Чжуїнь фухао кит трад 注音符號 спр 注音符号 піньїнь Zhùyīn Fúhào буквально фонетичні символи або цзиму кит трад 註音字母 спр 注音字母 пі

Чжуїнь фухао (кит. трад. 注音符號, спр. 注音符号, піньїнь: Zhùyīn Fúhào, буквально «фонетичні символи») або Чжуїнь цзиму (кит. трад. 註音字母; спр. 注音字母, піньїнь: Zhùyīn Zìmǔ, буквально фонетичний алфавіт) — система транскрипції читання ієрогліфів (фонетичний алфавіт), яка була побудована таким чином, щоб кожній частині складу відповідав певний знак.

Символи чжуїня

Етимологія Редагувати

Чжуїнь (注音) буквально означає фонетичний запис. Початкова офіційна назва системи була «Фонетичний алфавіт національної мови»(國音字母; Guóyīn Zìmǔ) та «Фонетичний алфавіт»(註音字母; Zhùyīn Zìmǔ). Пізніше її було перейменовано на «фонетичні символи» (注音符號; Zhùyīn Fúhào).

Назва «Бопомофо» походить від перших чотирьох літер системи: ㄅ, ㄆ, ㄇ і ㄈ. Подібно до того, як слово «алфавіт» походить від назв перших двох літер алфавіту (альфа та бета). Ця ж послідовність іноді використовується іншими носіями китайської мови для позначення інших фонетичних систем. В офіційних документах Бопомофо іноді називають «Мандаринським фонетичним символом I» (國語注音符號第一式), скорочено як «МФС I» (注音一式), щоб відрізнити його від романізованої фонетичної системи, яка з'явилася в 1984 році під назвою «Мандаринські фонетичні символи II» (MPS II).

Історія Редагувати

Походження Редагувати

Після опіумних війн у XIX ст. і знайомства китайців із досягненнями західних лінгвістів розпочинається робота над практичними дослідженнями в межах реформи китайського письма і створення фонетичного алфавіту. Перші проєкти такої писемності запропонували Лу Чжуанчжан у 1890 р. і Ван Чжао у 1900 р. Комісія з уніфікації вимови, яку очолював У Чжихуей з 1912 по 1913 рік, створила систему під назвою чжуїнь цзиму (注音字母), в основу якої було покладено алфавіт, створений у 1908 р. Чжан Бінлінем 章炳麟 (1867–1936). Ця система використовувалася як офіційне фонетичне письмо для анотації звуків ієрогліфів відповідно до системи вимови під назвою лаогуоїнь (老国音). Проєкт був оприлюднений 11 липня 1913 року Національним міністерством освіти Республіки Китай, але офіційно проголошений лише 23 листопада 1928 року. Пізніше його перейменували спочатку в гуоїнь цзиму (国音字母), а потім, у квітні 1930 року, в чжуїнь фухао (注音符号). Останнє перейменування врахувало побоювання, що алфавітна система може самостійно замінити китайські ієрогліфи. В 1918 р. декретом Міністерства освіти був уведений у програму китайських шкіл як засіб для транскрипції ієрогліфів та уніфікації вимови. Але згодом у Китайській Народній Республіці чжуїнь цзиму витіснила азбука піньїнь цзиму (拼音字母), латинізована транскрипція читання ієрогліфів, яка була затверджена в 1958 р.

Сучасне використання Редагувати

Чжуїнь фухао і дотепер використовується як національна фонетична система для вивчення китайської мови в Тайвані, Гонконзі та Макао. У Тайвані цю абетку також називають бопомофо (ㄅㄆㄇㄈ BoPoMoFo), її широко використовують у підручниках та словниках як засіб транскрипції ієрогліфів. Бопомофо є найвикористованішою фонетичною системою в навчанні, читанні та письмі в початковій школі в Тайвані.

Вживання символів Редагувати

Ієрогліфи Бопомофо в основному взяті з «впорядкованих» форм стародавніх китайських ієрогліфів, сучасне читання яких містить звук, який позначає кожна літера. Як і фаньце, чжуїнь цзиму була заснована на принципах закономірного ділення складу (ініціаль+фіналь).

Система в загальному містить 37 символів і п’ять тональних позначок, що дозволяє транскрибувати всі можливі звуки китайської мови.

Алфавіт чжуїнь фухао складається з:

21 знака, призначених для запису всіх початкових приголосних (ініціалей), наприклад: ㄅ (b), ㄆ (p), ㄋ (n) і т. д.;
13 – для запису фіналей, наприклад: ㄚ (a), ㄠ (ao), ㄧ (i), ㄢ (an), ㄣ (en) і т. д.;
3 знаків, що вживаються для запису ініціалей, які зустрічаються лише в деяких китайських діалектах: 万 (v) 兀 (ng) 广 (gn).

При записі цілого складу відповідні ініціалі та фіналі з'єднують, наприклад: ma – ㄇㄚ,wo – ㄨㄛ, yan – ㄧㄢ, wei – ㄨㄟ і т. д.

Приголосні Редагувати

Приголосні перераховані в порядку місця артикуляції, від передньої частини рота до задньої, /b/, /p/, /m/, /f/, /d/, /t/, /n/, / л/ та ін.

Чжуїнь	ㄅ	ㄆ	ㄇ	ㄈ	ㄉ	ㄊ	ㄋ	ㄌ	ㄍ	ㄎ	ㄏ	ㄐ	ㄑ	ㄒ	ㄓ	ㄔ	ㄕ	ㄖ	ㄗ	ㄘ	ㄙ
Піньїнь	b	p	m	f	d	t	n	l	g	k	h	j	q	x	zh	ch	sh	r	z	c	s
МФА	b̥	pʰ	m	f	d̥	tʰ	n	l	ɡ̊	kʰ	x	d̥ʑ̥	tɕʰ	ɕ	d̥ʐ̥	tʂʰ	ʂ	ʐ	ʣ̥	ʦʰ	s
Походження	勹	攵	冖	匚	刀	充	乃	力	巜	丂	厂	丩	巛	丅	㞢	彳	尸	日	卩	七	厶
Приклад	包 bāo ㄅㄠ	撲 pū ㄆㄨ	冞 mí ㄇㄧˊ	匪 fěi ㄈㄟˇ	地 dì ㄉㄧˋ	提 tí ㄊㄧˊ	你 nǐ ㄋㄧˇ	利 lì ㄌㄧˋ	告 gào ㄍㄠˋ	考 kǎo ㄎㄠˇ	好 hǎo ㄏㄠˇ	叫 jiào ㄐㄧㄠˋ	巧 qiǎo ㄑㄧㄠˇ	小 xiǎo ㄒㄧㄠˇ	知zhī ㄓ; 主zhǔ ㄓㄨˇ	吃 chī ㄔ; 出 chū ㄔㄨ	是 shì ㄕˋ; 束 shù ㄕㄨˋ	日 rì ㄖˋ; 入 rù ㄖㄨˋ	字 zì ㄗˋ; 在 zài ㄗㄞˋ	詞 cí ㄘˊ; 才 cái ㄘㄞˊ	四 sì ㄙˋ; 塞 sāi ㄙㄞ

Голосні Редагувати

Чжуїнь	ㄚ	ㄜ	丨	ㄨ	ㄛ	ㄩ	ㄝ	ㄞ	ㄟ	ㄠ	ㄡ	ㄢ	ㄣ	ㄤ	ㄥ	ㄦ
Піньїнь	a	e	i	u	o	ü	ê	ai	ei	ao	ou	an	en	ang	eng, -ng	er, r
МФА	a	ɤ	i	u	o	y	e	aɪ	eɪ	aʊ	oʊ	an	ən	ɑŋ	ɤŋ, ŋ	ɚ, r
Походження	丫	𠀀	一	㐅	𠀀	凵	也	𠀅	乁	幺	又	𢎘	𠃑	尢	𠃋	儿
Приклад	大 dà ㄉㄚˋ	得 dé ㄉㄜˊ	以 yǐ ㄧˇ; 逆 nì ㄋㄧˋ	努 nǔ ㄋㄨˇ; 我 wǒ ㄨㄛˇ	多 duō ㄉㄨㄛ	雨 yǔ ㄩˇ; 女 nǚ ㄋㄩˇ	爹 diē ㄉㄧㄝ	晒 shài ㄕㄞˋ	誰 shéi ㄕㄟˊ	少 shǎo ㄕㄠˇ	收 shōu ㄕㄡ	山 shān ㄕㄢ	申 shēn ㄕㄣ	上 shàng ㄕㄤˋ	生 shēng ㄕㄥ	而 ér ㄦˊ

Порівняльна таблиця Редагувати

Голосні *a, e, o, i*
МФА	ɑ	ɔ	ɤ	ɛ	a ɪ	eɪ̯	ɑʊ̯	ɤʊ̯	an	ən	ɑŋ	ɤŋ	ɑɻ	ʊŋ	i	i̯ɛ	i̯ɤʊ̯	i̯ɛn	in	iŋ
Піньїнь	a	o	e	e	ai	ei	ao	ou	an	en	ang	eng	er	ong	yi	ye	you	yan	yin	ying
Тун'юн-піньїнь^[en]	a	o	e	e	ai	ei	ao	ou	an	en	ang	eng	er	ong	yi	ye	you	yan	yin	ying
Вейд-Джайлз	a	o	o/ê	eh	ai	ei	ao	ou	an	ên	ang	êng	êrh	ung	i	yeh	yu	yen	yin	ying
Чжуїнь	ㄚ	ㄛ	ㄜ	ㄝ	ㄞ	ㄟ	ㄠ	ㄡ	ㄢ	ㄣ	ㄤ	ㄥ	ㄦ	ㄨㄥ	ㄧ	ㄧㄝ	ㄧㄡ	ㄧㄢ	ㄧㄣ	ㄧㄥ
Приклад	阿	哦	俄	艾	黑	凹	偶	安	恩	昂	冷	二	中	一	也	又	言	音	英

Голосні *u, y*
МФА	u	u̯ɔ	u̯eɪ̯	u̯aɪ̯	u̯an	u̯ən	u̯ʊn	u̯ɤŋ	u̯ʊŋ	y	y̯œ	y̯ɛn	yn	i̯ʊŋ
Піньїнь	wu	wo	wei	wai	wan	wen	weng	yu	yue	yuan	yun	yong
Тун'юн-піньїнь^[en]	wu	wo	wei	wai	wan	wun	wong	yu	yue	yuan	yun	yong
Вейд-Джайлз	wu	wo	wei	wai	wan	wên	wêng	yü	yüeh	yüan	yün	yung
Чжуїнь	ㄨ	ㄨㄛ	ㄨㄟ	ㄨㄞ	ㄨㄢ	ㄨㄣ	ㄨㄥ	ㄩ	ㄩㄝ	ㄩㄢ	ㄩㄣ	ㄩㄥ
Приклад	五	我	位	外	完	文	翁	玉	月	元	云	用

Нешиплячі приголосні
МФА	p	pʰ	m	fɤŋ	fʊŋ	ti̯ou̯	tu̯ei̯	tʰ	ny	ly	kɤɻ	kʰ	xɤ
Піньїнь	b	p	m	feng	diu	dui	t	nü	lü	ger	k	he
Тун'юн-піньїнь^[en]	b	p	m	fong	diou	duei	t	nyu	lyu	ger	k	he
Вейд-Джайлз	p	p'	m	fêng	tiu	tui	t'	nü	lü	kêrh	k'	ho
Чжуїнь	ㄅ	ㄆ	ㄇ	ㄈㄥ	ㄉㄧㄡ	ㄉㄨㄟ	ㄊ	ㄋㄩ	ㄌㄩ	ㄍㄜㄦ	ㄎ	ㄏㄜ
Приклад	玻	婆	末	封	丟	兌	特	女	旅	歌儿	可	何

Шиплячі приголосні
МФА	tɕi̯ɛn	tɕi̯ʊŋ	tɕʰin	ɕy̯ɛn	ʈʂɤ	ʈʂɨ	ʈʂʰɤ	ʈʂʰɨ	ʂɤ	ʂɨ	ʐɤ	ʐɨ	tsɤ	tsu̯ɔ	tsɨ	tsʰɤ	tsʰɨ	sɤ	sɨ
Піньїнь	jian	jiong	qin	xuan	zhe	zhi	che	chi	she	shi	re	ri	ze	zuo	zi	ce	ci	se	si
Тун'юн-піньїнь^[en]	jian	jyong	cin	syuan	jhe	jhih	che	chih	she	shih	re	rih	ze	zuo	zih	ce	cih	se	sih
Вейд-Джайлз	chien	chiung	ch'in	hsüan	chê	chih	ch'ê	ch'ih	shê	shih	jê	jih	tsê	tso	tzŭ	ts'ê	tz'ŭ	sê	szŭ
Чжуїнь	ㄐㄧㄢ	ㄐㄩㄥ	ㄑㄧㄣ	ㄒㄩㄢ	ㄓㄜ	ㄓ	ㄔㄜ	ㄔ	ㄕㄜ	ㄕ	ㄖㄜ	ㄖ	ㄗㄜ	ㄗㄨㄛ	ㄗ	ㄘㄜ	ㄘ	ㄙㄜ	ㄙ
Приклад	件	窘	秦	宣	哲	之	扯	赤	社	是	惹	日	仄	左	字	策	次	色	斯

**Тони**
МФА	ma˥˥	ma˧˥	ma˨˩˦	ma˥˩	ma
Піньїнь	mā	má	mǎ	mà	ma
Тун'юн-піньїнь^[en]	ma	má	mǎ	mà	må
Вейд-Джайлз	ma¹	ma²	ma³	ma⁴	ma⁰
Чжуїнь	ㄇㄚ	ㄇㄚˊ	ㄇㄚˇ	ㄇㄚˋ	ㄇㄚ・
Приклад	媽	麻	馬	罵	嗎

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

(англ.)(кит.) Перекладач піньїня на чжуїнь

↑ Bopomofo.
↑ МУРАШЕВИЧ, Катерина Геннадіївна (2002). ВСТУП ДО СХІДНОЇ ФІЛОЛОГІЇ.

[:0-1] Bopomofo.

[:1-2] МУРАШЕВИЧ, Катерина Геннадіївна (2002). ВСТУП ДО СХІДНОЇ ФІЛОЛОГІЇ.