www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олесницький Євген Григорович Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проб

Олесницький Євген Григорович

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2016)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (жовтень 2016)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олесницький.

Євген Григорович Олесницький гербу «Дембно» («Дубно» 5 березня 1860, с. Великий Говилів, тепер Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна — 26 жовтня 1917, Відень) — український правник, політик, громадський діяч, публіцист, письменник, організатор кооперативного руху. Голова товариства «Сільський господар». Тесть Михайла Рудницького.

д-р Євген Григорович Олесницький
д-р Євген Григорович Олесницький
Посол до Австрійського парламенту
17.06.1907 — 30.03.1911
Посол до Австрійського парламенту
17.07.1911 — 26.10.1917
Посол до Галицького сейму
1901
Попередник Кароль д'Абанкур
Наступник Станіслав Павліковський
Посол до Галицького сейму
1901 — 1910
Попередник Кароль Дідушицький
Наступник Євген Петрушевич
голова Товариства «Просвіта»
1906 — 1910
Попередник Юліан Романчук
Наступник Кивелюк Іван
Народився 5 березня 1860(1860-03-05)
с. Великий Говилів, Копичинецький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, нині Теребовлянський район Тернопільської області.  Україна
Помер 26 жовтня 1917(1917-10-26) (57 років)
м. Відень
Відомий як правник, політик, громадський діяч, публіцист, письменник, організатор кооперативного руху
Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність українець
Alma mater Львівський університет
Політична партія Українська Національно-Демократична Партія
Рід Олесницькі
Батько о. Григорій Олесницький
Мати Софія Познанська
Діти Софія (1888—1902)
Професія адвокат
Звання доктор права (1887, Львів)
Релігія греко-католик
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився 5 березня 1860 року в с. Великий Говилів (Копичинецький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія), в родині священика УГКЦ. Батько — Григорій Олесницький (1816—1905), священик у Великому Говилові з 1840 року; мати — Софія Познанська, дочка священика УГКЦ у Бірках Малих біля Скалата (нині с. Малі Бірки, Чортківського р-ну Тернопільської обл.); батьки одружилися у 1838 р.

Навчався в Першій тернопільській гімназії (у цей час був активістом Тернопільської гімназійної «Громади», в 1876 році закінчив 6 клас, у 1878 році був учнем. 8-го, його однокласником був Вавжинець Тессейр) та на правничому факультеті Львівського університету (на університетські студії у Львові вписався безпосередньо після відомого «соціалістичного процесу» І. Франка, М. Павлика й товаришів).

Член редакції «Діла» (1885—1890 роки).

Восени 1890 року, коли проживав у батьків у Великому Говилові, де готувався до адвокатського іспиту, дістав листа зі Стрия, підписаного багатьма українцями міста й повіту. Вони запрошували Є. Олесницького відкрити свою адвокатську канцелярію в Стрию. Прийшов теж окремий лист від професора Івана Вахнянина, який дуже заохочував його приїхати до Стрия. В січні 1891 дістав подібного листа від о. Олекси Бобикевича — стрийського громадського діяча, який був також дуже зацікавлений у приїзді Є. Олесницького.

Організував будівництво Народного дому в Стрию, засновував читальні «Просвіти» в селах. Член повітової ради Стрийського повіту в 1893—1912 рр. (член комітету — 1897—1902 рр., заступник голови — 1903——1912 рр.).

Діяч народовецької партії, пізніше один із засновників Української Національно-Демократичної Партії.

Активно боровся з курсом «нової ери», підтримував зв'язки з Наддніпрянщиною.

Посол до Галицького сейму (1900—1910 роки; 1910 року склав мандат, замість нього було обрано доктора Евгена Петрушевича) і голова Українсько-руського соймового клубу (до складання мандату); у 1907—1917 — посол до Райхсрату (віденського парламенту) від двомандатного 57 округу (судові округи Меденичі, Стрий, Сколе, Жидачів, Ходорів, Миколаїв, Глиняни, Бібрка, а також села Горожанна Мала, Горожанна Велика, Колодруби, Новосілки Опарські, Лівчиці, Підзвіринець, Повергів, Монастирець, Ричигів, Тершаків і Татаринів (судовий округ Комарно), Вербіж, Кагуїв і Гонятичі (судовий округ Щирець)). У парламенті з 1907 р. входив до Руського клубу; "Український клуб" — з 1911 р. до 12 лютого 1913 року (розпуск); з 8 листопада 1916 р. входив до Української парламентської репрезентації.

Відіграв провідну роль у створенні «Маслосоюзу» — молочарського руху, що об'єднував селян у спілки для створення їм сильнішого економічного підґрунтя.

З політичних процесів були друковані численні оборони Є. Олесницького. Найважливіші з них: оборона посла Теофіла Окуневського в коломийському процесі за зневагу намісника Бадені, оборони в справах виборів у Черневі, Курнині, Викторові, Стрию, Комарному тощо.

Незадовго до своєї смерті намісник Галичини граф Анджей Потоцький приїхав автомобілем до Стрия на зустріч із Євгеном Олесницьким, запропонував йому уневажнення мандатів москвофілів, посаду віце-маршалка Галицького сейму, нову посаду другого віце-президента Крайової шкільної ради для українського шкільництва тощо. Угода була зірвана вбивством Потоцького (Євген Олесницький пережив інфаркт, наступний — через рік).

У 1908 році Євген Олесницький був нагороджений командорським хрестом ордена Франца Йосифа. З 1909 року — дійсний член НТШ.

Єдиний з українських політиків, хто удостоївся честі бути прийнятим престолонаслідником Францом Фердинандом і конферувати з ним про майбутнє України. Ця зустріч була таємною і присвяченою обговоренню перспектив українського руху в Росії. Є. Олесницький повертався з тривалої мандрівки по Росії, підготував поширений реферат про стан і перспективи українського руху, його можливу користь для Австро-Угорської імперії.

З 1915 — член Загальної Української Ради, утвореної у Відні з галичан і наддніпрянців, а після її саморозпуску 6 листопада 1916 р. — до Української парламентської репрезентації.

Видавнича, літературна та публіцистична діяльність Редагувати

У «Дрібній бібліотеці», яку видавав гурток молодих соціалістів, з'явився у його перекладі і його коштом переклад із Добролюбова — «Значінье авторітету в вихованьу. Переклав з россійського Євгеній Олесницький» (1879, ч. 10), перший літературний твір Олесницького. За цією першою книжкою почалась його досить різнорідна літературна діяльність, що тривала аж до переселення до Стрия, тобто у 1878—1891 рр. (не припинялася й пізніше).

Як студент університету, працював у різних видавництвах. Коли 1881 року обрано його головою товариства «Дружній Лихвар», праця цієї спілки відразу пожвавішала. Передусім вирішено було видати антологію в 10-і роковини існування товариства. Авторів, яких твори мали ввійти до антології, запропонував Є.Олесницький.

Разом з ним на ширшу громадську арену виступили два майбутні письменники, Андрій Чайковський і Володимир Коцовський. Власним накладом Є.Олесницького вийшла у Львові 1884 року як число 2 «Русько-Української Бібліотеки» повість Володимира Барвінського (Василя Барвінка) «Сонні мари молодого питомця».

1884—1885 — видав інші книжечки того видавництва власним накладом (загалом 17 книжок). У цій своїй праці Олесницький наслідував німецьке видавництво «Рекляма». Як остання книжка того видавництва вийшла коштом Олесницького повість «Люборацькі — Семейна хроніка Ан. Свидницького».

Довгий час видавав «Українську Бібліотеку» (дешеві книжки для народа). Зокрема, 1886 року видав збірку всіх творів С. Руданського, які сам зібрав (37 співомовок).

Відкривши канцелярію в Стрию, не покидав публіцистичної та письменницької праці. Разом з Петром Огоновським очолював з 1906 Товариство «Просвіта». За допомогою доктора Володимира Охримовича почав тут видавати двотижневик «Стрийський Голос».

Свою працю обґрунтовував теоретично в статтях, що з'являлися майже в усій галицько-українській пресі та давав у них теоретичні основи для розвитку економічної й політичної думки в Галичині.

Почав був займатися також політичною історією. На жаль, весь зібраний ним матеріал загинув під час російської окупації 1914. Але продовжував збирати матеріал у Відні.

Цієї праці не покидав до останньої хвилини свого життя. Ще перед смертю читав рукопис двох публікацій, які мали вийти по-німецьки про українську справу. Писав особливо багато на правничі теми й не було, мабуть, ні одного важливішого закону, про який не появилася б його розвідка в «Ділі», «Часописі Правничій» чи окремим виданням.

Перед смертю почав надиктовувати спогади, які довів до 1895 року. Вперше надруковані у 2 томах видавництвом «Діла» у 1935. Перевидані у Стрию (2007) та Львові (2011).

Вшанування пам'яті Редагувати

Помер 26 жовтня 1917 року у Відні, похований у Стрию, разом з передчасно померлою дочкою (надгробок різця Григорія Кузневича).

Вулицю в Стрию, на якій жив Євген Олесницький, названо його іменем. На будинку, в якому він мешкав і де знаходилася його канцелярія (нині це Стрийський краєзнавчий музей «Верховина»), 1998 року встановили бронзову таблицю з барельєфом «Стрийської трійці»: Євгена Олесницького, о. Олекси Бобикевича та о. Остапа Нижанківського.

Євген Олесницький став прототипом головного героя повісті Івана Франка «Перехресні стежки» — адвоката Євгенія Рафаловича.

У 2020 році Є. Олесницькому присвятили пам'ятник на Тернопільщині, який визнали витвором мистецтва. Ідея виникла у старости села Василя Балука під час роботи у іншій країні. Він спілкувався з українцями із Львівщини, а саме м. Стрий. Адже там певний період жив Євген Олесницький. Пан Василь Балук переконався, що цю історичну постать забувати не можна. Він вивчав біографію, запропонував проєкт громаді, а люди підтримали. Фінансово допомогли жителі села та меценати. Увесь процес тривав майже 10 місяців. Авторами пам'ятника є Роман Вільгушинський та Іван Жовнич. Це відомі тернопільські майстри скульптури й архітектури. Василь Балук не здивований, що пам'ятник визнали твором мистецтва, а жителі пишаються цією працею. Василь Балук коментує — пам'ять про людей, що багато вклали у майбутнє рідної землі, є обов'язковою у всі часи.

Сім'я Редагувати

Твори (статті, виступи, рецензії, спогади) Редагувати

Статті Редагувати

Виступи, відчити, реферати Редагувати

Рецензії Редагувати

Спогади Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 165.
  2. Окаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 78. — ISBN 978-966-457-228-3.
  3. Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1876. — Lwów, 1876. — S. 38. (пол.)
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1887. — Tarnopol : drukarnia J. Pawłowskiego, 1878. — S. 58. (пол.)
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… іл. — С. 113
  6. Franz Adlgasser. Kurzbiografie Olesnickyj, Evhen Dr. iur. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 167.
  8. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien, 1918. — S. 165.
  9. «Стрийська трійця». Олекса Бобикевич. Львівська газета. 8 жовтня 2012. 
  10. «Стрийська трійця». Євген Олесницький. Львівська газета. 26 серпня 2012. 
  11. Новий пам'ятник на Теребовлянщині визнали витвором мистецтва - iternopolyanyn.com. iternopolyanyn.com (укр.). Процитовано 29 жовтня 2020. 
  12. . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 17 липня 2019. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Olesnickij Yevgen Grigorovich Olesnickij gerbu Dembno Dubno 1 5 bereznya 1860 s Velikij Goviliv teper Terebovlyanskij rajon Ternopilska oblast Ukrayina 26 zhovtnya 1917 Viden ukrayinskij pravnik politik gromadskij diyach publicist pismennik organizator kooperativnogo ruhu Golova tovaristva Silskij gospodar Test Mihajla Rudnickogo d r Yevgen Grigorovich Olesnickijd r Yevgen Grigorovich OlesnickijPosol do Avstrijskogo parlamentu17 06 1907 30 03 1911Posol do Avstrijskogo parlamentu17 07 1911 26 10 1917Posol do Galickogo sejmu1901Poperednik Karol d AbankurNastupnik Stanislav PavlikovskijPosol do Galickogo sejmu1901 1910Poperednik Karol DidushickijNastupnik Yevgen Petrushevichgolova Tovaristva Prosvita 1906 1910Poperednik Yulian RomanchukNastupnik Kivelyuk IvanNarodivsya 5 bereznya 1860 1860 03 05 s Velikij Goviliv Kopichineckij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi nini Terebovlyanskij rajon Ternopilskoyi oblasti UkrayinaPomer 26 zhovtnya 1917 1917 10 26 57 rokiv m VidenVidomij yak pravnik politik gromadskij diyach publicist pismennik organizator kooperativnogo ruhuGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Lvivskij universitetPolitichna partiya Ukrayinska Nacionalno Demokratichna PartiyaRid OlesnickiBatko o Grigorij OlesnickijMati Sofiya PoznanskaDiti Sofiya 1888 1902 Profesiya advokatZvannya doktor prava 1887 Lviv Religiya greko katolikNagorodiRoboti u VikidzherelahMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Vidavnicha literaturna ta publicistichna diyalnist 3 Vshanuvannya pam yati 4 Sim ya 5 Tvori statti vistupi recenziyi spogadi 5 1 Statti 5 2 Vistupi vidchiti referati 5 3 Recenziyi 5 4 Spogadi 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 5 bereznya 1860 roku v s Velikij Goviliv Kopichineckij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya v rodini svyashenika UGKC Batko Grigorij Olesnickij 1816 1905 svyashenik u Velikomu Govilovi z 1840 roku mati Sofiya Poznanska dochka svyashenika UGKC u Birkah Malih bilya Skalata nini s Mali Birki Chortkivskogo r nu Ternopilskoyi obl batki odruzhilisya u 1838 r Navchavsya v Pershij ternopilskij gimnaziyi u cej chas buv aktivistom Ternopilskoyi gimnazijnoyi Gromadi 2 v 1876 roci zakinchiv 6 klas 3 u 1878 roci buv uchnem 8 go jogo odnoklasnikom buv Vavzhinec Tessejr 4 ta na pravnichomu fakulteti Lvivskogo universitetu na universitetski studiyi u Lvovi vpisavsya bezposeredno pislya vidomogo socialistichnogo procesu I Franka M Pavlika j tovarishiv Chlen redakciyi Dila 1885 1890 roki Voseni 1890 roku koli prozhivav u batkiv u Velikomu Govilovi de gotuvavsya do advokatskogo ispitu distav lista zi Striya pidpisanogo bagatma ukrayincyami mista j povitu Voni zaproshuvali Ye Olesnickogo vidkriti svoyu advokatsku kancelyariyu v Striyu Prijshov tezh okremij list vid profesora Ivana Vahnyanina yakij duzhe zaohochuvav jogo priyihati do Striya V sichni 1891 distav podibnogo lista vid o Oleksi Bobikevicha strijskogo gromadskogo diyacha yakij buv takozh duzhe zacikavlenij u priyizdi Ye Olesnickogo Organizuvav budivnictvo Narodnogo domu v Striyu zasnovuvav chitalni Prosviti v selah Chlen povitovoyi radi Strijskogo povitu v 1893 1912 rr chlen komitetu 1897 1902 rr zastupnik golovi 1903 1912 rr Diyach narodoveckoyi partiyi piznishe odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Nacionalno Demokratichnoyi Partiyi Aktivno borovsya z kursom novoyi eri pidtrimuvav zv yazki z Naddnipryanshinoyu Posol do Galickogo sejmu 1900 1910 roki 1910 roku sklav mandat zamist nogo bulo obrano doktora Evgena Petrushevicha 5 i golova Ukrayinsko ruskogo sojmovogo klubu do skladannya mandatu u 1907 1917 posol do Rajhsratu videnskogo parlamentu vid dvomandatnogo 57 okrugu sudovi okrugi Medenichi Strij Skole Zhidachiv Hodoriv Mikolayiv Glinyani Bibrka a takozh sela Gorozhanna Mala Gorozhanna Velika Kolodrubi Novosilki Oparski Livchici Pidzvirinec Povergiv Monastirec Richigiv Tershakiv i Tatariniv sudovij okrug Komarno Verbizh Kaguyiv i Gonyatichi sudovij okrug Shirec U parlamenti z 1907 r vhodiv do Ruskogo klubu Ukrayinskij klub z 1911 r do 12 lyutogo 1913 roku rozpusk z 8 listopada 1916 r vhodiv do Ukrayinskoyi parlamentskoyi reprezentaciyi 6 Vidigrav providnu rol u stvorenni Maslosoyuzu molocharskogo ruhu sho ob yednuvav selyan u spilki dlya stvorennya yim silnishogo ekonomichnogo pidgruntya Z politichnih procesiv buli drukovani chislenni oboroni Ye Olesnickogo Najvazhlivishi z nih oborona posla Teofila Okunevskogo v kolomijskomu procesi za znevagu namisnika Badeni oboroni v spravah viboriv u Chernevi Kurnini Viktorovi Striyu Komarnomu tosho Nezadovgo do svoyeyi smerti namisnik Galichini graf Andzhej Potockij priyihav avtomobilem do Striya na zustrich iz Yevgenom Olesnickim zaproponuvav jomu unevazhnennya mandativ moskvofiliv posadu vice marshalka Galickogo sejmu novu posadu drugogo vice prezidenta Krajovoyi shkilnoyi radi dlya ukrayinskogo shkilnictva tosho Ugoda bula zirvana vbivstvom Potockogo Yevgen Olesnickij perezhiv infarkt nastupnij cherez rik 7 U 1908 roci Yevgen Olesnickij buv nagorodzhenij komandorskim hrestom ordena Franca Josifa 8 Z 1909 roku dijsnij chlen NTSh Yedinij z ukrayinskih politikiv hto udostoyivsya chesti buti prijnyatim prestolonaslidnikom Francom Ferdinandom i konferuvati z nim pro majbutnye Ukrayini Cya zustrich bula tayemnoyu i prisvyachenoyu obgovorennyu perspektiv ukrayinskogo ruhu v Rosiyi Ye Olesnickij povertavsya z trivaloyi mandrivki po Rosiyi pidgotuvav poshirenij referat pro stan i perspektivi ukrayinskogo ruhu jogo mozhlivu korist dlya Avstro Ugorskoyi imperiyi Z 1915 chlen Zagalnoyi Ukrayinskoyi Radi utvorenoyi u Vidni z galichan i naddnipryanciv a pislya yiyi samorozpusku 6 listopada 1916 r do Ukrayinskoyi parlamentskoyi reprezentaciyi Vidavnicha literaturna ta publicistichna diyalnist RedaguvatiU Dribnij biblioteci yaku vidavav gurtok molodih socialistiv z yavivsya u jogo perekladi i jogo koshtom pereklad iz Dobrolyubova Znachine avtoritetu v vihovanu Pereklav z rossijskogo Yevgenij Olesnickij 1879 ch 10 pershij literaturnij tvir Olesnickogo Za ciyeyu pershoyu knizhkoyu pochalas jogo dosit riznoridna literaturna diyalnist sho trivala azh do pereselennya do Striya tobto u 1878 1891 rr ne pripinyalasya j piznishe Yak student universitetu pracyuvav u riznih vidavnictvah Koli 1881 roku obrano jogo golovoyu tovaristva Druzhnij Lihvar pracya ciyeyi spilki vidrazu pozhvavishala Peredusim virisheno bulo vidati antologiyu v 10 i rokovini isnuvannya tovaristva Avtoriv yakih tvori mali vvijti do antologiyi zaproponuvav Ye Olesnickij Razom z nim na shirshu gromadsku arenu vistupili dva majbutni pismenniki Andrij Chajkovskij i Volodimir Kocovskij Vlasnim nakladom Ye Olesnickogo vijshla u Lvovi 1884 roku yak chislo 2 Rusko Ukrayinskoyi Biblioteki povist Volodimira Barvinskogo Vasilya Barvinka Sonni mari molodogo pitomcya 1884 1885 vidav inshi knizhechki togo vidavnictva vlasnim nakladom zagalom 17 knizhok U cij svoyij praci Olesnickij nasliduvav nimecke vidavnictvo Reklyama Yak ostannya knizhka togo vidavnictva vijshla koshtom Olesnickogo povist Lyuboracki Semejna hronika An Svidnickogo Dovgij chas vidavav Ukrayinsku Biblioteku deshevi knizhki dlya naroda Zokrema 1886 roku vidav zbirku vsih tvoriv S Rudanskogo yaki sam zibrav 37 spivomovok Vidkrivshi kancelyariyu v Striyu ne pokidav publicistichnoyi ta pismennickoyi praci Razom z Petrom Ogonovskim ocholyuvav z 1906 Tovaristvo Prosvita Za dopomogoyu doktora Volodimira Ohrimovicha pochav tut vidavati dvotizhnevik Strijskij Golos Svoyu pracyu obgruntovuvav teoretichno v stattyah sho z yavlyalisya majzhe v usij galicko ukrayinskij presi ta davav u nih teoretichni osnovi dlya rozvitku ekonomichnoyi j politichnoyi dumki v Galichini Pochav buv zajmatisya takozh politichnoyu istoriyeyu Na zhal ves zibranij nim material zaginuv pid chas rosijskoyi okupaciyi 1914 Ale prodovzhuvav zbirati material u Vidni Ciyeyi praci ne pokidav do ostannoyi hvilini svogo zhittya She pered smertyu chitav rukopis dvoh publikacij yaki mali vijti po nimecki pro ukrayinsku spravu Pisav osoblivo bagato na pravnichi temi j ne bulo mabut ni odnogo vazhlivishogo zakonu pro yakij ne poyavilasya b jogo rozvidka v Dili Chasopisi Pravnichij chi okremim vidannyam Pered smertyu pochav nadiktovuvati spogadi yaki doviv do 1895 roku Vpershe nadrukovani u 2 tomah vidavnictvom Dila u 1935 Perevidani u Striyu 2007 ta Lvovi 2011 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiPomer 26 zhovtnya 1917 roku u Vidni pohovanij u Striyu razom z peredchasno pomerloyu dochkoyu nadgrobok rizcya Grigoriya Kuznevicha Vulicyu v Striyu na yakij zhiv Yevgen Olesnickij nazvano jogo imenem Na budinku v yakomu vin meshkav i de znahodilasya jogo kancelyariya nini ce Strijskij krayeznavchij muzej Verhovina 1998 roku vstanovili bronzovu tablicyu z barelyefom Strijskoyi trijci Yevgena Olesnickogo o Oleksi Bobikevicha ta o Ostapa Nizhankivskogo 9 Yevgen Olesnickij stav prototipom golovnogo geroya povisti Ivana Franka Perehresni stezhki advokata Yevgeniya Rafalovicha 10 U 2020 roci Ye Olesnickomu prisvyatili pam yatnik na Ternopilshini yakij viznali vitvorom mistectva Ideya vinikla u starosti sela Vasilya Baluka pid chas roboti u inshij krayini Vin spilkuvavsya z ukrayincyami iz Lvivshini a same m Strij Adzhe tam pevnij period zhiv Yevgen Olesnickij Pan Vasil Baluk perekonavsya sho cyu istorichnu postat zabuvati ne mozhna Vin vivchav biografiyu zaproponuvav proyekt gromadi a lyudi pidtrimali Finansovo dopomogli zhiteli sela ta mecenati Uves proces trivav majzhe 10 misyaciv Avtorami pam yatnika ye Roman Vilgushinskij ta Ivan Zhovnich Ce vidomi ternopilski majstri skulpturi j arhitekturi Vasil Baluk ne zdivovanij sho pam yatnik viznali tvorom mistectva a zhiteli pishayutsya ciyeyu praceyu Vasil Baluk komentuye pam yat pro lyudej sho bagato vklali u majbutnye ridnoyi zemli ye obov yazkovoyu u vsi chasi 11 Sim ya RedaguvatiDokladnishe Olesnicki gerbu DembnoBatko Grigorij Illich Olesnickij 1816 1905 greko katolickij paroh u seli Velikij Goviliv Brat Ivan Grigorovich Olesnickij 1850 1926 greko katolickij paroh u Perevoloci 12 Pleminnik Yaroslav Ivanovich Olesnickij 1875 1933 advokat diplomat Golova diplomatichnogo predstavnictva UNR u Velikij Britaniyi Pleminnik Grigorij Ivanovich Olesnickij 1890 1952 advokat u Pidkameni i Zolochevi pomer u SShA Donka Sofiya Yevgenivna OlesnickaTvori statti vistupi recenziyi spogadi RedaguvatiStatti Redaguvati Spravozdanye inspektora promislovogo za r 1888 Dѣlo 16 18 22 travnya 1889 psevdonim w Finansi Galichini Dѣlo 19 03 1890 psevdonim w Pyatdesyatlyitnij yuvilej ukrayinskogo teatru v Galichinyi Dyilo 23 24 bereznya 1914 Svoya hata Dyilo 01 04 1914 Ukrayinski zbigcyi v zalcburskim knyazivstvi Dyilo 09 01 1915 Volodimir Shuhevich Dyilo 24 04 1915 nekrolog Vistupi vidchiti referati Redaguvati Volodimir Navrockij yego znachenye i zaslugi Vidchit d ra Evgeniya Olesnickogo vigoloshenij v pamyatnij den shestih rokovin smerti bl p Vol Navrockogo Dilo 9 11 12 13 chervnya 1888 Spravozdanye vidyilu Ruskoyi Besyidi u Lvovi z upravi ruskim narodnim teatrom za chas vid 15 lipnya 1887 do 1 cvitnya 1889 Dѣlo 25 04 1889 referat Spravozdanye vidyilu Ruskoyi Besyidi z upravi Rusko narodnim teatrom za chas vid 10 cvitnya 1889 do 11 chervnya 1890 Dѣlo 14 06 1890 referat Rich d ra Evgeniya Olesnickogo vigoloshena na zagalnih zborah Pidgirskoyi Radi v Striyu dnya 5 go n st padolista 1891 dlya umotivovanya rezolyuciyi v spravi besposerednih viboriv z kuriyi selskoyi Dѣlo 12 11 1891 Promova v avstrijskij Derzhavnij Radi parlamenti Dyilo 10 01 1914Recenziyi Redaguvati Istoriya literaturi ruskoyi Chast II viddyil I i II Lviv 1889 Dѣlo 24 07 1889 recenziya psevdonim w Spogadi Redaguvati Strijshina na zlami XIX XX stolit u spogadah Yevgena Olesnickogo Vox Populi 27 08 2012Primitki Redaguvati Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 165 Okarinskij V Zemli ninishnoyi Ternopilshini v Novij chas kinec XVIII st 1914 r Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 78 ISBN 978 966 457 228 3 Sprawozdanie C K Wyzszego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1876 Lwow 1876 S 38 pol Sprawozdanie Dyrekcyi C K Wyzszego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1887 Tarnopol drukarnia J Pawlowskiego 1878 S 58 pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu il S 113 Franz Adlgasser Kurzbiografie Olesnickyj Evhen Dr iur na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 167 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wien 1918 S 165 Strijska trijcya Oleksa Bobikevich Lvivska gazeta 8 zhovtnya 2012 Strijska trijcya Yevgen Olesnickij Lvivska gazeta 26 serpnya 2012 Novij pam yatnik na Terebovlyanshini viznali vitvorom mistectva iternopolyanyn com iternopolyanyn com ukr Procitovano 29 zhovtnya 2020 Olesnicki v Pivnichnij Americi i v Avstraliyi Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 17 lipnya 2019 Dzherela ta literatura RedaguvatiChujko I S Gromadska ta parlamentska diyalnist Yevgena Olesnickogo 1860 1917 pp Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2007 Yevgen Olesnickij Yevgen Olesnickij Storinki z mogo zhittya Lviv Medicina i pravo 2011 432 s il Strijska trijcya Yevgen Olesnickij Lvivska gazeta 2012 26 serpnya Fenomen strijskogo tigra abo Maslosoyuz ekonomichne divo pochatku 20 stolittya Novij Strij 2012 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il Lvivska sotnya Chornovol I P Olesnickij Yevgen Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 581 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Kuras I F Providniki duhovnosti v Ukrayini 150 rokiv vid dnya narodzhennya Yevgena Olesnickogo 1860 1917 CK DonNTU Sofijnist nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya RedaguvatiOlesnickij Yevgen Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1207 1000 ekz Yevgen Olesnickij Sajt Misto nad rikoyu Strij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Olesnickij Yevgen Grigorovich amp oldid 40234231