	16 123	0.11	—	—	—	—	—
Соціальна справедливість	15 967	0.10	—	—	—	—	—
Незалежність	7 970	0.05	—	—	—	—	—
Факел	7 739	0.05	—	—	—	—	—
Інші партії	—	—	—	—	2	2 / 450	—
Самовисуванці	—	—	—	—	46	46 / 450	▼ 22
Всього дійсних голосів	100	225	199	424
Бюлетені, визнані недійсними	146 269
Вакантні місця (округи, де не відбувалося голосування)	—	—	—	—	26	26 / 450	—
Всього	&&&&&&&014759548.&&&&0014 759 548	225	225	450
Загальна кількість виборців / Явка	&&&&&&&029973739.&&&&0029 973 739‬	49.24
Джерело: Результати за партійними списками [ 23 грудня 2020 у Wayback Machine.], Результати в одномандатних округах [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.]

Одномандатні округи

Закордонний виборчий округ

Від загальної кількості виборців

Електоральна підтримка партій

Реакція у світі

23 липня Глави МЗС Литви Лінас Лінкявічус та Латвії Едгар Рінкевичс висловили підтримку чесних і конкурентних виборів до парламенту в Україні.

Міністр МЗС Канади Христя Фріланд 23 липня привітала прозорі та демократичні вибори, що пройшли в Україні, і подякувала канадським спостерігачам, що спостерігали за виборами.

Див. також

• Вибори Президента України 2019
• Парламентські вибори в Україні 2014
• Виборчі округи України
• Єдиний державний реєстр виборців

Примітки

1. . 24 Канал. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019. 
2. Консультації Зеленського з лідерами фракцій про розпуск Ради відбудуться 21 травня. LB.ua. Процитовано 6 лютого 2023. 
3. Зеленський збирає фракції для консультацій щодо розпуску Ради — депутат. hromadske.ua (укр.). 20 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2023. 
4. Триває зустріч Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій. 21 травня 2019. 
5. Володимир Зеленський: Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є вкрай низька довіра громадян України до цієї інституції. www.president.gov.ua. 21 травня 2019. 
6. Стенограма зустрічі Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій, 21 травня 2019 року. president.gov.ua. 30 травня 2019. 
7. Стенограма зустрічі Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій, 21 травня 2019 року. Українська газета Час (укр.). 31 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2023. 
8. Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»
9. Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів | Картка документа. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 січня 2023. 
10. Конституція України, стаття 77. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 січня 2023. 
11. Конституційне подання [ 25 травня 2019 у Wayback Machine.] щодо визнання указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання неконституційним на сайті Конституційного Суду України
12. . Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 2 липня 2019. 
13. Громадські організації вимагають встановлення справедливості від майбутніх депутатів. dejure.foundation. 18.06.2019. Процитовано 10 січня 2023. 
14. "Порядок денний встановлення справедливості це той перелік дій, які потім можна буде вимагати з ваших кропивницьких мажоритарників" – Віталій Шабунін. Златопіль (укр.). 4 липня 2019. Процитовано 10 січня 2023. 
15. Форум «Встановлення справедливості — порядок денний для майбутньої ВР». Судебно-юридическая газета (рос.). 16 липня 2019. Процитовано 10 січня 2023. 
16. Команда Зеленського чекає від нової Ради змін щодо декларацій і правок Лозового. Українська правда (укр.). 16 ЛИПНЯ 2019. Процитовано 10 січня 2023. 
17. Порядок денний встановлення справедливості підтримала більшість партій, що проходять до парламенту. dejure.foundation. Процитовано 10 січня 2023. 
18. Родіон Хомяков: Порядок денний встановлення справедливості: рік потому. kievvlast.com.ua (укр.). Процитовано 10 січня 2023. 
19. . dw.com. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019. 
20. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
21. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
22. . Новинарня (укр.). 21 липня 2019. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
23. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 25 липня 2020. 
24. . 112.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 25 липня 2020. 
25. . Буквы. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020. 
26. . racurs.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020. 
27. . thebabel.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020. 
28. . РБК-Україна. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019. 
29. . 24 канал. 1 липня 2019. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019. 
30. . 24 Канал. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019. 
31. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
32. . www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
33. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
34. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019. 
35. . www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 27 липня 2019. 
36. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
37. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
38. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019. 
39. . 24 Канал. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019. 
40. . Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019. 
41. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019. 
42. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019. 

Посилання

• Офіційний сайт ЦВК [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.]
• . https://www.bbc.com. BBC. 26 липня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.