Глухий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.
Назва Редагувати
Властивості Редагувати
Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Редагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| абхазька | амш | [amʂ] | день | Див. абхазька фонетика |
| адигейська | пшъашъэ | [pʂ̻aːʂ̻a] | дівчина | |
| в'єтнамська (Південь) | sữa | [ʂɨə˧ˀ˥] | молоко | Див. в'єтнамська фонетика |
| гінді | ऋषि | [rɪʂi] | мудрець | |
| китайська | 石 / shí | [ʂ̻ɻ̩˧˥] | камінь | Див. Mandarin фонетика |
| маратхі | ऋषि | [ruʂi] | мудрець | |
| нижньолужицька | glažk | [ˈɡläʂk] | скло | Див. нижньолужицька фонетика |
| норвезька | forsamling | [fɔˈʂɑmːlɪŋ] | зібрання | Алофон /ɾs/. Див. норвезька фонетика |
| польська | szum | [ʂ̻um] | шум | Див. польська фонетика |
| російська | шут | [ʂut̪] | блазень | Див. російська фонетика |
| румунська (Молдова) | șură | [ʂurə] | комора | Див. румунська фонетика |
| санскрит | ऋषि | [r̩ʂi] | мудрець | |
| сербська | шума | [ʂûmä] | ліс | Див. сербська фонетика. |
| словацька | šatka | [ˈʂatka] | хустка | |
| тамільська | கஷ்டம் | [kəʂʈəm] | складний | |
| українська | шахи | [ˈʂɑxɪ] | — | Див. українська фонетика |
| шведська | fors | [fɔʂ] | пороги | Алофон /rs/. Див. шведська фонетика |
Примітки Редагувати
- ↑ Wells (2014:98-9)
- Thompson (1959:458–461)
- Šewc-Schuster (1984:40–41)
- Zygis (2003:180–181, 190–191)
- ↑ Hamann (2004:65)
- Pop, (1938), p. 31.
- Hanulíková & Hamann (2010:374)
Джерела Редагувати
- Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
- Hamann, Silke (2004). . Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 53–67. doi:10.1017/S0025100304001604. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2016.
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010). . Journal of the International Phonetic Association 40 (3): 373–378. doi:10.1017/S0025100310000162. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 10 червня 2022.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. 2nd). Blackwell.
- Lunsford, Wayne A. (2001). . M.A. thesis, University of Texas at Arlington. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2016.
- Merrill, Elizabeth (2008). . Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2016.
- Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
- Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). . Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 14 квітня 2016.
- Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
- Zygis, Marzena (2003). . ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2016.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.