Незалежний (самостійний, безпартійний) політик — політичний діяч, не пов'язаний з якою-небудь політичною партією. Є багато причин, чому політик може балотуватися як незалежний кандидат.
- Незалежні можуть проводити центристську точку зору між іншими кандидатами — представниками великих політичних партій. Іноді, навпаки, вони мають більш екстремальну точку зору, ніж будь-яка велика партія. Їхня ідеологія може містити ідеї з обох боків політичного спектра, або може мати свій особливий погляд, заснований на питаннях, які не підтримуються серйозними політичними гравцями.
- Незалежний політик може бути пов'язаний з політичною партією, бути її колишнім членом, сповідувати ті ж переконання, проте не асоціювати себе з брендом цієї сили. Інші можуть належати або підтримувати політичну партію, проте вони вважають, що не повинні формально представляти партію і, таким чином, підкорятися її політиці.
- У деяких країнах (наприклад, Кувейт), політичні партії є незаконними і всі кандидати діють як незалежні.
Перебуваючи на державній службі, незалежні іноді воліють сформувати альянс замість партії та офіційно зареєструвати свою групу «незалежних». Деякі інші незалежні кандидати вирішують згодом об'єднатися в політичну партію.
Див. також Редагувати
- Безпартійний
- виборець що вагається[en]
- незалежний виборець[en]
Примітки Редагувати
- Al-Zumai, Fahad (June 2013). Kuwait's political impasse and rent-seeking behaviour: A call for institutional reform. Kuwait Programme on Development, Governance and Globalisation in the Gulf States (London School of Economics) 29: 1–33. Процитовано 1 січня 2015.
- Див., напр., Незалежні (партія, Ліхтенштейн).