| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| Система Вейда-Джайлза | ||||||||||||
|
Система Вейда-Джайлза (англ. Wade–Giles) це система латинізації Мандаринської мови. Вона розвинулася на основі системи, створеної Томасом Френсісом Вейдом[en] у середині 19 століття, і отримала завершену форму в Китайсько-англійському словнику Герберта А. Джайлза[en] 1892 року.
Системи латинізації, які використовувалися до кінця 19-го століття, базувалися на Нанкінському говорі, але Вейд-Джайлз базувався на Пекінському говорі та був системою транскрипції, знайомою в англомовному світі протягом більшої частини 20-го століття. Обидва ці типи транскрипції використовувалися в поштових латинізаціях (латинізовані назви місць, стандартизовані для поштового використання). У материковому Китаї система Вейда-Джайлза була здебільшого замінена системою латинізації Ханью Піньїнь, яка була офіційно прийнята в 1958 році, за винятком латинізованих форм деяких із найуживаніших назв місць і осіб, а також інших власних іменників. Латинізовані назви для більшості місцевостей, осіб та інших власних іменників на Тайвані базуються на системі Вейда-Джайлза, наприклад Гаосюн, Острови Мацзу та Цзян Цзін-ґо.
Історія Редагувати
Система Вейда-Джайлза була розроблена Томасом Френсісом Вейдом[en], китайським знавцем і британським послом у Китаї, який був першим професором китайської мови в Кембриджському університеті. Вейд опублікував у 1867 році перший підручник Пекінського говору мандаринської мови англійською мовою "Yü-yen Tzŭ-erh Chi" (кит.: 语言自迩集; кит. традиц.: 語言自邇集), який став основою для латинкової системи, пізніше відомої як система Вейда-Джайлза. Система, призначена для транскрипції китайських термінів для китайських спеціалістів, була додатково вдосконалена в 1892 році Гербертом Алленом Джайлзом[en], британським дипломатом у Китаї та його сином Ліонелєм Джайлзом[en], куратором Британського музею.
Тайвань десятиліттями використовував систему Вейда-Джайлза як стандарт, існуючи разом із кількома офіційними латинізаціями поспіль, а саме, Gwoyeu Romatzyh[en], Mandarin Phonetic Symbols II[en] і Tongyong Pinyin[en] (Тоньон Піньїнь). Партія Ґоміньдан раніше пропагувала Піньїнь після успішної кандидатури Ма Їнцзю в президенти в 2008 році та в ряді міст, де ґоміньданівці обирали мерів. Однак нинішня адміністрація Цай Інвеню і Демократична прогресивна партія разом з більшістю людей на Тайвані, як корінних, так і за кордоном, використовують правопис і транскрибують свої юридичні імена в системі Вейда-Джайлза, а також в інших вищезгаданих системах.
Ініціалі та фіналі Редагувати
У наведених нижче таблицях показана латинізація кожного китайського звуку системою Вейда-Джайлза (жирним шрифтом), разом із відповідним фонетичним символом МФА (у квадратних дужках) та відповідним переданням у Чжуїнь, Піньїнь (під ними) та в системі Кірносової-Цісар (в дужках), для зручності.
Ініціалі Редагувати
| Губні | Зубні/Ясенні | Ретрофлексні | Ясенно-твердопіднебінні | Середньоязикові | |
|---|---|---|---|---|---|
| Носові | M(М) [m] ㄇ M | N(Н) [n] ㄋ N | |||
| Прорівні | Непридихові | P(Б) [p] ㄅ B | T(Д) [t] ㄉ D | K(Ґ) [k] ㄍ G | |
| Придихові | Pʻ(П) [pʰ] ㄆ P | Tʻ(Т) [tʰ] ㄊ T | Kʻ(К) [kʰ] ㄎ K | ||
| Африкати | Непридихові | Ts(Дз) [ts] ㄗ Z | Ch(Дж) [ʈʂ] ㄓ Zh | Ch(Дзь) [tɕ] ㄐ J | |
| Придихові | Tsʻ(Ц) [tsʰ] ㄘ C | Chʻ(Ч) [ʈʂʰ] ㄔ Ch | Chʻ(Ць) [tɕʰ] ㄑ Q | ||
| Фрикативні | F(Ф) [f] ㄈ F | S(С) [s] ㄙ S | Sh(Ш) [ʂ] ㄕ Sh | Hs(Сь) [ɕ] ㄒ X | H(Х) [x] ㄏ H |
| Плавні | L(Л) [l] ㄌ L | J(Ж) [ɻ~ʐ] ㄖ R |
Фіналі Редагувати
| Фіналь | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Голосні | /n/ | /ŋ/ | |||||||||||||
| Голосні | A(а)[a] ㄚ A | Ê/O(е)[ɤ] ㄜ E | I(і)[i] ㄧ І | U(у)[u] ㄨ U | Ü(ю)[y] ㄩ Ü | O/Uo(О) [wo] ㄛ o/uo | Аn(Ань) [an] ㄢ an | Ên(Ень) [ən] ㄣ en | Іn(Інь) [in] ㄧㄣ in | Un(Вень) [wən] ㄨㄣ un | Ün(Юнь) [yn] ㄩㄣ ün | Аng(Ан) [aŋ] ㄤ ang | Êêng(Ен)[əŋ] ㄥ eng | Іng(Ін) [iŋ] ㄧㄥ ing | Ung(Он) [ʊŋ] ㄨㄥ ong |
| Дифтонґи | Аi(ай)[ai] ㄞ Аi | Еi(ей)[ei] ㄟ Еi | Іh/Ŭ [ɨ] ㄭ -І | Ui/Uei(вей)[wei] ㄨㄟ Ui | Üeh(Юе)[ɥe] ㄩㄝ üe | Оu(Оу) [ou] ㄡ ou | Uan(Вань) [wan] ㄨㄢ uan | Uang(Ван) [waŋ] ㄨㄤ uang | |||||||
| Іa(Я)[ja] ㄧㄚ ia | Іeh(Є)[je] ㄧㄝ ie | Іu(ьоу) [jou] ㄧㄡ iu | Ua(Ва) [wa] ㄨㄚ ua | Аo(Ао) [au] ㄠ ao | Іen(Янь) [jɛn] ㄧㄢ ian | Іang(Ян) [jaŋ] ㄧㄤ iang | Іung(ьон) [jʊŋ] ㄩㄥ iong | ||||||||
| Трифтонґи | Uai(Вай) [wai] ㄨㄞ uai | Іao(Яо) [jau] ㄧㄠ iao | Êrh(Ер)[aɚ̯] ㄦ er |
Склади, що починаються з медіалі Редагувати
| Фіналь | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Голосні | /n/ | /ŋ/ | ||||||
| /j/ | Голосні | Ya(Я) [ja] ㄧㄚ ya | Yeh(Є) [je] ㄧㄝ ye | I/Yi(Ї) [i] ㄧ yi | Yen(Янь) [jɛn] ㄧㄢ yan | Yin(Їнь) [in] ㄧㄣ yin | Yang(Ян) [jaŋ] ㄧㄤ yang | Ying(Їн) [iŋ] ㄧㄥ ying |
| Дифтонґи | Yai(Яй) [jai] ㄧㄞ yai | Yao(Яо) [jau] ㄧㄠ yao | Yu(Йоу) [jou] ㄧㄡ you | Yung(Йон) [jʊŋ] ㄩㄥ yong | ||||
| /w/ | Голосні | Wa(Ва) [wa] ㄨㄚ wa | Wo(Во) [wo] ㄨㄛ wo | Wu(Ву) [u] ㄨ wu | Wan(Вань) [wan] ㄨㄢ wan | Wên(Вень) [wən] ㄨㄣ wen | Wang(Ван) [waŋ] ㄨㄤ wang | Wêng(Вен) [wəŋ] ㄨㄥ weng |
| Дифтонґи | Wai(Вай) [wai] ㄨㄞ wai | Wei(Вей) [wei] ㄨㄟ wei | ||||||
| /ɥ/ | Yü(Ю) [y] ㄩ yu | Yüeh(Юе) [ɥe] ㄩㄝ yue | Yün(Юнь) [yn] ㄩㄣ yun | Yüan(Юань) [ɥɛn] ㄩㄢ yuan |
Особливості системи Редагувати
Приголосні та ініціалі Редагувати
Особливістю системи Вейда-Джайлза є передавання придихів за допомогою символу, що нагадує апостроф. Томас Вейд та інші використовували ʽ(U+02BD) або ʻ(U+02BB), запозичену з політонічної орфографії давньогрецької мови. Дехто міг використовувати простий апостроф '(U+0027). Зворотна галочка та візуально подібні символи інколи можна побачити в різних електронних документах, які використовують цю систему.
Приклади використання: p-pʻ, t-tʻ, k-kʻ, ch-chʻ. Використання цього символа зберігає b, d, g, j для латинізації китайських говірок, що містять дзвінкі приголосні, наприклад, Шанхайський говір[en] або Південномінська мова. Також, іноді, придих може позначатись, подібно до МФА, літерою h у верхньому індексі (h).
Люди, які погано знаються на системі Вейда-Джайлза, доволі часто ігнорують ці апострофи (або інші з вишеперечислених символів), не знаючи, що вони передають важливу інформацію. Піньїнь, в свою чергу, вирішує цю проблему, використовуючи символи, які зазвичай використовують для позначення дзвінких звуків (яких нема у Мандарині) b-p, d-t, g-k, j-q, zh-ch.
Частково через поширене пропускання апострофів, чотири звуки, представлені в Піньїні як j, q, zh, ch, часто перетворюються на ch, зокрема у багатьох власних назвах. Однак, якщо апострофи збережені, система виявляє симетрію, яка не залишає накладання:
- Неретрофлексні ch (Піньїнь j) та chʻ (Піньїнь q) завжди стоять перед ü або i.
- Ретрофлексні ch (Піньїнь zh) та chʻ (Піньїнь ch) завжди стоять перед ih, a, ê, e, o, u.
Голосні та фіналі Редагувати
Складові приголосні Редагувати
Система Вейда-Джайлза передає два типи складових голосних[en]:
- -ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
- -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).
-ŭ та -ih записуються у Піньїні як -і.
| МФА | [ʈ͡ʂɻ̩] | [ʈ͡ʂʰɻ̩] | [ʂɻ̩] | [ɻɻ̩] | [t͡sɹ̩] | [t͡sʰɹ̩] | [sɹ̩] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Єльська система | Jr | Chr | Shr | R | Dz | Tsz | Sz |
| MPS II[en] | Jr | Chr | Shr | R | Tz | Tsz | Sz |
| Вейд-Джайлз | chih | Chʻih | Shih | Jih | Tzŭ | Tzʻŭ | Sŭ |
| Піньїнь | Zhi | Chi | Shi | Ri | Zi | Ci | Si |
| Gwoyeu Romatzyh[en] | Jy | Chy | Shy | Ry | Tzy | Tsy | Sy |
| Вейд-Джайлз(спрощ) | Chy | Chhy | Shy | Ry | Tsy | Tshy | Sy |
| Чжуїнь | ㄓ | ㄔ | ㄕ | ㄖ | ㄗ | ㄘ | ㄙ |
Голосна О Редагувати
Кінцеве o в системі Вейда-Джайлза має дві вимови в сучасному Пекінському говорі: [wo] та [ɤ].
[ɤ] пишеться як о, коли вона є окремою фіналью (ko, kʻo, ho), пишеться як ê, коли вона у складі фіналей [ɤn] та [ɤŋ], або утворює окремий склад (ê, ên, êng). (Піньїнь: ge, ke, he та е, en, eng)
[wo] пишеться як o, окрім складу wo: wo, cho, to, lo. (Піньїнь: wo, zhuo, duo, luo)
| МФА | [pwo] | [pʰwo] | [mwo] | [fwo] | [two] | [tʰwo] | [nwo] | [lwo] | [kɤ] | [kʰɤ] | [xɤ] | [ʈ͡ʂwo] | [ʈ͡ʂʰwo] | [ʐwo] | [t͡swo] | [t͡sʰwo] | [swo] | [ɤ] | [wo] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вейд-Джайлз | po | pʻo | mo | fo | to | tʻo | no | lo | ko | kʻo | ho | cho | chʻo | jo | tso | tsʻo | so | o/ê | wo |
| Чжуїнь | ㄅㄛ | ㄆㄛ | ㄇㄛ | ㄈㄛ | ㄉㄨㄛ | ㄊㄨㄛ | ㄋㄨㄛ | ㄌㄨㄛ | ㄍㄜ | ㄎㄜ | ㄏㄜ | ㄓㄨㄛ | ㄔㄨㄛ | ㄖㄨㄛ | ㄗㄨㄛ | ㄘㄨㄛ | ㄙㄨㄛ | ㄜ | ㄨㄛ |
| Піньїнь | bo | po | mo | fo | duo | tuo | nuo | luo | ge | ke | he | zhuo | chuo | ruo | zuo | cuo | suo | e | wo |
Тони Редагувати
Тони в системі Вейда-Джайлза позначаються за допомогою надрядкових чисел (1–4), розміщених після складу. Це контрастує з використанням діакритики для представлення тонів Піньїнь. Наприклад, Піньїнь: qiàn; Вейд-Джейлз: chʻien4.
| Тон | Ієроґліфи | Піньїнь | Вейд-Джайлз |
|---|---|---|---|
| Високий | 妈; 媽; | mā | ma1 |
| Піднятий | 麻; | má | ma2 |
| Низький | 马; 馬; | mǎ | ma3 |
| Спадаючий | 骂; 罵; | mà | ma4 |
| Нейтральний | 吗; 嗎; | ma | ma |
Розділові знаки Редагувати
Вейд-Джайлз використовує дефіси (-) для розділення всіх складів у слові (у той час як Піньїнь розділяє склади лише в спеціально визначених випадках).
Якщо склад не є першим у слові, його перша буква не пишеться з великої літери, навіть якщо вона є частиною власного іменника. Використання апострофів, дефісів і великих літер часто не спостерігається в назвах місць і особистих іменах. Наприклад, більшість закордонних тайванців пишуть свої імена як "Tai Lun" або "Tai-Lun", тоді як за системою Вейда-Джайлза насправді буде "Tai-lun".
Порівняння з иншими системами Редагувати
| МФА | ɑ | ɔ | ɤ | ɛ | aɪ | eɪ̯ | ɑʊ̯ | ɤʊ̯ | an | ən | ɑŋ | ɤŋ | ɑɻ | ʊŋ | i | i̯ɛ | i̯ɤʊ̯ | i̯ɛn | in | iŋ |
| Піньїнь | a | o | e | e | ai | ei | ao | ou | an | en | ang | eng | er | ong | yi | ye | you | yan | yin | ying |
| Тун'юн-піньїнь[en] | a | o | e | e | ai | ei | ao | ou | an | en | ang | eng | er | ong | yi | ye | you | yan | yin | ying |
| Вейд-Джайлз | a | o | o/ê | eh | ai | ei | ao | ou | an | ên | ang | êng | êrh | ung | i | yeh | yu | yen | yin | ying |
| Чжуїнь | ㄚ | ㄛ | ㄜ | ㄝ | ㄞ | ㄟ | ㄠ | ㄡ | ㄢ | ㄣ | ㄤ | ㄥ | ㄦ | ㄨㄥ | ㄧ | ㄧㄝ | ㄧㄡ | ㄧㄢ | ㄧㄣ | ㄧㄥ |
| Приклад | 阿 | 哦 | 俄 | 艾 | 黑 | 凹 | 偶 | 安 | 恩 | 昂 | 冷 | 二 | 中 | 一 | 也 | 又 | 言 | 音 | 英 |
| МФА | u | u̯ɔ | u̯eɪ̯ | u̯aɪ̯ | u̯an | u̯ən | u̯ʊn | u̯ɤŋ | u̯ʊŋ | y | y̯œ | y̯ɛn | yn | i̯ʊŋ |
| Піньїнь | wu | wo | wei | wai | wan | wen | weng | yu | yue | yuan | yun | yong | ||
| Тун'юн-піньїнь[en] | wu | wo | wei | wai | wan | wun | wong | yu | yue | yuan | yun | yong | ||
| Вейд-Джайлз | wu | wo | wei | wai | wan | wên | wêng | yü | yüeh | yüan | yün | yung | ||
| Чжуїнь | ㄨ | ㄨㄛ | ㄨㄟ | ㄨㄞ | ㄨㄢ | ㄨㄣ | ㄨㄥ | ㄩ | ㄩㄝ | ㄩㄢ | ㄩㄣ | ㄩㄥ | ||
| Приклад | 五 | 我 | 位 | 外 | 完 | 文 | 翁 | 玉 | 月 | 元 | 云 | 用 |
| МФА | p | pʰ | m | fɤŋ | fʊŋ | ti̯ou̯ | tu̯ei̯ | tʰ | ny | ly | kɤɻ | kʰ | xɤ |
| Піньїнь | b | p | m | feng | diu | dui | t | nü | lü | ger | k | he | |
| Тун'юн-піньїнь[en] | b | p | m | fong | diou | duei | t | nyu | lyu | ger | k | he | |
| Вейд-Джайлз | p | p' | m | fêng | tiu | tui | t' | nü | lü | kêrh | k' | ho | |
| Чжуїнь | ㄅ | ㄆ | ㄇ | ㄈㄥ | ㄉㄧㄡ | ㄉㄨㄟ | ㄊ | ㄋㄩ | ㄌㄩ | ㄍㄜㄦ | ㄎ | ㄏㄜ | |
| Приклад | 玻 | 婆 | 末 | 封 | 丟 | 兌 | 特 | 女 | 旅 | 歌儿 | 可 | 何 |
| МФА | tɕi̯ɛn | tɕi̯ʊŋ | tɕʰin | ɕy̯ɛn | ʈʂɤ | ʈʂɨ | ʈʂʰɤ | ʈʂʰɨ | ʂɤ | ʂɨ | ʐɤ | ʐɨ | tsɤ | tsu̯ɔ | tsɨ | tsʰɤ | tsʰɨ | sɤ | sɨ |
| Піньїнь | jian | jiong | qin | xuan | zhe | zhi | che | chi | she | shi | re | ri | ze | zuo | zi | ce | ci | se | si |
| Тун'юн-піньїнь[en] | jian | jyong | cin | syuan | jhe | jhih | che | chih | she | shih | re | rih | ze | zuo | zih | ce | cih | se | sih |
| Вейд-Джайлз | chien | chiung | ch'in | hsüan | chê | chih | ch'ê | ch'ih | shê | shih | jê | jih | tsê | tso | tzŭ | ts'ê | tz'ŭ | sê | szŭ |
| Чжуїнь | ㄐㄧㄢ | ㄐㄩㄥ | ㄑㄧㄣ | ㄒㄩㄢ | ㄓㄜ | ㄓ | ㄔㄜ | ㄔ | ㄕㄜ | ㄕ | ㄖㄜ | ㄖ | ㄗㄜ | ㄗㄨㄛ | ㄗ | ㄘㄜ | ㄘ | ㄙㄜ | ㄙ |
| Приклад | 件 | 窘 | 秦 | 宣 | 哲 | 之 | 扯 | 赤 | 社 | 是 | 惹 | 日 | 仄 | 左 | 字 | 策 | 次 | 色 | 斯 |
Примітки Редагувати
- [ɤ] пишеться як -o після kʻ, k та h, в інших випадках -ê: kʻo, ko, ho, shê, chʻê.
- [-wo] пишеться як -uo після kʻ, k, h та sh, в інших випадках -o: kʻuo, kuo, huo, shuo, chʻo.
- -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).
- -ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
- [wei] пишеться як -uei після kʻ та k, в інших випадках -ui: kʻuei, kuei, hui, shui, chʻui.
- Склади chüeh, chʻüeh, hsüeh, yüeh записуються як chio, chʻio, hsio, yo відповідно.